Рішення

від 10.11.2020 по справі 915/909/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року Справа № 915/909/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДМ-Холдинг", вул. Лягіна, 26-А, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 35938715)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСТОРГМАШ", вул. Новозаводська, 13, м. Миколаїв, 54028 (код ЄДРПОУ 43044784)

до відповідача Державного реєстратора Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Дахнової Оксани Іванівни, вул. Миру, 27-а, с. Нечаяне, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57140

до відповідача Державного реєстратора Третьої Миколаївської нотаріальної контори Миколаївського нотаріального округу Фоменко Сергія Петровича, вул. Погранична, 40, м. Миколаїв, 54020

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТзОВ "ЕКСТОРГМАШ" ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;

поштова адреса: АДРЕСА_4

про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав та скасування реєстраційних дій

за участю представників сторін:

від позивача: Сорочан В.В., адвокат;

від позивача: Васильєв О.В., юрисконсульт, строковий трудовий договір (контракт) на виконання обов`язків юрисконсульта від 25.09.2020 року;

від відповідача ТзОВ "ЕКСТОРГМАШ": Бєлік С.В., адвокат;

від відповідача Державного реєстратора Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області: не з`явився;

від відповідача Державного реєстратора Третьої Миколаївської нотаріальної контори Миколаївського нотаріального округу Фоменко Сергія Петровича: не з`явився

від третьої особи: Бєлік С.В., адвокат;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВДМ-Холдинг" з позовною заявою до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСТОРГМАШ" та Державного реєстратора Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Дахнової Оксани Іванівни, в якій просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Дахнової Оксани Іванівни про державну реєстрацію прав і обтяжень індексний номер 51453684 від 04.03.2020 року в частині реєстрації на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ексторгмаш" на наступні об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою АДРЕСА_2: - ремонтно-побутова дільниця "Б" загальна площа 205,1 кв.м., замощення № 3 - площа 290,8 кв.м, замощення № 4 - площа 1931,1 кв.м.

2. Визнати незаконним та скасувати запис про право власності № 35786372 від 28.02.2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині реєстрації на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ексторгмаш" на наступні об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою АДРЕСА_2: - ремонтно-побутова дільниця "Б" загальна площа 205,1 кв.м., замощення № 3 - площа, 290,8 кв. м, замощення № 4 - площа 1931,1 кв.м., який був внесений державним реєстратором Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Дахновою Оксаною Іванівною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51453684 від 04.03.2020 року.

27.08.2020 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява (вх. № 10530/20), в якій позивач просив суд, зокрема, прийняти до розгляду змінені позовні вимоги (предмет позову) доповнивши прохальну частину первісної позовної заяви пунктом 7 наступного змісту: "Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Третьої Миколаївської нотаріальної контори Миколаївського нотаріального округу Фоменко Сергія Петровича про державну реєстрацію прав і обтяжень індексний номер 33427838 від 15.01.2017 р. в частині реєстрації на праві приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія номер НОМЕР_2 виданий 27.09.2001 р. Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській обл.) на наступні об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою АДРЕСА_2: - ремонтно-побутова дільниця "Б" загальна площа 205,1 кв.м., замощення № 3 - площа, 290,8 кв.м, замощення № 4 - площа 1931,1 кв.м. і як наслідок, - скасувати запис в ЄДР про право власності № 18566373 від 12.01.17 р. на перелічені вище об`єкти нерухомості - що розташовані за адресою АДРЕСА_2: - ремонтно-побутова дільниця "Б" загальна площа 205,1 кв.м., замощення № 3 - площа, 290,8 кв.м, замощення № 4 - площа 1931,1 кв.м.".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.09.2020 року заяву позивача в частині зміни предмету позовних вимог вх. № 10530/20 від 27.08.2020 року прийнято судом до розгляду.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.07.2020 року позовну заяву ТзОВ "ВДМ-Холдинг" (вх. № 8079/20 від 03.07.2020 року) до відповідача ТзОВ "ЕКСТОРГМАШ" та Державного реєстратора Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Дахнової Оксани Іванівни про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав та скасування реєстраційних дій залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 01.09.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.09.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 01.10.2020 року. Залучено до участі у справі співвідповідача Державного реєстратора Третьої Миколаївської нотаріальної контори Миколаївського нотаріального округу Фоменко Сергія Петровича. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТзОВ "ЕКСТОРГМАШ" ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.10.2020 року прийнято відмову позивача від позову в частині позовних вимог згідно заяви (вх. № 11188/20 від 10.09.2020 року). Закрито провадження у справі № 915/909/20 в частині визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Дахнової Оксани Іванівни про державну реєстрацію прав і обтяжень індексний номер 51453684 від 04.03.2020 року в частині реєстрації на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ексторгмаш" на наступні об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою АДРЕСА_2: - ремонтно-побутова дільниця "Б" загальна площа 205,1 кв.м., замощення № 3 - площа 290,8 кв.м, замощення № 4 - площа 1931,1 кв.м. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відмовою позивача від позову в частині позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.10.2020 року відкладено підготовче засідання по справі на 12.10.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.10.2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 10.11.2020 року.

