Герб України

Рішення від 17.11.2020 по справі 802/427/17-а

Господарський суд вінницької області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 листопада 2020 р. Справа № 802/427/17

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді - Міліціанова Р.В. , при секретарі Сичук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Немирівської міської ради, вул. Соборна, 26, м. Немирів, Вінницька область, 22800, код - 03772619

до : Державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області (правонаступник - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області), вул. Театральна, 14, м. Вінниця, 21050,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Фізичної особи - підприємця Заярної Ольги Михайлівни, с. Мухівці, Немирівський район, Вінницька область, 22840

про визнання недійсною та скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт

В С Т А Н О В И В :

Немирівська міська рада звернулася у Вінницький окружний адміністративний суд із позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізична особа-підприємець Заярна Ольга Михайлівна, в якому просила визнати недійсною та скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва комерційної споруди по вулиці Горького, 99 в м. Немирові Вінницької області від 23.10.2012 року № ВН 0832197308.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 20.05.2020 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 року скасовано. Провадження у справі закрито. Роз`яснено, що спір може бути розглянуто, зокрема, за правилами господарського судочинства, а також зазначено про право позивача звернутися протягом 10 днів з дня отримання відповідної постанови до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суду від 14.07.2020 року задоволено заяву Немирівської міської ради Вінницької області про направлення за встановленою юрисдикцією справи № 802/427/17-а. Справу № 802/427/17-а за позовом Немирівської міської ради Вінницької області до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, третя особа Фізична особа - підприємець Заярна Ольга Михайлівна про визнання недійсною та скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт передано до Господарського суду Вінницької області.

21.07.2020 року матеріали справи № 802/427/17-а отримано Господарським судом Вінницької області.

Ухвалою суду від 23.07.2020 року відкрито провадження у справі № 802/427/17-а за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 24.09.2020 року.

10.08.2020 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого справу № 802/427/17-а передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.

Ухвалою суду від 12.08.2020 року прийнято до свого провадження новим складом суду та призначено підготовче судове засідання на 01.09.2020 року.

25.08.2020 року на адресу суду від представника третьої особи надійшов лист (вх.канц. № 01-34/7457/20 від 25.08.2020 року) про долучення до матеріалів справи доказів.

За результатами проведеного 01.09.2020 року судового засідання суд постановив ухвалу відкладення підготовчого засідання у справі № 802/427/17-а на 06.10.2020 року о 12:00 год., які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 10.09.2020 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

10.09.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх.канц. № 3293 від 10.09.2020 року), в якому останній просить суд зупинити провадження у справі № 802/427/17-а до завершення ліквідаційної процедури Державної архітектурно-будівельної інспекції України та встановлення її правонаступника.

17.09.2020 року на адресу суду від представника відповідача на виконання вимог ухвали суду надійшов лист (вх.канц. № 01-34/8265/20 від 17.09.2020 року).

23.09.2020року до суду від Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради надійшов лист № 04-00-011-52281 від 17.09.2020 року на виконання вимог ухвали суду. Додатком до листа додано ряд документів.

06.10.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 05.10.2020 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволення позову повністю.

06.10.2020 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 05.10.2020 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволення позову повністю.

В судове засідання 06.10.2020 року з`явився представник позивача, відповідача та третьої особи.

В судовому засіданні розглянувши клопотання представника відповідача (вх.канц. № 3293 від 10.09.2020 року) про зупинення провадження у справі № 802/427/17-а, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні останнього, про що постановлено протокольну ухвалу.

За результатами проведеного 06.10.2020 року судового засідання суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 802/427/17-а для судового розгляду по суті на 28.10.2020 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 20.10.2020 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання, зобов`язано відповідача (Державну архітектурно - будівельну інспекцію у Вінницькій області) та третю особу (Фізичну особу - підприємця Заярну Ольгу Михайлівну) протягом п`яти днів з дня отримання ухвали надати суду: відомості чи вносились у період з 2012-2017 роки зміни до Декларації про початок виконання будівельних робіт будівництва комерційної споруди по вул. Горького біля будинку 99 у м. Немирів Вінницької області від 23.10.2012 року № ВН08312197308 у зв`язку зі зміною площі об`єкта нерухомого майна.

