Справа № 752/20213/18
Провадження № 2/752/1048/20
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
(заочне)
19.10.2020 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.
за участі секретаря - Воробйова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Здорово , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2018 року позивач ОСОБА_1 в особі представника звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Здорово , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27.07.2017 в АДРЕСА_1 , сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме ОСОБА_4 , керуючи вантажним автомобілем марки Камаз-3410 , державний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , під час руху заднім ходом, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого допустив зіткнення з припаркованим автомобілем позивача марки Пежо-2008 , державний номерний знак НОМЕР_2 . Страхувальником вантажного автомобіля Камаз-3410 , державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_3 , про що свідчить Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 05.08.2016. ОСОБА_3 є роботодавцем водія ОСОБА_5 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивача заподіяно майнову шкоду в розмірі 37535,22 грн, що підтверджується рахунком ТОВ ВіДі Авангард від 28.07.2017. ПАТ СК Здорово у телефонній розмові з позивачем повідомило про відсутність коштів. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів грошову суму в рахунок заподіяної шкоди автомобілю позивача в розмірі 37535,22 грн та стягнути судовий збір.
В червні 2020 позивач уточнив позовні вимоги, а саме просив стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Здорово грошову суму в рахунок заподіяної шкоди автомобілю позивача в розмірі 48231,52 грн та 20000 грн в рахунок заподіяної моральної шкоди; стягнути з відповідача ОСОБА_4 грошову суму в рахунок заподіяної шкоди автомобілю позивача в розмірі 48231,52 грн та 20000 грн в рахунок заподіяної моральної шкоди; стягнути з відповідача ОСОБА_2 грошову суму в рахунок заподіяної шкоди автомобілю позивача в розмірі 48231,52 грн та 20000 грн в рахунок заподіяної моральної шкоди. Також зазначив, що майнових претензій до відповідача ОСОБА_3 не має.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрите загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представником позивача подано заяву про розгляд справи за їх відсутності, у якій також зазначив, що підтримує позов з урахуванням уточнених позовних вимог.
Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
На підставі наведеного суд, керуючись ч. 4 ст. 223, 280-281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 187784 від 27.07.2017, 27.07.2017 об 11 год 00 хв. в АДРЕСА_1, водій ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом, автомобілем марки КАМАЗ-5410 , державний номерний знак НОМЕР_1 , був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, під час руху заднім ходом, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого допустив зіткнення з припаркованим автомобілем марки Пежо-2008 , державний номерний знак НОМЕР_2 , водієм якого є ОСОБА_1 . В результаті чого транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Своїми діями ОСОБА_4 порушив 2.3 (г), п. 10.9 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КпАП України.
Відповідно до постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.08.2017 року винним у вчиненні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди було визнано водія транспортного засобу - автомобіля марки КАМАЗ-5410 , державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_4 .
Згідно положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , встановлений обов`язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність.
Страхувальником вантажного автомобіля КАМАЗ-3410 , державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_3 , що підтверджується Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/0838799 від 05.08.2016 укладеного з ПАТ СК Здорово , з лімітом відповідальності 100000,00 грн. Як зазначив позивач, ОСОБА_3 являється роботодавцем водія ОСОБА_5 .
Згідно цього ж полісу страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом).
Відповідно до Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Судом встановлено, що відповідач-1 Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Здорово було повідомлено про настання дорожньо-транспортної пригоди, та позивачем подано заяву про виплату суми страхового відшкодування, що підтверджується заявою-повідомленням про пошкодження транспортного засобу внаслідок страхового випадку від 28.07.2017 (справа № 14663), заявою ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування від 30.08.2017 за № 14663, заявою ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування від 18.09.2017 № 417/2017-ВВЗ, заявою позивача від 13.12.2017 за № 574, скаргою позивача від 16.01.2018 № 632/2018-ВВЗ.
Однак, доказів про прийняття відповідачем-1 страхового акту про виплату, або ж відмову у виплаті страхового відшкодування матеріали справи не містять, та стороною відповідача-1 суду надано не було.
Крім того, станом на день звернення до суду сума страхового відшкодування виплачена відповідачем не була та доказів зворотному суду надано не було.
Завдання потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.
При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.
Пунктом 2 частини 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові.
Відповідно до п. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з моменту отримання заяви про страхове відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Статтею 9 Закону України Про страхування визначено, що страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Як вбачається з рахунку ТОВ ВіДі Авангард № АВrC-0000845 від 28.07.2017 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивача заподіяно майнову шкоду і розмірі 37535,22 грн.
Постанова Великої Палати Верховного Суду України від 04.07.2018 року по справі № 755/18006/15-ц, у випадках коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених устатті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування (п. 35 Постанови).
Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ) (п. 36 Постанови).
При цьому, відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (п. 71 Постанови).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (п. 72 Постанови).
В свою чергу, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ) (п. 73 Постанови).
Крім того, як передбачено ч. 5 ст. 52 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик, членство (у тому числі повне) якого припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Тобто, оскільки припинення членства страховика в МТСБУ не припиняє його зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, саме страховик, а не винуватець ДТП, має відшкодовувати завдану матеріальну шкоду в порядку, визначеному Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що страховик - ПрАТ СК Здорово не припинив свою діяльність у встановленому законом порядку, обов`язок по відшкодуванню шкоди та виплаті страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №АК/0838799 підлягає виконанню саме ПрАТ СК Здорово в порядку, визначеному Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що порушення Правил дорожнього руху відповідачем ОСОБА_4 знаходиться в безпосередньому причинному зв`язку із заподіянням матеріальної шкоди майну транспортного засобу позивача, та з урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ОСОБА_3 , яким керував винуватець дорожньо-транспортної пригоди застрахована в ПрАТ СК Здорово , то вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 задоволенню не підлягають, оскільки розмір заподіяної матеріальної шкоди не перевищує встановленого Полісом №АК/0838799 страхового ліміту за шкоду заподіяну майну позивача.
Отже, звернення в цій частині відбулося до неналежних відповідачів (ст. 22, 28 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).
Зазначений вище висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у справі № 785/18006/15-ц від 04.07.2018, а саме відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).
Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієї постанови). А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України Про страхування , шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Пунктом 13.2 умов страхування до договору у випадку невиконання або неналежного виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Враховуючи наведене, суд вважає, що строком прострочення відповідачем обов`язку щодо виплати страхового відшкодування з дня наступного від кінцевої дати обов`язку виплати страхового відшкодування, тобто з 27.07.2017 до дати, коли позивач звернувся до суду з даним позовом - 04.06.2020.
Так, прострочка страхового відшкодування складає 1044 днів. Розрахунок 3% річних здійснюється за відповідною формулою становить 3219,50 грн.
Розрахунок інфляційних витрат здійснюється відповідно до рекомендацій Верховного суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі ВСУ № 62-97 від 03.04.1997, тому сума інфляційних збитків складає 7477,02 грн.
Таким чином, враховуючи вищевикладене вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-1 приватного акціонерного товариства Страхова компанія Здорово матеріальної шкоди, пені, інфляційних витрат, 3% річних є обґрунтованими.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідач-1 не надав будь-яких заперечень щодо визначення суми страхового відшкодування або його виплати, цим самим не спростував доводи позивача та не надав суду належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом спростовували обставини, викладені позивачем.
Зважаючи на розмір завданого збитку позивачу в сумі 48321,52 грн. та граничний максимальний розмір відшкодування за страховими зобов`язаннями в сумі 100000 грн., а також приймаючи до уваги те, що відповідачем-1 шкода не відшкодована та доказів зворотному суду надано не було, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 48321,52 грн.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги викладені вище вимоги закону, відсутність позовних вимог до ОСОБА_3 суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Здорово , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, підлягає частковому задоволенню, а саме в частині вимог про стягнення з відповідача-1 Приватного акціонерного товариства СК Здорово страхового відшкодування, є обґрунтованою та законною, у зв`язку з цим підлягає задоволенню.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивач посилався на моральні переживання, понесені під час ДТП, позивач був вимушений витрачати особистий та робочий час для вирішення питань, пов`язаних із захистом своїх прав, що порушило його звичний спосіб життя, неможливістю тривалий час користуватися своїм автомобілем.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч. 4 ст. 23 ЦК України).
Розмір відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру заподіяних потерпілому фізичних і моральних страждань, а також ступеня вини заподіювача шкоди у випадках, коли вина є підставою відшкодування шкоди. При визначенні розміру компенсації шкоди повинні враховуватися вимоги розумності і справедливості. Характер фізичних і моральних страждань оцінюється судом з урахуванням фактичних обставин, при яких була заподіяна моральна шкода, та індивідуальних особливостей потерпілого (стаття 23 ЦК України, пункт 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди ).
Доводи позивача про те, що моральна шкода позивача також полягає в витраті особистого та робочого часу для вирішення питань, пов`язаних із захистом прав позивача, суд відхиляє за безпідставністю, оскільки, розмір збитку позивача не перевищує погоджений сторонами ліміт, неправомірної поведінки відповідача при врегулюванні цього спору судом не встановлено.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд також враховує, що позивач не пов`язує розмір моральної шкоди із заподіянням в результаті ДТП шкоди його здоров`ю.
Таким чином, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд приходить до висновку, що компенсація моральної шкоди не підлягає задоволенню.
Крім того, у відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача Приватного акціонерного товариства СК Здорово на користь держави підлягають стягненню судові витрати.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Здорово , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Здорово (ідентифікаційний код: 33637321, місцезнаходження: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86-Н) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) - суму страхового відшкодування у розмірі 48231 (сорок вісім двісті тридцять одна) гривня 52 копійки.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Здорово (ідентифікаційний код: 33637321, місцезнаходження: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86-Н) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Ю.Ю. Мазур
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2020 |
Оприлюднено | 24.11.2020 |
Номер документу | 93016149 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Голосіївський районний суд міста Києва
Мазур Ю. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні