ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" листопада 2020 р. Справа №914/2172/20
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.
суддів Желіка М.Б.
Мирутенка О.Л.,
секретар судового засідання Федорів Н.В.,
розглянув апеляційну скаргу першого заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 3
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 31.08.2020 (суддя Бортник О.Ю.) про повернення позовної заяви
у справі № 914/2172/20
за позовом першого заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 поданого в інтересах держави
в особі Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, с.Солонка Пустомитівський район Львівська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут для усіх» , с.Поршна Пустомитівський район Львівська область
про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок
за участю представників:
прокурор - Клак Юрій Григорович,
від позивача - не з`явився,
від відповідача - не з`явився.
25 серпня 2020 року до Господарського суду Львівської області звернувся перший заступник керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Солонківської сільської ради із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) «Добробут для усіх» про:
1) розірвання договору оренди землі від 23.08.2016, укладеного між Поршнянською сільською радою та ТзОВ Добробут для усіх щодо земельної ділянки, загальною площею 1,7220 га, кадастровий номер: 4623685500:01:002:0342, яка розташована в с. Поршна Пустомитівського району Львівської області;
2) розірвання договору оренди землі від 23.08.2016, укладеного між Поршнянською сільською радою та ТзОВ Добробут для усіх щодо земельної ділянки, загальною площею 0,2754 га кадастровий номер: 4623685500:01:002:0344, яка розташована в с. Поршна Пустомитівського району Львівської області;
3) розірвання договору оренди землі від 23.08.2016, укладеного між Поршнянською сільською радою та ТзОВ Добробут для усіх щодо земельної ділянки, загальною площею 2,5422 га, кадастровий номер: 4623685500:01:002:0343, яка розташована в с.Поршна Пустомитівського району Львівської області;
4) розірвання договору оренди землі від 23.08.2016 (зі змінами), укладеного між Поршнянською сільською радою та ТзОВ Добробут для усіх щодо земельної ділянки, загальною площею 1,0704 га, кадастровий номер: 4623685500:01:002:0432, яка розташована в с.Поршна Пустомитівського району Львівської області;
5) зобов`язання ТзОВ Добробут для усіх повернути згідно з актом приймання-передачі земельну ділянку площею 1,7220 га кадастровий номер: 4623685500:01:002:0342, яка розташована в с. Поршна Пустомитівського району Львівської області у володіння Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду;
6) зобов`язання ТзОВ Добробут для усіх повернути згідно з актом приймання-передачі земельну ділянку площею 0,2754 га, кадастровий номер: 4623685500:01:002:0344, яка розташована в с. Поршна Пустомитівського району Львівської області у володіння Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду;
7) зобов`язання ТзОВ Добробут для усіх повернути згідно з актом приймання-передачі земельну ділянку площею 2,5422 га, кадастровий номер: 4623685500:01:002:0343, яка розташована в с. Поршна Пустомитівського району Львівської області у володіння Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду;
8) зобов`язання ТзОВ Добробут для усіх повернути згідно з актом приймання-передачі земельну ділянку площею 1,0704 га, кадастровий номер: 4623685500:01:002:0432, яка розташована в с. Поршна Пустомитівського району Львівської області у володіння Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач систематично порушує свої зобов`язання за цими договорами та не сплачує орендної плати, а також відмовляється підписувати угоди про розірвання відповідних договорів оренди.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.08.2020 позовну заяву і додані до неї документи було повернуто першому заступнику керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 на підставі п.2 ч.5 ст.174 ГПК України.
Постановлячи ухвалу, суд виходив з наступного:
1) з заявлених прокурором позовних вимог та позовних матеріалів вбачається, що прокурором порушено правила об`єднання позовних вимог, а саме:
- договори оренди землі, які позивач просить розірвати є різними договорами, що не пов`язані між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами;
- розірвання кожного із чотирьох договорів оренди землі та зобов`язання повернення земельних ділянок по цих договорах обґрунтовується різними доказами, кожен з яких стосується іншого договору;
- позовні вимоги про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки за відповідним договором є основною та похідною. В той же час, основні та похідні вимоги прокурора по чотирьох різних договорах не залежать одна від одної та мають різні підстави виникнення;
2) розгляд господарським судом окремих чотирьох спорів у строк, що встановлений для розгляду одного спору, утруднить розгляд справи та забезпечення виконання судом завдань і основних засад господарського судочинства, які закріплені у ст.2 ГПК України;
3) повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків, а саме, після роз`єднання позовних вимог.
Не погодившись з ухвалою суду від 31.08.2020, прокурор оскаржив її в апеляційному порядку, з огляду на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим просив ухвалу скасувати та постановити нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У своїй апеляційній скарзі скаржник зазначив наступне:
1) помилковим є твердження суду про те, що договори оренди землі, про які йдеться в позові, не пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, оскільки:
- зазначені договори укладені в один і той самий день на підставі одного і того ж рішення Поршнянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 24.06.2016 № 143 щодо земельних ділянок, які є суміжними;
- підставою для звернення до суду з позовом у даній справі є систематична несплата орендної плати за кожним із спірних договорів;
- із наданої позивачем довідки про суми нарахувань заборгованості по договорах оренди вбачається, що така здійснена відносно всіх договорів одночасно, оскільки орендодавець не диференціює надходження орендної плати за якимось конкретним договором, а визначає факт її надходження в цілому;
- долучені до позовної заяви докази щодо підстав для розірвання вищевказаних договорів оренди є спільними, адже між позивачем та відповідачем здійснювалось листування із зазначенням в кожному з листі всіх земельних ділянок одночасно;
2) з огляду на наведене, на думку прокурора, позовні вимоги у даній справі повинні розглядатися спільно, оскільки це не потягне за собою утруднень у вирішенні спору, а навпаки дасть можливість досягти процесуальної економії. При цьому, подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу зумовлене неможливістю повторного звернення до суду з тих самих підстав і до того самого відповідача без роз`єднання позовних вимог, тобто є перешкодою для подальшого розгляду справи.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.09.2020 (головуюча суддя Орищин Г.В., судді Галушко Н.А. та Желік М.Б.) було відкрито провадження за вказаною апеляційною скаргою, а ухвалою від 09.10.2020, після надходження на адресу суду матеріалів справи, - розгляд справи призначено на 29.10.2020.
Судове засідання, призначене на 29.10.2020, не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючої судді Орищин Г.В. та члена колегії судді Галушко Н.А. у відпустці та із врахуванням їх подальшої тимчасової непрацездатності.
Ухвалою суду від 09.11.2020 розгляд справи було призначено на 19.11.2020, однак, у зв`язку із подальшою тимчасовою непрацездатністю судді Галушко Н.А., 17.11.2020 було проведено повторний автоматизований розподіл справи, яким визначено нового суддю - члена колегії Мирутенка О.Л.
В судове засідання, призначене на 19.11.2020 позивач та відповідач не забезпечили явку повноважних представників. Також від відповідача не надходило відзиву на апеляційну скаргу.
Судова колегія встановила, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судових засідань у даній справі.
Зважаючи на наведене, з огляду на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також на те, що явка учасників судового процесу не визнавалася обов`язковою, колегія суддів вважає, що розгляд апеляційної скарги можливо здійснити без представників позивача та відповідача.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали з огляду на наступне:
Відповідно до ч.1 ст. 173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таким чином, нормою процесуального права закріплювалося право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Чотири договори оренди землі, які просить розірвати позивач, є самостійними правочинами, кожен з яких стосується окремо сформованої земельної ділянки та встановлює окрему орендну плату. Як вбачається з поданих прокурором доказів, одна із земельних ділянок, які перебували в оренді, була поділена на дві самостійні земельні ділянки, у зв`язку з чим до одного із договорів оренди вносились зміни. Окрім того, листування сторін з приводу виконання договорів оренди не обов`язково стосувалося всіх чотирьох земельних ділянок.
Таким чином, в розумінні ст. 173 ГПК України, позовні вимоги про розірвання чотирьох договорів оренди землі не пов`язані між собою ні підставами виникнення (підставою для кожної з вимог є обставини, що пов`язані з кожним окремим договором оренди землі), ні доказами, що підтверджують ці вимоги (до позову прокурор долучив окремі договори оренди, акти приймання-передачі земельних ділянок, витяги з Державного земельного кадастру, додаткові угоди до договорів оренди, рішення органу місцевого самоврядування щодо розпорядження окремими з вказаних земельних ділянок, свідоцтва на право власності на об`єкти нерухомого майна, що знаходяться на земельних ділянках).
При цьому, викладення рішення органу місцевого самоврядування про оренду відповідних земельних ділянок у формі одного документа, одна і та ж дата укладення договорів оренди, а також суміжне розташування земельних ділянок не спростовують вищенаведених висновків суду.
З огляду на це, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив про те, що прокурор порушив правила об`єднання позовних вимог. Також суд констатує правильність висновку місцевого господарського суду про те, що у спірній ситуації похідними позовними вимогами слід вважати вимоги про зобов`язання повернути земельну ділянку після задоволення основної вимоги щодо розірвання договору оренди, у зв`язку з чим слід вважати, що прокурор в межах однієї позовної заяви об`єднав чотири самостійні спори.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Частиною 6 статті 173 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.
Як зазначалося вище, прокурор заперечує проти роз`єднання позовних вимог у даній справі. З матеріалів справи також вбачається, що він не звертався до суду із відповідним клопотанням.
Враховуючи дискретність повноважень суду, що передбачені ч.6 ст. 173 ГПК України, зважаючи на об`єднання прокурором в межах однієї позовної заяви чотирьох самостійних позовів та з огляду на необхідність ефективного забезпечення виконання судом завдань і основних засад господарського судочинства, які закріплені у ст.2 ГПК України, колегія суддів вважає обґрунтованим рішення місцевого господарського суду про повернення позову у даній справі. Суд апеляційної інстанції також бере до уваги і те, що суд роз`яснив прокурору, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею в загальному порядку після усунення недоліків, а саме після роз`єднання позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, як такої, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Господарського суду Львівської області від 31.08.2020 у справі №914/2172/20 про повернення позовної заяви залишити без змін, а апеляційну скаргу першого заступника керівника Львівської місцевої прокуратури № 3 - без задоволення.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ст. 287, 288 ГПК України.
Справу повернути в Господарський суд Львівської області.
Повний текст постанови складено 24.11.2020.
Головуюча суддя Г.В. Орищин
суддя М.Б. Желік
суддя О.Л. Мирутенко
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2020 |
Оприлюднено | 25.11.2020 |
Номер документу | 93035562 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Орищин Ганна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні