Постанова

від 10.11.2020 по справі 617/779/15-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року

м. Харків

справа № 617/779/15-ц

провадження № 22ц/818/3287/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),

суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Колосовської А.Р.,

учасники справи:

позивач - заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Вовчанське лісове господарство , представник позивача - Пєскова Ю.В.,

відповідачі - Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області, Аулов Б.В., представник відповідача - ОСОБА_1 , Реєстраційна служба Вовчанського районного управління юстиції Харківської області,

третя особа - Відділ Держгеокадастру у Вовчанському районі Харківської області

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 на рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 03 серпня 2016 року та Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області на додаткове рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року в складі судді Уханьової І.С.

в с т а н о в и в:

У квітні 2015 року заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Вовчанське лісове господарство звернувся до суду з позовом до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2 , Реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції Харківської області, третя особа: Відділ Держгеокадастру у Вовчанському районі Харківської області про визнання недійсними розпоряджень та повернення земельної ділянки, який у подальшому уточнив.

Позовна заява мотивована тим, що у ході перевірки правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок, розташованих на землях Державного підприємства Вовчанське лісове господарство на території Вовчанського району прокуратурою області встановлено, що розпорядженням голови Вовчанської районної державної адміністрації від 21 листопада 2012 року № 660 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району для передачі її у власність для індивідуального дачного будівництва.

Вказав, що розпорядженням голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2013 року № 174 Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області передано, зокрема, ОСОБА_2 у власність земельну ділянку загальною площею 0,05 га із земель запасу рекреаційного призначення.

Зазначив, що на виконання цього розпорядження державним реєстратором Реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим № 6321655800:01:005:0040, а саме, внесено записи про право власності від 14 серпня 2013 року № 5002688 за ОСОБА_2 .

Вказав, що оспорюване розпорядження суперечить вимогам закону, а всі подальші рішення районної державної адміністрації щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність громадян є незаконними, оскільки з державної власності протиправно вибули земельні ділянки лісового фонду за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України щодо вилучення земельної ділянки із постійного користування Державного підприємства Вовчанське лісове господарство та без попередньої зміни її цільового призначення.

Зазначив, що земельна ділянка передана ОСОБА_2 із земель, що раніше перебували в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю Синтез Блеск та Товариства з обмеженою відповідальністю Телесенс на підставі договорів оренди, укладених з Вовчанською районною державною адміністрацією, яким земельну ділянку передано для використання у рекреаційних цілях без зміни цільового призначення та без вилучення із постійного землекористування Державного підприємства Вовчанське лісове господарство .

Просив визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 21 листопада 2012 року № 660 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва в частині надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва;

визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 19 липня 2013 року № 174 Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області в частині передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, кадастровий номер 6321655800:01:005:0040, загальною площею 0,05 га, вартістю 102 810,00 грн для індивідуального дачного будівництва;

визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке внесено державним реєстратором реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції Терещенко О.М. на земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:01:005:0040 від 14 серпня 2013 року № 5002688;

зобов`язати ОСОБА_2 передати, а Державне підприємство Вовчанське лісове господарство прийняти земельну ділянку, площею 0,05 га, кадастровий номер 6321655800:01:005:0040, про що скласти акт прийому-передачі;

судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 03 серпня 2016 року позов заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Вовчанське лісове господарство - задоволено

визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 21 листопада 2012 року № 660 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва в частині надання ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва;

визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Вовчанської районної державної адміністрації від 19 липня 2013 року № 174 Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області в частині передачі ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, кадастровий номер 6321655800:01:005:0040, загальною площею 0,05 га, вартістю 102 810,00 грн, для індивідуального дачного будівництва;

визнано недійсним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яке внесено державним реєстратором реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції на земельну ділянку з кадастровим номером 6321655800:01:005:0040 від 14 серпня 2013 року № 5002688;

зобов`язано ОСОБА_2 передати, а Державне підприємство Вовчанське лісове господарство прийняти земельну ділянку, площею 0,05 га, кадастровий номер 6321655800:01:005:0040, про що скласти акт прийому-передачі.

Додатковим рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року стягнуто солідарно з Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області та ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір по справі у розмірі 1028,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 через представника подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вказав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі та не звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що спірні земельні ділянки належать до земель лісового фонду, оскільки відсутні належним чином оформлені планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, геодезичні дані для розробки планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування; не встановлено, чи мають земельні ділянки, що відносяться до земель Державного підприємства Вовчанське лісове господарство , просторово-часові координати та чи перетинаються зі спірною ділянкою, чи був здійснений землеустрій компетентними особами. Вважав, що, передаючи у власність громадян земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва із земель рекреаційного призначення, районна державна адміністрація діяла у межах повноважень, оскільки будь-які документи щодо відведення та закріплення спірних земельних ділянок за будь-якими лісовпорядними організаціями відсутні.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області подала апеляційну скаргу, в якій просила змінити рішення в частині стягнення з неї судового збору.

Вказала, що до неї заявлено тільки вимоги немайнового характеру, тому стягнення з неї судового збору за подання майнової вимоги щодо витребування земельної ділянки, яка заявлена до ОСОБА_2 , є безпідставним.

26 січня 2018 року до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_2 надійшли пояснення до апеляційної скарги, в яких, крім доводів апеляційної скарги, він зазначив, що земельна ділянка ОСОБА_2 знаходиться поза межами земель лісогосподарського призначення Державного підприємства Вовчанське лісове господарство та вилучена зі складу земель лісогосподарського призначення на підставі рішення облвиконкому від 13 травня 1991 року, що підтверджується листом Державного підприємства Харківська державна лісовпорядна експедиція від 26 вересня 2017 року. Також, вважав, що у даній справі відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави.

Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходило.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13 липня 2017 року за клопотанням представника ОСОБА_2 призначено судову земельно - технічну експертизу, яку не проведено у зв`язку з не наданням додаткових матеріалів та не надходженням оплати за проведення експертизи.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 29 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено; рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 03 серпня 2016 року та додаткове рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року - скасовано; у задоволенні позовних вимог заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Вовчанське лісове господарство - відмовлено; судові витрати компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Верховного Суду від 18 березня 2020 року касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Вовчанське лісове господарство - задоволено частково, постанову Апеляційного суду Харківської області від 29 січня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Зокрема, в постанові зазначено, що суд апеляційної інстанції не спростував надані позивачем на підтвердження належності спірної земельної ділянки до лісового фонду довідку Державного підприємства Харківська Державна лісовпорядна експедиція від 19 березня 2015 року № 128, згідно з якою відповідно до лісовпорядкування 2010 року земельні ділянки, які надані громадянам для індивідуального дачного будівництва, знаходяться в кварталі № НОМЕР_1 , виділ 8-9, 11, 15-22, 28-29, схему меж Старосалтівського лісництва кварталу № 103, викопіювання з планшету лісовпорядкування.

15 червня 2020 року до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи, зокрема, листа Державного підприємства Харківська Державна лісовпорядна експедиція від 26 вересня 2017 року № 378; схеми розташування земельної ділянки ОСОБА_2 , викопіювання з лісовпорядного планшету 2017 року, листа Державного підприємства Харківська Державна лісовпорядна експедиція від 14 січня 2019 року № 31, яке задоволено.

20 жовтня 2020 року до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення, в яких він зазначив, що на підставі листів Державного підприємства Харківська Державна лісовпорядна експедиція від 26 вересня 2017 року № 376 та 14 січня 2019 року № 32, схеми розташування земельної ділянки ОСОБА_2 , викопіювання з лісовпорядного планшету 2017 року земельна ділянка ОСОБА_2 знаходиться поза межами земель лісогосподарського призначення Державного підприємства Вовчанське лісове господарство та повністю знаходиться в межах контуру земельної ділянки колишньої бази відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була вилучена зі складу земель лісогосподарського призначення Державного підприємства Вовчанське лісове господарство на підставі рішення Ради Міністрів УРСР від 13 травня 1991 року № 467, про що свідчить біла пляма на лісовпорядному планшеті. Вказав, що в матеріалах лісовпорядкування 2001 та 2010 року відсутні викопіювання на землі, вилучені із державного лісового фонду; відсутні відомості про перевірку та узгодження із органами землеустрою за наявними матеріалами і в натурі меж лісогосподарського підприємства та розв`язання всіх спірних питань із суміжними землекористувачами, зокрема, із земельними ділянками баз відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 КБ Електроприладбудування площею 1,29 га, Залив ГСКБД площею 3,1 га, Сосновий бір ЗЕМІ-1 площею 1,0 га; в матеріалах лісовпорядкування 2010 року немає спеціального акту за підписом начальника відділу земельних ресурсів району про ділянки суміжних землекористувачів із спірними ділянками, на яких відсутні геодезичні дані (зокрема, із земельними ділянками баз відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 КБ Електроприладбудування площею 1,29 га, Залив ГСКБД площею 3,1 га, Сосновий бір ЗЕМІ-1 площею 1,0 га); не звернення до органів землеустрою за викопіювання меж, встановлених землеустроєм за землекористуваннями, суміжних із територією впорядковуваного об`єкта та викопіювання матеріалів внутрішньогосподарського землевпорядкування при складенні матеріалів лісовпорядкування 1990, 2001 та 2010 років (лист Держгеокадастру у Вовчанському районі Харківської області від 15 квітня 2016 року); відсутні відомості щодо звернення лісовпорядної організації до проектних, вишукувальних та інших організаціях та установах відповідних міністерств, держкомітетів та відомств та відповідно використання в роботі викопіювання з перспективних планів відводу земель під громадянське будівництво (Генеральний план Печенізької зони відпочинку 1985 року), викопіювання з проектів детального планування приміських зон міст (Генеральний план розвитку м. Харкова та проект планування його приміської та зеленої зон), викопіювання із планово-картографічних матеріалів за іншими видами вишукувальних та проектних робіт. Зазначив, що у разі задоволення судом позову прокурора буде мати місце безпідставне збагачення Державного підприємства Вовчанське лісове господарство . Підставою для витребування земельної ділянки є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування 2010 року (лісовпорядний планшет № 7), який визнано частково недійсним, до нього внесено зміни та складено новий лісовпорядний планшет 2017 року. Тобто, підстава, яка обрана позивачем для витребування майна станом на сьогодення, відпала.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області необхідно задовольнити, судові рішення - скасувати.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірну земельну ділянку передано у власність ОСОБА_2 незаконно, оскільки вона належить до земель лісового фонду і перебувала у постійному користуванні Державного підприємства Вовчанське лісове господарство . При цьому її цільове призначення у встановленому законом порядку не змінювалось, правовими наслідками чого є скасування розпоряджень голови Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розпорядження про її передачу у власність та повернення земельної ділянки Державного підприємства Вовчанське лісове господарство .

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з відповідачів солідарно підлягає стягненню судовий збір за подачу позову у дохід держави.

Проте, з такими висновками, викладеними в судових рішеннях погодитися не можна, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що розпорядженням Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 21 листопада 2012 року № 660 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу рекреаційного призначення у власність громадянам в кількості 88 чоловік для індивідуального дачного будівництва, які розташовані за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області (а. с. 13, том 1).

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області погоджено Управлінням Держкомзему в Вовчанському районі Харківської області, що підтверджується висновком від 29 грудня 2012 року №01-13/4364. При цьому, згідно вказаного висновку спірна земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення (а. с. 106, том 1).

Розпорядженням Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області від 19 липня 2013 року № 174 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва, які розташовані за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області.

Передано 88 громадянам відповідно до списку у власність земельні ділянки загальною площею 7,8570 га із земель запасу рекреаційного призначення, які розташовані за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області для індивідуального дачного будівництва (а. с. 18, том 1).

Зі списку, який є додатком до розпорядження від 19 липня 2013 року № 174, вбачається, що ОСОБА_2 передано земельну ділянку площею 0,05 га (а. с. 19, том 1).

На виконання вказаного розпорядження державним реєстратором Реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції Харківської області внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності щодо земельної ділянки, а саме внесено запис про право власності на земельну ділянку з кадастровим № 6321655800:01:005:0040 від 14 серпня 2013 року № 5002688 за ОСОБА_2 (а. с. 12, том 1).

Із листа Державного підприємства Харківська державна лісовпорядна експедиція від 19 березня 2015 року №128 вбачається, що земельні ділянки громадян, які надані для індивідуального дачного будівництва, знаходяться в кварталі № НОМЕР_1 виділ 8-9; 11; 15-22; 28-29 (а. с. 14, 17, том 1).

Проте, із листів Державного підприємства Харківська державна лісовпорядна експедиція від 04 квітня 2016 року № 140, 29 березня 2017 року № 164, 19 квітня 2017 року № 194, 21 квітня 2017 року № 197, 26 вересня 2017 року № 378, 14 січня 2019 року №31 , схемою розташування земельної ділянки ОСОБА_2 , викопіюванням з лісовпорядного планшету 2017 року вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_2 знаходиться поза межами земель лісового фонду (а. с. 142-182, том 2).

Зокрема, із листа Державного підприємства Харківська державна лісовпорядна експедиція від 19 квітня 2017 року № 194 вбачається, що розбіжності у планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування (лісовпорядних планшетах) за різні періоди, а саме, розбіжностей у значеннях площі кварталу №103 Старосалтівського лісництва Державне підприємство Вовчанське лісове господарство пояснюються відсутністю точних геопросторових даних за спірним об`єктом - координат поворотних точок меж земельних ділянок, які підлягали вилученню, їх точних графічних зображень (первинної документації), а також в результаті переув`язування лісових кварталів під час проведення базового лісовпорядкування. Лист Державного підприємства Харківська державна лісовпорядна експедиція від 08 лютого 2018 року № 79 містить всю інформацію, яка стосується спірної земельної ділянки. Так в ньому, зокрема, зазначено, що згідно планово-картографічних матеріалів базового лісовпорядкування 1990 року спірна земельна ділянка ОСОБА_2 , кадастровий номер № 6321655800:01:005:0040, знаходиться в межах земель лісогосподарського призначення Державного підприємства Вовчанське лісове господарство , а саме знаходяться в межах виділів 9. 11 кварталу 103 Старосалтівського лісництва , (вилучені земельні ділянки для розташування баз відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 (ТЕЛЕКОМ) , ЗАЛИВ , СОСНОВИЙ БІР ЗЕМІ-1 на лісовпорядному планшеті ще не нанесені.). Згідно планово-картографічних матеріалів базового лісовпорядкування 2001 року спірна земельна ділянка ОСОБА_2 , кадастровий номер № 6321655800:01:005:0040, знаходиться в межах земель лісогосподарського призначення Державного підприємства Вовчанське лісове господарство , а саме знаходяться в межах виділів НОМЕР_2 . 13 кварталу 103 Старосалтівського лісництва , (вилучені земельні ділянки для розташування відповідних баз відпочинку на лісовпорядному планшеті нанесені орієнтовно, методами окомірної таксації, дешифрування аерофотознімків за умов відсутності точних геопросторових даних за вказаним об`єктом - координат поворотних точок меж земельних ділянок, які підлягали вилученню, їх точних графічних зображень). Згідно планово-картографічних матеріалів базового лісовпорядкування 2010 року спірна земельна ділянка ОСОБА_2 , кадастровий номер № 6321655800:01:005:0040, знаходиться в межах земель лісогосподарського призначення Державного підприємства Вовчанське лісове господарство , а саме знаходяться в межах виділів 11. 15. 18. 19 кварталу 103 Старосалтівського лісництва , (межі вилучених земельних ділянок для розташування відповідних баз відпочинку на лісовпорядному планшеті скориговані шляхом використання ортофотопланів, спектрозональних аерофотознімків зальоту 1989 року та космічних знімків задовільної якості за умов відсутності точних геопросторових даних за вказаним об`єктом, у відповідності до пункту 1.6 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженою Державним комітетом СРС`Р по лісовому господарству від 11 грудня 1986 року (далі - Інструкції). Цим же пояснюються розбіжності у планово-картографічних матеріалах за різні періоди лісовпорядкування. Згідно планово-картографічних матеріалів безперервного лісовпорядкування 2017 року спірна земельна ділянка ОСОБА_2 , кадастровий номер № 6321655800:01:005:0040 знаходиться поза межами земель лісогосподарського призначення Державного підприємства Вовчанське лісове господарство та частково межує з ними, а саме із кварталом 103 Старосалтівського лісництва (зміни згідно Рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2017 року щодо розташування на лісовпорядному планшеті баз відпочинку СОСНОВИЙ БІР (ТЕЛЕКОМ) , ЗАЛИВ , СОСНОВИЙ БІР ЗЕМІ-1 у відповідності з координатами зовнішніх меж вказаних земельних ділянок, встановлених у Технічних звітах, що складені ТОВ АГ РІЕЛТІ ).

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2017 року по справі № 635/5773/16-ц (провадження № 2/635/170/2017) визнано частково недійсними планово-картографічні матеріали лісовпорядкувального планшету № 7 кварталу № 103 Старосалтівського лісництва Державного підприємства Вовчанське лісове господарство , розробленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням Харківська державна лісовпорядна експедиція у 2001 та 2010 роках. Цим же Рішенням зобов`язано Державне підприємство Харківська державна лісовпорядна експедиція в порядку поточного лісовпорядкування внести зміни до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2010 року щодо земель, які надані в постійне користування Державного підприємства Вовчанське лісове господарство , виключивши із кварталу 103 Старосатівського лісництва земельні ділянки, що вилучені для розташування баз відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 (площею 1,29 та), ЗАЛИВ (площею 3,1 га) та СОСНОВИЙ БІР ЗЕМІ-1 (площею 1,0 та), у відповідності з координатами зовнішніх меж вказаних земельних ділянок, встановлених у Технічних звітах, що складені ТОВ АГ РІЕЛТІ . Також, зазначено, що Рішення облвиконкому від 13 травня 1991 року за № 467 (підстава вилучення бази відпочинку СОСНОВИЙ БІР ЗЕМІ-1 ) та Рішення Ради Міністрів УРСР від 23 травня 1975 року за № 358 (підстава вилучення бази відпочинку СОСНОВИЙ БІР (ТЕЛЕКОМ ) вперше були вказані у Проекті організації і розвитку лісового господарства Вовчанського держлісгоспу обласного державного лісогосподарського об`єднання Харківліс Державного Комітету лісового господарства України та враховані під час лісовпорядних робіт у 2000 році шляхом орієнтовного нанесення на лісовпорядний планшет вилучених земельних ділянок методом окомірної таксації та методом дешифрування спектрозональних аерофотознімків зальоту 1989 року за умовою відсутності планів землекористувань (землеволодінь), матеріалів топографічних зйомок, топографо-геодезичних даних лісовпорядкування та землевпорядкування (геопросторових даних тощо) по вказаним землям. Вищезазначені рішення органів влади на підприємстві не збереглися. Встановлення меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості) державним підприємством Харківська державна лісовпорядна експедиція не виконувалось. Про проведення таких заходів іншими суб`єктами господарювання на підприємстві також не відомо. Сучасні зовнішні межі кварталу 103 Старосалтівського лісництва Державного підприємства Вовчанське лісове господарство були сформовані та встановлені в натурі (на місцевості) до 1991 року, а саме під час лісовпорядкування 1980 -1981 років. Починаючи з 1991 року, зовнішня межа кварталу 103 Старосалтівського лісництва Державного підприємства Вовчанське лісове господарство не змінювалась, за виключенням тих частин межі внутрішніх меж, які підлягали змінам в результаті вилучення відповідних земельних ділянок зі складу земель лісогосподарського призначення. Лісовпорядні планшети 2001 та 2010 років (в тому числі планшет № 7) Старосалтівського лісництва Державного підприємства Вовчанське лісове господарство складені на основі оригіналів планшетів минулого лісовпорядкування (а саме, лісовпорядкування 1990 року) шляхом прямого копіювання, у відповідності до пункту 2.2.1 Інструкції - у частині зовнішньої межі. Встановлення меж кварталу 103 Старосалтівського лісництва, починаючи з 1991 року в натурі (на місцевості) державним підприємством Харківська державна лісовпорядна експедиція не виконувалось. Про проведення таких заходів іншими суб`єктами господарювання на підприємстві не відомо. Встановлення меж в натурі (на місцевості) бази відпочинку СОСНОВИЙ БІР ЗЕМІ-1 (рішення облвиконкому від 13 травня 1991 року за № 467) та бази відпочинку СОСНОВИЙ БІР (ТЕЛЕКОМ (рішення Ради Міністрів УРСР від 23 травня 1975 року за № 358) державним підприємством Харківська державна лісовпорядна експедиція не виконувалось. Документів, на підставі яких до кварталу 103 Старосалтівського лісництва Державного підприємства Вовчанське лісове господарство були внесені відомості про зовнішні межі зазначених земельних ділянок, що були вилучені зі складу земель лісогосподарського призначення для розташування баз відпочинку СОСНОВИЙ БІР ЗЕМІ-1 загальною площею 1,0 га. СОСНОВИЙ БІР (ТЕЛЕКОМ загальною площею 1,3 га, та ЗАЛИВ , загальною площею 3,1 га, а саме планів землекористувань (землеволодінь), матеріалів топографічних зйомок, топографо-геодезичні дані лісовпорядкування та землевпорядкування (геопросторові данні) на підприємстві - не знайдено. Лісовпорядкування на території Старосалтівського лісництва Державного підприємства Вовчанське лісове господарство проводилось у 1990 році Харківською аерофотолісовпорядною експедицією (ревізійний період 1991-2000 роки), наступні - Харківською державною лісовпорядною експедицією у 2000 році (ревізійний період 2001-2010 роки) та у 2010 році (ревізійний період 2011-2020 роки). Таксаційні описи за минулі ревізійні періоди базових лісовпорядкувань (до 2001 року), а також будь - які копії, відомості про них на підприємстві не збереглися.

Із рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 травня 2017 року, на яке посилався в своїх листах - відповідях Державне підприємство Харківська державна лісовпорядна експедиція вбачається, що підприємство Вовчанське лісове господарство , колишня назва Вовчанський держлісгосп було організовано в 1939 році на базі лісів, які були розташовані навколо міста Вовчанськ з приєднанням до них лісів Печенізького, Хотімлянського та Старосалтівського лісництв Чугуївського лісгоспу. В цих межах він проіснував до 1960 року, його площа становила 31054 га. За період з 1960 року до 1970 року від колгоспів та радгоспів було прийнято в склад держлісгоспу 3962 га, а частина земель була вилучена під будівництво оздоровчих комплексів та баз відпочинку. В 1971 році Печенізьке лісництво (8751 га) було передано Чугуєво-Бабчанському лісгоспу. В 1980 році від колгоспів Вовчанського району в склад держлісгоспу знову було прийнято 1784 га, а іншим організаціям було передано 31 га земель під будівництво баз відпочинку. У зв`язку із збільшенням площі лісгоспу була проведена реорганізація чотирьох лісництв і додатково створено Жовтневе лісництво із лісів Старицького та Рубіжанського лісництв. В 1988 році було ліквідовано Єфремівське лісництво, на основі чого було змінено границі Жовтневого, Рубіжанського і Старицького лісництв. В 1996 році Жовтневе лісництво було реорганізовано, на частині його було створено Чайківське лісництво.

