Постанова

від 20.10.2020 по справі 160/12230/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/12230/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року у справі №160/12230/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЕККО" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Інекко" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, згідно якої просило визнати протиправною та скасування постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2920/1862/АВ/ТД-ФС/589 від 27.11.2019.

Підставою для звернення до суду слугувала незгода позивача з діями відповідача під час проведення перевірки та рішенням про накладення штрафу, оскільки висновки, викладені в акті інспекційного відвідування, зокрема, неоформлення трудових відносин з ОСОБА_1 , не відповідають фактичним обставинам.

Так, між ТОВ "Інекко" та ОСОБА_1 був укладений цивільно-правовий договір підряду № 180103/1 від 03.01.2018, який не визнаний недійсним, фіктивним чи неукладеним, не може вважатись нікчемним. Відповідно до умов данного договору ОСОБА_1 не приймалася на роботу за певною кваліфікацією, професією чи посадою, не підпорядковувалася правилам внутрішнього трудового розпорядку, не включалася до штатного розпису товариства, жодних гарантій, у тому числі щодо заробітної плати, чи компенсацій товариство контрагенту не надавало. ОСОБА_1 самостійно організовувала свою роботу і виконувала її на власний ризик. Оплата за договором сплачувалася систематично не за процес роботи, а за результат роботи, а саме - пакування, відправлення та отримання кореспонденції ТОВ "Інекко" через відділення поштових операторів; упорядкування та брошурування отриманої документації. Підприємство не надавало ОСОБА_1 робочого місця. Тобто, з огляду на положення КЗпП, ЦК України та листа Мінсоцполітики, правовідносини, що склалися між позивачем та ОСОБА_1 є саме цивільно-правовими, а не трудовими.

Відповідачем також було допущено процедурні порушення під час проведення перевірки.

Так, всупереч підпункту 8 пункту 13 Порядку № 823 інспекційне відвідування проведено понад строки, визначені пунктом 10 цього Порядку, а саме, як вбачається з акта від 29.10.2019 тривалість відвідування склала чотирнадцять днів, що перевищує встановлену законодавством тривалість на чотири дні.

Незважаючи на передбачену підпунктом 4 пункту 13 Порядку № 823 заборону інспекторам праці розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду, незважаючи на наявність постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2019 про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відносно посадової особи ТОВ "Інекко", постанова про накладення штрафу на товариство винесена 27.11.2019 тобто під час розгляду питання щодо наявності порушень, зазначених в акті, в суді.

Також відповідачем недотримано вимоги пункту 29 Порядку № 823, відповідно до якого заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. В порушення даного положення, припис про усунення виявлених порушень винесений 06.11.2019, а постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами винесена 27.11.2019, тобто через три тижні після винесення припису.

З огляду на правовий висновок, приведений у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 420/6544/18, згідно якого порушення процедури проведення перевірки є достатньою підставою для скасування результатів цієї перевірки, наведені порушення, допущені відповідачем під час інспекційного відвідування, також є підставою для скасування прийнятого за його результатами рішення.

За результатами розгляду справи в суді першої інстанції рішенням суду від 06 лютого 2020 року адміністративний позов ТОВ "Інекко" задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2920/1862/АВ/ТД-ФС/589 від 27.11.2019, прийняту Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області. Вирішено стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1 921 грн. Згідно висновківі суду, відсутнє порушення позивачем частин першої, третьої статті 24 КЗпП України, у зв`язку із чим заявлений позов підлягає задоволенню.

Відповідачем в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції наведено обставини, що були встановлені під час інспекційного відвідування та які, на думку апеллянта, повністю доводять факт порушення позивачем частин першої, третьої статті 24 КЗпП України. Зокрема, відповідно до умов договору підряду, укладеного між ТОВ "Інекко" та гр. ОСОБА_1 , остання на постійній основі протягом тривалого періоду виконувала роботи згідно завдань Замовника (пакування, відправлення та отримання кореспонденції ТОВ "Інекко" через відділення поштових операторів (УкрПошта, Нова Пошта і т.п.); упорядкування та брошурування отриманої документації). Безпосередньо завдання відповідно до договорів підряду до проведення інспекційного відвідування позивачем надано не було, що свідчить про те, що ТОВ "Інекко" прийняло на себе обов`язок систематично організовувати працю зазначеної особи, а також давати вказівки щодо послідовності виконання робіт виконавцем. Таким чином, гр. ОСОБА_1 виконувала доручення посадових осіб суб`єкта господарювання, отже посадовими особами ТОВ "Інекко" регулюється процес організації трудової діяльності виконавця. Щомісячна сплата винагороди за виконану роботу, що встановлено актами приймання-здачі робіт, а також характер робіт, що виконувались у межах діяльності ТОВ "Інекко", вказують на систематичний характер відносин між сторонами, суперечить природі договору цивільно-правового характеру, за яким Виконавець самостійно організовує свою роботу та виконує її на власний ризик, та доводить наявність між сторонами договору трудових відносин. Враховуючи невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процессуального права, відповідач просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ "Інекко".

Позивачем на апеляційну скаргу поданий відзив, у якому позивач просив відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що відповідає критеріям законності і обгрунтованості.

В судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та заперечення на них.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що у зв`язку з отриманою відповідачем інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами у одного страхувальника більше року за даними звітів за 06.2018-06.2019, у додатку 2 до якого за порядковим номером 504 зазначено ТОВ "Інекко", (а.с.98-99) наказом Головного управління Держпраці в Дніпропетровській від 08.10.2019 № 720-І призначено у період з 16.20.1029 по 29.10.2019 інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зокрема, з питань виявлення неоформлених трудових відносин у ТОВ "Інекко" (а.с.97).

За результатами інспекційного відвідування 29.10.2019 складено акт № ДН2920/1862/АВ, згідно якого вибірковою перевіркою за період з 01.01.2018 по 16.10.2019 встановлено, що загальна чисельність працівників ТОВ "Інекко" складає 2 найманих працівника. Разом з цим, ТОВ "Інекко" надані вісім договорів підряду із ОСОБА_1 , яка виконувала роботи за цими договорами протягом періоду, охопленого інспекційним відвідуванням (а.с.21-27, 64-70). У ході інспекційного відвідування виявлено порушення законодавства про працю, а саме з питань оформлення трудових відносин в частині допуску працівників до роботи без належного оформлення у відповідності до вимог законодавства України про працю та своєчасного повідомлення власником підприємства територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціального страхування за встановленою формою про прийняття працівника на роботу за укладеним трудовим договором.

Так, наказом № 022 від 24.04.2018 прийнятий на роботу ОСОБА_2 з 25.04.2018. Повідомлення до ДФС про прийняття працівника на роботу подане 25.04.2018 об 11 год. 07 хв. Наведене вище свідчить про порушення вимог частини третьої статті 24 КЗпП України та ПКМУ № 413.

З приводу договорів підряду, у ході інспекційного відвідування надано 8 договорів підряду із ОСОБА_1 :

1) № 180103/1 від 03.01.2018, терміном дії з 03.01.2018 по 26.01.2018, акти виконаних робіт від 29.01.2018 на суму 200 грн;

2) № 180201/1 від 01.02.2018, терміном дії з 01.02.2018 по 23.02.2018, акти виконаних робіт від 26.02.2018 на суму 200 грн;

3) № 180302/1 від 01.03.2018, терміном дії з 01.03.2018 по 15.05.2018, акти виконаних робіт від 30.03.2018 на суму 200 грн, від 30.04.2018 на суму 200 грн, від 17.05.2018 на суму 200 грн;

4) № 180302/2 від 14.06.2018, терміном дії з 14.06.2018 по 07.09.2018, акти виконаних робіт від 28.06.2018 на суму 200 грн, від 31.07.2018 на суму 200 грн, від 30.08.2018 на суму 200 грн, від 10.09.2018 на суму 200 грн;

5) № 180302/3 від 18.10.2018, терміном дії з 18.10.2018 по 12.12.2018, акти виконаних робіт від 29.10.2018 на суму 200 грн, від 30.11.2018 на суму 200 грн, від 14.12.2018 на суму 200 грн;

6) № 180302/4 від 16.01.2019, терміном дії з 16.01.2019 по 12.04.2019, акти виконаних робіт від 31.01.2019 на суму 200 грн, від 28.02.2019 на суму 200 грн, від 29.03.2019 на суму 200 грн, від 15.04.2019 на суму 200 грн;

7) № 180302/5 від 13.05.2019, терміном дії з 13.05.2019 по 17.06.2019, акти виконаних робіт від 28.05.2019 на суму 200 грн, від 19.06.2019 на суму 200 грн;

8) № 180302/6 від 15.07.2019, терміном дії з 15.07.2019 по 18.09.2019, акти виконаних робіт від 30.07.2019 на суму 200 грн, від 30.08 2019 на суму 200 грн, від 20.09.2019 на суму 200 грн.

Інспектор з питань праці дійшов виснговку, що договори з гр. ОСОБА_1 мають ознаки трудових відносин з огляду на таке:

- відповідно до умов договору підряду, укладеному між ТОВ "Інекко" та гр. ОСОБА_1 , замовник доручає, а виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати такі роботи: пакування, відправлення та отримання кореспонденції ТОВ "Інекко" через відділення поштових операторів (УкрПошта, Нова Пошта і т.п.); упорядкування та брошурування отриманої документації. Отже, виконавець виконує роботи згідно завдань Замовника, яких до проведення інспекційного відвідування надано не було, що свідчить про те, що ТОВ "Інекко" прийняло на себе обов`язок систематично організовувати працю, а також давати вказівки щодо послідовності виконання робіт. Тобто, гр. ОСОБА_1 виконувала доручення посадових осіб суб`єкта господарювання, отже посадовими особами ТОВ "Інекко" регулюється процес організації трудової діяльності виконавця. Наведене суперечить природі договору цивільно-правового характеру, за яким Виконавець самостійно організовує свою роботу та виконує її на власний ризик;

- у предметі договору підряду відсутні будь-які відомості про те, який саме результат роботи (послуг) повинен передати виконавець замовнику, тобто предметом укладеного договору є процес праці, а не її кінцевий результат;

- вказаний договір підряду не містить жодних вимог щодо обсягу робіт (послуг), який має бути виконаний (наданий) Виконавцем, їх якісних та кількісних характеристик, будь-яких інших фізичних величин, які підлягають вимірюванню. Обсяг обумовлено лише у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги) з відправлення - отримання кореспонденції у поштових відділеннях; упорядкування отриманої документації. За своєю суттю та змістом обсяг таких робіт (послуг) неможливо встановити;

- робота носить постійний характер. Договори підряду зазвичай укладаються для виконання разових робіт, а, відповідно до укладених з гр. ОСОБА_1 договорів підряду, вона працює у ТОВ "Інекко" постійно, весь період, який охоплюється інспекційним відвідуванням, починаючи з 03.01.2018. Договори підряду систематично переукладаються на наступні періоди, що свідчить про запланований тривалий характер виконання робіт відповідно до наведених договорів;

- пунктом 1.2.1 договорів підряду передбачена щомісячна сплата винагороди, що також встановлено актами приймання-здачі робіт та додатково вказує на систематичний характер відносин;

- праця за цими договорами не є юридично самостійною, а здійснюється у межах діяльності ТОВ "Інекко";

- замовник доручає виконавцю виконати роботи, що передбачено статтею 139 КЗпП України (з урахуванням того, що обсяги робіт не визначено для виконавця), саме працівник зобов`язаний виконувати розпорядження власника;

- згідно із специфікою роботи, роботи з відправлення - отримання кореспонденції у поштових відділеннях, упорядкування отриманої документації повинні виконувати штатні працівники ТОВ "Інекко" з причини того, що дані роботи мають постійний характер виконання та відсутній певний результат праці;

- тобто, фізична особа протягом певного часу систематично повинна виконувати певні трудові функції в ТОВ "Інекко", відповідно до визначеного виду та кількості виконуваної роботи;

- укладення договору підряду позбавляє особу прав на обов`язкові елементи нормативно-правових актів трудовою законодавства, у тому числі права на одержання основної щорічної відпустки та додаткових відпусток, інших гарантій в сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, тощо.