В судовому засіданні 10.11.2020 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач Державний реєстратор Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Дахнова Оксана Іванівна про розгляд справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (арк. 83, 146, 198, 212).

Відповідач Державний реєстратор Третьої Миколаївської нотаріальної контори Миколаївського нотаріального округу Фоменко Сергій Петрович про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (арк. 145, 190, 197, 214).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що відповідачі державні реєстратори були повідомлені належним чином про розгляд справи, заяв про відкладення розгляду справи від відповідачів на адресу суду не надходило, причини неявки суду не повідомлено, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності відповідачів державних реєстраторів.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено обставини, які полягають в тому, що ОСОБА_1 протиправно заволодів частиною належного позивачу ТзОВ ВДМ-Холдинг нерухомого майна (ремонтно-побутова дільниця, замощення № 3 та № 4) та провів державну реєстрацію права власності на вказані об`єкти, у зв`язку з чим позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Фоменко С. П. про державну реєстрацію прав в частині реєстрації на праві приватної власності за ОСОБА_1 на частину об`єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 , а також скасувати запис в ЄДР про право власності на перелічені вище об`єкти нерухомості.

Оскільки нерухоме майно було внесено до статутного капіталу ТзОВ Екстормаш , позивач просить суд визнати незаконним та скасувати запис про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині реєстрації на праві приватної власності за ТзОВ Ексторгмаш на частину об`єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 13 Конституції України, ст. 15, 16, 179, 182, 316, 328, 391 ЦК України, ст. 2, 3, 27, 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

2. Правова позиція (заперечення) відповідача ТзОВ Ексторгмаш .

Відповідачем не подано суду відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 10.11.2020 представник відповідача усно заперечив проти позову, просив суд в позові відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив, що належним відповідачем у даній справі повинен бути ОСОБА_1 .

Правовстановлюючі документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії як за ОСОБА_1 , так і за ТзОВ Ексторгмаш , зокрема, договір купівлі-продажу, рішення загальних зборів тощо недійсними не визнавались.

3. Правова позиція (заперечення) відповідача Державного реєстратора Третьої Миколаївської нотаріальної контори Миколаївського нотаріального округу Фоменко С. П.

Відповідачем не подано суду відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

4. Правова позиція (заперечення) відповідача Державного реєстратора Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області Дахнової О. І.

Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву (вх. № 9974 від 13.08.2020).

В обгрунтування заперечень державний реєстратор, посилаючись на приписи ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п. 48 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, зазначає, що ним було проведено державну реєстрацію права власності за ТзОВ Ексторгмаш за адресою АДРЕСА_2 а як перехід права власності (внесок до статутного капіталу нерухомого майна) від однієї особи (фізичної особи ОСОБА_1 ) до іншої особи (ТзОВ Ексторгмаш ). При цьому, право власності у ОСОБА_1 виникло ще 12.01.2017. Отже, державна реєстрація права власності державним реєстратором проведена у відповідності до норм законодавства.

5. Правова позиція третьої особи ОСОБА_1 .

В порядку ст. 168 ГПК України третьою особою не подано суду письмових пояснень.

В судовому засіданні 10.11.2020 представник третьої особи усно заперечив проти позову, просив суд в позові відмовити з підстав, зазначених відповідачем ТзОВ Ексторгмаш .

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

1. Щодо права власності позивача ТзОВ ВДМ-Холдинг .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 04.08.2016 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Душейко О. М. за позивачем ТзОВ ВДМ-Холдинг на праві приватної власності зареєстровано право власності на нежитловий об`єкт, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 990925248101).

Нежитловий об`єкт складається з нежитлової будівлі літ. Б-2 загальною площею 797, 2 кв. м., нежитлової будівлі літ. Д-2 загальною площею 634, 6 кв. м., нежитлової будівлі літ. Л загальною площею 10, 2 кв. м., службових будівель, огорож та споруд.

Підставою виникнення права власності зазначено Свідоцтво про право власності на нерухоме майно б/н від 12.12.2012.

Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30782645 від 04.08.2016 року (арк. 23).

2. Щодо права власності ОСОБА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 12.01.2017 року державним нотаріусом Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Фоменко С. П. за фізичною особою ОСОБА_1 на праві приватної власності зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1147286448101).

Нежитлова будівля складається з: склад А загальною площею 143, 05 кв. м., ремонтно-побутова дільниця Б загальною площею 205, 15 кв. м., навіс Г загальною площею 44, 95 кв., огорожа № 1, огорожа № 2, замощення № 3 загальною площею 290, 8 кв. м., замощення № 4 - загальною площею 1 931, 1 кв. м.

Підставою виникнення права власності зазначено: дублікат договору купівлі-продажу № 1 від 11.01.2017 року; договір купівлі-продажу від 29.07.2005 року № 1379; рішення Центрального районного суду м. Миколаєва № 2-7-1933/2009 від 26.02.2009 року; рішення Колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області № 22ц-295/12 від 08.02.2011 року; рішення Центрального районного суду м. Миколаєва № 1423/4549/2012 від 14.01.2013 року; рішення апеляційного суду Миколаївської області № 22ц/784/687/13 від 03.04.2013 року; рішення Колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області № 490/7218/14-ц від 12.09.2016 року (арк. 106).

Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33427838 від 15.01.2017 року.

На виконання вимог ухвали суду Державним реєстратором Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Фоменко С. П. надано згідно заяви (арк. 147) копії документів, на підставі яких було прийнято рішення про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на нежитлову будівлю, а саме: договір купівлі-продажу від 29.07.2005 року № 1379 (арк. 148-150); витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22927889 від 04.06.2009 року (арк. 151); план земельної ділянки (арк. 152); рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.01.2013 року № 1423/4549/2012 (арк. 153-155); ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 03.04.2013 року № 22ц/784/687/13 (арк. 156-157); рішення Колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 12.09.2016 року № 490/7218/14-ц (арк. 158-166).

3. Щодо права власності ТзОВ Ексторгмаш .

Рішенням загальних зборів учасників ТзОВ Ексторгмаш № 1/2020 від 18.02.2020 року вирішено:

- прийняти до складу засновників ТзОВ Ексторгмаш ОСОБА_1 ;

- збільшити статутний капітал ТзОВ Ексторгмаш до розміру 2 950 000, 00 грн. за рахунок майнового внеску ОСОБА_1 , а саме:

Нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 438,15 кв.м., (опис: склад А , загальною площею 143, 05 кв. м., ремонтно-побутова дільниця Б , загальною площею 205, 15 кв. м., навіс Г - 44, 95 кв.м., огорожа № 1, огорожа № 2, замощення № 3 - площа 290, 8 кв. м., замощення № 4 - площа 1 931, 1 кв. м.), загальною вартістю 100 000, 00 грн.

- затвердити збільшення статутного капіталу ТзОВ Ексторгмаш ;

- перерозподілити частки у статутному капіталі (арк. 101).

18.02.2020 року ОСОБА_1 в рахунок своєї частки вніс майновий вклад та передав до статутного фонду ТзОВ Ексторгмаш вищевказані нежитлові будівлі, про що складено та підписано Акт приймання-передачі майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу у зв`язку зі збільшенням розміру статутного (складеного) капіталу ТзОВ Ексторгмаш (арк. 102).

За результатами розгляду заяви ТзОВ Ексторгмаш про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 28.02.2020 року державним реєстратором Нечаянської сільської ради Миколаївського району Данховою О.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 51453684 від 04.03.2020 року та вирішено провести державну реєстрацію права власності на будівлю з реєстраційним номером 1147286448101, що розташована АДРЕСА_2 , за суб`єктом ТзОВ Ексторгмаш (арк. 113).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 28.02.2020 року державним реєстратором Нечаянської сільської ради Миколаївського району Данховою О.І. за ТзОВ Ексторгмаш на праві приватної власності зареєстровано право власності на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1147286448101).

Нежитлова будівля складається з: склад А загальною площею 143, 05 кв. м., ремонтно-побутова дільниця Б загальною площею 205, 15 кв. м., навіс Г загальною площею 44, 95 кв., огорожа № 1, огорожа № 2, замощення № 3 загальною площею 290, 8 кв. м., замощення № 4 - загальною площею 1 931, 1 кв. м.

Підставою виникнення права власності зазначено: рішення учасників ТзОВ Ексторгмаш № 1/2020 від 18.02.2020 року; згода ОСОБА_2 на відчуження нерухомого майна серія № б/н від 10.09.2019 року; акт приймання-передачі нерухомого майна б/н від 18.02.2020 року. (арк. 114).

Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 51453684 від 04.03.2020 року.

Документи, які стали підставою для державної реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно за ТзОВ Ексторгмаш , наявні в матеріалах даної справи (арк. 98-114).

Судом встановлено, що спір про право цивільне виник між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 щодо частини нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 (ремонтно-побутової дільниці, замощення № 3 та замощення № 4), яке було зареєстровано на праві приватної власності в 2017 році за фізичною особою ОСОБА_1 , а в подальшому, у зв`язку з передачею останнім як внеску до статутного капіталу ТзОВ "Ексторгмаш", право власності на вищевказане нерухоме майно в 2020 році зареєстровано за ТзОВ "Ексторгмаш".

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 1, абз. 1 п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

- державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- заявник: власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав , обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Оспореним реєстраційним діям передує невирішений спір між учасниками орендних правовідносин про право цивільне , а саме про право на оренду конкретної земельної ділянки. Цей спір стосується захисту цивільного права, зокрема випливає із договірних відносин, є приватноправовим і за суб`єктним складом має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки фізичної особи - власника земельної ділянки. Неоспорювання позивачем дій третьої особи (власника земельної ділянки) не може бути підставою для розгляду спору господарськими судами, адже предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків цієї фізичної особи і спір у позивача виник саме із власником земельної ділянки як орендодавцем (правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі № 657/33/19).

За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пункті 36 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор, до якого позивач пред`явив також позов, не є належним співвідповідачем у цій справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

Оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто реєстраційні дії були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, здійснено державним реєстратором державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням чи порушенням вимог законодавства (постанова ВП ВС від 16.09.2020 № 804/8836/17).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на правову позицію, викладену, зокрема, в її постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 823/1508/16, від 16 січня 2019 року у справі № 823/692/17, від 16 вересня 2020 у справі № 804/8836/17 та інших, відповідно до якої спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є приватноправовим та з огляду на суб`єктний склад має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

Скасування законних підстав набуття права власності на споруду як нерухоме майно, позбавляє запис про державну реєстрацію права власності самостійного правового значення (постанова КАС ВС від 27.01.2020 № 465/249/15-а).

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18, від 23.01.2019 року у справі № 911/1681/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 805/2857/17-а, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 287/167/18-ц, від 23 червня 2020 № 680/214/16-ц).

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанова ВП ВС від 23.06.2020 № 680/214/16-ц)

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення та/чи запису про проведену державну реєстрацію права має бути особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру (постанова ВП ВС від 23.01.2019 № 911/1681/18).

Зазначена правова позиція була підтримана у постанові від 05.06.2019 р. у справі №911/1580/18.

Спір пред`явлено з метою захисту інтересів позивача у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами, однією з яких є фізична особа, та які регулюються нормами цивільного права. Спір у справі є спором про право цивільне, незважаючи на участь у ньому державного реєстратора. Під час вирішення такого спору з`ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на об`єкт нерухомого майна фізичною особою , у зв`язку із чим зазначені вимоги є приватноправовими та підлягають розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України (постанова ВП ВС від 23.01.2019 № 911/1681/18).

Якщо у розгляді справи господарським судом буде з`ясовано, що іншим або належним відповідачем у ній мала б бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, останній не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, ані припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред`явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним) (п. 1.3 постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18).

Залучивши до участі у справі № 910/32742/15 фізичну особу як іншого відповідача, суд апеляційної інстанції не врахував того, що якщо у розгляді справи господарським судом з`ясовано, що іншим (або належним) відповідачем у ній мала б бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, суд не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, ані припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред`явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним) (правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 30.05.2018 № 910/32742/15).

Суд повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред`явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним) (правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 03.04.2018 № 904/2059/16).

У розумінні положень п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній із 16.01.2020), на відміну від положень ч. 2 ст. 26 Закону України № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав .

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав , обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Викладене свідчить, що з 16.01.2020 такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачає.

Правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19.

Зважаючи на істотну зміну з 16.01.2020 і на час ухвалення оскаржуваних судових рішень матеріально-правового регулювання спірних реєстраційних відносин, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для врахування судами при вирішенні спірних правовідносин висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 04.09.2018 у справі № 915/127/18 і від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц та у постанові Касаційного господарського суду від 26.02.2020 у справі № 910/56/19 щодо застосування норми ч. 2 ст. 26 Закону України № 1952 в редакції, яка вже втратила свою чинність, оскільки через наведену зміну законодавства має місце неоднакове правове регулювання відносин (різні редакції ст. 26 Закону України № 1952), що виключає подібність правовідносин у наведених справах з правовідносинами у цій справі (постанова КГС ВС від 28.10.2020 № 910/10963/19).

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. Предметом спору у даній справі є вимога про:

- скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно за фізичною особою ОСОБА_1 та скасування запису про право власності на нерухоме майно за фізичною особою ОСОБА_1 ;

- скасування запису про право власності на нерухоме майно за ТзОВ Ексторгмаш .

Підставою позову зазначено обставини, які полягають в порушенні прав позивача ТзОВ ВДМ-Холдинг на спірне нерухоме майно (об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 : ремонтно-побутова дільниця, замощення № 3 та замощення № 4), оскільки вважає, що власником вказаних об`єктів є позивач, а не фізична особа ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи в Державному реєстрі речових прав за фізичною особою ОСОБА_1 на підставі поданих останнім документів проведено державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно. Отже, спір у даній справі виник про право цивільне, а саме: спір між позивачем ТзОВ ВДМ-Холдинг та фізичною особою ОСОБА_1 з приводу частини нерухомого майна. Позивач вважає, що частина вищевказаних об`єктів нерухомого майна належить йому, а не ОСОБА_1 . Отже, спір у позивача виник з фізичною особою, яка не є підприємцем, а відтак повинен розглядатись за правилами цивільного судочинства, виходячи з суб`єктного складу сторін. Саме фізична особа ОСОБА_1 має бути належним відповідачем у спірних правовідносинах, оскільки саме за ним зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке оспорюється позивачем, який, в свою чергу, не є заявником з приводу оскаржуваних реєстраційних дій. При цьому, участь державного реєстратора як відповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Державний реєстратор за умов оспорення належного фізичній особі права власності на нерухоме майно не є належним відповідачем. Під час вирішення такого спору з`ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на об`єкт нерухомого майна фізичною особою ОСОБА_1 , у зв`язку із чим зазначені вимоги є приватноправовими та підлягають розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України

Відтак, в позові судом відмовлено, оскільки позивачем пред`явлено позов до неналежного відповідача.

Оскільки державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за ТзОВ Ексторгмаш є похідною вимогою, то в цій частині судом також відмовлено, оскільки за відсутності на час розгляду справи факту скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за фізичною особою ОСОБА_1 , а також за відсутності факту скасування державної реєстрації відповідного права, господарський суд позбавлений можливості встановити обставини щодо законності / незаконності внесення фізичною особою ОСОБА_1 до статутного фонду ТзОВ Ексторгмаш відповідного нерухомого майна та, як наслідок, проведення державної реєстрації відповідного права власності на нерухоме майно за юридичною особою.

Суд також вважає за необхідне зазначити про неналежність такого способу захисту як скасування запису про право власності. Натомість, підставою для відмови в позові в спірному випадку в частині вимог про скасування рішення державного реєстратора та скасування запису про право власності на нерухоме майно за фізичною особою ОСОБА_1 є звернення до неналежного відповідача. В частині вимог про скасування запису про право власності на нерухоме майно за ТзОВ Ексторгмаш є відсутність порушеного права позивача, у зв`язку з передчасністю вимоги.

В позові судом відмовлено.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в позові, судовий збір в розмірі 6 306 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.11.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш