Постанова

від 22.11.2020 по справі 120/6574/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/6574/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шаповалова Тетяна Михайлівна

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

22 листопада 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року (м. Вінниця, 18 листопада 2020 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області про оскарження дій та бездіяльності,

В С Т А Н О В И В :

11 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області, в якому просив:

- визнати неправомірними та незаконними дії та бездіяльність Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 43769110, щодо застосування при організації та проведенні виборів у місті Вінниці 25 жовтня 2020 року та при встановленні результатів голосування з виборів Вінницького міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року законодавчих норм, які звужували зміст та обсяги існуючих на час прийняття 28 червня 1996 року Конституції України (254к/96-ВР) та Закону України Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 14 січня1998 року № 14/98-ВР виборчих прав громадян, у тому числі позивача;

- визнати неправомірними та незаконними дії та бездіяльність Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 43769110, щодо не дотримання нею принципу верховенства права, а також не застосування при організації та проведення місцевих виборів 2020 року на території міста Вінниці, а також при встановленні результатів голосування з виборів Вінницького міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року норм прямої дії Конституції України (254к/96- ВР) введеної в дію спеціальним Законом України від 28.06.1996 року № 254/96-ВР та доведеної до відома населення у порядку, встановленому законом шляхом їх опублікування у офіційних друкованих виданнях Голос України 13.07.1996 року та Відомості Верховної Ради України від 23.07.1096 року, № 30, стаття 142;

- визнати Вінницьку міську територіальну виборчу комісію Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 43769110, органом, який не мав законних повноважень організовувати та проводити місцеві вибори у місті Вінниці, а також органом, який не має прав і повноважень встановлювати результати голосування з виборів Вінницького міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року у зв`язку з утворенням цього органу неналежним суб`єктом права;

- визнати вибори Вінницького міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі 25 жовтня 2020 року організовані та проведені на підставі Постанови Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-ІХ "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" та Виборчого кодексу України від 19 грудня 2019 року № 396-ІХ (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2020, № 7, № 8, № 9, ст.48) такими, що не можуть вважатись вільними;

- визнати Протокол Вінницької міської територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 43769110, від 06 листопада 2020 року про встановлення результатів про результати голосування з виборів Вінницького міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі незаконним;

- визнати такими, що підпадають під ознаки встановлені пунктом 4.4 Рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року N 6-рп 2005 наступні Закони України:

№ 2952-VI від 01.02.2011, ВВР, 2011, № 10, ст.68;

№ 586-VII від 19.09.2013, ВВР, 2014, № 11, ст.142;

№ 742-VII від 21.02.2014, ВВР, 2014, № 11, ст.143;

№ 1401-VIII від 02.06.2016, ВВР, 2016, № 28, ст.532;

№ 2680-VIII від 07.02.2019, ВВР, 2019, № 9, ст.50;

№ 27-ІХ від 03.09.2019, ВВР, 2019, № 38, ст.160;

- визнати Постанову Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-ІХ "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" такою, що підпадає під ознаки поняття узурпація визначеного пунктом 4.4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України 6-пр/2005 від 05 жовтня 2005.

Ухвалою суду від 12.11.2020 року позовну заяву повернуто позивачу з підстав, передбачених п. 6 ч. 4. 169 КАС України.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 року ухвалу суду скасовано та справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Суд першої інстанції ухвалою від 17.11.2020 року залишив позовну заяву без руху через невідповідність заявлених позивачем вимог приписам ст. ст. 5, 160, 161, 172 КАС України, не дають змоги окреслити предмет спору і вирішити питання щодо розгляду деяких із заявлених вимог в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 18.11.2020 року позовну заяву повернуто, з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України - через не усунення недоліків позовної заяви.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для відкриття провадження та розгляду справи по суті в іншому складі суду.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя має з`ясувати, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності (пункт 4); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (пункт 6).

Положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

За змістом пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, в позовній заяві у справах даної категорії, обов`язково повинен бути вказаний статус позивача із зазначенням документа, який підтверджує цей статус. Якщо ці відомості відсутні, то така позовна заява залишається без руху з установленням строку для усунення її недоліків.

Позовна заява особи, яка звернулася до суду не за захистом виборчих прав, а інших прав, свобод та інтересів, не може розглядатися адміністративним судом за правилами, встановленими статтями 273-277 КАС України, а в разі належності спору до юрисдикції адміністративних судів повинна розглядатися за загальними правилами, встановленими КАС України.

Водночас, з наведених позивачем обґрунтувань та заявлених позовних вимог неможливо окреслити зміст окремих позовних вимог, суть спору, характер спірних правовідносин та, зрештою, вирішити питання про те, чи належить вирішувати всі позовні вимоги в порядку адміністративного судочинства та чи пов`язані вони із захистом виборчих прав чи інших прав, свобод та інтересів, а тому в якому порядку слід розглядати дані вимоги: за правилами, встановленими статтями 273-277 КАС України чи за загальними правилами, встановленими КАС України.

Крім того, в існуючому вигляді заявлені позивачем вимоги не відповідають нормам процесуального права, зокрема ч. 1, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, не узгоджуються з повноваженнями адміністративного суду, визначеними у ст.ст. 5, 245 КАС України, що перешкоджає вирішенню питання щодо відкриття провадження у справі та з`ясуванню чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства та потребують уточнення.

Враховуючи наведені норми, суд першої інстанції 17.11.2020 року позовну заяву залишив без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви до 09:00 год 18.11.2020 року.

18.11.2020 року позивач подав додаткові пояснення, у яких зазначив, що приписи ухвали суду від 17.11.2020 року у адміністративній справі № 120/6574/20-а щодо усунення недоліків позовної заяви будуть розглядатись позивачем на предмет зміни позовних вимог чи надання відповідей на запитання викладені в ухвалі після розгляду справи у суді апеляційної інстанції та просив невідкладно направити справу до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Таким чином, у запропонований судом термін, позивач вимоги ухвали від 17.11.2020 року про залишення позовної заяви без руху не виконав.

В силу п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.

Посилання позивача на оскарження ухвали про залишення позову без руху як на підставу неможливості її виконати у встановлений судом строк, колегія суддів не приймає до уваги через те, що така ухвала оскарженню не підлягає.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

При поданні апеляційної скарги позивачем не сплачено судовий збір, а тому з урахуванням вимог ч. 9 ст. 273 КАС України питання про його стягнення суд вирішує цією постановою.

При цьому, в апеляційній скарзі позивач зазначив, що він як учасник бойових дій має звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. На думку суду таке твердження позивача є безпідставним через наступне.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» . У ст. 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI слід враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону № 3551-XII.

Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19.

Наявний у справі предмет спору не стосується захисту від порушення прав та пільг учасника бойових дій, а інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем заявлено не було.

Враховуючи, що при поданні апеляційної скарги судовий збір позивачем сплачено не було, а доказів щодо наявності у нього пільг щодо сплати судового збору матеріали справи не містять, колегія суддів, відповідно до приписів статті 139 КАС України, дійшла висновку про необхідність стягнення з позивача судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2102 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року - без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні за реквізитами стягувача: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.