Рішення

від 16.11.2020 по справі 908/2337/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/146/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2020 Справа № 908/2337/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовною заявою: комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради, 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129А

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «РИМ ХХІ» , 71630, Запорізька обл., Василівський р-н, м. Дніпрорудне, вул. Степова, буд. 7

про стягнення 5 424,68 грн.

без повідомлення (без виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулось комунальне підприємство «Облводоканал» Запорізької обласної ради (КП «Облводоканал» ) з позовною заява від 11.09.20 № 12/1527 до товариства з обмеженою відповідальністю «РИМ ХХІ» (ТОВ «РИМ ХХІ» ) про стягнення 5424,68 грн. заборгованості за договором від 01.01.17 № 286 про надання послуг централізованого питного водопостачання та водовідведення, з якої: 5001,33 грн. борг за послуги водопостачання, 183,48 грн. інфляційних втрат, 137,19 грн. 3 % річних та 102,68 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовано не належним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 01.01.17 № 286 щодо оплати наданих виконавцем споживачу послуг по договору у період з листопада 2017 р. по липень 2020 р. З урахуванням здійснених відповідачем оплат, за розрахунком позивача станом на 24.07.20 основний борг за вказаним договором складає 5001,33 грн. З підстав порушення відповідачем грошового зобов`язання позивач, окрім суми основного боргу у розмірі 5001,33 грн., просить стягнути з відповідача 183,48 грн. інфляційних втрат, 137,19 грн. 3 % річних та 102,68 грн. пені.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/2337/20 між суддями, 11.09.20 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою суду від 15.09.20 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2337/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи. Зокрема, вказаною ухвалою суду визначено відповідачу строк для подання до суду: клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (за необхідності) та відзиву на позов, із доказами, та документами, що підтверджують надіслання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (листом з описом вкладення) - протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, представником позивача копію ухвали про відкриття провадження у цій справі отримано - 17.09.20.

Копія ухвали від 15.09.20 про відкриття провадження у цій справі, яка була надіслана за адресою місцезнаходження ТОВ «РИМ ХХІ» (71630, Запорізька обл., Василівський р-н, м. Дніпрорудне, вул. Степова, буд. 7), яке значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) повернута підприємством зв`язку на адресу суду із зазначенням наступної причини повернення: за закінченням терміну зберігання .

Згідно із положеннями ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п. 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою Вручити особисто , рекомендовані листи з позначкою Судова повістка приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. 11 та п. 17 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Рекомендовані поштові відправлення, у т.ч. рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв`язку).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Господарський суд здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

А, сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатись поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Отже, господарським судом вжито всіх належних заходів визначених чинним ГПК України щодо повідомлення відповідача про розгляд господарським судом Запорізької області справи № 908/2337/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для вирішення спору у справі за наявними матеріалами.

Спір у цій справі розглянуто у межах строку визначеного ст. 248 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.17 між комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «РИМ ХХІ» (Споживач) укладено договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 286 (далі договір), за умовами п. 1.1 якого, Виконавець зобов`язується надавати Споживачу безперебійне водопостачання тата водовідведення послуги в обсягах, передбачених п. 2.1 договору та якісними нормативами, передбаченими в п. 2.3. договору, а Споживач зобов`язався прийняти надані послуги та оплатити їх у порядку та на умовах даного договору.

Відповідно до положень п. 3.4 договору, акти прийому-передачі наданих послуг та акти про зняття показників водолічильника є підставою для остаточних розрахунків за надані послуги.

Згідно з підпунктом 4.2.1 п. 4.2. договору, Споживач зобов`язаний, оплачувати послуги у встановлені договором строки.

Пунктом 15.1 договору визначено, що договір набирає чинності з 01.01.17 та діє до 31.12.17 включно, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Пунктом 15.3. договору передбачено, що за місяць до закінчення строку дії цього договору в разі відсутності заяви однієї із сторін про наміри його припинення, Договір вважається продовженим на наступний рік.

Учасниками справи до суду не надано доказів розірвання (припинення) договору від 01.01.17 № 286, чи доказів його визнання недійсним. А отже, вказаний договір є чинним.

Як свідчать матеріали справи, КП «Облводоканал» на виконання умов договору від 01.01.17 № 286 у період з листопада 2017 р. по липень 2020 р. надав відповідачу послуги на загальну суму 9519,20 грн., що підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг та актами-рахунками за наведений вище період, які підписані представником відповідача без заперечень (зауважень)

ТОВ «РИМ ХХІ» здійснило оплату вказаних послу частково у сумі 4 517,87 грн., внаслідок чого за ним рахується заборгованість за надані КП «Облводоканал» послуги у сумі 5001,33 грн.

Враховуючи, що відповідачем не здійснено своєчасного розрахунку за послуги надані за договором від 01.01.17 № 286 у період з листопада 2017 р. по липень 2020 р., позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5001,33 грн. боргу за послуги водопостачання, 183,48 грн. інфляційних втрат, 137,19 грн. 3 % річних та 102,68 грн. пені.

Норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та висновки суду.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис закріплено частинами 1, 7 ст. 193 ГК України.

В силу вимоги ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 8.1 договору визначено, що оплата за послуги водопостачання та водовідведення проводиться споживачем грошовими коштами до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі отриманого рахунку та акту про надані послуги.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт надання позивачем відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення у період з листопада 2017 р. по липень 2020 р. на загальну суму 9519,20 грн. та їх часткова оплата відповідачем у сумі 4 517,87 грн. підтверджується матеріалами цієї справи.

Згідно з розрахунком позивача викладеним у позовній заяві, заборгованість ТОВ «РИМ ХХІ» за надані позивачем послуги по договору від 01.01.17 № 286, з урахуванням здійсненних відповідачем оплат, станом на час звернення КП «Облводоканал» з позовом до суду склала суму 5001,33 грн.

Інших доказів здійснення оплати основної заборгованість по договору від 01.01.17 № 286 за спірний період суду не надано та про наявність таких оплат учасниками справи станом на час розгляду цієї справи судом не повідомлено.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивач належним чином свої обов`язки за договором від 01.01.17 № 286 щодо надання відповідачу послуг у період з листопада 2017 року по липень 2020 року, а відповідач в порушення умов вказаного договору не здійснив своєчасного та повного розрахунку з позивачем за надані послуги, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5001,33 грн. основного боргу є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню судом.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з ТОВ «РИМ ХХІ» 183,48 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2017 р. по березень 2020 р., 137,19 грн. 3 % річних за період з 16.12.17 по 10.09.20 та 102,68 грн. пені за період з 16.10.19 по 16.04.20.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано порушення умов договору від 01.01.17 № 286 щодо строків здійснення розрахунків за надані у період з листопада 2017 р. по липень 2020 р. послуги з водопостачання та водовідведення.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних за допомогою ІПС Законодавство , враховуючи положення п.8.1 договору, здійсненні відповідачем оплати заборгованості, а також те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3 % річних, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 137,19 грн. 3 % річних за загальний період з 16.12.17 по 10.09.20 та 183,48 грн. втрат від інфляції за загальний період з листопада 2017 р. по березень 2020 р.

З огляду на викладене, судом задовольняється вимога позивача про стягнення з відповідача 137,19 грн. 3 % річних та 183,48 грн. втрат від інфляції.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

У відповідності з вимогами Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 9.2. договору від 01.01.17 № 286 передбачено, що якщо оплата у вказаний у договорі термін не проведена, Споживач зобов`язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення прострочки від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, виходячи з наведених вище приписів чинного законодавства та умов договору від 01.01.17 № 286 правовими наслідками порушення відповідачем грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку, оскільки її стягнення передбачене п. 9.2. договору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунку пені за допомогою ІПС Законодавство , враховуючи положення п.8.1 та п. 9.2. договору, здійсненні відповідачем оплати заборгованості, а також те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 102,68 грн. пені за загальний період з 16.10.19 по 16.04.20.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 102,68 грн. пені.

Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 210, 236-239, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «РИМ ХХІ» (71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Степова, буд. 7, код ЄДРПОУ 36238226) на користь комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129А, код ЄДРПОУ 03327115) - 5001 (п`ять тисяч одну) грн. 33 коп. боргу за послуги з водопостачання та водовідведення, 183 (сто вісімдесят три) грн. 48 коп. інфляційних втрат, 137 (сто тридцять сім) грн. 19 коп. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. 68 коп. пені та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ГПК України .

У зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи судом підписано рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Повне рішення складено 23.11.20.

Суддя В.Л. Корсун