Ухвала

від 24.11.2020 по справі 904/712/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

24.11.2020м. ДніпроСправа № 904/712/18

За заявою Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Слобожанська Будівельна Кераміка про видачу дубліката наказу від 28.12.2018 у справі № 904/712/18

за позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка", м. Київ

до Приватного підприємства "Інвест-В", м. Дніпро

про стягнення 277 147,92 грн

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

19.02.2018 Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями Слобожанська Будівельна Кераміка звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства Інвест-В , у якій виклало вимоги про стягнення коштів у сумі 277 147,92 грн. у якості компенсації заборгованості по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою, що передбачено договором купівлі-продажу від 31.08.2017, зареєстрованим за № 2465.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2018 у справі №904/712/18 позов задоволено повністю з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. Стягнуто з Приватного підприємства Інвест-В на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Слобожанська Будівельна Кераміка заборгованість у сумі 369530,56 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 5 542,96 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі № 904/712/18 апеляційну скаргу Приватного підприємства Інвест-В - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2018 (суддя Воронько В.Д.) у справі № 904/712/18 - залишено без змін.

28.12.2018 Господарським судом Дніпропетровської області видано наказ про примусове виконання рішення суду у справі №904/712/18.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 904/712/18 касаційну скаргу Приватного підприємства Інвест-В залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у справі № 904/712/18 залишено без змін.

17.11.2020 Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями Слобожанська Будівельна Кераміка звернулось до господарського суду із заявою про видачу дубліката наказу, в якій просило суд видати дублікат наказу № 904/712/18 від 28.12.2018 року виданого на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Приватного підприємства Інвест-В на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Слобожанська Будівельна Кераміка заборгованість у сумі 369 530,56 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 5 542,96 грн.

Заява про видачу дублікату судового наказу мотивована тим, що зазначений виконавчий документ було втрачено Індустріальним відділом ДВС у місті Дніпрі при пересиланні.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області №1691 від 17.11.2020, у зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_1 , відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл заяви .№54200/20 по справі №904/712/18, за результатами якого, заяву передано для розгляду судді Красота О.І.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 заяву по справі №904/712/18 передано на розгляд судді Красота О.І. для розгляду заяви про видачу дублікату наказу.

Згідно п.19.4 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувану дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Розглянувши матеріали заяви про видачу дублікату наказу, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Дніпропетровської області видано судовий наказ від 28.12.2018 року у справі №904/712/18 про стягнення з Приватного підприємства Інвест-В на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Слобожанська Будівельна Кераміка заборгованість у сумі 369 530,56 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 5 542,96 грн.

Відповідно до довідки Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі, вказаний наказ у справі №904/712/18, в період з 07.02.2019 по 23.12.2019, перебував на виконанні в Індустріальному відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

23.12.2019 державним виконавцем Шпигуновим А.Ю. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України про виконавче провадження по виконавчому провадженню №58274512.

Листом №35336 від 28.10.2020 Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі повідомив стягувача про те, що наказ від 28.12.2018 року у справі №904/712/18 втрачений при пересиланні не рекомендованим листом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Згідно з ч.4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження").

Враховуючи те, що востаннє стягувачу повернуто виконавчий документ 23.12.2019, строк для його пред`явлення спливає 23.12.2022, а отже строк пред`явлення наказу до примусового виконання не сплив.

Між тим, стягувач 17.11.2020 року, тобто в межах встановленого строку для пред`явлення наказу до виконання, звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого документу, мотивуючи її тим, що після пред`явлення наказу Господарського суду Дніпропетровської області до органів державної виконавчої служби, виконавчий документ було втрачено та на адресу заявника не повертався.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання, а ст. 8 передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.

Статтями 2, 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов`язковості судового рішення. Тобто, виконання судового рішення в порядку та в межах повноважень, закріплених законом, є одним з основних конституційних принципів, які характеризують державу як правову.

Відповідно до ч. 4 ст. 13, ст. 129 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини й громадянина захищаються судом; обов`язковість рішень суду є однією з основних задач судочинства.

Положення ст. ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Тобто, судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Наразі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2018 у справі №904/712/18, на виконання якого видано наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2018, не виконане.

За приписами п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як свідчать додані до заяви докази, даний наказ перебував на виконанні в органах державної виконавчої служби, проте 28.10.2020 Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі видав довідку про втрату виконавчого документа.

Станом на дату подання заяви про видачу дубліката наказу строк для його пред`явлення не сплив.

Дослідивши подані докази, суд вважає, що заява Позивача про видачу дублікату наказу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.234, п.19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву про видачу дубліката наказу від 28.12.2018 у справі №904/712/18 про стягнення з Приватного підприємства "Інвест-В" (м. Дніпро, пр. Газети "Правда", буд. 40-А, оф. 27; ідентифікаційний код 36094250) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" (м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 2-Б; ідентифікаційний код 21129873) заборгованість у сумі 369530,56 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 5542,96 грн. - задовольнити .

Видати дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2018 у справі №904/712/18 про стягнення з Приватного підприємства "Інвест-В" (м. Дніпро, пр. Газети "Правда", буд. 40-А, оф. 27; ідентифікаційний код 36094250) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" (м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 2-Б; ідентифікаційний код 21129873) заборгованість у сумі 369530,56 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 5542,96 грн.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 24.11.2020

Суддя О.І. Красота