Постанова

від 17.11.2020 по справі 904/2447/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020 року м.Дніпро Справа № 904/2447/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Білецької Л.М. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання: Вітко Г.С.,

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020 року (повний текст складено 29.07.2020 року) та додаткове рішення від 03.08.2020 року (суддя Манько Г.В.) у справі №904/2447/20

за позовом: Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТІС ТАРДА", м. Дніпро

про стягнення збитків в сумі 426 444, 59 грн., -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.

В травні 2017 року до господарського суду Дніпропетровської області звернулось акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ОТІС ТАРДА", в якому просило стягнути з відповідача збитки в розмірі 426 444, 59 грн., понесенні постачальником електричної енергії, внаслідок порушення відповідачем обов`язку з проведення реєстрації корегованого розрахунку в єдиному реєстрі податкових накладних, що позбавила право позивача на зменшення суми податкових зобов`язань.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у даній справі відмовлено в задоволенні позовних вимог. Додатковим рішенням - стягнуто з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення п. 69 Підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, які діяли до 01.04.2019 року. Судом встановлений факт несвоєчасного повернення коштів, надмірно сплачених відповідачем, як попередньої оплати послуг, що надаються позивачем за договором про постачання електричної енергії від 26.11.2007 року, в розмірі 3 389 929,94 грн. та в строк до 01.04.2019 року. Відтак, приписи ст. 192 Податкового кодексу України не підлягають застосуванню за таких обставин. Господарський суд погодився з доводами відповідача про відсутність в його діях (бездіяльності) порушень податкового законодавства.

2. Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове, стягнути з відповідача на користь позивача збитки в розмірі 426 444,59 грн. та судовий збір, що був сплачений при зверненні до двох інстанцій.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що у зв`язку з поверненням відповідачу коштів в сумі 3 389 923, 94 грн. (переплати за надані послуги з постачання електроенергії), на підставі положень п.191.2 ст. 192 Податкового кодексу України, постачальником товарів/ послуг (позивачем) здійснено розрахунки корегування кількісних і вартісних показників на суму 564 987,32 грн., що направлені відповідачу за допомогою програмного забезпечення M.E.Doc., та підлягали відповідній реєстрації саме відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оскільки відповідач не виконав покладений на нього обов`язок положеннями ст. 192 Податкового кодексу України, тим самим позбавив права позивача на зменшення суми податкових зобов`язань.

Також, скаржник вважає, що оскільки спірні правовідносини виникли 25.04.2019 року (дата отримання заяви відповідача про повернення переплати), то суд помилково застосував положення п. 69 Підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, який діяв до 01.04.2019 року. На думку скаржника, судом помилково не застосував при вирішенні даного спору п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, що є порушенням норм матеріального права.

Крім того, судом не було надано правової оцінки доказам, що були залучені до матеріалів справи позивачем (індивідуальна податкова консультація від 18.12.2018 року). Не отримало оцінки суду твердження позивача про неотримання заяв відповідача про повернення (перерахування) коштів від 04.03.2019 року та від 08.05.2019 року. В оскаржуваному рішенні суд посилається на зміст заяви відповідача від 08.05.2019 року, в той час як спірні зобов`язання відповідача виникли саме на підставі заяви від 25.04.2019 року.

Також, позивач не погоджується з сумою, що стягнута за надану професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн. Вважає, що судом при прийняті додаткового рішення не було враховано доводи, наведені в клопотанні позивача, поданого в порядку ст. 126 ГПК України. Скаржник зазначає, що відсутній детальний опис витрат на правничу допомогу та їх детальний розрахунок, зазначені в акті послуги дублюються (п. 1 та п.5), порушено критерії розумності та реальності адвокатських витрат.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

У відзиві ТОВ "Отіс Тарда" просить відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, оскаржувані рішення залишити без змін.

Представник відповідача зазначає, що позивач безпідставно посилається на понесені збитки внаслідок бездіяльності відповідача з реєстрації корегованого розрахунку на суму 426 444,59 грн., оскільки такий обов`язок у відповідача на час фактичного повернення коштів саме на підставі п. 69 Підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України припинив своє існування з 01.04.2019 року.

Також, посилається на наступне:

- положеннями п.6.1.22 Правил роздрібного ринку електричної енергії, яким встановлений обов`язок попереднього електоропостачальника (позивача) протягом п`яти робочих днів повернути надлишково сплачені кошти, в разі припинення договору в строк до 01.01.2019 року;

- - заяви відповідача від 04.03.2019 року та від 08.05.2019 року про повернення надмірно сплачених коштів (перерахунок), у зв`язку з припиненням дії ліцензії позивача та розірванням (припиненням) договору від 26.11.2007 року, були проігноровані. Зазначене свідчить про обізнаність позивача щодо його обов`язку з повернення коштів до 01.04.2019 року, тобто на час дії положень п. 69 Підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України. Крім того, згідно повідомлень позивача від 25.04.2019 року та від 24.05.2019 року про перерахунок коштів на користь нового постачальника (ТОВ Дніпровські енергетичні послуги ), перерахунок зроблений саме на підставі п. 69 Підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України.;

- долучена до матеріалів справи індивідуальна податкова консультація позивача, стосується застосування положень ст. 192 Податкового кодексу України в разі повернення коштів саме на рахунок платника, а не будь-якої іншої особи, що в даному випадку не відповідає обставинам справи;

- позивачем не було надано доказів, які свідчили про наявність підстав для зменшення витрат на оплату професійну правничу допомогу.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2020 року апеляційну скаргу акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на рішення та додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на рішення та додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі, призначено судове засідання на 17.11.2020 року.

17.11.2020 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

В судовому засіданні представники сторін надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення від 21.07.2020 року та додаткове рішення від 03.08.2020 року у справі слід залишити без змін.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

26.11.2007 року між ВАТ Енергопостачальна компанія Дніпрооблнерго (наразі - АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі"), в якості постачальника, та ТОВ Отіс Тарда в якості споживача, укладено договір про постачання електричної енергії №160/19-9/07 (а.с.13-17), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1000 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік знаття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач сплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем, та "Загальна схема електропостачання", які є невід`ємною частиною даного договору або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.

З 01.08.2016 року зазначеному вище договору був присвоєний новий номер 15241-00 (а.с.18).

11.06.2017 року набрав чинності Закон України Про ринок електричної енергії , яким зокрема передбачено здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання, в строк до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання (п.13 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону). Також, визначено, що споживачі (крім побутових та малих непобутових споживачів), яким на день набрання чинності цим Законом здійснював постачання електричної енергії постачальник за регульованим тарифом, мають обрати собі електропостачальника та укласти з ним договір постачання електричної енергії споживачу до 01.01.2019 року. Оператор системи розподілу за згодою відповідного споживача повинен надати електропостачальнику інформацію про споживача, необхідну для зміни електропостачальника.

Ліцензії на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом підлягають анулюванню з 1 січня 2019 року. До анулювання зазначених ліцензій діяльність з розподілу та постачання електричної енергії провадиться на підставі чинних ліцензій, що були видані до дня набрання чинності цим Законом.

Діяльність з розподілу електричної енергії з 1 січня 2019 року здійснюється на підставі нових ліцензій на провадження діяльності з розподілу електричної енергії.

Відповідно до Постанови НКРЕКП від 16.11.2018 року №1440 Про видачу АТ ДТЕК Дніпровські електромережі ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом , АТ ДТЕК Дніпровські електромережі , ідентифікаційний код 23359034, з 01.01.2019 року отримано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Дніпропетровської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) позивача, та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).

