Рішення

від 16.11.2020 по справі 904/1988/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2020м. ДніпроСправа № 904/1988/20

За позовом Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивачів:

1. Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро;

2. Міністерства освіти і науки України, м. Київ

до відповідачів:

1. Перещепинського професійного ліцею, м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота підкова 1991", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про визнання договору на надання послуг з обробки землі удаваним, визнання удаваного правочину недійсним та зобов`язання звільнити земельні ділянки

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Сергієнко М.О.

Представники:

від прокуратури: Вороновська О.В., посвідченння № 040413, представник;

від позивача-1: Алєксєєнко Р.Ю., довіреність № -4-0.62-242/62/19 від 28.12.2019, представник;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Новомосковська місцева прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивачів: Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Міністерства освіти і науки України звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 - Перещепинського професійного ліцею та відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю " Золота підкова 1991", в якому просить суд:

- визнати удаваним договір від 31 травня 2017 року та додаткову угоду від 27.02.2018 про зміну договору, укладену між Перещепинським професійним ліцеєм та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золота підкова 1991";

- визнати недійсним договір від 31.05.2017 та додаткову угоду від 27.02.2018 про зміну договору, укладений між Перещепинським професійним ліцеєм та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золота підкова 1991";

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота підкова 1991" звільнити земельні ділянки 1223284500:02:045:0001, 1223210500:05:150:0002, 1223210500:01:150:0003, 1223210500:01:401:0001, 1223286000:01:005:1002, 1223286000:01:005:1001 загальною площею 258,5406 га на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, які обробляється на підставі договору про спільну діяльність від 31.05.2017 та додаткової угоди від 27.02.2018 про зміну договору, та привести земельні ділянки у придатний для використання стан.

Ухвалою суду від 14.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Приймаючи до уваги проведення превентивних мір щодо запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами та доповненнями), вирішено про дату, місце та час підготовчого судового засідання повідомити учасників справи додатково.

Законом України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4, яким було передбачено продовження процесуальних строків на час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Згідно із Законом України № 731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав законної сили 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відтак, перебіг процесуальних строків у даній справі розпочався з 06.08.2020, а 20-денний строк на подання клопотань про продовження цих строків - закінчився.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи будь-яких клопотань від учасників справи про продовження процесуальних строків, ухвалою суду від 10.08.2020 призначено підготовче засідання у справі на 03.09.2020.

02.09.2020 відповідач-2 подав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з неотриманням позовної заяви Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області та ухвали про відкриття провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 03.09.2020 відкладено підготовче засідання на 21.09.2020.

18.09.2020 прокурор подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії рішення суду від 03.06.2020 у справі № 904/6174/19, оскільки ним встановлені обставини, що свідчать про удаваність та недійсність договору від 31.05.2017 та додаткової угоди від 27.02.2018 про зміну договору, укладеного між Перещепинським професійним ліцеєм та Товариством з обмеженою відповідальністю " Золота підкова 1991", оспорюваного у справі № 904/1988/20.

Також, 18.09.2020 на адресу суду від відповідача-2 надійшов відзив, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх не обґрунтованими. У прохальній частині відзиву відповідачем-2 викладено клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

21.09.2020 від відповідача-2 засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про відкладення судового засідання, обґрунтоване наявність у його представника ознак респіраторного захворювання.

Ухвалою суду від 21.09.2020 продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 19.10.2020, а також задоволено клопотання відповідача-2 про поновлення йому строку на подання відзиву.

06.10.2020 на адресу суду надійшли письмові пояснення від Міністерства освіти і науки України, в яких позивач-2 підтримує позовні вимоги та просить позов задовольнити повністю.

15.10.2020 Дніпропетровська обласна прокуратура подала до суду відповідь на відзив відповідача-2.

15.10.2020 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області подало клопотання про проведення підготовчого засідання, призначеного на 19.10.2020, без участі його представника, який в період з 12.10.2020 по 23.10.2020 перебуватиме у щорічній відпустці.

19.10.2020 від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області засобами електронного зв`язку надійшла відповідь на відзив відповідача-2, яка 20.10.2020 також була подана позивачем-1 через канцелярію суду.

Того ж дня від відповідача-2 на електронну поштову скриньку суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 19.10.2020 у зв`язку із зайнятістю його представника в іншому судовому процесі.

Розглянувши подане відповідачем-2 клопотання, суд відмовив у його задоволенні з огляду на недоведеність викладених у ньому обставин та ухвалою від 19.10.2020 закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду по суті на 10.11.2020.

22.10.2020 від Міністерства освіти і науки України засобами поштового зв`язку надійшло клопотання, в якому позивач-2 просить долучити до матеріалів справи підтвердження направлення Міністерством освіти і науки України письмового пояснення Новомосковській місцевій прокуратурі Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 10.11.2020 розгляд справи відкладено на 16.11.2020.

Від Дніпропетровської обласної прокуратури надійшли: 13.11.2020 - додаткові письмові пояснення стосовно землекористувачів та земельних ділянок, використання яких є предметом оспорюваного договору; 16.11.2020 - заява про виправлення технічної описки, допущеної у пункті 4 прохальної частини позовної заяви, у зазначеному кадастровому номері земельної ділянки. Прокурор зазначає, що замість № 1223210500:02:150:0002 помилково було вказано № 1223210500:05:150:0002. Тому вірним просить вважати саме кадастровий номер № 1223210500:02:150:0002.

Представники позивача-2 та відповідачів-1,-2 у призначене на 16.11.2020 судове засідання не з`явились.

При цьому, відповідач-1 не забезпечив участі свого представника у судових засіданнях як на стадії підготовчого провадження, так і на стадії розгляду справи по суті, та не надав відзиву на позов у встановлений судом строк. Про дату, час та місце проведення судових засідань відповідач-1 був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення уповноваженому представнику останнього поштових відправлень із процесуальними документами суду.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Тож, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача-2 і відповідачів-1,-2 за наявними у справі матеріалами.

Фіксування судового засідання 16.11.2020 технічними засобами не здійснювалось через часткове знеструмлення приміщення Господарського суду Дніпропетровської області внаслідок перевантаження електричної мережі. Обставини вимкнення серверу КП "Діловодства спеціалізованих судів", що унеможливило проведення запису фонограми судових засідань, зафіксовані в акті Господарського суду Дніпропетровської області № 42/20 від 16.11.2020, копія якого міститься у матеріалах справи.

В ході судового засідання 16.11.2020 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 16.11.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, викладена у позові

В обґрунтування заявлених вимог керівник Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області посилається на: удаваність договору від 31.05.2017 та додаткової угоди від 27.02.2018 про зміну цього договору, які укладені між відповідачами; невідповідність положень зазначеного договору вимогам законодавства, які регулюють питання укладення договорів про спільну діяльність та оренди землі, у зв`язку з чим удаваний правочин є недійсним; невжиття позивачами наданих їм законом повноважень на реальне поновлення прав держави, порушених неправомірним використанням державного майна (земельних ділянок навчального закладу); положення Законів України "Про освіту", "Про оренду землі", Земельного та Цивільного кодексів України.

Позиція Міністерства освіти і науки України, викладена у письмових поясненнях

Міністерства освіти і науки України зазначило, що повністю підтримує заявлені позовні вимоги керівника Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства.

На думку позивача-2, умови спірного правочину свідчать про те, що відповідачі фактично уклали договір оренди земельної ділянки, до якого слід застосовувати відповідні правила, встановлені Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.

Зміст погоджених сторонами умов спірного договору, як зазначає позивач-1, свідчить що, взявши на себе зобов`язання надати стороні-2 земельну ділянку для сільськогосподарських цілей, сторона-1 фактично усунулась від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надала право обробки земельної ділянки і збору врожаю іншому суб`єкту.

Враховуючи зміст умов спірного договору, позивач-2 вважає, що слід дійти висновку про наявність підстав для визнання договору № б/н від 31.05.2017 недійсним, оскільки останній не відповідає нормам законодавства, на підставі яких він був укладений.

Позиція відповідача-1

Відповідач-1 не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

Позиція відповідача-2, викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач-2 зазначає, що доводи позовної заяви стосовно того, що Перещепинським професійним ліцеєм укладено договір обробки земельних ділянок, які взагалі не існують, а також щодо земельних ділянок, на які у Перещепинського професійного ліцею відсутні зареєстровані права, не заслуговують на увагу, оскільки при укладенні додаткової угоди були допущені описки стосовно написання кадастрових номерів.

Тому наявність технічної описки в договорі жодним чином не впливає на чинність договору, оскільки на виконання п. 3.1.1 та 4.1.1 Перещепинський професійний ліцей надав земельні ділянки, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота підкова 1991" приступило до вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках (з вірним кадастровими номерами): 1) 1223286000:01:005:1002; 2) 1223284500:02:045:1000; 3) 223286000:01:005:1000; 4) 1223286000:01:005:1001; 5) 1223210500:01:150:0003; 6) 1223210500:02:150:0002; 7) 1223210500:01:401:0001.

Щодо визнання договору від 31.05.2017 недійсним відповідач вважає, що докази, надані прокуратурою, не підтверджують недійсність або удаваність договору. Зміст умов спірного договору жодним чином не дає підстав стверджувати, що між відповідачами в даній справі фактично було укладено змішаний договір з ознаками договору оренди землі та договору про спільну власність. Окрім того, між відповідачем-1 та відповідачем-2 підписувалися звіти на виконання договору від 31.05.2017, зазначені звіти підписані уповноваженими особами сторін: директором ТОВ "Золота підкова 1991" Біліченком Л.Є. та керівником Перещепинського професійного ліцею Вайло О.О. з проставленням печаток сторін. Підписання звітів свідчить про те, що сторони не мають претензій одна до одної щодо звітів.

Крім того, на виконання п. 5.4 договору ТОВ "Золота підкова 1991" було перераховано 50% прибутку Перещепинському професійному ліцею, тобто відповідач-2 виконував всі свої зобов`язання по договору від 31.05.2017.

Також відповідач-2 ставить під сумнів право прокурора діяти від імені позивачів в даній справі та просить суд установити підстави для представництва прокурора інтересів держави.

Позиція Дніпропетровської обласної прокуратури, викладена у відповіді на відзив відповідача-2

Дніпропетровською обласною прокуратурою зазначено, що у відзиві на позов відповідач-2 не спростовує доводів прокурора стосовно особливостей використання земельних ділянок, наданих закладам освіти на праві постійного користування для навчально-дослідних цілей, щодо обов`язку землекористувачів використовувати землю за цільовим призначенням; невідповідності укладеного договору про надання послуг з обробки землі актам цивільного законодавства, які регламентують відносини, пов`язані із наданням послуг, спільною діяльністю, а також наявності в ньому елементів договору оренди землі та відсутності їх істотних умов.

У відповіді на відзив наголошено, що договір, який сторони приховали під удаваним правочином, містить елементи договору оренди землі. Разом з тим, положення зазначеного договору не відповідають встановленим вимогам законодавства, що регулюють питання укладення договору оренди землі, у зв`язку з чим удаваний правочин є недійсним.

Стосовно підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах Дніпропетровською обласною прокуратурою зазначено, що у позовній заяві прокурор вказав в чому полягає порушення інтересів держави у даних правовідносинах, а також підстави для представництва інтересів держави через бездіяльність компетентних органів.

Крім того, про укладення оспорюваного договору від 31.05.2017 та виявлені порушення Закону при його укладенні, а також про наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах позивачі були повідомлені прокурором у січні-лютому 2020 року (лист до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 04/41-46вих-20 від 09.01.2020, листи до Міністерства освіти і науки України № 04/41-538вих-20 від 07.02.2020 та № 04/41-790вих-20 від 26.02.2020).

Також прокурор попередньо, до звернення до суду, 03.04.2020 листами № 04/41-1418вих-20 та № 04/41-1417вих-20 повідомив позивачів про представництво прокурором інтересів держави та прийняте рішення про пред`явлення позову в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Міністерства освіти і науки України. Наявність підстав для представництва суб`єктами владних повноважень не оскаржена.

Таким чином, Дніпропетровська обласна прокуратура вказує, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а компетентні органи протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернулися до суду з позовом в інтересах держави, що є підставою вважати звернення прокурора до суду обґрунтованим.

Позиція Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, викладена у відповіді на відзив відповідача-2

Позивач-1 не погоджується із запереченнями відповідача-2, викладеними у відзиві, та підтримує позовні вимоги прокурора у повному обсязі з огляду на наступне.

Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо земельних ділянок, які перебувають у користуванні Перещепинського професійного ліцею, на підставі чого складено акт перевірки дотримання вимог об`єкту - земельної ділянки від 28.12.2019 № 1243-ДК/1225/ПП/09/01/-19. У результаті перевірки було встановлено, що у користуванні закладу перебувають земельні ділянки площею 258, 5406 га на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Директором Перещепинського професійного ліцею Вайло О.О. від імені навчального закладу в 2017 із суб`єктом господарської діяльності - ТОВ "Золота підкова 1991" було укладено договір про спільну діяльність від 31.05.2017 та додаткову угоду від 27.02.2018.

Державним інспектором встановлено, що вищевказані договори про спільну діяльність укладені з порушенням діючого порядку, а саме без погодження центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить Перещепинський професійний ліцей. Окрім того, статут Перещепинського професійного ліцею не передбачає право на укладення навчальним закладом договорів підряду та порядок розрахунків за їх виконання. Відтак, земельні ділянки площею 258, 5406 га використовуються Перещепинським ліцеєм із порушенням встановленого цільового призначення, а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що є порушенням п. 2 ч. 1 ст. 96 ЗК України. Положеннями статуту Перещепинського професійного ліцею передбачено використання земельних ділянок, наданих закладу, виключно для організації навчального господарства та інших навчально-дослідних цілей, а не для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою отримання прибутку.

Відповідно до змісту спірного договору ТОВ "Золота підкова 1991" бере на себе зобов`язання надати комплекс із вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, що належать навчальному закладу, зокрема здійснює передпосівну обробку полів, сівбу, обробку та обприскування, збирання врожаю. Отже, право володіння та користування, а також господарського відання як правомочності, що належать землекористувачеві згідно з положеннями статей 92, 95 ЗК України, за умовами спірного договору реалізуються не землекористувачем - ліцеєм, а ТОВ "Золота підкова 1991" шляхом обробки землі та збору врожаю. Таким чином, ліцей всупереч статям 92, 95 ЗК України фактично здійснив розпорядження земельними ділянками шляхом передачі права користування на підставі спірного договору ТОВ "Золота підкова 1991" без погодження з органами управління державним майном - Міністерством освіти і науки України та Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ДП № 000104 (арк. с. 61-65), виданим 03.10.1995 Новостепанівською сільською Радою народних депутатів Новомосковського району Дніпропетровської області, Професійно-технічному училищу № 72 с. Попасне було надано у постійне користування земельну ділянку площею 111 га землі для сільськогосподарського використання. Підставою для надання земельної ділянки в цьому акті зазначено рішення виконкому Новостепанівської сільської Ради народних депутатів від 25.06.1996. Державний акт на право постійного користування землею серії ДП № 000104 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 104.

З розділу "Зміни в землекористуванні" державного акту на право постійного користування землею серії ДП № 000104 від 03.10.1995 вбачається, що до нього вносились зміни в частині найменування землекористувача, якого згідно з розпорядженням голови РДА перереєстровано в Перещепинський професійний ліцей (№ 744 від 04.07.2003).

Згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ДП № 000103 (арк. с. 66-69), виданим 03.10.1995 Попаснянською сільською Радою народних депутатів Новомосковського району Дніпропетровської області, Професійно-технічному училищу № 72 с. Попасне було надано у постійне користування земельну ділянку площею 148,9 га землі для сільськогосподарського використання. Підставою для надання земельної ділянки в цьому акті зазначено рішення виконкому Попаснянської сільської Ради народних депутатів від 04.08.1995 № 15. Державний акт на право постійного користування землею серії ДП № 000103 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 103.

Також, згідно з державним актом на право постійного користування землею серії І-ДП № 007748 (арк. с. 70-74), виданим 12.02.2003 Новомосковською районною державною адміністрацією Новомосковського району Дніпропетровської області, Перещепинському ПТУ-92 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 100 га землі для ведення дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, ведення сільського господарства. Підставою для надання земельної ділянки в цьому акті зазначено розпорядження голови райдержадміністрації від 22.01.2003 № 55. Державний акт на право постійного користування землею серії І-ДП № 007748 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 391 .

З розділу "Зміни в землекористуванні" державного акту на право постійного користування землею серії І-ДП № 007748 від 12.02.2003 вбачається, що до нього вносились зміни в частині найменування землекористувача, якого згідно з розпорядженням голови РДА перереєстровано в Перещепинський професійний ліцей (№ 744 від 04.07.2003).

Наказом Міністерства освіти і науки України № 141 від 19.03.2003 "Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Дніпропетровської області" Професійно-технічне училище № 92 м. Перещепине реорганізовано в Перещепинський професійний ліцей.

Відповідно до пункту 1.7 Статуту Перещепинського професійного ліцею (нова редакція), затвердженого наказом заступника Міністра освіти і науки України № 1072 від 24.09.2014, Перещепинський професійний ліцей є правонаступником Професійно-технічного училища № 92.

Назва землекористувача Професійно-технічного училища № 72 за вищезазначеними актами на право постійного користування землею серії ДП № 000104 від 03.10.1995 та № 000103 від 03.10.1995 змінена 11.02.2008 на Державний професійно-технічний навчальний заклад "Попаснянське аграрне професійно-технічне училище" (скорочена назва - Попаснянське АПТУ), що підтверджується Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.02.2008 та на 12.11.2020.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 наказу Міністерства освіти і науки України № 811 від 24.07.2015 "Про оптимізацію мережі професійно-технічних навчальних закладів Дніпропетровської області, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України" Державний професійно-технічний навчальний заклад "Попаснянське аграрне професійно-технічне училище" реорганізовано шляхом приєднання до Перещепинського професійного ліцею. В підпункті 2.2 пункту 2 наказу зазначено, що Перещепинський професійний ліцей є правонаступником всього майна, прав і обов`язків ДПТНЗ "Попаснянське аграрне професійно-технічне училище".

З наявної у матеріалах справи інформаційної довідки № 198394082 від 30.01.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (арк. с. 75-80) вбачається, що за Перещепинським професійним ліцеєм зареєстровані наступні речові права на землю:

- речове право на земельну ділянку кадастровий номер 1223286000:01:005:1000, площею 77, 3142 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 1223210500:03:006:0008, площею 3, 86 га, опис об`єкта іншого речового права - для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти; підстава виникнення іншого речового права - державний акт на право постійного користування землею І-ДП № 003015 від 29.12.1999 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 45550073 від 15.02.2019);

- право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 1223210500:01:401:0001, площею 20 га (в тому числі ріллі 20 га), цільове призначення - для дослідних і навчальних цілей; підстава виникнення іншого речового права - державний акт на право постійного користування землею І-ДП № 0077498 від 12.02.2003 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39809358 від 22.02.2018);

- право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 1223210500:02:150:0002, площею 50 га, цільове призначення - для дослідних і навчальних цілей; підстава виникнення іншого речового права - державний акт на право постійного користування землею І-ДП № 0077498 від 12.02.2003 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39809055 від 22.02.2018);

- право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 1223210500:01:150:0003, площею 30 га, цільове призначення - для дослідних і навчальних цілей; підстава виникнення іншого речового права - державний акт на право постійного користування землею І-ДП № 0077498 від 12.02.2003 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39806899 від 22.02.2018).

Інформація в Державному земельному кадастрі про речові права Перещепинського професійного ліцею на три земельні ділянки загальною площею 100 га, надані на підставі Державного акту на право постійного користування землею 1-ДП № 007748 від 12.02.2003, відповідає тій, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстру Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

На підставі державного акту на право постійного користування землею серії ДП № 000104 від 03.10.1995 в Державному земельному кадастрі зареєстровано речові права на земельну ділянку площею 111 га з кадастровим номером 12232845400:02:045:0001; цільове призначення - для сільськогосподарського використання. Відомості про зміну суб`єкта речового права на зазначену земельну ділянку з Професійно-технічного училища № 72 га на Перещепинський професійний ліцей не змінено.

На підставі державного акту на право постійного користування землею серія ДП № 000103 від 03.10.1995 на земельну ділянку загальною площею 148,9 га в Державному земельному кадастрі зареєстровано речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 1223286000:01:005:1000 площею 77,3142 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Суб`єктом речового права на вказану земельну ділянку зазначено Перещепинський професійний ліцей, що підтверджується наявною у матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (арк. с. 75-80).

У позові керівником Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області зазначено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо земельних ділянок, які перебувають у користуванні Перещепинського професійного ліцею. Результати проведеної перевірки оформлено актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки № 1243-ДК/1225/АП/09/01/-19 від 28.12.2019, копію якого надано до матеріалів справи (арк. с. 81-82).

Зі змісту вказаного акту перевірки вбачається, що у постійному користуванні Перещепинського професійного ліцею для організації навчального господарства перебувають земельні ділянки з кадастровими номерами 1223284500:02:045:0001, 1223210500:02:150:0002, 1223210500:01:150:0003, 1223210500:01:401:0001, 1223286000:01:005:1002, 1223286000:01:005:1001 загальною площею 258, 5406 га на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Перевіркою встановлено, що директором Перещепинського професійного ліцею Вайло О.О. від імені навчального закладу в 2017 році із суб`єктом господарської діяльності - юридичною особою ТОВ "Золота підкова" в особі директора Біліченко Л.Є. без погодження центрального органу виконавчої влади, до сфери якого належить Перещепинський професійний ліцей, тобто із порушенням діючого порядку, укладено договір про спільну діяльність (послуги по обробці земельної ділянки) від 31.05.2017 та додаткову угоду від 27.02.2018. Статут державного професійно-технічного навчального закладу Перещепинський професійний ліцей не передбачає право на укладення навчальним закладом договорів підряду та порядок розрахунків за їх виконання.

Таким чином, перевіркою встановлено, що земельні ділянки площею 258, 5406 га з кадастровими номерами 1223210500:02:150:0002, 1223210500:01:150:0003, 1223210500:01:401:0001, 1223286000:01:005:1002, 1223286000:01:005:1001, надані для організації навчального господарства фактично використовуються Перещепинським професійним ліцеєм з порушенням встановленого цільового призначення, а саме - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що є порушенням п. "а " ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, відповідальність за яке передбачена п. "ґ" ст. 211 Земельного кодексу України, ст. 53 КУпАП.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2020 у справі № 904/6174/19 за позовом Перещепинського професійного ліцею до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота підкова 1991" про розірвання договору № б/н від 31.05.2017 встановлено такі обставини.

Між Перещепинським професійним ліцеєм (надалі - сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золота підкова 1991" (надалі - сторона-2) був укладений договір № б/н від 31.05.2017 (надалі - договір).

Відповідно до розділу 1 договору, за умовами договору, сторона-2 зобов`язується з метою отримання прибутку, надати комплекс послуг із вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках сільськогосподарського призначення відповідно до додатку № 1, передпосівна обробка поля, сівба, обробка та обприскування, збирання врожаю (здійснювати інші необхідності згідно класифікатору КВЕД).

Сторона-1 за даним договором для здійснення у повному обсязі комплексу послуг із вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках сільськогосподарського призначення відповідно до додатку № 1, зобов`язується надати доступ до вказаних у додатку № 1 земельних ділянках та своєчасно та у повному обсязі розрахуватися за вказаним договором.

Пунктом 3.1.1 договору встановлено, що сторона-1 за даною угодою зобов`язується у термін протягом 15 (п`ятнадцяти) днів із моменту підписання цього договору надати земельні ділянки, які підлягатимуть обробітку згідно додатку № 1, що є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 4.1.4 договору передбачено, що сторона-2 за угодою зобов`язується в строк не пізніше 31 грудня відповідного року надавати стороні-1 фінансовий звіт про результати виконання даного договору та перераховувати грошові кошти від реалізації виробленої сільськогосподарської продукції на рахунки сторони-1.

Згідно з п. 5.4 договору, фактичний розподіл прибутку здійснюється шляхом перерахування 50% прибутку стороні-1 та утримання відповідної частки прибутку стороною-2.

Пунктом 5.6 договору визначено, що перерахування коштів (передача продукції) стороною-2 проводиться щорічно не пізніше 31 грудня на рахунок сторони-1 або до спеціально обладнаного приміщення, за вибором сторони-1.

Відповідно до п. 6.1 договору, термін дії договору з моменту підписання до 31.12.2021.

Проаналізувавши договірні відносини сторін, суд у справі № 904/6174/19 дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для визнання договору № б/н від 31.05.2017 недійсним.

Судом, зокрема, встановлено, що між сторонами існують фактичні відносини з передання в користування земельної ділянки, метою яких є отримання прибутку від врожаю сільськогосподарських культур, які там вирощуються. А отже, умови укладеного між сторонами правочину свідчать про те, що останні фактично уклали договір оренди земельної ділянки.

Зміст погоджених сторонами умов спірного договору свідчить, що взявши на себе зобов`язання надати відповідачу земельну ділянку для сільськогосподарських цілей позивач фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надав право обробки земельної ділянки та збору врожаю іншому суб`єкту. Таким чином, договір від 31.05.2017 не відповідає вимогам ст.ст. 92, 95 Земельного кодексу України.

Враховуючи зміст вищенаведених умов спірного правочину, дослідивши правову природу означеного договору, суд у справі № 904/6174/19 дійшов висновку, що є підстави для визнання договору № б/н від 31.05.2017 недійсним, оскільки останній не відповідає нормам законодавства, на підставі яких він був укладений. Разом з тим, у цій справі сторонами не було заявлено вимог про визнання правочину недійним, а чинний Господарський процесуальний кодекс України не наділяє суд повноваженнями визнавати правочин недійсним за власною ініціативою.

Також, у справі № 904/6174/19 судом встановлено, що сторонами не було погоджено орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, що є істотними умовами договору оренди землі. За таких обставин, суд дійшов висновку, що договір № б/н від 31.05.2017 є неукладеним (таким, що не відбувся), у зв`язку з чим відмовив у вимозі Перещепинського професійного ліцею про розірвання фактично неукладеного договору.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2020 у справі № 904/6174/19 набрало законної сили 07.08.2020. Тому обставини, встановлені цим рішенням в силу припису ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доказуванню під час розгляду справи № 904/1988/19.

За матеріалами справи № 904/1899/20 вбачається, що на виконання умов оспорюваного договору від 31.05.2017 (далі - договір) Перещепинський професійний ліцей (далі - сторона-1, відповідач-1) надав доступ Товариству з обмеженою відповідальністю "Золота підкова 1991" (далі - сторона-2, відповідач-2) до земельних ділянок, перелік яких наведено в додатку № 1 до цього договору, а саме:

1. 1223286000:01:005:1002 площею 16, 5403 га (код класифікації цільового призначення земель - 01);

2. 1223284500:02:045:1000 площею 110, 8167 га (код класифікації цільового призначення земель - 01);

3. 1223286000:01:005:1000 площею 77, 3142 га (код класифікації цільового призначення земель - 01);

4. 1223286000:01:005:1001 площею 31, 0003 га (код класифікації цільового призначення земель - 01) (арк. с. 57).

Відповідачами 27.02.2018 було підписано додаткову угоду про зміну договору від 31.05.2017, згідно з якою узгоджено змінити додаток № 1 до цього договору шляхом його доповнення пунктами 5, 6 та 7 в такій редакції:

"5. 1223210500:01:150:1002 площею 30, 0156 га (код класифікації цільового призначення земель - 01);

6. 1223210500:02:150:1002 площею 50, 0452 га (код класифікації цільового призначення земель - 01);

7. 1223210500:01:401:0001 площею 20 га (код класифікації цільового призначення земель - 1.3) (арк. с. 58-59).

З огляду на умови додаткової угоди від 27.02.2018 про зміну договору від 31.05.2017 відповідачами було складено та підписано додаток № 1 до договору у новій редакції (арк. с. 60).

При цьому, судом встановлено, що при зазначені кадастрового номеру земельної ділянки площею 30, 0156 га у додатках № 1 до договору допущено помилку, і правильним кадастровим номером даної земельної ділянки є 1223210500:01:150: 0003, а не 1223210500:01:150: 1002.

Прокурор у позовній заяві стверджує, що укладений між відповідачами договір від 31.05.2017, окрім виявлених Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області порушень цільового використання земельних ділянок, має ознаки удаваності. Положення спірного договору свідчать, що правочин, який сторони приховали під удаваним правочином містить елементи договору оренди землі та договору про спільну діяльність. Разом з тим, положення зазначеного договору не відповідають вимогам законодавства, що регулюють питання укладення договору про спільну діяльність та оренди землі, у зв`язку з чим удаваний правочин є недійсним.

Враховуючи положення статей 4, 16 Закону України "Про оренду землі", статей 124, 134 Земельного кодексу України, право розпорядження земельними ділянками належить виключно до компетенції уповноважених органів управління та здійснюється на підставі їх рішення. Законом України "Про оренду землі" не віднесено до орендодавців землі землекористувачів, яким земельні ділянки надані в постійне користування. Земельні ділянки, що є об`єктом оспорюваного договору , відноситься до земель державної форми власності, розпорядником яких є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Крім того, земельні ділянки використовується не за освітнім призначенням, що не відповідає положенням ст.ст. 80, 81 Закону України "Про освіту".

Тож, відповідач-2 незаконно використовує земельні ділянки навчального закладу з кадастровими номерами 1223286000:01:005:1000 (площею 77, 3142 га), 1223284500:02:045:0001 (площею 111 га), 1223210500:02:150:0002 (площею 50 га), 1223210500:01:150:0003 (площею 30 га) та 1223210500:01:401:0001 (площею 20 га), а також земельні ділянки державної форми власності з кадастровими номерами 1223286000:01:005:1002 (площею 16, 5403 га), 1223286000:01:005:1001 (площею 31, 0003 га), на які у відповідача-1 не зареєстровані речові права ні у Державному земельному кадастрі, ні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (відповідні інформаційні довідки містяться у матеріалах справи).

У наданих до справи додаткових письмових поясненнях прокурор зазначив, що використання земельної ділянки з кадастровим номером 1223286000:01:005:1000 площею 77,3142 га також є предметом оспорюваного договору від 31.05.2017 у справі № 904/1988/20, але позовна вимога про її звільнення у разі визнання договору недійсним у зв`язку з його удаваністю не ставилась, оскільки питання про її звільнення вирішено у господарській справі № 904/4066/19 за позовом Новомосковської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Натурбестагро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранок 2017", треті особи: Перещепинський професійний ліцей, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Павловська Г.О., про визнання договору оренди та договору суборенди недійсними, скасування рішення державного реєстратора, витребування земельної ділянки (копія рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2019 у справі № 904/4066/19 міститься у матеріалах справи).

В обґрунтування підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах прокурор посилається на виявлений факт використання земельних ділянок державної форми власності, які закріплені на праві постійного користування за державним навчальним закладом, усупереч встановленому законом порядку.

Органом, уповноваженим державою здійснювати у спірних правовідносинах функції контролю за фінансово-господарською діяльністю відповідача-1, як закладу освіти, є Міністерство освіти і науки України (позивач-2), у підпорядкуванні та сфері управління якого перебуває Перещепинський професійний ліцей та майно навчального закладу; а уповноваженим органом у сфері здійснення контролю за дотриманням вимог земельного законодавства - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (позивач-1).

В даному випадку має місце порушення інтересів держави, яке полягає у недотриманні при укладенні оспорюваного договору встановленого законодавством порядку набуття та реалізації прав на землю, як особливого об`єкту цивільних відносин, а також у порушення майнових інтересів держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності. А оскільки ні Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ні Міністерством освіти і науки України не вжито наданих законом повноважень на реальне поновлення прав держави, порушених неправомірним використанням земельних ділянок навчального закладу, прокурором в інтересах держави заявлено даний позов, спрямований на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні питання законності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення держаної форми власності, що здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства.

Наведене і є причиною виникнення спору.

Листами № 04/41/3-1417вих-20 та № 04/41-1418вих20 від 03.04.2020 прокурор повідомив позивачів про прийняття Новомосковською місцевою прокуратурою рішення про представництво в суді інтереси держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області шляхом пред`явлення відповідного позову.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 звернула увагу на те, що правова оцінка, надана судом при розгляді іншої справи, не має преюдиційного значення. Відповідно до частини сьомої статті 75 Господарського процесуального кодексу України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Отже, правова оцінка, надана судом при розгляді справи № 904/6174/19, в частині визнання договору від 31.05.2017 неукладеним не є обов`язковою при вирішення даного спору.

Згідно із частиною 8 статті 181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 922/189/18, від 06.11.2018 у справі № 926/3397/17, від 09.04.2019 у справі № 910/3359/18, від 29.10.2019 у справі № 904/3713/18, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19.

Аналогічної правової позиції також дійшов Верховний Суд України в постановах від 23.09.2015 у справі № 914/2846/14 та від 06.07.2016 у справі № 914/4540/14.

Отже, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону та залежно від встановлених обставин вирішити питання щодо наслідків його часткового чи повного виконання сторонами.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 та Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 456/2946/17.

Оскільки оспорюваний договір фактично виконувався сторонами, що стверджується відповідачем-2 із посиланням на підписані ним та відповідачем-1 звіти за результатами виконання робіт за договором у 2017, 2019 роках та квитанції від 13.12.2018, 14.12.2018, 25.11.2019, 19.12.2019, 21.12.2019, 24.12.2019, 26.12.2019 про перерахування на користь відповідача-1 50% прибутку, то кваліфікація цього договору як неукладеного виключається. Тому питання відповідності договору від 31.05.2017 і додаткової угоди від 27.02.2018 про зміну договору від 31.12.2017 вимогам закону підлягає розгляду судом в межах провадження у даній справі.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 626, 627 Цивільного України).

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарського договору).

Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Як передбачено статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, чинної на момент укладення оспорюваного правочину, згідно з якою господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій

Відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Оскільки воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які ним передбачені, вирішенню підлягають питання правової природи оспорюваного правочину та характер спірних правовідносин сторін.

Згідно зі статтею 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Статтею 1131 цього Кодексу передбачено, що умовами договору про спільну діяльність, який укладається у письмовій формі, визначається координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статут виділеного для спільної діяльності майна, їх участь у результатах спільних дій (в тому числі в розподіленні прибутку, отриманого в результаті такої діяльності та інше).

Разом з тим, аналіз статті 1130 Цивільного кодексу України та положень укладеного відповідачами договору від 31.05.2017, який передбачає сумісну діяльність сторін з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, дає суду підстави для висновку, що оспорюваний договір не може вважатись договором про спільну діяльність з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту пункту 1.1 Статуту відповідача-1, затвердженого наказом заступника Міністра освіти і науки України № 1072 від 24.09.2014, Перещепинський професійний ліцей є державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, який підпорядковується Міністерству освіти і науки України.

Згідно із частиною 2 статті 18 Закону України "Про освіту" № 1060-ХІІ від 23.05.1991, який діяв на момент укладення спірного договору, навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Статтею 63 цього Закону передбачено, що матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та організацій передаються їм у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Частинами 1, 4, 6 статті 80 Закону України "Про освіту" № 2145-VІІІ від 05.09.2017, який набув чинності 28.09.2017 передбачено, що до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать, зокрема: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення органом управління можливості користування державним нерухомим майном відповідно до законодавства. Майно закладів освіти, яке не використовується в освітньому процесі, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 81 цього Закону.

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 81 Закону України "Про освіту" № 2145-VІІІ від 05.09.2017 правові засади державно-приватного партнерства у сфері освіти і науки визначені Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про державно-приватне партнерство", цим Законом, іншими законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Державно-приватне партнерство у сфері освіти і науки здійснюється на основі договорів між органами державної влади та приватними партнерами, які укладаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Передача в управління приватним партнерам в оренду, в концесію, в оперативне управління тощо рухомого та/або нерухомого державного та/або комунального майна, у тому числі земельних ділянок, забороняється.

Як вже було встановлено судом, Перещепинському професійному ліцею належить право постійного користування земельними ділянками державної форми власності, зокрема, з кадастровими номерами 1223284500:02:045:0001 (площею 111 га), 1223210500:01:401:0001 (площею 20 га), 1223210500:02:150:0002 (площею 50 га), 1223210500:01:150:0003 (площею 30 га) на підставі державних актів ДП № 000104 від 03.10.1995 та І-ДП № 0077498 від 12.02.2003.

Речові права на земельні ділянки державної форми власності з кадастровими номерами 1223286000:01:005:1001 (площею 31, 0003 га) та 1223286000:01:005:1002 (площею 16, 5403 га), які також є об`єктами оспорюваного договору, за Перещепинським професійним ліцеєм не зареєстровані.

Статтею 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, а також врегульовано, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набуває вичерпний перелік суб`єктів, серед яких - заклади освіти незалежно від форми власності.

Відповідно у постійного користувача відсутні повноваження на розпорядження земельною ділянкою, а земельна ділянка, яка надана на праві постійного користування, залишається у державній власності.

Таким чином, наділений правом постійного користування земельною ділянкою відповідач-1 фактично передав земельні ділянки відповідачу-2, не маючи права розпоряджатися ними.

Згідно із частиною 1 статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З тексту оспорюваного договору вбачається, що жодної спільної господарської мети сторони не мали, окрім здійснення відповідачем-2 господарської діяльності з обробки земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні відповідача-1, в обсязі повного господарського циклу, тобто із сільськогосподарського товаровиробництва. Можливість спільних дій відповідачів з метою, визначеною предметом цього договору, виключається у зв`язку з тим, що Перещепинський професійний ліцей є неприбутковою установою, що унеможливлює отримання ним прибутку від обробітку землі.

Доказів у підтвердження факту спільного обробітку відповідачами земельної ділянки, здійснюваного в межах освітнього процесу закладу, матеріали справи не містять.

Тож, уклавши спірний договір, відповідач-1 надав передбачені статтею 92 Земельного кодексу України права володіння та користування земельною ділянкою відповідачу-2, яким за умовами цього договору має здійснюватись обробіток землі та збір врожаю. А відповідач-1, у свою чергу, як свідчать пункти розділу 5 договору, отримує від відповідача-2 грошовий платіж у розмірі 50% прибутку від реалізації урожаю або за вибором відповідача-1 частину прибутку у натуральній формі (продукцією).