За даними акту від 21 липня 2000 року, що є складовою Проекту організації і розвитку лісового господарства Вовчанського держлісгоспу обласного державного лісогосподарського обєднання Харківліс Державного Комітету лісового господарства України 2003 року, площа держлісгоспу в межах території Вовчанського району Харківської області складала 26546 га, оскільки за даними лісовпорядкування 1990 року площа держлісгоспу складала 26593 га, а в період з 1990 року до 1999 року передано зі складу 47 га. Землі передані для організації баз відпочинку. Так, Постановою Виконавчого комітету Харківського обласної Ради депутатів трудящих та президії Обласної ради профспілок № 253 від 10 травня 1967 року Про організацію літнього відпочинку трудящих для цілей організації масового відпочинку закріплено наступні територіальні зони, що включають лісові масиви та водні басейни, зокрема, район Печенізького водосховища північніше Старосалтівської греблі у Вовчанському районі до межи с. Революційне Вовчанського району Харківської області. На підставі розпорядження Ради Міністрів УРСР від 23 травня 1975 року № 358, у 1975 році Підприємству А/С А-7160 для цілей розташування бази відпочинку СОСНОВИЙ БІР передано земельну ділянку площею 1,29 га, яка розташована біля Печенізького водосховища північніше Старосалтівської греблі у Вовчанському районі поблизу с. Петрівське Вовчанського району Харківської області. Вказане Підприємство А/С А-7160 з часом перейменовано у КБ Електроприладобудування . На підставі рішення Виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів трудящих від 21 вересня 1981 року, № 618, у 1981 році підприємству ГСКБД для цілей розташування бази відпочинку ЗАЛИВ передано земельну ділянку площею 3,1 га, яка розташована біля Печенізького водосховища суміжно із базами відпочинку СОСНОВИЙ БІР ЗЕМІ-1 та СОСНОВИЙ БІР КБ Електроприладобудування, північніше Старосалтівської греблі у Вовчанському районі поблизу с. Петрівське Вовчанського району Харківської області. На підставі рішення Виконавчого комітету Харківської обласної ради депутатів від 13 травня 1991 року № 467, у 1991 році підприємству ЗЕМІ-1 для цілей розташування бази відпочинку СОСНОВИЙ БІР передано земельну ділянку площею 1,0 га, яка розташована біля Печенізького водосховища суміжно із базами відпочинку ЗАЛИВ ГСКБД та СОСНОВИЙ БІР КБ Електроприладобудування. Таким чином, з матеріалів лісовпорядкування 2001 року Проекту організації і розвитку лісового господарства Вовчанського держлісгоспу Державного лісогосподарського обєднання Харківліс за 2003 рік вбачається, що земельні ділянки площею 1,29 га, 3,1 га та 1,0 га надані у 1975 році, 1981 році та 1991 році під розташування баз відпочинку СОСНОВИЙ БІР КБ Електроприладобудування, ЗАЛИВ ГСКБД та ЗАЛИВ ЗЕМІ-1 відповідно обліковуються як вилучені зі складу земель лісогосподарського призначення кварталу № 103 Старосалтівського лісництва та з постійного користування Вовчанського держлісгоспу (відчужені у минулі ревізійні періоди). Згідно відомості про прийомку та передачу земель за минулий ревізійний період Проекту організації і розвитку лісового господарства Вовчанського держлісгоспу за 2003 рік, вказані земельні ділянки площами 1,29 га, 3,1 га та 1,0 га враховані при обрахунку 47 га, вилучених зі складу земель держлісгоспу у минулі періоди, додаток № 4 до Проекту 2003 року. Як вбачається з листа відділу Держгеокадастру у Вовчанському районі Харківської області у відповіді від 15 квітня 2016 року № 29-20.16.3-1126/2-16 повідомлено, що у відділі відсутні матеріали про повернення у період з 1990 року до 2010 року раніше вилучених земельних ділянок кварталу 103 Старосалтівського лісництва у постійне користування Державного підприємства Вовчанське лісове господарство . Відповідні відомості також відсутні у Проекті організації і розвитку лісового господарства Державного підприємства Вовчанське лісове господарство за 2010 рік, що був складений у 2011 році. Із акту від 08 жовтня 2010 року, що є складовою Проекту 2011 року вбачається, що станом на 01 липня 2010 року площа земель Державного підприємства Вовчанське лісове господарство в межах Вовчанського району складає 26576,1 га, а на час минулого лісовпорядкування (01 січня 2000 року) площа лісгоспу в межах району складала 26546 га, при цьому за ревізійний період сталися наступні зміни: у 2005 році 9,9 га передано до ТОВ Ліс 2003 , прийнято для заліснення 40 га, та відбувся рівнозначний обмін земель площею 2,76 га і 5,23 га. Земельна ділянка площею 40 га, яка розташована на території Старосалтівської сільської ради Вовчанського району Харківської області, не входить до складу земель лісогосподарського призначення Державного підприємства Вовчанське лісове господарство , у тому числі до складу Старосалтівського лісництва за причиною відсутності у підприємстві правовстановлюючих документів на зазначену земельну ділянку. Також, в рішенні зазначено, що під час проведення лісовпорядкування земель кварталу № 103 Старосалтівського лісництва Державного підприємства Вовчанське лісове господарство у 2001 та у 2011 році відображено на планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування (планшет лісовпорядкування №7), вилучені зі складу земель лісогосподарського призначення та з постійного користування Державного підприємства Вовчанське лісове господарство земельні ділянки баз відпочинку СОСНОВИЙ БІР , ЗАЛИВ та СОСНОВИЙ БІР ЗЕМІ-1 , як частково лісові у НОМЕР_3 році та повністю лісові у 2010 році. Розбіжності в планово-картографічних матеріалах лісовпорядкування (планшетах лісовпорядкування № 7 кварталу 103 Старосалтівського лісництва) за різні періоди - це наслідки відсутності в минулому точних геопросторових даних координат поворотних точок меж земельних ділянок баз відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , які підлягали вилученню, їх точних графічних зображень (первинної документації), а також через відсутність точно відпрацьованого механізму нанесення відповідної інформації на лісові карти, за відсутності в той період компютерних технологій, які прийшли на заміну класичним технологіям ручного креслення.

Вносячи відомості про зовнішні межі земельних ділянок, що були вилучені зі складу земель лісогосподарського призначення для розташування баз відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЗАЛИВ та СОСНОВИЙ БІР ЗЕМІ-1 , на лісовпорядні планшети № 7 Старосалтівського лісництва, Харківська державна лісовпорядна експедиція керувалась пунктом 1.6 Інструкції про порядок створення та розмноження лісових карт, затвердженою Комітетом СРСР по лісовому господарству від 11 грудня 1986 року та при складанні планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування використовували фотоплани та аерофотознімки. Планів землекористувань (землеволодінь), матеріалів топографічних зйомок, топографо-геодезичних даних лісовпорядкування та землевпорядкування (геопросторові дані) не знайдено.

Згідно пункту 2.1.2. Інструкції про порядок створення та розмноження лісових карт, складальний оригінал планшету повинен бути викреслений у відповідності до прийнятих умовних знаків та містити повне навантаження (топографічне та лісотаксаційне). На ньому, серед іншого, повинні бути вказані область, район, лісгосп, лісництво, номер та площа планшету. Також, у кожному кварталі проставляється його номер та площа, номера таксаційних виділів. Значення (кількісний показник) площі лісового кварталу на лісовпорядному планшеті розміщується під його номером та відображає площу тільки тих земель, які знаходяться у постійному користуванні лісогосподарського підприємства. Значення площі лісового кварталу не включає в себе площі земельних ділянок, які були вилучені зі складу земель лісогосподарського призначення підприємства (відповідного кварталу), на планшеті площі таких ділянок не відображаються. На замовлення Держбуду УРСР та за завданням Харківського облвиконкому у 1985 році Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут Харківпроект розроблено Генеральний план Печенізької зони відпочинку, який був розроблений з урахуванням Генерального плану розвитку міста Харкова та проекту планування його приміської і зеленої зон, виконаного у 1983 році та затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР №226 від 23 червня 1986 року Про генеральний план розвитку міста Харкова . При складанні Генерального плану Печенізької зони відпочинку також були враховані та використані в роботі зйомки виконані ГУГКом СРСР у 1943-1955 роках, з доповненнями виконаними Укрземпроектом , планшети лісовпорядної експедиції, проекти окремих баз відпочинку, розроблені Інститутом Харківпроект, Укрміськбудпроектом та іншими проектними організаціями. Усі 37 комплектів відпочинку були обстежені спеціалістами інституту на відповідність державним нормативам, можливості їх подальшого розвитку та реконструкції. На 25 базах, в тому числі, базі відпочинку СОСНОВИЙ БІР КБ Електроприладобудування, ЗАЛИВ ГСКБД, СОСНОВИЙ БІР ЗЕМІ-1 намічалося будівництво нових капітальних корпусів з усіма видами благоустрою. Також інститутом Харківпроект надане викопіювання з планшету лісовпорядкування № 7 за 2001 рік кварталу № 103 Старосалтівського лісництва Вовчанського держлісгоспу, на якому нанесені межі баз відпочинку у відповідності з натурними зйомками з Генерального плану Печенізької зони відпочинку М 1:10000. Як вбачається з Технічних звітів по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок зазначених колишніх баз відпочинку та закріплення їх межовими знаками, розташованих за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області, Товариством з обмеженою відповідальністю АГ РІЕЛТІ , визначено місцезнаходження та координати поворотних точок меж цих земельних ділянок, встановлено їх межі в натурі та закріплено межовими знаками. Технічні звіти були складені в результаті проведених польових геодезичних робіт по відновленню меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та встановлення їх площі. При складенні технічних звітів були враховані дані з Проектів організації і розвитку лісового господарства Вовчанського держлісгоспу, складених у 2003 та 2011 роках, дані Державного земельного кадастру, планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2001 та 2010 років, матеріали Генерального плану розвитку м. Харкова та проекту планування його приміської і зеленої зон 1983 року, Генерального плану Печенізької зони відпочинку 1985 року, інформаційні листи Державного підприємства Харківська державна лісовпорядна експедиція та Державного підприємства Вовчанське лісове господарство , викопіювання з лісовпорядного планшету №7 2001 року кварталу № 103 Старосалтівського лісництва Вовчанського держлісгоспу, на якому нанесені межі баз відпочинку у відповідності з натурними зйомками з Генерального плану Печенізької зони відпочинку М 1:10000 та інші документи. Зазначене судове рішення є чинним.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13 липня 2017 року у справі призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: чи є порушення меж (або накладення) земельної ділянки 6321655800:01:005:0040 площею 0,05 га та земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні Державного підприємства Вовчанське лісове господарство на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки? (а. с. 187-188, том 1).

27 листопада 2017 року справа повернута до Апеляційного суду Харківської області з повідомленням про неможливість надання висновку експертизи № 13455 від 07 листопада 2017 року у зв`язку з ненаданням до інституту додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, та ненадходженням оплати на рахунок інституту за проведення експертизи (а. с. 201-202, том 1).

В суді апеляційної інстанції клопотань про проведення судової експертизи учасники справи не заявляли та не підтримали викладене щодо цього в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23 вересня 1982 року, Новоселецький проти України від 11 березня 2003 року, Федоренко проти України від 1 червня 2006 року).

Правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний , публічний інтерес, а незаконність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Згідно частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цих кодексом або за результатами аукціону.

Згідно статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Статтею 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 210 ЗК України угоди, укладені з порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5,6 статті 203 ЦК України є підставою недійсності правочину.

Зокрема, частиною 1 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 ЛК України).

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (стаття 5 ЛК України).

Оскільки земельна ділянка та права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин має визначатися згідно з нормами земельного законодавства та лісового законодавства у частині використання й охорони лісового фонду.

Земельні відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів регулюються ЗК України, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому Кодексу (частина друга статті 3 ЗК України).

За основним цільовим призначенням ЗК України передбачає виділення в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт е частини першої статті 19 ЗК України).

Згідно зі статтею 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Відповідно до статей 56 , 57 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для залісення.

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність, який визначається нормами Конституції України , ЗК України , іншими законами й нормативно-правовими актами.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 617/964/15-ц (провадження № 61-16466сво18).

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 ЛК України).

Відповідно до статті 48 ЛК України у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт б частини першої статті 164 ЗК України).

Відповідно до пункту 5 розділу VIII Прикінцеві положення ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1. Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, лісовпорядкувальні планшети належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Відтак, вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII Прикінцеві положення ЛК України (пункт 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц).

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 20 ЗК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Аналізуючи наведені обставини справи та норми права, слід зазначити, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами земель лісогосподарського призначення Державного підприємства Вовчанське лісове господарство на території колишньої бази відпочинку СОСНОВИЙ БІР , яку вилучено з земель лісогосподарського призначення Державного підприємства Вовчанське лісове господарство на підставі рішення Ради Міністрів УРСР від 13 травня 1991 року № 467 із зміною цільового призначення, про що свідчить біля пляма на лісовпорядному планшеті. Таким чином, Державне підприємство Вовчанське лісове господарство не має жодного речового права щодо спірної земельної ділянки. Такого права також не мають ані Державне агенство лісових ресурсів, ані Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, про що зазначив також Верховний Суд в постанові від 12 грудня 2018 року (справа №635/5773/16).

В суді апеляційної інстанції представник відповідача надав копію планшету № 7, на якому зазначено, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами лісогосподарського призначення Державного підприємства Вовчанське лісове господарство .

В свою чергу представниця позивача в суді апеляційної інстанції не спростувала зазначене.

Клопотань щодо проведення судової експертизи за наявності документів учасники справи не заявляли.

Таким чином, доводи та вимоги позову позивача з огляду на викладене за наявністю досліджених у суді апеляційної інстанції документів, не знайшли свого підтвердження, тому задоволенню не підлягають.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, за яких обставин слід оцінювати три критерії на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу.

Принцип пропорційності передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 02 листопада 2016 року № 6-2161цс16.

Враховуючи зміст позову, надані матеріали справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, неповно з`ясувавши обставини, що мають значення для справи, неправильно застосувавши норми матеріального права ухвалив судове рішення, яке підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позову позивачу

Скасоване основне судове рішення тягне за собою і скасування додаткового рішення, яке є невід`ємною частиною основного судового рішення.

У зв`язку зі складністю справи повний текст судового рішення складено відповідно до частини 6 статті 259 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст.374, ст.376, ст. ст. 381 - 384, 389 ЦПК України

.

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області - задовольнити.

Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 03 серпня 2016 року та додаткове рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 31 травня 2017 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Вовчанське лісове господарство до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2 , Реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції Харківської області, третя особа: Відділ Держгеокадастру у Вовчанському районі Харківської області про визнання недійсними розпоряджень та повернення земельної ділянки - залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили

Головуючий І.В. Бурлака

Судді О.М. Хорошевський

В.Б. Яцина

Повний текст постанови складено 20 листопада 2020 року.