Постанова

від 18.11.2020 по справі 910/11062/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2020 р. Справа№ 910/11062/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Куксова В.В.

Яковлєва М.Л.

при секретарі Токарева А.Г.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 18.11.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель"

на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2020 (повний текст рішення складено 16.03.2020) у справі №910/11062/19 (суддя Лилак Т. Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтон Корпорейшн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель"

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елтон Корпорейшн" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель" про стягнення 1 151 262,85 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №15091601 1151262,85 грн., з яких 696 395,33 грн. основного боргу, 119 354, 32 грн. пені, 48 006,90 грн. 3% річних та 165 391,72 грн. інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач належним чином не виконав зобов`язань за договором щодо оплати товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість.

14.01.2020 до суду першої інстанції представником позивача було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка обґрунтована тим, що відповідач після початку розгляду спору в суді, сплатив суму основного боргу, у зв`язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 48 006,90 грн. 3% річних та 165 391,72 грн. інфляційних втрат, а загалом 213 398,62 грн., нарахованих за неналежне виконання оплати отриманого товару за видатковими накладними: №493 від 24.10.2016, №526 від 09.11.2016, №625 від 16.12.2016, №241 від 11.04.2017, №263 від 18.04.2017 та № 219 від 04.04.2017.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.03.2020 у справі № 910/11062/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтон Корпорейшн" задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель" (07832, Київська область, Бородянський район смт. Бабинці, вул. Заводська, 45-А, код ЄДРПОУ 30554583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтон Корпорейшн" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14, оф. 332; код ЄДРПОУ 38001220) 48 006 (сорок вісім тисяч шість) грн. 90 коп. 3% річних, 165 391 (сто шістдесят п`ять тисяч триста дев`яносто одну) грн. 72 коп. інфляційних втрат та 3200 (три тисячі двісті) грн. 98 коп. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Артель" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2020 у справі № 910/11062/19, та ухвалите нове яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена.

Також скаржник вказує на те, що поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних зроблено без врахування здійснених відповідачем платежів за Договором, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 165 391,72 грн. та 3% річних в розмірі 48006,90 грн. безпідставні та не можуть бути задоволені.

09.04.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя -Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М. Л., Куксов В. В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель" на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2020 у справі № 910/11062/19 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

27.04.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель" на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2020 у справі № 910/11062/19 та повідомлено сторін, що призначення судового засідання у справі №910/11062/19, утруднене обставинами непереборної сили та з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 суд апеляційної інстанції вбачає за можливе призначення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні лише після стабілізації епідеміологічного стану в країні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель" на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2020 у справі №910/11062/19 на 10.06.2020.

10.06.2020 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та призначено справу до розгляду на 07.07.2020.

03.07.2020 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у відповідності до якого останній просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.

Також вказую, що відповідачем не доведено та не надано жодних доказів на підтвердження відсутності правових підстав для стягнення 3% річних та інфляційних витрат або стягнення їх в іншому розмірі.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1856/20 від 07.07.2020, у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Станік С. Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель" на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2020 у справі № 910/11062/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Станік С. Р. та повідомлено учасників справи, що розгляд відбудеться 05.08.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2249/20 від 05.08.2020, у зв`язку з перебуванням судді Станіка С. Р. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Яковлєв М. Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель" на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2020 у справі № 910/11062/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді: Куксов В.В., Яковлєв М.Л. та повідомлено учасників справи, що розгляд відбудеться 15.09.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3122/20 від 15.09.2020, у зв`язку з перебуванням судді Куксова В. В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А. І., Яковлєв М. Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель" на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2020 у справі № 910/11062/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді: Тищенко А.І., Яковлєв М.Л. та повідомлено учасників справи, що розгляд відбудеться 18.11.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4755/20 від 17.11.2020, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А. І. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В., Яковлєв М. Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель" на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2020 у справі № 910/11062/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді: Куксов В.В., Яковлєв М.Л. та зазначено, що розгляд справи відбудеться за раніше визначеною датою та часом.

В судовому засіданні 18.11.2020 представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, а рішення суду першої інстанції просив скасувати.

В судовому засіданні 18.11.2020 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу поданого під час апеляційного провадження та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 16.09.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елтон Корпорейшн" (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артель" (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу №15091601, відповідно до п.1.1. якого, Продавець зобов`язується передати покупцю хімічну сировину (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар у порядку і на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п.3.5. Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем за кількістю і якістю, згідно з підписаними Сторонами видатковими накладними.

Згідно з положеннями п.4.1. Договору сторони погодили, що ціна товару визначається в погоджених сторонами специфікаціях на кожну окрему партію товару. Вартість Товару сплачується на підставі виставлених Продавцем рахунків-фактур. Продавець виставляє Покупцю рахунок-фактуру на оплату поставленого Товару протягом 3-х робочих днів з моменту поставки окремої партії товару.

Пунктом 4.3. Договору визначено дату отримання Товару, зокрема, датою отримання Товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.

Як встановлено п. 4.4. Договору, що оплата проводиться Покупцем в українських гривнях шляхом перерахування відповідних коштів на розрахунковий рахунок Продавцю, вказаний в рахунках-фактурах, виданих у порядку, передбаченому цього Договору.

На виконання умов Договору, ТОВ "Елтон Корпорейшн" зробило поставок Товару на суму - 896 705, 40 грн.

У відповідності до вимог п.4.1. Договору, позивач виставив відповідачу рахунки для проведення оплати,

Однак, до 29.05.2019 року відповідач оплатив вартість поставленого Товару частково, внаслідок чого утворилась заборгованість за товар в розмірі 726 395,33 грн.

Позивач, з метою досудового врегулювання спору, 29.05.2019 року, користуючись електронним зв`язком, направив відповідачу листа на адресу електронної поштової скриньки: dvn@artisan.ua із зазначенням суми заборгованості станом на 2019р., та з проханням надати графік погашення такої заборгованості для позасудового врегулювання.

Позивач, того ж дня отримав у відповідь електронне поштове повідомлення зі змісту якого вбачається, що керівництвом ТОВ "Артель" був прийнятий наступний графік погашення заборгованості в розмірі 726 395,33 грн.:

З 03.06 по 07.06.2019р. - 66 395,33 грн.

З 10.06. по 14.06.2019р. - 80 000,00 грн.

З 18.06. по 21.06.2019р. - 80 000,00 грн.

З 24.06. по 27.06.2019р. - 100 000,00 грн.

З 01.07 по 05.07.2019р. - 100 000,00 грн.

З 08.07. по 12.07.2019р. - 100 000,00 грн.

З 15.07. по 19.07.2019р. - 100 000, 00 грн.

З 22.07. по 26.07.2019р. - 100 000, 00 грн.

Проте, ТОВ "Артель" не дотрималось запропонованого графіку погашення заборгованості, сплатило лише частину заборгованості в загальному розмірі 30 000,00 грн.

Таким чином, станом на 26.07.2019р. заборгованість за Товар становила 695 395, 33 грн.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Як передбачено приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог зазначив, що відповідач починаючи з 02.09.2019 по 06.12.2019 сплатив заборгованість за поставлений товар у повному обсязі, що підтверджується копією виписки руху коштів за рахунком.

Однак, оскільки відповідач оплатив товар із простроченням, позивач просив стягнути з відповідача 48 006,90 грн. 3% річних та 165 391,72 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період прострочення оплати товару отриманого відповідачем по видатковим накладним №493 від 24.10.2016, №526 від 09.11.2016, №625 від 16.12.2016, №241 від 11.04.2017, №263 від 18.04.2017 та № 219 від 04.04.2017.

Скаржник в апеляційній скарзі та в суді першої інстанції, заперечуючи проти задоволення 3% річних та інфляційних втрат посилається на ті обставини, що поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних зроблений без врахування здійснених ТОВ "Артель" платежів за Договором, а тому вимога про стягнення з ТОВ "Артель" інфляційних втрат у розмірі 165 391,72 грн. та 3% річних у розмірі 48 006,9 грн. а тому не підлягав задоволенню. А також вказав, що позивачем вибірково без врахування всіх поставок, що було здійснено за Договором та здійснених відповідачем платежів зроблено розрахунок позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за 6 (шістьма) видатковими накладними, а саме: видатковою накладною №493 від 24.10.2016 (рахунок-фактура №506 від 24.10.2016), №526 від 09.11.2016 (рахунок-фактура №543 від 09.11.2016), №625 від 16.12.2016 (рахунок-фактура №642 від 16.12.2016), №219 від 04.04.2017 (рахунок-фактура №234 від 03.04.2017), №241 від 11.04.2017 (рахунок-фактура №248 від 07.04.2017) та №263 від 18.04.2017 (рахунок-фактура №277 від 18.04.2017).

Проте, враховуючи поданий позивачем акт звірки взаємних розрахунків за період: 24.10.2016-09.12.2019, позивачем було поставлено товар за 19 видатковими накладними на загальну суму 2 200 395,33 грн.

Відповідач здійснював оплату за поставлений товар виходячи саме із такого об`єму поставок, та оплачував поставлений товар у першу чергу починаючи з накладних з найбільш давніми строками оформлення.

Беручи до уваги викладене, відповідач надав до суду першої інстанції свій розрахунок та його обґрунтування щодо зарахування платежів за видатковими накладними щодо яких подано позовні вимоги, та можливого нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Місцевий господарський суд розглянувши наданий відповідачем контррозрахунок та врахувавши фактичні обставини справи, дійшов до наступних висновків.

Скаржник вказує на те, що грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн. з призначенням платежу "сплата за сировину зг.дог.№ 15091601 від 16.09.2015, рах.492 від 11.10.2016р." були надлишковими, а тому зараховані в рахунок погашення заборгованості за рахунком №506 від 24.10.2016р.

Також скаржником зроблено висновок, що по рахунку №506 від 24.10.2016р. також відбулась переплата в розмірі 15 000,00 грн., а тому надлишково сплачені кошти були зараховані на рахунок №543 від 09.11.2016р.

Проте, вказані висновки скаржника не підтверджуються доказами.

Крім того, скаржник зазначає, що 27.03.2017р. та 28.03.2017р. при здійсненні платежів на загальну суму 24 000,00 грн. помилково вказано призначення платежу "рах.580 від 24.11.2016р." замість "рах.543 від 09.11.2016р.", а тому сплачені кошти слід було зараховувати в погашення заборгованості за рахунком №543.

З матеріалів справи, а саме з Інформації щодо поставленого товару вбачається, що для здійснення розрахунку 3% річних та інфляційних втрат по видатковій накладній №625 від 16.12.2016р., скаржником взято платежі, здійснені в період з 10.04.2017р. по 11.08.2017 року на загальну суму 244 000,00 грн. з реквізиту "призначення платежу" з яких неможливо встановити на оплату якої саме видаткової накладної вони спрямовувались.

Помилка в призначенні платежу, як зазначає ТОВ "Артель", була допущена також і під час здійснення 25.10.2019р. оплати по рахунку №248 на суму 36 044,10 грн. (видаткова накладна №241 від 11.04.2017р.).

Щодо викладеного, місцевий господарський суд зазначив вірно наступне, що відповідно до п.33.2 статті 33 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Як встановлено п. 1.7 Інструкції, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Згідно з п. 3.7 Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Пунктом 2.29 Інструкції платнику надано право в будь-який час до списання платежу з рахунку відкликати з банку, що його обслуговує, платіжні доручення в порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку.

Відповідно до п. 2.9. Інструкції - Банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених пунктом 2.26 цієї глави та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

З аналізу вищенаведених положень Інструкції випливає, що отримувач коштів в свою чергу не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платником чітко визначено призначення платежу. Спрямування коштів на погашення інших заборгованостей, ніж ті що визначені в призначенні платежу, може мати місце у випадку відсутності чіткого зазначення призначення платежу. (Вказане узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 23.02.2016 під час розгляду справи № 910/15778/15).

Однак, матеріали справи не містять доказів щодо помилковості перерахування вказаних відповідачем сум грошових коштів чи доказів відкликання відповідачем платіжних доручень для зміни призначення платежу.

З розрахунку долученого до заяви про зменшення позовних вимог вбачається, що оплати по платіжним дорученням з вірним призначенням платежу були враховані позивачем.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що оплата поставленого товару відповідачем здійснена із порушенням встановленого Договором строку, а тому дії покупця є порушенням договірних зобов`язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Апеляційним господарським судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних та встановлено, що заявлені позивачем до стягнення суми відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що вимога щодо стягнення 48 006,90 грн. 3% річних та 165 391,72 грн. інфляційних втрат є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Інші посилання скаржника викладені в апеляційній скарзі судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2020 у справі №910/11062/19 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель" на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2020 у справі №910/11062/19 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Артель" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2020 у справі №910/11062/19 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/11062/19 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено 23.11.2020.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді В.В. Куксов

М.Л. Яковлєв