Отже, згідно висновку, наведенного у акті, керівництвом ТОВ "Інекко" фактично було допущено ОСОБА_1 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Даний факт є порушенням вимог частини першої, третьої статті 24 КЗпП України, згідно якої "Працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

29.10.2019 складено протокол про адміністративне правопорушення № ДН2920/1862/АВ/П/1ПТ у зв`язку із встановленням адміністративного правопорушення - ОСОБА_1 було фактично допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, відповідальність передбачена частиною третьою статті 41 КУпАП (а.с.30-31, 73-74).

04.11.2019 на адресу позивача першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області направлено повідомлення про одержання 01.11.2019 акта інспекційного відвідування від 29.10.2019 з додатками (а.с.104-105).

Позивачем надані зауваження на акт інспекційного відвідування та отримано відповідь від 05.11.2019 № 15/4.1-13, згідно з якою зауваження до акту відносно відсутності порушення частини першої статті 21, частин першої та третьої статті 24 КЗпП України розглянуто, але фактів порушень та висновків акту вони не спростовують (а.с.28, 71).

06.11.2019 складено припис про усунення виявлених порушень № ДН2920/1862/АВ/П яким товариство зобов`язано усунути порушення неналежного оформлення трудових відносин: ОСОБА_1 було фактично допущено до роботи без укладення трудового договору, приписано у строк до 13.11.2019 вжити заходів щодо усунення порушень (а.с.29, 72, 102). Припис позивачем не оскаржувався.

13.11.2019 позивачем направлено відповідачу повідомлення про стан виконання припису, в якому зазначено про неможливість виконання припису у зв`язку із відсутністю між позивачем та ОСОБА_1 будь-яких договорів, домовленостей або намірів (а.с.103).

27.11.2019 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято оскаржувану у цій справі постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДН2920/1862/АВ/ТД-ФС/589, якою до ТОВ "Інекко" на підставі акту інспекційного відвідування від 29.10.2019 № ДН2920/1862/АВ, на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України вирішено накласти штраф у розмірі 125 190 грн (а.с.38-42, 79-83, 106-110).

Судом першої інстанції також було проаналізовано постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 28.11.2019 у справі № 204/8047/19 у відношенні ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 41, частиною третьою статті 41 КУпАП, якою провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с.34-37, 77-78, 154-155, ЄДРСР № 85986265, постанова набрала законної сили 10.12.2019). У протоколі про адміністративне правопорушення № ДН2920/1862/АВ/П/1ПТ від 29.10.2019, зазначено, що 29.10.2019 директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекко" ОСОБА_3 за місцем здійснення господарської діяльності порушив вимоги пункту 7.4.4 розділу 7 Статуту, внаслідок чого не забезпечено дотримання вимог законодавства України з питань праці, а саме: ОСОБА_1 було фактично допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Даний факт є порушенням вимог частини першої, третьої статті 24 КЗпП України. Вирішуючи питання щодо складу правопорушення суд зазначив, що за умовами договорів підряду, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інекко" та ОСОБА_1 , остання не була зобов`язана виконувати роботу з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, вона самостійно організовувала та виконувала свою роботу, що свідчить по відсутність трудових взаємовідносин між сторонами даного договору, а відповідно і відсутність обов`язку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекко" укладати трудовий договір з ОСОБА_1 . Враховуючи, що взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інекко" та ОСОБА_1 мали цивільно-правовий характер, а відповідно до чинного законодавства виконання робіт, надання послуг громадянином може здійснюватися як на підставі трудового договору, так і на інших юридичних підставах, зокрема, на підставі цивільно-правового договору, суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 41 КУпАП.

Судом першої інстанції в судовому засіданні було також допитано свідка ОСОБА_1 , яка пояснила, що з ТОВ "Інекко" були цивільні правовідносини, свідок правилам внутрішнього трудового розпорядку не підпорядковувалась, робочого місця на підприємстві не мала, на трудові правовідносини не претендувала. Свідок працювала з підприємством не на постійній основі, не щоденно, виконувала роботу у свій вільний час, одержувала листи, сортувала. Директор підприємства звертався за обсягом робіт не регулярно - 1 раз на тиждень, 1 раз на три тижні, за потребою, оплачував послуги виплатою на картку. Свідок на роботу не виходила, пошту свідок забирала з абонентської скриньки, зустрічалась із директором біля поштового відділення. Послуги надавались товариству не в межах діяльності фізичної особи-підприємця, на час надання послуг свідок була зареєстрована ФОП та мала магазин побутової техніки.

З огляду на проаналізовані обставини суд визначився щодо відсутності факту порушення позивачем вимог законодавства про працю.

Колегія суддів вважає такий висновок законним та обґрунтованим.

Так, визначення трудового договору наведено у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною третьою статті 24 КЗпП України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 ЦК України. Вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено "Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Згідно пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку (пункт 10 Порядку № 509).

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з фізичною особою укладені договори, які носять ознаки цивільно-правового договору, оскільки виконавець за договором виконувала індивідуально визначену роботу, передбачену угодою, яка носила нерегулярний характер, була спрямована на одержання кінцевого результату праці та не була пов`язана із самим процесом праці, організація виконання цієї роботи здійснювалась виконавцем самостійно. Виконавець робочого місця у роботодавця не мала, правилам внутрішнього трудового розпорядку не підпорядковувалась, що нею було підтверджено під час допиту в якості свідка в суді першої інстанції.

У відповідності до положень ч.6 ст.78 КАС Україи судом правомірно враховано правову оцінку Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, надану спірним обставинам у межах справи про адміністративне правопорушення у постанові від 28.11.2019 у справі № 204/8047/19 у питанні щодо існування взаємовідносин між ТОВ "Інекко" та ОСОБА_1 цивільно-правового характеру.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції грунтуються на повно та всебічно досліджених обставинах справи та відповідають вимогам матеріального та процесуального законодавства, що у відповідності до ст 316 КАС України є підставою для залишення без змін рішення суду першої інстанції.

Доводи, приведені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться лише до переоцінки досліджених судом обставин справи та відповідних їм доказів.

Крім того, до початку апеляційного розгляду справи представником позивача подано заяву про стягнення витрат на професійну правову допомогу в розмірі 7500 грн. В обґрунтування заяви представником позивача зазначено, між позивачем та Адвокатським об`єднанням КС Партнерс було укладено договір про надання правової допомоги від 01.06.2020 року № 0106/20.

Відповідно до п.п. 1.1 Договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Розділом 4 договору передбачено порядок здійснення розрахунків. Так п.4.1 Договору передбачено, що юридичну допомогу, що надається адвокатським об`єднанням, клієнт сплачує в гривнях, шляхом 100 відсоткової передплати, що дорівнює 7500 грн. без ПДВ.

Пунктом 4.5 Договору визначено, що за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість.

На підтвердження витрат на правову допомогу до заяви додано копі договору від 01.06.2020 № 0106/20, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1030145 від 24.07.2020 року, копію прайс-листа адвокатського об`єднання КС Партнерс , акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30.07.2020 року на суму 7500 грн., рахунок -фактуру від 01.06.020 року № СФ-0000040 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 21 від 01.06.2020 року на суму 7500 грн.

Вирішуючи заяву, колегія суддів зазначає, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на те, що надана на підтвердження оплати за юридичні послуги відповідно до договору № 0106/20 від 01.06.2020 року квитанція до прибуткового касового ордеру № 21 від 01.06.2020 року не містить підпису касира, головного бухгалтера, як це передбачено вимогами п.32 та п.34 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ № 148 від 29.12.2017 року. А отже, наданими документами не підтверджено понесення позивачем витрат на юридичну допомогу, тому колегія суддів дійшла висновку щодо відмови в задоволені вищезазначеної заяви.

Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 231, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року у справі №160/12230/19 - залишити без змін.

У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЕККО" про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7500 грн. - відмовити.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко