Рішення

від 12.11.2020 по справі 917/1379/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2020 р. Справа № 917/1379/20

м. Полтава

за позовом Кременчуцької міської ради Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавської області,39600

до Приватного підприємство "Промфактор - Сервіс" вул. Ярмаркова, 9 А, м. Кременчук, Полтавської області,39630

про стягнення 38 191,91 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н.І.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява про стягнення 38 191,91 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за період з 23.05.2019р. по 31.07.2020р.

Ухвалою суду від 28.08.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 24.09.2020р. на 12-05 год.

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що у період з 23.05.2019 р. по 31.07.2020р. відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка площею 1393 кв.м. використовувалась для розміщення об`єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Позивач у позові також посилається на ст. 80, ч.1 ст. 93, 120, 122-124, 125, 126, ч.2 ст. 152, 206 ЗК України, ч.1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 83, 1212, 1214 ЦК України, ст.14, ст. 14.1.72, 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України та вважає, що Кременчуцька міська рада Полтавської області не отримала дохід у вигляді сплаченої відповідачем за період з 23.05.2019р. по 31.07.2020р. орендної плати у розмірі 38 191,91 грн., яку позивач міг би отримати у разі укладення між ним і відповідачем договору оренди.

Ухвалою суду від 24.09.2020р. відкладено розгляд справи на 12.11.2020р. на 10-35 год.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, клопотанням (вх. № 12541 від 12.11.2020р.) просить суд розглядати справу без участі представника Кременчуцької міської ради Полтавської області та повідомив, що Кременчуцька міська рада Полтавської області в повній мірі підтримує позовні вимоги.

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з`явився. Ухвала від 24.09.2020р., яка направлялась судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та яка співпадає з місцезнаходженням відповідача згідно витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.07.2020 р., повернулася до суду з відміткою пошти на конверті про закінчення терміну зберігання.

Згідно ч.7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно п. п. 3-5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 ГПК України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.

Отже, з врахуванням вищезазначеного, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 178, ч.1 ст. 202 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 12.11.2020р. ухвалено рішення згідно ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до договору купівлі-продажу від 29.12.2009р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортно-промислова компанія" (продавець) та Приватним підприємством ПРОМФАКТОР-СЕРВІС (покупець) (далі - відповідач) останній купив у продавця частину під`їзної залізничної колії № 7 від стику рамного рельсу стрількового переводу №18, довжиною 580,00 п.м. (а.с.10).

Факт передачі продавцем покупцю у власність колії підтверджується актом приймання-передачі від 29.12.2009р. (а.с. 11).

24.09.2018р. Приватне підприємство ПРОМФАКТОР-СЕРВІС звернулось до Кременчуцької міської ради Полтавської області з заявою про надання Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м. Кременчуці для експлуатації та обслуговування залізничної колії площею 0,1393 га по вул. Ярмаркова в м. Кременчуці (а.с. 12).

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 13.12.2018р. "Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в м. Кременчуці" відповідачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди орієнтовною площею 0,1393 га для експлуатації та обслуговування під`їзної залізничної колії по вул. Ярмарковій (а.с.13).

29.05.2019р. Приватне підприємство ПРОМФАКТОР-СЕРВІС до Кременчуцької міської ради Полтавської області звернулося з заявою про надання Рішення про передачу в оренду (поновлення договорів оренди землі) та передачу в постійне користування земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності для експлуатації та обслуговування під`їзної залізничної колії, КВЦПЗ В 11.02, площа 0,1393 га по вул. Ярмаркова, м. Кременчук Полтавської області строком на 49 років (а.с.14).

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 03.09.2019р. "Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці" затверджено Приватному підприємству "ПРОМФАКТОР-СЕРВІС" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування під`їзної залізничної колії із земель не наданих у власність або постійне користування по вул. Ярмарковій (п.3 рішення) (а.с.15).

Вказаним рішенням передано відповідачу за умови виконання п. 3.2 цього рішення, в оренду строком на 10 (десять) років земельну ділянку площею 1393 кв.м (кадастровий № 5310436500:10:001:0246) для експлуатації та обслуговування під`їзної залізничної колії (код КВЦПЗ J 11.02) по вул. Ярмарковій.

Встановлено плату за землю в розмірі 3% від грошової оцінки землі щорічно.

Підпунктом 3.2.3. пункту 3.2. вищевказаного рішення зобов`язано Приватне підприємство "ПРОМФАКТОР-СЕРВІС" в шестимісячний термін замовити документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою та зареєструвати право оренди земельної ділянки в установленому законом порядку.

16.03.2020р. на адресу Кременчуцької міської ради Полтавської області від відповідача надійшов супровідний лист за вих. № 03/85 від 11.03.2020р. щодо підписання проекту договору оренди земельної ділянки для експлуатації та обслуговування під`їзної залізничної колії (кадастровий № 5310436500:10:001:0246) площею 1393 кв.м по вул. Ярмарковій в м. Кременчуці.

Розглянувши пропозицію відповідача на адресу Приватного підприємства ПРОМФАКТОР-СЕРВІС позивачем було направлено лист від 01.04.2020р. за вих. № 01-49/2956;2954;2955;2953, в якому було звернуто увагу відповідача, що термін на укладення договору оренди землі та реєстрацію права оренди земельної ділянки сплинув 03.03.2020р.

У зв`язку з вищевикладеним, Приватному підприємству ПРОМФАКТОР-СЕРВІС було запропоновано для продовження терміну на укладення договору оренди землі звернутися до Департаменту Центр надання адміністративних послуг в м. Кременчуці з заявою встановленого зразка для внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 03.09.2019 року Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці (а.с.18).

Згідно рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 25.06.2020р. Про внесення змін до рішень органів місцевого самоврядування в м. Кременчуці виключено у зв`язку з наявністю заборгованості питання внесення змін в пункт 3 рішення Кременчуцької міської ради від 03.09.2019р. "Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці" щодо надання в оренду Приватному підприємству "Промфактор-Сервіс" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування під`їзної залізничної колії по вул. Ярмарковій.

У період з 23.05.2019 року по 31.07.2020 року відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єкту нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б отримати у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що і стало приводом для звернення позивача з даним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є власником нерухомого майна - частини під`їзної залізничної колії №7 від стику рамного рельсу стрілкового переводу №18, довжиною 580,00 п.м. по вул. Ярмарковій в м. Кременчуці (а.с. 10,11).

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 03.09.2019р. "Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці" передано відповідачу за умови виконання п. 3.2 цього рішення, в оренду строком на 10 (десять) років земельну ділянку площею 1393 кв.м (кадастровий № 5310436500:10:001:0246) для експлуатації та обслуговування під`їзної залізничної колії (код КВЦПЗ J 11.02) по вул. Ярмарковій.

Відомості про правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою площею 0,1393 га (кадастровий номер 5310436500:10:001:0246), на якій розміщений об`єкт нерухомості, належний на праві власності відповідачу, відсутні.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 23.05.2019 р. земельна ділянка площею 0,1393 га (кадастровий номер 5310436500:10:001:0246) по вул. Ярмаркова, м. Кременчук Полтавської області з цільовим призначення 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, дата реєстрації земельної ділянки - 23.05.2019р. (а.с. 19-22).

В даному випадку спір виник у зв`язку з користуванням відповідачем земельною ділянкою, на якій знаходиться його нерухоме майно, без правовстановлюючих документів та без сплати орендної плати, у зв`язку з чим позивач вказує на необхідність стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період з 23.05.2019року по 31.07.2020 року в сумі 38 191,91 грн. з врахуванням ставки у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, встановленої рішенням позивача від 03.09.2019р.(а.с.15).

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Матеріали справи не містять доказів оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою.

Земельна ділянка по вул. Ярмаркова у м. Кременчуці Полтавської області площею 0, 1393 га є сформованою та їй призначено кадастровий № 5310436500:10:001:0246.

Розмір доходу відповідача, розрахований Кременчуцькою міською радою Полтавської області, як розмір плати за користування земельною ділянкою комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою органом місцевого самоврядування і який не отримав позивач.

Розмір доходу відповідача (безпідставно збережені кошти) за період з 23.05.2019 року по 31.07.2020 року становить 38 191,91 грн.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Отже, предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів за розміром орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.

Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. При цьому згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Отже, за змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права, проте, з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Таким чином, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018р. у справі № 922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016р. у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016р. у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017р. у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 14.01.2019р. у справі № 912/1188/17.

Судом встановлено, що відповідач, як власник об`єкта нерухомого майна, користувався земельною ділянкою площею 1393 кв.м., кадастровий № 5310436500:10:001:0246, на якій цей об`єкт розміщений, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не здійснюючи плату на землю.

Отже, відповідач без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею у вигляді орендної плати, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

При розрахунку суми позовних вимог Кременчуцькою міською радою було враховано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.03.2020р. за № 1122/0/212-20, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1393 кв.м. по вул. Ярмаркова в м. Кременчуці Полтавської області, кадастровий № 5310436500:10:001:0246 на 2020 рік складає 1 067 177,30 грн. (а.с.23), ставку орендної плати відповідно рішення позивача - 3% від грошової оцінки землі щорічно (а.с.15), коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель (а.с.24).

Вищезазначені рішення не суперечать ст. 288 Податкового кодексу України, є чинними та обов`язковими до виконання відповідно до ст. 144 Конституції України.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 38 191,91 грн. за період з 23.05.2019р. по 31.07.2020р., суд вважає його правомірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Промфактор-Сервіс", вул. Ярмаркова, 9А, м. Кременчук, Полтавської області, 39630, ідентифікаційний код 34303015 на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області, площа Перемоги,2, м. Кременчук, Полтавської області, 39600, код ЄДРПОУ 24388300 - 38 191,91 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати, 2 102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Солодюк О.В.