З огляду на зазначені вимоги Закону України Про ринок електричної енергії , та неможливістю виконання зобов`язання з постачання електричної енергії AT ДТЕК Дніпровські електромережі , та з огляду на припинення дії укладеного між сторонами договору від 26.11.2007 року в частині обов`язку з постачання електричної енергії, відповідач звернувся до АТ ДТЕК Дніпровські електромережі з заявою від 25.04.2019 року (а.с.19), в якій просив перерахувати залишок коштів в розмірі 3 389 923,94 грн. за договором 15241-00 від 26.11.2017 року (о/р 61-506) на банківський рахунок юридичної особи або рахунок ТОВ Дніпровські енергетичні послуги (новий постачальника), зазначивши, що є платником ПДВ на загальних підстава, а також про обов`язок корегування податкових накладених згідно вимог чинного законодавства.

Зазначена сума не оскаржується та визнається сторонами договору, також підтверджується випискою з банківської картки підприємства відповідача за період з 01.01.2018 року по 12.01.2020 року по особовому рахунку №61-506 - споживач: ТОВ Отіс Тарда , сформованою 03.03.2020 року (а.с.20).

Сума 3 389 923,94 грн. складається з:

- 831 256,43 грн. - помилково сплачені кошти (реєстр №2 споживачів на перерахування коштів за електричну енергію від 25.04.2019 року, як помилково сплачені за період з 01.01.2019 року по 10.02.2019 року, а.с.27-28; заява ТОВ Отіс Тарда від 04.03.2019 року, а.с.84);

- 2 558 667,51 грн. - за реєстром №1 споживачів на перерахування коштів за електричну енергію від 24.05.2019 року (а.с.23-24).

Згідно платіжних доручень №1131282 від 24.05.2019 року на суму 15 472 834,11 грн., в т.ч. сума 2 558 667,51 грн. (а.с.21) та №1102928 від 26.04.2019 року на суму 6 240 891, 67 грн., в т.ч. сума 831 256,43 грн. (а.с.25), позивач задовольнив заяву відповідача від 25.04.2019 року, зазначивши отримувача коштів ТОВ Дніпровські енергетичні кошти .

Вищенаведене визнається сторонами.

Згідно повідомлень:

- від 25.04.2019 року позивач перерахував кошти за електричну енергію, що рахувались на особистому рахунку споживача відповідно до реєстру від 25.04.2019 року, як помилкові платежі в розмірі 831 256,43 грн. (а.с.26-27);

- від 24.05.2019 року позивач повідомив відповідача про перерахування коштів за електричну енергію на користь ТОВ Дніпровські енергетичні послуги , ідентифікаційний код 42082379, як переплати за поставлену електричну енергію по закінченню розрахункового періоду по 01.01.2019 року. Також, зазначено, що дане повідомлення подано, зокрема, у відповідності до положень п. 69 Підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України (а.с.22-23), про що окремо відповідач акцентує в апеляційній скарзі.

У зв`язку проведенням вищезазначених операцій з повернення коштів, та на підставі п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, позивачем 26.04.2019 року та 24.05.2019 року складено розрахунки корегування кількісних і вартісних показників, які направлені відповідачу за допомогою програмного забезпечення M.E.Doc. (а.с.29-46), а саме:

- розрахунок корегування кількісних і вартісних показників №10862//111 від 26.04.2019 року на суму коригування 138 542,74 грн. до податкової накладної від 31.01.2019 року №16173//111;

- розрахунок корегування кількісних і вартісних показників №10603//111 від 24.05.2019 року на суму коригування 30 715,71 грн. до податкової накладної від 31.08.2018 року № 8811//111 (а.с.29-32);

- розрахунок корегування кількісних і вартісних показників №10604//111 від 24.05.2019 року на суму коригування 74 037,81 грн. до податкової накладної від 30.09.2018 року №8867//111 (а.с.33-36);

- розрахунок корегування кількісних і вартісних показників №10605//111 від 24.05.2019 року на суму коригування 173 011,88 грн. до податкової накладної від 31.10.2018 року №17296//111 (а.с.37-40);

- розрахунок корегування кількісних і вартісних показників №10606//111 від 24.05.2019 року на суму коригування 148 679,19 грн. до податкової накладної від 30.11.2018 року №16867//111 (а.с41-46).

