Рішення

від 19.11.2020 по справі 927/907/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

19 листопада 2020 року м. Чернігівсправа № 927/907/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження господарську справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АО ІНВЕСТ"

вул. Войкова, 10, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500

до відповідача: Територіальної громади в особі Прилуцької міської ради

вул. Незалежності, 82, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500

про визнання права власності

Представники сторін не прибули.

У судовому засіданні 19.11.2020 була підписана вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АО ІНВЕСТ" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Територіальної громади в особі Прилуцької міської ради, в якому просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "АО ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 37632505) право власності на готельно-оздоровчий комплекс загальною площею 810,3 кв.м, господарську будівлю (літ. Б1) загальною площею 65,2 кв.м та котельню (літ. В1) загальною площею 25,3 кв.м за адресою: Чернігівська область, місто Прилуки, вулиця Ярмаркова, 65/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що управління містобудування та архітектури Прилуцької міської ради не визнає за позивачем право власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна.

Ухвалою суду від 09.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.11.2020. Також даною ухвалою встановлено сторонам процесуальні строки для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

19.10.2020, у встановлений судом строк, від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву від 16.10.2020 №02-16/4340, в якому відповідач не заперечує щодо визнання за позивачем права власності на готельно-оздоровчий комплекс за адресою: м. Прилуки, вул. Ярмаркова, 65/2 з наступним введенням об`єкту в експлуатацію у відповідності до вимог чинного законодавства.

У підготовче засідання 05.11.2020 учасники справи не прибули, суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 19.11.2020, про що на адреси сторін направлено ухвалу повідомлення від 05.11.2020.

18.11.2020 позивачем до суду подано заяву, в якій позивач підтримує позовні вимоги та просить суд провести розгляд справи за відсутності представника позивача.

19.11.2020 позивачем подано суду клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з ДРРП по земельній ділянці. Суд залишив без розгляду вказане клопотання на підставі ч.4 ст.170 ГПК України, оскільки воно не підписано електронним цифровим підписом.

У судове засідання 19.11.2020 учасники справи не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином. Інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Судом задоволено заяву позивача про розгляд справи за відсутності його представника, оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони, відповідно до п.2 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд відповідно до вимог ч. 9 ст. 165, ч.2 ст.178 та ч. 1 ст. 202 ГПК України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

25.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "А ГРУП" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АО ІНВЕСТ" (покупець, позивач) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, в тому числі за земельними угіддями: рілля 0,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки - 7410700000:04:002:0088, що знаходиться в місті Прилуки Чернігівської області, вул. Ярмаркова, 65/2 (надалі - договір).

Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (п.1 договору).

Договір посвідчений приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Чернігівської області Ігнатовим Д.Є. 25.02.2020 за реєстровим №464.

Державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю "АО ІНВЕСТ" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено 28.02.2020, номер запису: 35721896.

Позивач зазначає, що він разом із вказаною земельною ділянкою також придбав у власність від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "А ГРУП" готельно-оздоровчий комплекс загальною площею 810,3 кв.м, господарську будівлю (літ. Б1) загальною площею 65,2 кв.м та котельню (літ. В1) загальною площею 25,3 кв.м, які знаходяться на земельній ділянці, що знаходиться в місті Прилуки Чернігівської області, вул. Ярмаркова, 65/2, кадастровий номер: 7410700000:04:002:0088.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, виготовленої 19.11.2020 на запит суду, за ТОВ "АО ІНВЕСТ" 28.02.2020 зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 7410700000:04:002:0088, площею 0,1 га, за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Ярмаркова, 65/2.

У Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості щодо об`єкту нерухомого майна, який розташований на вказаній земельній ділянці, відсутні.

На замовлення ТОВ "АО ІНВЕСТ", КП "Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації" станом на 04.03.2020 виготовлено технічний паспорт на вказаний об`єкт, в якому зазначено, що дозвіл на будівництво будівель А1, Б1, В1 не надано.

На запит позивача Управління містобудування та архітектури Прилуцької міської ради Чернігівської області видало довідку від 10.03.2020 №01-17/34, в якій зазначено, що об`єкт самочинного будівництва - громадський будинок (готельно-оздоровчий комплекс) з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 900,8 кв.м, збудований у період з 2017-2018 років, що знаходиться за адресою вул. Ярмаркова, 65/2 в м. Прилуки Чернігівської області, розташований відповідно до вимог державних будівельних норм.

Відповідно до Звіту про проведення технічного обстеження готельно-оздоровчого комплексу за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Ярмаркова, 65/2, виготовленого на замовлення ТОВ "АО ІНВЕСТ" експертом Сахненко В.М., встановлено готовність і можливість даного об`єкта до надійної та безпечної експлуатації.

Згідно зі звітом від 01.04.2020 про оцінку нежитлових будівель, що знаходяться за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Ярмаркова, 65/2, а саме: готельно-оздоровчого комплексу (літ.А1) загальною площею 810,3 кв.м, господарської будівлі (літ. Б1) загальною площею 65,2 кв.м та котельні (літ. В1) загальною площею 25,3 кв.м, проведеного ФОП Івашньовим О.В., вартість вказаного об`єкту становить 543545,00грн.

Як зазначає позивач, для реєстрації права власності на вищезазначений самочинно збудований об`єкт ТОВ "АО ІНВЕСТ" звернулось до Управління архітектури та містобудівної діяльності Прилуцької міської ради з проханням зареєструвати вищевказаний об`єкт нерухомого майна.

На звернення позивача міський голова листом від 25.03.2020 №013-14/2330 повідомив, що підставою для реєстрації права власності на об`єкт самочинного будівництва є рішення суду та декларація про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду (додаток 5 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів затверджений Постановою кабінету міністрів України №461 від 13.04.2011). Також зазначено, що Прилуцька міська рада не має повноважень щодо реєстрації порушеного у зверненні питання.

Необхідність визнання права власності на самочинне будівництво в порядку ст. 376 Цивільного кодексу України з метою введення в експлуатацію збудованого нерухомого майна, стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

Предметом спору у даній справі є визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Конституції України , Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Згідно з ч. 4 ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписом ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено захист прав існуючого власника, право власності якого не визнається або оспорюється іншою особою, в той час як позивач у спорі про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, не будучи власником спірного об`єкта нерухомості, звертається до суду з метою набуття права власності на таке майно, тобто визнання в судовому порядку права власності на річ за загальним правилом є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою для його виникнення.

Згідно з ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

При цьому у постанові Верховного Суду України від 27.09.2017 у справі №6-718цс17 зазначено: За положенням спеціальної матеріально-правової норми, що міститься в частині першій статті 376 ЦК України , поняття самочинного будівництва визначається через сукупність його основних ознак, за наявності яких об`єкт нерухомості може бути визнаний самочинним, зокрема якщо такий об`єкт: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) збудований без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Частиною 2 вказаної статті 376 Цивільного кодексу України чітко передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Однак, в окремих випадках стаття 376 Цивільного кодексу України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п`ятою цієї статті.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

При цьому, частиною 5 цієї статті визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З вказаної правової норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано за умови відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки або якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об`єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об`єкту, а також за умови відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки (ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України ) та відсутності порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №11/384-06.

При цьому, зі змісту ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України вбачається, що при вирішенні справ за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, потрібно встановити усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Згідно з п. 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Технічне обстеження проводиться суб`єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно з Законом України "Про архітектурну діяльність " одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат (далі - виконавці).

Таким чином, законодавством передбачено особливий порядок визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду, яке не звільняє позивача від обов`язку прийняття об`єкту в експлуатацію у встановленому порядку. Звіт про технічне обстеження, складений за формою, наведеною в Додатку №1 до Порядку №461 - є єдиним допустимим доказом щодо можливості надійної та безпечної експлуатації самочинно збудованого об`єкта.

Як зазначалось вище, на земельній ділянці, яка розташована за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Ярмаркова, 65/2, (кадастровий номер: 7410700000:04:002:0088) площею 0,1 га, з цільовим призначенням "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" та перебуває у приватній власності ТОВ "АО ІНВЕСТ" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.02.2020, знаходиться самочинно збудований об`єкт: готельно-оздоровчий комплекс (літ.А1) загальною площею 810,3 кв.м, господарської будівлі (літ. Б1) загальною площею 65,2 кв.м та котельні (літ. В1) загальною площею 25,3 кв.м.

На замовлення ТОВ "АО ІНВЕСТ", КП "Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації" виготовлено технічний паспорт на вказаний об`єкт, датований 04.03.2020.

Для проведення технічного обстеження об`єкту самочинного будівництва, який є предметом позову, на замовлення ТОВ "АО ІНВЕСТ" експертом Сахненко В.М. (кваліфікаційний сертифікат серії АЕ №004074 від 28.12.2015) виготовлено Звіт про проведення технічного обстеження готельно-оздоровчого комплексу за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Ярмаркова, 65/2.

У Звіті, зокрема, зазначено, що на підставі поданих документів (технічний паспорт, виготовлений КП "Прилуцьке міське бюро технічної інвентаризації") встановлено, що об`єкт був збудований у період з 2013 по 2014 роки; площа забудови земельної ділянки - 844 кв.м; проектна та робоча документація у замовника відсутня; попередні обстеження об`єкта не проводились. Відомості про наявні на земельній ділянці будівлі та споруди: господарська будівля, котельня. Інформація щодо відповідності місця розташування об`єкта вимогам державних будівельних норм, отримана виконавцем від місцевого органу містобудування та архітектури - Управління містобудування та архітектури Прилуцької міськради від 10.03.2020 №01-17/34.

Відповідно до Звіту: об`єкт - готельно-оздоровчий комплекс, основна споруда/будівля (А1) будівельний об`єм - 4294,00 куб. метрів, господарська будівля (Б1) будівельний об`єм - 231,73 куб. метрів, котельня (В1) будівельний об`єм - 102,00 куб. метрів.

За результатами технічного обстеження об`єкту встановлено готовність і можливість даного об`єкта до надійної та безпечної експлуатації.

З огляду на зазначене, суд приймає звіт про технічний стан за результатами обстеження будівельних конструкцій від 02.04.2020, як належний та допустимий доказ у розумінні ст. 76 , 77 Господарського процесуального кодексу України , який свідчить про відповідність самочинно збудованого позивачем об`єкту вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Доказів порушення прав і законних інтересів інших осіб, в т.ч. суміжних землекористувачів, створення самочинно збудованим майном загрози життю, здоров`ю людей, майну фізичних та юридичних осіб учасниками процесу суду не подано, про наявність таких обставин суду не повідомлено.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу (ч.3 ст.74 ГПК України).

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуюче вищенаведене, беручи до уваги існування в даному випадку обставин, передбачених ст. 376 Цивільного кодексу України , суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання права власності на об`єкт нерухомості, а саме: на готельно-оздоровчий комплекс (літ.А1) загальною площею 810,3 кв.м, господарської будівлі (літ. Б1) загальною площею 65,2 кв.м та котельні (літ. В1) загальною площею 25,3 кв.м обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України , враховуючи відсутність вини відповідача у виникненні спору, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "АО ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 37632505) право власності на самочинно збудований об`єкт - готельно-оздоровчий комплекс (літ. А1) загальною площею 810,3 кв.м, господарську будівлю (літ. Б1) загальною площею 65,2 кв.м та котельню (літ. В1) загальною площею 25,3 кв.м, розташований за адресою: Чернігівська область, місто Прилуки, вулиця Ярмаркова, 65/2.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 23.11.2020.

Суддя В.В. Моцьор