У судове засідання 17.11.2020 року прибули представник позивача, який підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Представник відповідача та третьої особи просили відмовити у задоволенні позову, посилалися на безпідставність позовних вимог та неефективність обраного позивачем способу порушеного права.

Розглянувши матеріали справи та надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У березні 2017 року Немирівська міська рада Вінницької області звернулась до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області, в якому просила визнати недійсною та скасувати реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва комерційної споруди по вул. Горького, 99 у м. Немирів Вінницької області від 23 жовтня 2012 року № ВН 0832197308.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 23 грудня 2012 року Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області ФОП Заярній О.М. видано декларацію про початок виконання будівельних робіт, а саме на будівництво комерційної споруди салону-магазину по продажу промислових товарів, на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: вул. Горького, 99 у м. Немирів Вінницької області).

На думку позивача, відомості, зазначені в декларації, не відповідають дійсності та є розбіжності між фактичними даними та тими, що зазначені в оскаржуваній декларації, а саме щодо збільшення площі об`єкта будівництва.

Відповідач у поданому відзиві проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відсутність законодавчих підстав для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт станом на момент її подання третьою особою.

Також, правомірність виконаних будівельних робіт встановлено в рамках іншої судової справи.

Оскільки, третьої особою завершено будівництво, зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, то оспорювана декларація вичерпала свою дію, тому не може бути скасована.

Третя особа заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки ФОП Заярною О.М. не змінювались відомості про які повинні бути обов`язково внесенні до зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт. Усі зміни, необхідність в яких виникла в ході будівництва, були внесені вчасно в проектну документацію відповідно до порядку, встановленого Законом.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що 19 листопада 2008 року між Немирівською міською радою та ФОП Заярною О.М. укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0120 га по вул. Горького, 99 у м. Немирів Вінницької області строком на п`ять років, який зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК" 22.04.2009 року за № 040910100006.

Під час дії даного договору ФОП Заярною О.М., як замовником будівництва комерційної споруди на вищезазначеній земельній ділянці, направлено до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області декларацію про початок виконання будівельних робіт по вул. Горького, 99 у м. Немирів Вінницької області.

23.10.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області зареєстровано вказану декларацію за № 08312197308.

У 2014 році ФОП Заярною О.М. розпочато будівництво, яке на думку позивача проводиться з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності та без дотримання умов визначених у декларації про початок виконання будівельних робіт № 08312197308 від 23 жовтня 2012 року.

При розгляді справи в рамках господарського судочинства судом встановлено, що 19.08.2017 року третьою особою подано до Департаменту ДАБІ у Вінницької області повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, зокрема повідомлено про завершення будівництва комерційної споруди салону-магазину по продажу промислових товарів, загальною площею 375,5 кв.м., на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: вул. Горького, 99 у м. Немирів Вінницької області.

29.08.2017 року Департаментом ДАБІ у Вінницької області зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації за № 141172410552 стосовно завершення будівництва комерційної споруди салону-магазину по продажу промислових товарів, загальною площею 375,5 кв.м., по вул. Горького, 99 у м. Немирів Вінницької області.

06.11.2019 року Рішенням Виконавчого комітету Немирівської районної ради Вінницької області №479 надано об`єкту нерухомого майна, що належить ФОП Заярній О.М., розташованому на земельній ділянці кадастровий номер 0523010100:01:003:0184, поштову адресу: 22800, м. Немирів, Немирівський район, Вінницька область, вулиця Горького, 99-б.

22.11.2019 року, на підставі ФОП Заярної О.М., зареєстровано право власності на салон-магазину по продажу промислових товарів, загальною площею 375,5 кв.м., по вул. Горького, 99-б у м. Немирів Вінницької області, який складається з літ. А - нежитлова будівля, літ. А/над - мансарда, літ. А/під - підвал, літ. а , а1 , а2 - балкони.

Таким чином, ФОП Заярною О.М. оформлено та набуто право власності на зазначений об`єкт нерухомого майна, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.11.2019 року №190701862.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності регулюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17 лютого 2011 року.

Відповідно до ст. ст. 6, 7 Закону, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється в тому числі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 34, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 36 Закону №3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об`єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Відповідно до ч. 8 ст. 36 Закону №3038 замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності від 20 листопада 2012 року № 5496-VI до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" внесено зміни, зокрема його доповнено ст. 39-1, яка визначає, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 918 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 і від 13 квітня 2011 року № 466.

Згідно п. 14 останньої Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п`яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Інспекція скасовує реєстрацію декларації за рішення суду про скасування декларації, що набрало законної сили.

Відповідно до частини 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) визначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Зважаючи на вищевикладене, дія ст. 39-1, якою доповнено Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", та п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 , на які посилається Немирівська міська рада як на підставу даного позову, не можуть поширюватись на правовідносини, що існували або виникли до набрання ними чинності , адже закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативно-правових актів є загальним принципом права, який має пріоритетне застосування.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин таких наслідків, як скасування декларації про початок виконання будівельних робіт ДАБІ матеріальний закон не передбачав.

Відсутні також і повноваження суду на втручання у дану сферу правовідносин, оскільки подача декларації про початок виконання будівельних робіт носить інформаційний характер.

Сам факт її подачі не може порушувати інтересів позивача, оскільки до таких порушень можуть призводити фактичні дії з виконання будівельних робіт з порушенням вимог законодавства.

Саме з підстав здійснення будівництва у межах червоних ліній , не внесення змін до проекту будівництва, не відповідності задекларованій - площі фактично збудованого об`єкта, пред`явлено позовну заяву у даній справі.

Однак, позивачем надано невірну оцінку спірним правовідносинам, при посиланні на обставини порушення третьою особою будівельних норм обрано неналежний спосіб захисту свої прав.

Так, Верховним Судом у Постанові №802/427/17-а від 20.05.2020 року вказано на те, що даний спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, також акцентовано увагу на приватноправовій природі спору.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені незгодою позивача (у цій справі - це суб`єкт владних повноважень) з діями ДАБІ у Вінницькій області щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на земельній ділянці комунальної власності, що надана в оренду третій особі. Такі дії, на думку позивача, порушують майнові права територіальної громади міста Немирів, оскільки фактична площа будівлі виходить за межі, наданої в оренду земельної ділянки, та знаходить на межі червоних ліній міста.

Відтак, цей спір безпосередньо не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а є спором, який, головним чином, стосується майнових прав третьої особи у цій справі, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи набуття ФОП Заярною О.М. права власності на комерційну споруду, спір стосується майнових прав та інтересів суб`єкта господарювання.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі №826/3051/18 (постанова від 06.11.2019 року) спір про скасування рішення та/або запис про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є приватноправовим та з огляду на суб`єктний склад має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

Верховний Суд зазначив, що належним відповідачем у наведеному спорі має бути особа, реєстрацію речового права якої оскаржує позивачка.

Участь державного реєстратора, який вніс відомості щодо наявності речового права на спірне майно в іншої особи як співвідповідача в разі, якщо позивач вважає її винною у порушенні своїх прав, не змінює приватноправового характеру цього спору.

Зазначені висновки враховуються судом як джерело надання оцінки спірним правовідносинам.

Державна архітектурно - будівельна інспекція у Вінницькій області виконувала функцію державного реєстратора шляхом прийняття Декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва комерційної споруди по вулиці Горького, 99 у м. Немирові Вінницької області від 23.10.2012 року № ВН 0832197308, поданої Фізичною особою - підприємцем Заярною Ольгою Михайлівною.

Отже, належним відповідачем у даному спорі є Фізична особа - підприємець Заярна Ольга Михайлівна, як власник нерухомого майна, стосовно будівництва якого подано оспорювану декларацію.

Відповідно до ст. 48 ГПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Тобто, суд позбавлений можливості самостійно залучити належного відповідача, таке право є виключною прерогативою позивача.

Всупереч висновкам Верховного Суду та процесуальним повноваженням, роз`ясненням суду першої інстанції, Немирівською міською радою не заявлено відповідного клопотання та не поставлено вимог щодо залучення ФОП Заярної О.М. відповідачем по даній справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39), від 26.02.2020 року № 304/284/18 (пункт 42).

Стосовно доведення позивачем обставин проведення будівництва ФОП Заярною О.М. у межах червоної лінії, чим порушено норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Державні будівельні норми України.

Суд звертає увагу на те, що Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2016 року у справі №802/876/16-а, яка набрала законної сили, за позовом фізичної особи-підприємця Заярної О.М. до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови - адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №14/1002-16-956 від 02.06.2016 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області щодо ФОП Заярною О.М.

Судом встановлено, що ДАБІ у межах своїх повноважень, але не у спосіб, що передбачений діючим законодавством, було проведено позапланову перевірку дотримання вимог діючого законодавства у сфері містобудування на об`єкті будівництва, що свідчить про протиправність дій відповідача при проведенні перевірки та зроблених за її наслідком висновків, та є підставою для скасування постанови №14/1002-16-956 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу відповідачем не були враховані письмові пояснення ФОП Заярної О.М., подані її представником до Департаменту ДАБІ у Вінницькій області 02.06.2016 року, в яких вона стверджує, зокрема про наявність в неї проектної документації з відповідними змінами та неврахування даних документів інспектором при проведенні перевірки.

Також, з метою доведення обставин здійснення будівництва у межах охоронної території (червоних ліній), порушень стосовно площі об`єкта, позивач не клопотав про призначення будівельно - технічної експертизи, на вирішення якої можливо поставити питання стосовно: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, тощо (п. 5.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5).

В силу вимог ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи,

Згідно ч. 3 ст. 98 ГПК України, висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом (ч. 1 ст. 81 ГПК України).

Отже, збирання доказів та надання висновків експерта віднесено саме до прав сторін у справі, зокрема позивача.

Тобто, Немирівською міською радою належними та допустимими засобами доказування не доведено правовірність заявлених вимог.

Крім того, відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" до повноважень Інспекції ДАБК віднесено здійснення державного - архітектурно будівельного контролю шляхом проведення планових та позапланових перевірок об`єктів містобудування та накладення штрафів на порушників містобудівного законодавства.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону №3038 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Так, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (Порядок №553), визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів будівництва.

Так, згідно із п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

- подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

- необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

- виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

- перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

- вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;

- звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

- вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Враховуючи вище викладене, Немирівська міська рада Вінницької області не позбавлена права звернутись із письмовою заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про проведення перевірки ФОП Заярної О.М. з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час здійснення будівництва і за результатами, якої повноважний на те орган прийме рішення, передбачене чинним законодавством.

Суд вважає за необхідне наголосити, що істотного значення для вирішення справи має юридичний факт набуття третьою особою права власності на об`єкт комерційного будівництва у м. Немирові по вул. Горького, 99-б.

З моменту подачі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, набуття права власності декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію та не може бути скасована, як така, що не порушує прав та законних інтересів Немирівської міської ради Вінницької області.

Після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання (Постанови Верховного Суду у справі № 465/1461/16-а від 02.10.2018 року, № 804/1510/16 від 19.09.2018 року).

При цьому, позивачем обрано неефективний спосіб захисту своїх прав, незважаючи на вказівки суду касаційної інстанції не змінено предмет та підстави позову (п. 2 ч. 1 ст. 46 ГПК України).

Суд наголошує, що надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 р. у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 р. (заява № 38722/02)).

Крім того, слід враховувати, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 13.05.1980 р. в справі "Артіко проти Італії", п. 32 рішення від 30 травня 2013 року в справі "Наталія Михайленко проти України").

Тобто, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права , а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Суд зазначає, що рішення суду саме по собі повинне бути не декларативним, тобто за наслідками ухвалення (прийняття) акту правосуддя має здійснюватися відновлення порушених прав за захистом яких звертається сторона до суду.

Враховуючи предмет позову, який позивачем обмежено шляхом підтримання вимог про визнання недійсною та скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт від 23.10.2012 року № ВН 0832197308, яка вичерпала свою дію, встановлений судом факт набуття права власності на нерухоме майно, Немирівська міська рада Вінницької області обрала неефективний спосіб захисту своїх прав.

Таким чином, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

На підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Питання розподілу судових витрат слід здійснювати за процесуальним законом чинним на момент вчинення даної процесуальної дії (ч. 3 ст. 3 ГПК України).

Отже, питання щодо належного до сплати розміру судового збору слід вирішувати станом на 14.03.2017 року.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України, у разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.

Тобто, питання стосовно належного розміру судового збору у випадку направлення справи за підвідомчістю вирішується за правилами ГПК України, які були чинними на момент первісного звернення до суду.

Законом України "Про судовий збір" у редакції від 01.01.2017 року, яка була чинною на момент подачі позову, визначено однакову ставку для сплати судового збору у випадку пред`явлення немайнової вимоги у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 600,00 грн (том. 1 а.с. 2), тому враховуючи відмову у задоволенні позову, на підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати із сплати судового збору слід залишити за позивачем.

Судом також встановлено, що при розгляді справи судами адміністративної юрисдикції позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року та касаційної скарги на Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 8 червня 2017 року.

Однак, питання розподілу даних судових витрат при направленні справи Верховним Судом до суду іншої юрисдикції не врегульовано ГПК України.

Зокрема, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

Отже, суд першої інстанції при повторному розгляді справи здійснює розподіл судових витрат, пов`язаних також і з подачею апеляційних та касаційних скарг у випадку передачі справи на новий розгляд.

Водночас дана норма не регулює питань розподілу судових витрат, понесених у іншому судовому процесі, не містять таких повноважень і ч. 1 ст. 174 ГПК України або ст. 354 КАС України, на підставі якої справу направлено до господарського суду Верховним Судом.

Направлення справи Верховним Судом до суду належної юрисдикції не є тотожним поняттю передачі справи на новий розгляд, яке застосовано у ч. 14 ст. 129 ГПК України.

Отже, у господарського суду відсутні повноваження для розподілу перелічених судових витрат, які понесені позивачем при розгляді адміністративної справи.

Питання їх розподілу врегульовано ч. 6 ст. 139, ч. 2 ст. 238, ст. 354 КАС України і може бути ініційовано сторонами перед Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яким закрито провадження у адміністративній справі №802/427/17-а.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Немирівської міської ради (вул. Соборна, 26, м. Немирів, Вінницька область, 22800, код 03772619) до Державної архітектурно - будівельної інспекції у Вінницькій області (вул. Театральна, 14, м. Вінниця, 21050) про визнання недійсною та скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт з будівництва комерційної споруди по вулиці Горького, 99 у м. Немирові Вінницької області від 23.10.2012 року № ВН 0832197308, поданої Фізичною особою - підприємцем Заярною Ольгою Михайлівною (с. Мухівці, Немирівський район, Вінницька область, 22840).

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 1 600,00 грн - залишити за позивачем.

3. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повне судове рішення складено 24 листопада 2020 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Соборна, 26, м. Немирів, Вінницька область, 22800)

3 - відповідачу (вул. Театральна, 14, м. Вінниця, 21050)

4 - третій особі (с. Мухівці, Немирівський район, Вінницька область, 22840)

СудГосподарський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення17.11.2020
Оприлюднено25.11.2020
Номер документу93036096
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —802/427/17-а

Рішення від 17.11.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Ухвала від 30.10.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Ухвала від 20.10.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Ухвала від 10.09.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Ухвала від 13.08.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Міліціанов Р.В.

Ухвала від 23.07.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Лабунська Т.І.

Ухвала від 14.07.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Берназюк Я.О.

Ухвала від 19.05.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Берназюк Я.О.

Постанова від 20.05.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Берназюк Я.О.

Ухвала від 12.10.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Черпіцька Л.Т.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні