Ухвала

від 20.11.2020 по справі 705/710/15-ц

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/710/15-ц

4-с/705/12/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2020 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Білик О.В.

за участю: секретаря судового засідання: Остропольської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані Черкаської області скаргу ОСОБА_1 на постанову ВП №33702687 від 27.01.2015 державного виконавця Уманського районного відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року ОСОБА_1 , звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області зі скаргою на постанову ВП № 33702687, винесену 27 січня 2015 року державним виконавцем Уманського районного відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Скаргу обґрунтовував тим, що на виконання рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2012 року, (справа № 2318/1249/2012 № 2/2318/794/2012), 02 серпня 2012 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди та судових витрат на загальну суму 161 921,90 грн. У скарзі зазначено, що 23 жовтня 2013 року Уманським РВ ДВС винесена постанова про накладення арешту на майно ОСОБА_1 , а саме комбайн ФГ Зустріч . Заявник оскаржував відповідну постанову Уманського РВ ДВС, однак ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області постанову залишено в силі. Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області ухвалу Уманського міськрайонного суду скасовано та направлено на новий судовий розгляд. Крім того, у скарзі зазначається, що державним виконавцем Уманського РВ ДВС скасовано постанову від 23.10.2013 про накладення арешту на комбайн ФГ Зустріч . Постановою державного виконавця Уманського РВ ДВС від 27.01.2015 відкрито нове провадження № 33702687 та винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження. ОСОБА_1 зазначав, що він повідомляв Уманське РВ ДВС про наявність його частки в ТОВ ВТФ Сяйво , також надано перелік касових ордерів за якими кошти вносились в касу товариства, однак його повідомлення було проігноровано, тоді як сума боргу ТОВ ВТФ Сяйво перед ним становить понад 400 000 грн. Тому, ОСОБА_1 просить суд постановити ухвалу, якою визнати дії Уманського РВ ДВС Уманського МРУЮ та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27 січня 2015 року, щодо комбайна належного ФГ Зустріч протиправними та скасувати постанову.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2016 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено повністю.

19.01.2017 за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 колегією суддів Апеляційного суду Черкаської області винесено ухвалу, в резолютивній частині якої вказано, що ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Уманського районного відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження - скасувати, а питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Проте, в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції містяться посилання на те, що скарга підлягає відхиленню, оскільки суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні скарги, а заперечення і докази ОСОБА_1 висновків суду не спростовують, були предметом розгляду суду і їм він надав належну оцінку. Також в ухвалі зазначено що судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду залишити без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм процесуального права.

На виконання вимог ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 19.01.2017, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2017, скаргу визначено для розгляду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ребрині К.Г.

23.03.2018 ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ребриної К.Г. задоволено, а справу передано до канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області для вирішення питання про передачу справи іншому судді.

27.03.2018 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, скаргу визначено для розгляду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Ковалю А.Б.

03.03.2020 ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області заяву ОСОБА_1 про відвід судді Коваля А.Б. задоволено, а справу передано до канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області для виконання вимог ст.. 33 ЦПК України.

04.03.2020 скаргу ОСОБА_1 розподілено для розгляду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Корману О.В. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

18.03.2020 ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області задоволено самовідвід судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Кормана О.В., а скаргу вирішено передати до канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області для визначення іншого судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану скаргу визначено для розгляду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Білик О.В. та відповідно до ухвали судді від 23.03.2020 прийнято до свого провадження.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Уманського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду скарги не з`явився. Однак на адресу суду від Уманського РВ ДВС надійшла заява про розгляд скарги у відсутність їх представника.

Стягувач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду скарги не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, суд встановив такі обставини.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що на виконанні в Уманському РВ ДВС Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (перейменовано з Уманського районного відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції) з 03.08.2012 перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2315/1249/2012 №2/2318/794/2012, виданого Уманським міськрайонний судом Черкаської області від 02.08.2012, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 160 000 грн.

Згідно ч.2 ст. 52 ЗУ Про виконавче провадження , стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

У процесі виконання виконавчого листа Уманським РВ ДВС МРУЮ проведено перевірку майнового стану боржника ОСОБА_1 .. Під час перевірки майнового стану та розшуку майна боржника було встановлено, що на праві особистої власності йому належить: земельна ділянка площею 2,32 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (земельний пай), державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 041375, та земельна ділянка площею 0,39 га для ведення особистого підсобного господарства, державний акт на право приватної власності на землю серія ЧР № 15-33-70. З наданих Управлінням Держземагенства в Уманському районі Черкаської області копій документів вбачається, що вище зазначеним земельним ділянкам не присвоєно кадастровий номер. Відсутність кадастрового номеру ускладнює та фактично робить неможливим подальше вчинення відповідних виконавчих дій, спрямованих на примусову реалізацію майна боржника з метою фактичного виконання судового рішення.

Відповідно до вимог ст.63 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на земельну ділянку та інше нерухоме майно фізичної особи проводиться в разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 181 ЦК України земельна ділянка є майном нерухомим, а також зважаючи на ту обставину, що вказані земельні ділянки не можливо оцінити та провести їх реалізацію, так як вказаним земельним ділянкам не присвоєні кадастрові номери, що робить неможливим проведення виконавчих дій спрямованих на їх реалізацію, а також враховуючи, що земельна ділянка площею 2,32 га (земельний пай) є землею сільськогосподарського призначення, примусова реалізація якої заборонена у зв`язку з дією мораторію на реалізацію земель сільськогосподарського призначення, то державним виконавцем стягнення на це майно не здійснювалося та були вжиті заходи, спрямовані на пошук коштів чи іншого майна для забезпечення виконання рішення суду.

Зокрема, державним виконавцем було встановлено наявність рухомого майна, яке зареєстровано за ФГ Зустріч , що фактично належить ОСОБА_1 , оскільки останній є засновником та володіє 100% часткою в Фермерському господарстві Зустріч .

За поданням Уманського РВ ДВС про встановлення порядку та способу виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на частку боржника в господарському товаристві, ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23 серпня 2013 року (справа №2318/4587/2012), з метою звернення стягнення у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа № 2318/1249/2012, № 2/2318/794/2012, а саме про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди та судових витрат на загальну суму 161 921,90 грн. судом виділена частка майна у ФГ Зустріч , а саме: зернозбиральний комбайн марки КЛААС ДОМІНАТОР 208 , номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 27).

Вищезазначена ухвала суду оскаржувалася боржником в апеляційному порядку, але залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 15 листопада 2012 року (а.с.28). Після чого зазначений зернозбиральний комбайн марки КЛААС ДОМІНАТОР 208 н.з. НОМЕР_1 був описаний та арештований 04 листопада 2013 року, про що державний виконавець склав відповідний акт опису й арешту майна (а.с. 32-33).

Постановою від 27 січня 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державний виконавець наклала арешт на зернозбиральний комбайн марки КЛААС ДОМІНАТОР 208 MEGA , н.з. НОМЕР_1 , що належить ФГ Зустріч , засновником якого є ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення 178 114,49 грн. та заборонила здійснення відчуження майна, що належить боржнику ОСОБА_1 ( а.с.2).

Відповідно до ч.1 - 3 ст. 57 ЗУ Про виконавче провадження , арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення шляхом, зокрема винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах , при виконанні судових рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець на підставі статті 52 Закону про виконавче провадження у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Наведений у додатку до Закону про виконавче провадження перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, є єдиним для всіх випадків звернення стягнення на зазначене майно.

Стягнення на нерухоме майно (будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку) звертається за відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна з додержанням вимог статті 63 Закону про виконавче провадження, крім звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса (стаття 33 Закону України від 05 червня 2003 року N 898-IV "Про іпотеку").

Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу (частина п`ята статті 52 Закону про виконавче провадження). У будь-якому випадку черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Проте відмову державного виконавця задовольнити зазначену вимогу боржника може бути визнано в судовому порядку необґрунтованою, коли очевидно, що цією вимогою не порушено інтересів стягувача й не ускладнено виконання рішення.

На доведення вимог про протиправність дій державного виконавця в частині накладення арешту на комбайн, ОСОБА_1 посилався на те, що в нього є грошові кошти в гривнях та грошова частка в статутному капіталі ТОВ ВТФ Сяйво , яка складає 112 200 грн. або 34 % статутного капіталу, і саме на ці кошти, на його думку, державний виконавець й мав накласти арешт та за їх рахунок здійснювати заходи з виконання судового рішення.

На підтвердження чого ним надано список касових ордерів, за якими ОСОБА_1 внесено кошти як поворотна фінансова допомога в касу ТОВ ВТФ Сяйво за період з 21 січня 2010 року по 21 вересня 2010 року та зазначив, що вказані ним касові ордери були надані ТОВ ВТФ Сяйво до Уманського міськрайонного суду (а.с.3).

Згідно довідки-листа ТОВ ВТФ Сяйво , що була витребувана державним виконавцем, встановлено, що ОСОБА_1 в листопаді 2010 року виключений із складу учасників товариства і станом на дату надання повідомлення не має частки в товаристві.

Стосовно сум фінансової допомоги, на які посилається ОСОБА_1 і вважає їх власними коштами, на які необхідно звернути стягнення, то з даної довідки вбачається, що ТОВ ВТФ Сяйво заперечує ці факти, зазначаючи, що з цього приводу є спір, який вирішується в судовому порядку між ОСОБА_1 та ТОВ ВТФ Сяйво (а.с. 37).

Згідно ст. 54 ЗУ Про господарські товариства , при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець вживав заходи для встановлення даних про участь ОСОБА_1 як засновника в ТОВ ВТФ Сяйво та, перевіривши інформацію, яка наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців, станом на 2014 рік, державний виконавець встановив, що про ОСОБА_1 як засновника ТОВ ВТФ Сяйво (код 03567635) у Реєстрі відсутні (а.с. 21-26). При цьому, ОСОБА_1 доказів, які б спростовували ці обставини до суду не надав.

Слід зазначити, що державний виконавець здійснював перевірку майнового стану боржника в повному обсязі і наклав арешт на комбайн лише після того як не виявив іншого ліквідного та безспірного майна чи коштів за рахунок яких можливо виконати рішення суду. У свою чергу ОСОБА_1 , не зважаючи на ту обставину, що рішення суду виконується з 2012 року не навів доказів, що ним як боржником вживалися активні дії спрямовані на його виконання та не довів в тому числі й судовими рішеннями належність йому коштів про які зазначає в скарзі, враховуючи, що вони не є безспірними.

Отже, на підставі встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає, оскільки оскаржувана постанова державного виконавця була винесена в межах його повноважень та відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження .

На підставі наведеного вище, керуючись ст. 3, 10, 15, 57-60, 208-210, 386, 387 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Уманського районного відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.01.2015 у ВП № 33702687 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, у разі постановлення ухвали без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Білик