Постанова

від 23.11.2020 по справі 520/11672/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 р.Справа № 520/11672/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Перцової Т.С. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/11672/19

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

треті особи ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство "Українська пивна компанія", Акціонерне товариство "Універсал банк"

про визнання протиправним та скасування акту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просив суд визнати протиправним і скасувати Акт № 25886852/16 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, складений головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України О.В.Медведєвим.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 27.04.2020 року позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд:

- визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України О.В.Медведєва із складення Акту № 25886852/16 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки.

- визнати протиправним і скасувати Акт № 25886852/16 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, складений головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України О.В.Медведєвим.

- зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України О.В.Медведєва утриматись від продажу окремих, не виділених у натурі та не зареєстрованих у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 та майна, яке не було визначено рішенням від 07.12.2009 Броварського міськрайонного суду Київської області по справі 2-2197/09.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову по справі.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм процесуального права просив скасувати судову ухвалу, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року.

Другий апеляційний адміністративний суд, постановляючи зазначену ухвалу від 22 червня 2020 року, виходив із того, що оскарження ухвали про залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову окремо від рішення суду не передбачено, у зв`язку з чим апеляційне провадження належить закрити як помилково відкрите.

Постановою Верховного Суду від 14 серпня 2020 року ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року було скасовано, а справу направлено до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

В зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що на ухвалу суду про відмову у прийняті до розгляду заяви про уточнення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду, застосувавши до вказаних правовідносин за аналогією закону положення статті 169 КАС, які вказують на загальний порядок повернення позовної заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 294 КАС України.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 по справі № 520/11672/19 скасовано та матеріали які були направлені до оскарженої ухвали зі справи № 520/11672/19 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України треті особи - ОСОБА_2 , Акціонерне товариство "Універсал банк", Приватне акціонерне товариство "Українська пивна компанія" про визнання протиправним та скасування акту про визнання протиправним та скасування акту - повернуто заявнику.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви про зміну предмету позову та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Крім того, позивач просить суд розглянути питання про можливість винесення окремої ухвали стосовно порушень норм процесуального права, що систематично вчиняються судом першої інстанції у цій справі.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу про повернення заяви ОСОБА_1 про зміну предмету позову, суд першої інстанції виходив з того, що порядок розгляду адміністративних справ визначений КАС України не передбачає можливості розгляду про зміну предмету позову після того як сама справа була розглянута по суті з винесенням остаточного рішення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, колегія суддів зазначає, що предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені ст. 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16.

Частиною 3 ст.166 КАС України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З матеріалів справи встановлено, що 07.04.2020 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 .

Одночасно, в зазначеній ухвалі запропоновано відповідачу надати в строк до 15.04.2020 відзив на позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову.

Заяву про зміну позову ОСОБА_1 було подано до суду першої інстанції 27.04.2020.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву третій особі до 12.05.2020.

Крім того, на момент відкриття провадження у справі та подання заяви про зміну позову на всій території України Кабінетом Міністрів України запроваджено карантин.

Пунктом третім Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України (в редакції чинній на момент подання заяви про зміну позову) процесуальні строки зокрема, щодо зміни предмета або підстави позову продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, враховуючи що позивачем заяву про зміну позову подано 27.04.2020 та встановлення судом кінцевої дати подання документів 12.05.2020, та дію процесуального закону про продовження дії строку, встановленого ст.47 КАС України, колегія суддів дійшла до висновку що позивач правомірно скористався своїм правом на подання заяви про зміну позову.

У справі Bellet v. France , Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Зазначені вище порушення призводять до обмеження права до доступ до суду, порушують права позивача, передбачені ст. 44 КАС України.

Разом з тим, щодо клопотання позивача про прийняття окремої ухвали, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини восьмої статті 249 КАС України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.

Окрему ухвалу може бути постановлено відповідним судом при закінченні ним розгляду справи в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права.

Аналіз зазначеної правової норми дає підстави для висновку про те, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Оскільки, постановлення окремої ухвали є виключним правом суду, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для винесення окремої ухвали.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

З урахуванням вищезазначених правових норм та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про розгляд заяви про зміну предмету позову. У зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу судді суду першої інстанції - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року по справі № 520/11672/19 - скасувати.

Матеріали справи № 520/11672/19 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Т.С. Перцова Я.В. П`янова