Рішення

від 23.11.2020 по справі 440/2757/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа №440/2757/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелс Коллекшен" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - позивач, ПОВ ФСЗІ) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелс Коллекшен" (надалі - відповідач, ТОВ "Хелс Коллекшен") про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 13116,67 грн та пені у розмірі 173,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем у 2019 році вимог статей 18-20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.

2. Позиція відповідача.

Поштове відправлення разом з копією ухвали суду від 09.06.2020 про відкриття провадження у цій справі повернулось до суду неврученим з огляду на відсутність відповідача за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань /а.с. 22-24/.

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням наведеного, копія ухвали суду від 09.06.2020 вважається врученою відповідачу 16.06.2020 /а.с. 24/.

Відзив на позов у строк, визначений частиною першою статті 261 КАС України, відповідачем не надано.

За змістом частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

А відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.08.2020 від відповідача витребувані додаткові докази. Поштове відправлення разом з копією цієї ухвали повернулось до суду неврученим з відміткою поштової організації від 22.08.2020 про відсутність відповідача за адресою реєстрації.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

ТОВ "Хелс Коллекшен" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 43115970.

27.02.2020 відповідачем подано до ПОВ ФСЗІ звіт за формою №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік, вх.№3330 /а.с. 3/. За змістом вказаного звіту середньооблікова кількість штатних працівників роботодавця у 2019 році становила 9 осіб, фонд оплати праці штатних працівників - 236,1 тис. грн; кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - одна особа, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, за 2019 рік - одна особа. Зворотній бік звіту за формою №10-ПІ містить відомості роботодавця про те, що у період з 05.09.2019 по 06.12.2019 на підприємстві на посаді укладальника-пакувальника працював гр. ОСОБА_1 , якому з 01.02.2018 встановлено третю групу інвалідності, а з 16.12.2019 - гр. ОСОБА_2 , якому на період з 01.04.2017 по 01.05.2020 встановлено другу групу інвалідності.

Посилаючись на те, що відповідачем у 2019 році не виконано норматив працевлаштування осіб з інвалідністю, позивач, виходячи з приписів статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", стверджував про наявність у відповідача обов`язку зі сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 13116,67 грн та пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій у розмірі 173,36 грн за одне незайняте особою з інвалідністю робоче місце /а.с. 5/.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Спірні відносини урегульовані Законом України від 21.03.1991 №875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (надалі - Закон №875-XII).

Згідно з частиною першою статті 17 Закону №875-XII (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №875-XII, забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Разом з цим, як визначено частиною третьою вказаної статті, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відповідно до частини першої статті 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05.07.2012 №5067-VI "Про зайнятість населення" (надалі - Закон №5067-VI) роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону №5067 наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05.12.2016 №1476), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за №988/23520, затверджено форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Пунктом 5 розділу І Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" визначено, що форма N 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Оцінка судом обставин справи

Виходячи з наведених вище приписів Закону №875-XII, відповідач у 2019 році був зобов`язаний створити на підприємстві одне робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю, працевлаштувати таку особу або повідомити державну службу зайнятості про наявність вакантного місця для її працевлаштування, а також, відзвітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємстві.

Юридична відповідальність у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або в разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 18 Закону №875-XII, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або у разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 17, ст. 18, ч. 2, 3 та 5 ст. 19 Закону №875-XII, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права сформовано у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 у справі №824/643/18-а.

Листом Решетилівської районної філії Полтавського обласного центру зайнятості від 16.06.2020 вих.№16/40/151-20 підтверджено, що відповідач упродовж 2019 року не повідомляв державну службу зайнятості про наявність вакантних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, звіти за формою №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" не подавав, з урахуванням чого особи з інвалідністю для працевлаштування у ТОВ "Хелс Коллекшен" Центром зайнятості не направлялись /а.с. 25/.

Наведене є підставою для висновку про невиконання відповідачем у 2019 році вимог Закону №875-XII в частині повідомлення державної служби зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Разом з цим, суд враховує, що відповідно до інформації, наведеної у звіті за формою №10-ПІ, ТОВ "Хелс Коллекшен" у період з 05.09.2019 по 06.12.2019 та з 16.12.2019 по 31.12.2019 було забезпечено працевлаштування одного працівника з інвалідністю /а.с. 3 - зворот/, а тому підстави для стягнення з позивача адміністративно-господарських санкцій та пенсі за цей період - відсутні.

Відповідно до частини першої та другої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця, передбачені Законом №875-XII, є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення, і підлягають застосуванню у разі, якщо суб`єкт господарювання не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З урахуванням наведеного та виходячи із загальних засад юридичної відповідальності, з ТОВ "Хелс Коллекшен" на користь ПОВ ФСЗІ належить стягнути адміністративно-господарські санкції у розмірі 9290,97 грн (13116,67 грн : 12 х 8,5) та пеню за їх несвоєчасну сплату у розмірі 122,76 грн (9290,97 грн х 0,03% х 44 дні).

Відтак, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 12.05.2020 №154 /а.с. 9/.

Відповідачем доказів понесення судових витрат не надано.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

А оскільки такі витрати у справі відсутні, то підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелс Коллекшен" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелс Коллекшен" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 9290,97 грн (дев`ять тисяч двісті дев`яносто гривень дев`яносто сім копійок) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 122,76 грн (сто двадцять дві гривні сімдесят шість копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позивач: Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13937406; вул. Зигіна, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелс Коллекшен" (код ЄДРПОУ 43115970; вул. Леніна, 3, с. Михнівка, Решетилівський район, Полтавська область, 38434).

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.О. Кукоба