Зазначений перелік розрахунку корегування кількісних і вартісних показників також відповідає витягу з Єдиного реєстру податкових накладених №3289349 від 04.03.2020 року АТ ДТЕК Дніпровські електромережі (а.с.47).

Розрахунок корегування кількісних і вартісних показників №10862 від 26.04.2019 на суму 138 542,74 грн. до податкової накладної від 31.01.2019 року №16173//111 не був прийнятий відповідачем.

Оскільки позивач припинив надання послуг ТОВ Отіс Тарада на підставі договору від 26.11.2007 року №15241-00 про постачання електричної енергії, відповідачем обрано нового постачальника послуг - ТОВ Дніпровські енергетичні послуги , ідентифікаційний код 42082379.

На підставі заяви, отриманої позивачем 04.03.2019 року, відповідач просив здійснити повернення помилково сплачених коштів в сумі 831 256,43 грн. на розрахунковий рахунок підприємства, із зазначенням обов`язку щодо проведення корекції податкових накладних (а.с.84).

Протягом березня - травня 2019 року підприємство відповідача вело листування з новим постачальником енергетичних послуг - ТОВ Дніпровські енергетичні послуги (а.с.85-94,97), за змістом якого сторони намагались дійти згоди з оплати вартості наданих послуг та проведення розрахунку. Зокрема, ТОВ Отіс Тарда повідомляла ТОВ Дніпровські енергетичні послуги про те, що внаслідок затримки повернення надлишкових коштів підприємства, що обліковуються на особовому рахунку в АТ ДТЕК Дніпровські електромережі (попередній постачальник) на розрахунковий рахунок в т.ч. нового постачальника, що впливає на фінансовий стан відповідача та фактичну можливість проведення розрахунок з ТОВ Дніпровські енергетичні послуги .

Між тим, 08.05.2019 року ТОВ Отіс Тарда звернулося до позивача з заявою про перерахування залишку коштів за договором від 26.11.2007 року в сумі 2 559 712,020 грн. (а.с.95), також до заяви додано акт звіряння від 01.05.2019 року (а.с. 96), згідно якого станом на 07.05.2019 року на особистому рахунку відповідача за договором від 26.11.2007 року обліковується надлишок сплачених коштів в сумі 2 559 712,020 грн. Акт скріплений підписами повноваженими представників підприємств та їх печатками.

Листом від 03.10.2019 року вих. №59007/101 позивач повідомив відповідача про необхідність виконання ним зобов`язань з проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладених розрахунок корегування №№10603//111, 10604//111, 10605//111, 10606//111 від 24.05.2019 року та №10862//111 від 26.04.2019 року на загальну суму 3 389 923,94 грн., на підставі п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Позивач просив провести зазначену реєстрацію протягом семи календарних днів від дня отримання даної вимоги. Також, зауважив що нездійснення ТОВ Отіс Тарда реєстрації, позбавило АТ ДТЕК Дніпровські електромережі права на зменшення суми податкових зобов`язань, чим завдано значних збитків підприємству (а.с.48).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, зазначений лист (вимогу) відповідач отримав 10.10.2019 року (а.с.49).

Листом від 30.10.2019 року відповідач довів до відома позивача, що в порушення вимог п.69 Підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, позивач зобов`язаний був провести перерахування коштів позивача на розрахунковий рахунок нового постачальника - ТОВ Дніпровські енергетичні послуги в строк до 01.04.2019 року з відповідною реєстрацією розрахунку корегування. Так як, позивач в строк до 01.04.2019 року кошти не повернув і на поточний рахунок відповідача, то на думку ТОВ Отіс Тарда , позивач помилково вважає, що підлягають застосування положення п.192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (а.с. 98).

У зв`язку з ситуацією, що склалась між сторонами з питань порядку корегування сум податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ при зміні постачальника електроенергії, 30.10.2019 року відповідач звернувся за роз`ясненнями до ГУ Державної податкової служби України у Дніпропетровській області (а.с. 100).

За результатами наданої індивідуальної податкової консультації ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.12.2019 року (а.с.103-107), податковий орган надав роз`яснення про те, що обов`язок з корегування попередньо нарахованих податкових зобов`язань з ПДВ у період з 01.01.2019 року по 01.04.2019 року покладений на первісного постачальника послуг (позивача) на дату перерахування, згідно з п.69 Підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України. При цьому, новий постачальник послуг, на дату отримання від первісного постачальника коштів, попередньо зарахованих покупцем на рахунок первісного постачальника, за електричну енергію, зобов`язаний скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну для покупця (споживача). Застосування норм п. 69 Підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, починаючи з 01.04.2019 року чинним законодавством непередбачено, а отже корегування податкових зобов`язань та податкового кредиту за такими операціями, починаючи з 01.04.2019 року здійснюється у загальному порядку відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України

Між тим, позивачем також долучено індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 18.12.2018 року (а.с.124-126), з питань корегування сум податкових зобов`язань з ПДВ та формування податкового кредиту з ПДВ за операціями постачання/придбання електричної енергії, в якій, даючи відповідь на друге питання заявника, податкова служба зазначила, що у разі повернення електропостачальником суми попередньої оплати за електричну енергію споживачу (платнику ПДВ), шляхом перерахування такої суми постачальнику універсальної послуги з одночасним її зарахуванням на особовий рахунок споживача (платника ПДВ), у електропостачальника та споживача (платника ПДВ) корегування сум податкових зобов`язань та відповідно податкового кредиту з ПДВ у бік зменшення здійснюється на підставі складеного електропостачальником розрахунку корегування до податкової накладної та зареєстрованого в ЄРПН. При цьому обов`язок щодо реєстрації такого розрахунку корегування в ЄРПН покладено на споживача (платника ПДВ). Що відповідає загальному порядку, визначеному в п.192.1 ст. 192 Податкового кодексу України.

Отже, підсумовуючи наведені обставини справи, оскільки відповідач порушив право позивача на зменшення суми податкових зобов`язань за розрахунками корегування кількісних і вартісних показників (№10603//111 від 24.05.2019 року на суму коригування 30 715,71 грн. до податкової накладної від 31.08.2018 року №8811//111 (а.с.29-32); №10604//111 від 24.05.2019 року на суму коригування 74 037,81 грн. до податкової накладної від 30.09.2018 року №8867//111 (а.с.33-36); №10605//111 від 24.05.2019 року на суму коригування 173 011,88 грн. до податкової накладної від 31.10.2018 року №17296//111 (а.с.37-40); №10606//111 від 24.05.2019 року на суму коригування 148 679,19 грн. до податкової накладної від 30.11.2018 року №16867//111 (а.с41-46), АТ ДТЕК Дніпровські електромережі звернулось з позовом про стягнення збитків в розмірі 426 444,59 грн.

5. Доводи, за якими апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст.16 Господарського кодексу України та п. 8 ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Пунктом 4 ч.2 ст. 611 Цивільного кодексу України також передбачено такий правовий наслідок порушення зобов`язання як відшкодування збитків.

Частини 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлюють, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України закріплено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: збитків, протиправної поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Виходячи з наведених норм законодавства, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов`язань у вигляді відшкодування збитків.

Одним з елементів доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

6. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Одним з головних і центральних основоположних фактів, які підлягають доказуванню у справі, є саме факт неправомірності поведінки відповідача у справі, і як наслідок, завдання цим збитків позивачеві.

Отже, в силу вимог законодавства у справі змінився постачальник електроенергії.

У зв`язку з цими змінами до 01.04.2019 року в силу ст. 69 Підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України було можливо корегування податкових зобов`язань з ПДВ на дату перерахування постачальником горошкових коштів, отриманих від покупця як попередня оплата новому постачальнику електричної енергії на підставі розрахунку корегування до податкової накладної, складеною та зареєстрованою в ЄРПН в загальному порядку, тобто правовідносини з корегування податкових зобов`язань з ПДВ передбачили участь трьох осіб: споживача, постачальника і нового постачальника.

Оскільки ж перерахування коштів у справі відбулося новому постачальнику після 01.04.2019 року, то ця норма не може бути застосована до правовідносин, що склались.

Наразі, підлягає застосуванню п. 192.1. ст. 192 Податкового кодексу України, згідно якого, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Разом з тим, п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України передбачає відповідне корегування суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача послуг лише у разі повернення суми попередньої оплати споживачу як отримувачу послуг, чого в цій справі не відбулось, оскільки гроші були направлені безпосередньо новому постачальнику, що не можна розглядати як будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, перерахунок у випадках повернення товарів, або повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг в розумінні цієї норми.

Викладене свідчить про правильність висновку місцевого господарського суду щодо відсутності вини у діях відповідача і неправомірності в його діях.

Позивач помилково тлумачить перерахування ним на рахунок ТОВ Дніпровські енергетичні послуги коштів як зменшення суми компенсації вартості товару постачальнику, оскільки вартість товару (послуг) змінена не була, змінився тільки постачальник і саме новому постачальнику і були перераховані гроші. Отже, у відповідача відсутній обов`язок реєстрації розрахунків корегування в ЄРПН.

Хоч суд у мотивувальній частині рішення і помилково зазначив, що повернення попередньої оплати сплаченої ТОВ Отіс Тарда на рахунок відповідача не відбулося, а п. 69 підрозділу 2 Перехідник п оложень Податкового кодексу України вже на той момент втратив чинність, а загальні приписи ст. 192 Податкового кодексу України не підлягають застосуванню , оскільки приписи ст. 192 Податкового кодексу України мають бути застосовані до правовідносин сторін, але перерахування попередньої оплати новому постачальнику не є зменшенням суми компенсації вартості товару постачальнику в розумінні ст. 192 Податкового кодексу України.

Довід стосовно незастосування податкової консультації від 18.12.2018 року (а.с. 126) спростовується її змістом, з висновків щодо питання №1 чи питання №2, які стосуються повернення суми попередньої оплати споживачу електропостачальником, чого у даній справі не відбулося, а мав місце факт правовідносин між постачальниками (раніше визначеним і новим).

Стосовно питання №3, то ст. 14 розділу І Податкового кодексу України стосовно касового методу для цілей оподаткування ПДВ не регулює питання коригування податкових зобов`язань у правовідносинах між споживачем та постачальником електроенергії.

Щодо додаткового рішення, колегія суддів посилається на визначення предмету і обсягу наданих послуг, а саме: у п.4 Додаткової угоди № 1 (а.с. 148) зазначено, що за представництво інтересів Клієнта у суді першої інстанції Клієнт сплачує об`єднанню гонорар у сумі 25 000, 00 грн. Даний гонорар сплачується у фіксованому розмірі і включає в себе: вивчення всіх обставин справи та формування правової позиції по справі; аналіз практики Верховного Суду, щодо предмету спору; підготовку відзиву на позовну заяву, участь у всіх судових засіданнях по справі, яке відбудуться у суді першої інстанції, аналіз документів по справі і в тому числі документів клієнта, які можуть бути використані у формуванні правової позиції по справі.

Колегія суддів зазначає про складність справи, застосування законодавства у різних галузях права, а тому стягнута сума є обґрунтованою і співмірною.

7. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.

Судова колегія приходить до висновку про те, що обставини, зазначені у апеляційній скарзі, не підтвердилися, що свідчить про безпідставність тверджень скаржника.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, то апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування законного рішення суду першої інстанції, та вважає, що його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

9. Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020 року та додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2020 року у справі №904/2447/20 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2020 року та додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2020 року у справі №904/2447/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню до Верховного Суду протягом двадцяти днів від дня складення повного тексту постанови.

Повний текст складено 23.11.2020 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Судді: Ю.Б. Парусніков

І.О. Вечірко