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

На підставі аналізу наведеного у статті 13 Закону України "Про оренду землі" визначення договору оренди землі та умов спірного договору вбачається, що за змістом договору від 31.05.2017 між сторонами фактично склалися правовідносини з оренди землі, оскільки при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту, що становить собою користування земельною ділянкою, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція. З огляду на наведене, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Таким чином, з умов оспорюваного договору вбачається, що відповідач-1 фактично передав відповідачу-2 на платній основі земельні ділянки, що перебувають в його постійному користуванні, а тому положення даного договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

Відповідно до положень частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною другою статті 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Отже, сторонами не був дотриманий встановлений нормами земельного законодавства порядок щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки. Оскільки, спірні земельні ділянки відноситься до земель сільськогосподарського призначення та належать до державної форми власності, укладення спірного договору призводить до порушення майнових інтересів держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності, що виявилося у вибутті з користування земельних ділянок без згоди власника та з порушенням встановленої законом процедури.

Крім того, умовами оспорюваного договору передбачено фактичне використання земельних ділянок для ведення сільгоспвиробництва з метою отримання прибутку, що суперечить припису частини 6 статті 80 Закону України "Про освіту" № 2145-VІІІ від 05.09.2017 та положенням пункту 7.1 Статуту відповідача-1, згідно з яким Перещепинський професійний ліцей є неприбутковим закладом і отримання ним прибутку передбачається лише від основної, статутної діяльності, а саме - діяльності, пов`язаної із підготовкою кваліфікованих робітників і наданням інших освітніх послуг (п. 2.5 Статуту).

Вищенаведені обставини свідчать про те, що оспорюваний договір, укладений відповідачами, не відповідає приписам статей 92, 95, 124 Земельного кодексу України та не спрямований на настання обумовлених ним наслідків відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

При цьому, відсутність підписаних між сторонами актів приймання-передачі земельних ділянок не спростовує того, що оспорюваний договір за змістом фактичних відносин може вважатися договором оренди земельних ділянок, а неналежне оформлення в даному випадку відносин оренди й є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельних ділянок.

Частиною першою статті 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його укладення.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, земельні ділянки державної форми власності з кадастровими номерами 1223284500:02:045:0001 (площею 111 га), 1223210500:02:150:0002 (площею 50 га), 1223210500:01:150:0003 (площею 30 га) та 1223210500:01:401:0001 (площею 20 га), 1223286000:01:005:1002 (площею 16, 5403 га), 1223286000:01:005:1001 (площею 31, 0003 га), які займає відповідач-2 на підставі договору від 31.05.2017 та додаткової угоди від 27.02.2018 про зміну договору від 31.05.2017, укладених із відповідачем-1, підлягають звільненню.

В позові прокурор також просив зобов`язати відповідача-2 привести земельні ділянки у придатний для використання стан. Прокурором згідно з положеннями пункту 2 частини 2 статті 42, частини 1 статті 74, статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не доведено перебування вищезазначених земельних ділянок у непридатному для використання стані. Також прокурором у своїх вимогах не конкретизовано, який стан він вважає придатним для використання, а також не визначено для якого саме використання. Тому в цій частині суд залишає вимоги прокурора без задоволення.

Разом з тим, суд зазначає про передбачене статтею 152 Земельного кодексу України право власника земельної ділянки або землекористувача вимагати відшкодування завданих збитків.

Стаття 156 Земельного кодексу України визначає, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, зокрема, заподіяні внаслідок погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь; приведення сільськогосподарських угідь у непридатний для використання стан.

Таким чином, у разі виявлення перелічених недоліків спірних земельних ділянок внаслідок дій відповідача-2, власник земельної ділянки або землекористувач матимуть право вимагати відшкодування завданих збитків.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги керівника Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області підлягають частковому задоволенню шляхом визнання недійсним, у зв`язку з удаваністю, договору від 31.05.2017 та додаткової угоди від 27.02.2018 про зміну цього договору, які укладені між відповідачем-1 та відповідачем-2, та зобов`язання останнього звільнити займані ним на підставі цього договору земельні ділянки.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 306 грн покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 порівну в сумах по 3 153 грн. Вимога прокурора про приведення земельних ділянок у придатний для використання стан не є окремою вимогою, тому відмова в цій частині позову не впливає на розмір судових витрат зі сплати судового збору, які підлягають розподілу у справі.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 202, 233, 238, 240, 241, пунктом 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18.06.2020, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним, у зв`язку удаваністю, договір від 31.05.2017 та додаткову угоду від 27.02.2018 про зміну договору, які укладені між Перещепинським професійним ліцеєм (51221, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Шевченка, буд. 114; ідентифікаційний код 25756779) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золота підкова 1991" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ; ідентифікаційний код 40355642).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Золота підкова 1991" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ; ідентифікаційний код 40355642) звільнити земельні ділянки 1223284500:02:045:0001 (площею 111 га), 1223210500:02:150:0002 (площею 50 га), 1223210500:01:150:0003 (площею 30 га), 1223210500:01:401:0001 (площею 20 га), 1223286000:01:005:1002 (площею 16, 5403 га), 1223286000:01:005:1001 (площею 31, 0003 га) загальною площею 258,5406 га на території Новостепанівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, які обробляються на підставі договору про спільну діяльність від 31.05.2017 та додаткової угоди від 27.02.2018 про зміну договору, що укладені Перещепинським професійним ліцеєм (51221, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Шевченка, буд. 114; ідентифікаційний код 25756779) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золота підкова 1991" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ; ідентифікаційний код 40355642).

Стягнути з Перещепинського професійного ліцею (51221, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Шевченка, буд. 114; ідентифікаційний код 25756779) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38; ідентифікаційний код 02909938) суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 3 153 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота підкова 1991" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ; ідентифікаційний код 40355642) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38; ідентифікаційний код 02909938) суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 3 153 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Золота підкова 1991" привести земельні ділянки у придатний для використання стан.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 23.11.2020.

Суддя В.І. Ярошенко