Рішення

від 02.11.2020 по справі 753/358/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/358/20

провадження № 2-адр/753/11/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ДОДАТКОВЕ)

"02" листопада 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Дейнегіна С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки начальника Східної митниці Держмитслужби Форощук С.А. про визнання незаконною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення

ВСТАНОВИВ:

Дейнегін С.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07.09.2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки начальника Східної митниці Держмитслужби Форощук С.А. про визнання незаконною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення задоволені повністю. Однак при винесенні рішення судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі, а саме витрат на професійну правничу допомогу та на оплату судового збору, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з даною заявою та просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 170 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 420 грн. 40 коп.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, представник заявника подав заяву про розгляд справи без участі заявника та його представника, причини неявки представника відповідача не відомі.

Виходячи правил ч. 3 ст. 252 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду даної заяви.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до наступного висновку.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07.09.2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки начальника Східної митниці Держмитслужби Форощук С.А. про визнання незаконною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення задоволено. Скасовано постанову в справі про порушення митних правил № 59/70200/19 від 12.12.2019 року винесену виконуючим обов`язки начальника Східної митниці Держмитслужби Форощук С.А. стосовно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України.

Як вбачається з матеріалів справи у вищевказаному рішенні суду від 07.09.2020 року судом не вирішено питання про судові витрати, а саме стосовно судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС Українисуд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частинами 1-7 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Для підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом слід саме у договорі з клієнтом визначити механізми розрахунку свого гонорару. Лише рахунку замало. Саме такий висновок випливає з правової позиції ВС/КГС у справі №922/1163/18 від 06.03.2019 р.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію договору №882 про надання правової допомоги від 18.11.2019 р.; ордер на надання правової допомоги №667789; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію рахунку-фактури №АБ-2011001 від 20.11.2019 р.; детальний опис робіт від 15.07.2020 р. за договором №882 про надання правової допомоги; копію платіжного доручення №ПНМ32543 від 21.11.2019 р. на суму 11 170 грн. (т.1 а.с.162,163) (т.2 а.с.32,49,51,53).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач довів належними доказами, що поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 170 грн., у зв`язку із чим дана сума витрат підлягає стягненню з відповідача.

Оскільки при прийнятті рішення та дослідженні матеріалів справи судом не вирішено питання про судові витрати, з метою усунення неповноти судового рішення, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки начальника Східної митниці Держмитслужби Форощук С.А. про визнання незаконною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі Східної митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений останнім під час розгляду справи у суді в розмірі 420 грн. 40 коп. (т.1 а.с.239) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 170 грн.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.252 ЦПК України,суд

В И Р І Ш И В :

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки начальника Східної митниці Держмитслужби Форощук С.А. про визнання незаконною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі Східної митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 420 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11 170 грн.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА