Рішення
від 22.10.2020 по справі 911/2139/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2139/19

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В.

за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К, дослідивши матеріали справи

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВАРІАНТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРДОКС»

про стягнення 3 408 815,00 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРДОКС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВАРІАНТ»

про стягнення 329 659,56 грн.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Шуліга В.А.;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Тітєнок О.О.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВАРІАНТ» звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРДОКС» про стягнення 3 408 815,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором поставки, в частині поставки неякісного устаткування, а також ненадання всієї, передбаченої договором, документації на устаткування.

У зв`язку із цим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 3 272 815,00 грн. вартості оплаченого устаткування та стягнення нарахованого штрафу у розмірі 136 000,00 грн. за поставку неякісного товару.

Ухвалою Господарського суду Київської області № 911/2139/19 від 29.08.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВАРІАНТ» залишено без руху.

24.09.2019 від позивача надійшли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 29.08.2019.

Враховуючи те, що суддя Сокуренко Л.В., з 09.09.2019 по 29.09.2019 включно перебувала у відпустці, тому позовна заява вх. № 2214/19 була розглянута суддею після виходу судді з відпустки.

Ухвалою суду від 30.09.2019 відкрито провадження по справі № 910/2139/19. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.10.2019.

23.10.2019 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останнім викладені заперечення по суті позову.

Також, 23.10.2019 до суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРДОКС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВАРІАНТ» про стягнення 329 659,56 грн.

24.10.2019 в судовому засіданні судом розглянуто, подану раніше, зустрічну позовну заяву та встановлено наступне.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРДОКС» посилалось на недотримання позивачем договору поставки устаткування № 11-06/2018 від 11.06.2018 в частині оплати товару. Зазначені обставини, на думку позивача за зустрічним позовом, є підставою для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВАРІАНТ» відповідальності у вигляді штрафних санкцій, передбачених умовами п. 6.3 договору, нарахованих пені та штрафу. У зв`язку із вищенаведеним, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом нараховану пеню у сумі 100 889,41 грн., а також штраф у розмірі 228 770,15 грн.

За приписами п.3 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частинами 1 та 2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

У частині 3 вказаної вище статті зазначено, що вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Розглянувши матеріали зустрічного позову, господарський суд визнав їх такими, що відповідають приписам ст.ст. 180, 162, 164, 172, 173 Господарського процесуального кодексу України та є достатніми для прийняття зустрічного позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 223 ГПК України, у протоколі судового засідання зазначаються ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати.

Умовами ч. ч. 4 - 5 ст. 233 ГПК України визначено, що ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

З урахуванням вищенаведеного у сукупності, господарським судом, в судовому засіданні 23.10.2019, без виходу у нарадчу кімнату, оголошено на місці ухвалу про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом, яку занесено до протоколу судового засідання.

23.10.2019 в судовому засіданні представником позивача за первісним позовом заявлено усне клопотання про відкладення підготовчого судового засідання для подачі відзиву на зустрічний позов.

В судовому засіданні 23.10.2019 судом оголошено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 14.11.2019, яка занесена до протоколу судового засідання.

06.11.2019 до канцелярії суду від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив на первісну позовну заяву.

14.11.2019 в судовому засіданні представником позивача за зустрічним позовом заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів справи копії Експертного висновку № 1-1258 від 07.09.2018, яке судом розглянуто та задоволено, а документи - долучені до матеріалів справи.

Також, в судовому засіданні 14.11.2019, представником відповідача за зустрічним позовом заявлено усне клопотання про долучення до матеріалів справи копії договору поставки, яке судом розглянуто та задоволено, а документи - долучені до матеріалів справи.

14.11.2019 в судовому засіданні судом оголошено ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого судового засідання на 12.12.2019, яка занесена до протоколу судового засідання.

18.11.2019 до канцелярії суду від позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічний позов.

04.12.2019 від відповідача за первісним позовом до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на первісний позов та клопотання про неприйняття до розгляду доказів у справі.

12.12.2019 позивачем за первісним позовом подано до суду клопотання про витребування оригіналів поштової квитанції № 0740025006023, поштового повідомлення № 0740025006023 та поштового опису вкладення № 0740025006023, копії яких додані до відзиву на позовну заяву, а також про направлення до відповідних правоохоронних органів окремої ухвали щодо відкриття кримінального провадження по факту підробки посадовими особами відповідача за первісним позовом офіційних документів та їх подальшого використання.

Ухвалою суду від 12.12.2019 судом частково задоволено клопотання позивача за первісним позовом та витребувано у відповідача за первісним позовом документи по справі. В іншій частині клопотання, судом відмовлено з підстав його необґрунтованості.

12.12.2019 в судовому засіданні судом оголошено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 23.01.2020, яка занесена до протоколу судового засідання.

14.01.2020 від відповідача за первісним позовом до канцелярії суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору; 16.01.2020 - відповідь на відзив на зустрічний позов; 16.01.2020 - письмові пояснення щодо вимог, викладених у позовній заяві та зустрічному позову; 16.01.2020 - письмові пояснення на клопотання по суті клопотання позивача від 12.12.2019; 16.01.2020 - повторне клопотання про неприйняття до розгляду доказів; 17.01.2019 - клопотання про огляд та витребування доказів; 20.01.2020 - додаткові відповідь на відзив на зустрічний позов та 20.01.2020 - письмові пояснення щодо ухвали суду від 12.12.2019 щодо витребування доказів.

23.01.2020 позивачем за первісним позовом подано до суду клопотання про неприйняття до розгляду доказів за вх. № 1543/20, які були додані відповідачем за первісним позовом до відзиву на зустрічний позов; 23.01.2020 - клопотання про направлення до правоохоронних органів окремої ухвали щодо відкриття провадження у справі; 23.01.2020 - клопотання про неприйняття до розгляду доказів за вх. 1545/20.

23.01.2020 в судовому засіданні судом розглянуто та на місці оголошено ухвалу про задоволення клопотання позивача за первісним позовом за вх. 1545/20 та відповідача за первісним позовом про неприйняття до розгляду доказів та про повернення їх заявникам, яку занесено до протоколу судового засідання.

Клопотання позивача за первісним позовом про неприйняття до розгляду доказів за вх. № 1543/20 та про направлення до правоохоронних органів окремої ухвали щодо відкриття провадження у справі буде розглянуто судом у наступному судовому засіданні.

Судом розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору, у зв`язку із підстав його необгрунтованності.

Також, судом в судовому засіданні, залучені всі заяви, подані сторонами, по суті справи.

23.01.2020 представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні усно відмовився від клопотання, поданого 17.01.2019, в частині витребування доказів.

23.01.2019 судом оголошено ухвалу про встановлення позивачу за первісним позовом строку для подання заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позов - 10 днів з даного судового засідання та про відкладення підготовчого судового засідання на 05.02.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 23.01.2020 судом повернуто відповідачу за первісним позовом його клопотання від 17.01.2020 в частині огляду доказів у справі із підстав, викладених в ухвалі суду.

04.02.2020 від відповідача за первісним позовом до суду надійшли заперечення на клопотання позивача за первісним позовом, а саме: на клопотання щодо неприйняття до розгляду доказів, які були додані відповідачем за первісним позовом до відповіді на відзив на зустрічний позов від 15.01.2020; на клопотання від 23.01.2020 щодо виключення з числа доказів документів, поданих відповідачем за первісним позовом та на клопотання про направлення окремої ухвали.

05.02.2020 від позивача за первісним позовом до канцелярії суду надійшло клопотання про залишення без розгляду та повернення відповідачу за первісним позовом відповіді на відзив на зустрічний позов у зв`язку із простроченням відповідачем за первісним позовом строку для її подачі.

Щодо зазначеного клопотання, судом повідомлено заявника, що, у зв`язку із тим, що судом не встановлено строків для подачі відзиву на зустрічний позов, а також відповіді на відзив на зустрічний позов, тому, подане клопотання позивача за первісним позовом є юридично не обґрунтованим, у зв`язку із чим судом відмовлено в його задоволенні.

05.02.2020 позивачем за первісним позовом подано до канцелярії суду клопотання про витребування у відповідача за первісним позовом переліку доказів у справі, а також клопотання про прийняття відмови останнього від визнання обставин, викладених у відповіді на відзив № 613 від 04.11.2019 щодо отримання ТОВ «Інваріант» від ТОВ «Хардокс» оригіналів видаткової накладної № ОУ000000008 від 29.05.2019 та акту приймання-передачі від 29.05.2019.

Також, позивачем за первісним позовом, 05.02.2020 подано до суду позовну заяву про розірвання договору поставки та стягнення коштів (уточнену), відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНВАРІАНТ» , окрім заявлених позовних вимог, ще просить суд розірвати договір поставки.

Розглянувши в судовому засіданні 05.02.2020 уточнену позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВАРІАНТ» , суд не прийняв останню та повернув її заявнику, про що винесено ухвалу суду.

Також, ухвалою суду від 05.02.2020 судом задоволено клопотання позивача за первісним позовом та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРДОКС» надати суду для огляду в судовому засіданні: - оригінал поштового конверту № 0740025006031, оригінали поштової квитанції № 0740025006031, поштової накладної № 0740025006031 та поштового опису вкладення № 0740025006031, копії яких додані до відзиву на позовну заяву.

Крім того, 05.02.2020 в судовому засіданні, представником відповідача за первісним позовом заявлено усне клопотання про відмову від поданих 04.02.2020 заперечень на клопотання позивача за первісним позовом, з урахуванням відмови позивача за первісним позовом в даному судовому засіданні від зазначених клопотань, в тому числі і від клопотання вх. № 1543/20.

Одночасно, ухвалою суду від 05.02.2020 зобов`язано сторін надати суду все наявне листування та всю наявну електронну переписку між сторонами (керівниками, працівниками підприємств один з одним) щодо виконання умов договору поставки устаткування № 11-06/2018 від 11.06.2018.

Також, в судовому засіданні 05.02.2020 судом оголошено ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання на 19.02.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

18.02.2020 відповідачем за первісним позовом подано до канцелярії суду письмові пояснення по справі, а також копії наявної між сторонами електронної переписки.

19.02.2020 від позивача за первісним позовом надійшли до канцелярії суду частково документи на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2020.

В судовому засіданні 19.02.2020 судом досліджено документи, подані сторонами на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2020, а також, подане раніше клопотання позивача за первісним позовом про прийняття судом відмови позивача за первісним позовом від визнання обставин, викладених у відповіді на відзив № 613 від 04.11.2019 щодо отримання ТОВ «Інваріант» від ТОВ «Хардокс» оригіналів видаткової накладної № ОУ000000008 від 29.05.2019 та акту приймання-передачі від 29.05.2019.

В судовому засіданні 19.02.2020 судом була прийнята відмова Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВАРІАНТ» від визнання обставин, викладених у відповіді на відзив № 613 від 04.11.2019 щодо отримання ТОВ «Інваріант» від ТОВ «Хардокс» оригіналів видаткової накладної № ОУ000000008 від 29.05.2019 та акту приймання-передачі від 29.05.2019, з підстав, викладених в ухвалі суду від 19.02.2020.

Враховуючи те, що судом здійснено всі необхідні процесуальні дії до закінчення підготовчого провадження, беручи до уваги те, що сторони скористались всіма наданими їм процесуальним законодавством правами, а також, у зв`язку із наявністю у матеріалах справи достатніх доказів для початку судового розгляду справи по суті, тому ухвалою суду від 19.02.2020 судом оголошено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 911/2139/19 до судового розгляду по суті на 17.03.2020 о 14:00 з попереднім погодженням дати судового засідання із учасниками судового процесу.

Не погодившись з ухвалою суду від 05.02.2020, якою судом було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНВАРІАНТ» уточнену позовну заяву № 100 від 03.02.2020 з доданими до неї документами, останнє звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.02.2020 по даній справі.

26.02.2020 Господарський суд Київської області направив матеріали оскарження ухвали від 05.02.2020 у справі № 911/2139/19 до Північного апеляційного господарського суду.

12.03.2020 до канцелярії Господарського суду Київської області надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 у справі № 911/2139/19, відповідно до якої Північний апеляційний господарський суд витребовує справу № 911/2139/19 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВАРІАНТ» на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.02.2020 у справі № 911/2139/19.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.03.2020 ухвалено зупинити провадження у справі № 911/2139/19 та направити матеріали справи № 911/2139/19 до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 по справі № 911/2139/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВАРІАНТ» на ухвалу Господарського суду Київської області від 05.02.2020 у справі № 911/2139/19 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Київської області від 05.02.2020 у справі № 911/2139/19 залишено без змін.

30.04.2020 матеріали справи повернуто до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.05.2020 у справі № 911/2139/19 поновлено провадження та призначено судове засідання на 21.05.2020.

18.05.2020 на електронну адресу суду від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням на всій території України карантину.

21.05.2020 в судове засідання з`явились представники відповідача за первісним позовом.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання 21.05.2020 не з`явився, про причини неявки повідомив суд поданою раніше заявою від 18.05.2020.

В судовому засіданні 21.05.2020 судом оголошено ухвалу суду про відкладення судового засідання на 24.06.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення позивача за первісним позовом, судом складено та направлено на адресу останнього ухвалу-повідомлення від 21.05.2020.

01.06.2020 до Господарського суду Київської області надійшов запит Північного апеляційного господарського суду щодо направлення господарської справи № 911/2139/19 до суду апеляційної інстанції, у зв`язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВАРІАНТ» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що провадження у справі № 911/2139/19 належить зупинити до завершення перегляду в касаційному порядку постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020, а матеріали справи № 911/2139/19 належить направити до Північного апеляційного господарського суду для подальшого скерування до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про що винесено ухвалу суду від 04.06.2020.

Постановою Верховного суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19 ухвалу Господарського суду Київської області від 05.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 у справі № 911/2139/19 залишено без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інваріант» - без задоволення.

27.08.2020 матеріали справи повернуто до Господарського суду Київської області.

Ухвалою суду від 31.08.2020 судом поновлено провадження у справі № 911/2139/19 та призначено судове засідання на 17.09.2020 о 16:10.

15.09.2020 від позивача за первісним позовом на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із знаходженням представника у щорічній відпустці.

17.09.2020 від позивача за первісним позовом на електронну адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів перебування представника позивача на лікарняному.

В судове засідання 17.09.2020 з`явились представники відповідача за первісним позовом.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання 17.09.2020 не з`явився, про причини неявки повідомив суд поданими раніше заявами від 15.09.2020 та 17.09.2020.

В судовому засіданні 17.09.2020 судом оголошено ухвалу суду про відкладення судового засідання на 08.10.2020, яку занесено до протоколу судового засідання.

З метою повідомлення позивача за первісним позовом, судом складено та направлено на адресу останнього ухвалу-повідомлення від 21.09.2020.

08.10.2020 в судове засідання з`явились представники позивача за зустрічним позовом та відповідача за зустрічним позовом.

08.10.2020 в судовому засіданні позивачем за первісним позовом надано усні пояснення по суті спору, відповідно до яких останній просив суд первісний позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступне.

За твердженнями позивача за первісним позовом, 11.06.2018 між ТОВ Інваріант , як замовником та ТОВ Хардокс , як постачальником, був укладений договір поставки устаткування №11-06/2018.

На умовах вищезазначеного договору поставки постачальник взяв на себе зобов`язання виготовити, поставити та передати у власність замовника Установку піролізну з переробки автошин UTILIZER (далі - устаткування).

Крім цього, пунктом 1.3 договору поставки передбачено, що постачальник виробляє устаткування, виконує поставку устаткування на склад покупця, виконує монтаж та запуск поставленого устаткування на території замовника та вивчає персонал замовника умовам експлуатації устаткування.

Як стверджує позивач за первісним позовом, під час дії договору між сторонами були укладені додаткові угоди №1/А від 28.03.2019 та №2/А від 18.04.2019, а також Специфікації на поставку устаткування № 2 від 28.03.2019 та №3 від 18.04.2019, у зв`язку із постачанням відповідачем товару неналежної якості.

Крім того, позивач наголошує, що той товар, який був поставлений відповідачем, є некомплектний, недопоставлений та без супровідної документації (паспортів, сертифікатів якості, та відповідності, інструкції з експлуатації тощо), як того вимагають умови договору.

Враховуючи зазначене, 29.05.2019 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача із претензією, в якій вимагав повернути сплачені за Устаткування кошти у сумі 3 272 815,00 грн. у зв`язку із ненаданням всіх необхідних супроводжуючих документів на Устаткування, яке має бути поставлене.

Як стверджує позивач за первісним позовом, ТОВ Інваріаінт так і не отримало відповіді на претензію, а також і супроводжуючих документів на устаткування.

Враховуючи вищенаведені обставини, позивач за первісним позовом звернувся до суду і просить стягнути з відповідача 3 272 815,00 грн. сплачених коштів за устаткування та штраф у розмірі 136 000,00 грн. нарахований за неякісне устаткування.

В свою чергу, відповідач за первісним позовом, в судовому засіданні 08.10.2020, надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти первісного позову заперечує в повному обсязі, з огляду на наступне.

Так, 11.06.2018р між ТОВ Інваріант та ТОВ Хардокс був укладений договір поставки устаткування № 11-06/2018, а також додаткова угода №1/А від 28.03.2019р та додаткова угода №2/А від 18.04.2019р до договору.

На виконання зазначеного договору, як стверджує відповідач за первісним позовом, останнім здійснено поставку позивачу за первісним позовом наступного обладнання: установка піролізна з переробки автошин UTILIZER - 1 (один) комплект; частини установки піролізної з переробки автошин UTILIZER - конструкція рами виробничого устаткування - 1 (один) комплект; конвейор стрічковий шевронного типу 2 форми - 2 (два) комплекти; залізно-дорожня цистерна б/в ємністью 73.1 м.куб. №57167694 - 1 (одна) штука. Задля здійснення доставки зазначеного обладнання, відповідач за зустрічним позовом уклав з перевізником договір перевезення. На підтвердження зазначеного, відповідачем за первісним позовом долучено до матеріалів справи ТТН, в яких міститься підпис та печатка уповноважених представників ТОВ Інваріант .

Щодо тверджень позивача за первісним позовом, стосовно ненадання документів, відповідач за первісним позовом зазначає наступне. Відповідач за первісним позовом посилається на ст. 666 ЦК України та Інструкцію П-7 і наполягає, що позивачем не складено акту про фактичну якість і комплектність продукції, що поступила, в якому зазначено, які саме документи відсутні. Також, відповідач за первісним позовом стверджує, що матеріали справи не містять і доказів встановлення позивачем за первісним позовом ТОВ Хардокс розумного строку для передання документів, які не надані продавцем, що також, на думку відповідача за первісним позовом свідчить про належне виконання останнім всіх обов`язків по договору та, в свою чергу, відсутність будь-яких заперечень з боку ТОВ Інваріант при прийнятті обладнання.

З приводу посилання позивача за первісним позовом на постачання відповідачем за первісним позовом обладнання неналежної якості, ТОВ Хардокс заперчує повністю та наполягає на наступному. ТОВ Хардокс зазначає, що обладнання - Установка піролізна з переробки автошин UTILIZER не була поставлена позивачу за первісним позовом жодного разу. Більше того, у зв`язку із тим, що зазначене обладнання виготовлялося на замовлення іншою юридичної особою, нерезидентом України в Китаї, і зазначене обладнання двічі надходило до відповідача за первісним позовом неналежної якості, тому для належного виконання умов договору поставки та за власним бажанням, відповідач за первісним позовом звернувся до ТПП за офіційним експертним висновком. Отримавши офіційний висновок ТПП, в якому було зазначено про непридатність для вводу в експлуатацію і подальшому промисловому використанню спірного обладнання, сторонами і були підписані додаткові угоди №1/А від 28.03.2019 та №2/А від 18.04.2019, а також Специфікації на поставку устаткування № 2 від 28.03.2019 та №3 від 18.04.2019. При чому, як стверджує відповідач за первісним позовом, у зв`язку із підписанням додаткової угоди №2/А від 18.04.2019, сторонами узгоджено заміну складового компоненту як обов`язкової цілісної частки предмету договору №11-06/2018 від 11.06.2018 року. А це, на думку відповідача за первісним позовом, дуже суттєво впливає на паспорт, який ТОВ ХАРДОКС повинен передати разом з устаткуванням. У паспорті на устаткування повинні бути вказані всі технічні характеристики усього обладнання як невід`ємних компонентів предмету договору згідно п.1.1. «Установка піролізна з переробки автошин UTILIZER , та, щоб належним чином заповнити паспорт на устаткування, повинні бути відомі певні відомості про технічні характеристики обладнання як складового компоненту устаткування і воно повинно бути у наявності: виготовлено, поставлено та розмитнено. Але на момент звернення позивачем за первісним позовом до суду, був відсутній один важливий компонент - шредер для подрібнення гуми, модель НУS-1250 в комплекті, з подаючим конвеєром та конвеєром для вивантаження, який являється невід`ємною складовою частиною устаткування «Установка піролізна з переробки автошиц UTILIZER . Тому, відповідач за первісним позовом просить суд прийняти до уваги, що на момент звернення ТОВ Інваріант до суду з позовною заявою, поставка устаткування не була закінчена, у зв`язку з чим у ТОВ ХАРДОКС не настав обов`язок передачі паспорту та сертифікату виробника, тому що в паспорті на устаткування не було можливості належним чином додати недостаючі технічні характеристики третього компонента.

Враховуючи всі вищенаведені обставини, представник відповідача за первісним позовом просить суд відмовити позивачу за первісним позовом в повному обсязі.

08.10.2020 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 22.10.2020, про що занесено до протоколу судового засідання.

22.10.2020 в судовому засіданні позивачем за зустрічним позовом надано усні пояснення по суті спору, відповідно до яких останній просив суд зустрічний позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступне.

За твердженнями позивача за зустрічним позовом, 11.06.2018 між ТОВ Інваріант , як замовником та ТОВ Хардокс , як постачальником, був укладений договір поставки устаткування №11-06/2018. На умовах вищезазначеного договору поставки постачальник взяв на себе зобов`язання виготовити, поставити та передати у власність замовника Установку піролізну з переробки автошин UTILIZER (далі - устаткування).

В подальшому, сторонами підписані додаткові угоди № 1/А від 28.03.2019 та №2/А від 18.04.2019, а також Специфікації на поставку устаткування №1 від 11.06.2018, № 2 від 28.03.2019 та №3 від 18.04.2019, якими сторони узгодили новий шредер, його вартість, нові строки та порядок здійснення оплати. За ствердженнями позивача за зустрічним позовом, постачальником (позивачем за зустрічним позовом) 23.05.2019 на адресу замовника було направлено повідомлення про готовність товару до відвантаження, однак, як зазначає ТОВ Хардокс , відповідач за зустрічним позовом на теперішній час не сплатив 772 815,00 грн.

Враховуючи вищенаведені обставини у сукупності, позивач за зустрічним позовом звернувся до суду із позовом про стягнення з ТОВ Інваріант 100 889,41 грн. нарахованої пені та 228 770,15 грн. штрафу за прострочення сплати чергового платежу за обладнання.

В свою чергу, відповідач за зустрічним позовом, в судовому засіданні 22.10.2020, надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти зустрічного позову заперечує в повному обсязі, з огляду на наступне. За твердженнями ТОВ Інваріант , останнє не отримувало від ТОВ Хардокс повідомлення від 23.05.2019 про готовність товару до відвантаження обладнання і позивач за зустрічним позовом не надав суду належних та допустимих доказів направлення зазначеного повідомлення відповідачу за зустрічним позовом. При чому, на переконання відповідача за зустрічним позовом, ТОВ Інваріант було складено та направлено на адресу ТОВ Хардокс претензію, яку останнім отримано 12.06.2019, і тому, з цієї дати договір поставки вважається розірваним. Зазначені обставини розірвання договору виключають можливість та право позивача за зустрічним позовом на нарахування будь-яких штрафних санкцій та стягнення грошових коштів за обладнання. Одночасно, представник ТОВ Інваріант звертає увагу суду, що позивач за зустрічним позовом в будь-якому випадку не вірно здійснює нарахування штрафу, оскільки базою нарахування визначає не суму договору, яка визначена п. 3.1 договору та складає 3 600 000,00 грн., і яка не була змінена укладеним додатковим угодами до договору. А здійснює нарахування на суму 4 575 403,00 грн., що становить вартість устаткування, яка дійсно збільшувалась додатковими угодами. Проте, як стверджує відповідач за зустрічним позовом, п. 3 розділу 6 договору наділяє постачальника правом на нарахування штрафу саме на суму договору, а не на вартість обладнання. Враховуючи все вищенаведене у сукупності, відповідач за зустрічним позовом просить суд в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 22.10.2020 судом заслухано позиції сторін в судових дебатах.

Приймаючи до уваги, що сторони скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 22.10.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Хардокс (далі - постачальник, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інваріант (далі - замовник, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) укладено договір поставки устаткування № 11-06/2018 ( далі - договір). Відповідно до п. п. 1.1 та 1.2 зазначеного правочину, на умовах цього договору постачальник зобов`язується виробити, поставити та передати у власність замовника Установка піролізна з переробки автошин UTILIZER , далі - устаткування, а замовник в свою чергу, зобов`язується прийняти і оплатити устаткування. Найменування, склад та комплектність устаткування наведені у додатку № 1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до додатку № 1 до договору, комплектність виробничої лінії з переробки вуглецевих відходів складається із:

- установки піролізної з переробки автошин UTILIZER в кількості один комплект, варістю 1 900 000,000 грн (виробництво Україна);

- шредеру для подріблення гуми SSJ-1280 у комплекті з подаючим конвеєром та конвеєром для вивантаження, вартістю 1 560 000,00 грн.(виробництво Китай);

- конвейору стрічкового шевронного типу Z форми, вартістю 420 000,00 грн. (виробництво Китай);

- роботи по доставці, монтажу, запуску, наладці роботи Устаткування, навчанню персоналу замовника умовам експлуатації устаткування, вартістю 120 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору, постачальник виробляє устаткування, виконує поставку устаткування на склад покупця, виконує монтаж та запуск поставленого устаткування на території Замовника, та навчає персонал замовника умовам експлуатації устаткування. Постачальник має право залучати третіх осіб та стороні організації з метою виконання умов Договору.

Умовами п. 2.1 договору визначено, що якість устаткування, що поставляється, розроблено та вироблено на підставі технічних Умов, та підтверджується сертифікатами відповідності виробника або Держстандарту. На устаткування яке належить поставці видається паспорт.

Відповідно до п. 2.3 та 2.4 договору, у разі виявлення замовником устаткування неналежної якості, термін зміни устаткування або їх частини/складових, становить 15 робочих днів з моменту повідомлення постачальника, при наявності експертного висновку, що наданий сертифікованим дослідним закладом. Устаткування повинно відповідати чинним в Україні нормам та стандартам.

Згідно з пунктами 3.1 - 3.4 договору, сума цього договору становить 3 600 000,00 грн. 00 коп. (три мільйони шістсот тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 600 000,00 грн. (шістсот тисяч гривень 00 коп.). Загальна вартість товару за цим Договором: 3 480 000,00 грн. 00 коп. (три мільйони чотириста вісімдесят тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 580 000 гривень 00 коп. (п`ятсот вісімдесят тисяч гривень 00 коп.). Загальна вартість послуг за цим Договором: 120 000,00 грн. 00 коп. (сто двадцять тисяч гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ 20 000 гри. 00 коп. (двадцять тисяч гривень 00 коп.). Сума договору може бути переглянута за взаємною згодою сторін, шляхом укладання додаткової угоди.

Передплата за виробництво та поставку устаткування здійснюється заявником впродовж 5 (п`яти) календарних днів з дати підписання договору у розмірі 50% від загальної вартості товару згідно п.3.2., що складає 1 740 000,00 гри. (один мільйон сімсот сорок тисяч грн., 00 коп.), в тому числі ПДВ - 290 000 грн. 00 коп. (двісті дев`яносто тисяч грн. 00 коп.). У разі порушення строку здійснення первинної передплати після підписання договору більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів, постачальник має право розірвати договір в односторонньому порядку, та відмовитись від початку виконання договору. Часткова доплата за виробництво та поставку устаткування здійснюється замовником впродовж 5 (п`яти) календарних днів з дати повідомлення постачальника, у розмірі 30% від загальної вартості товару згідно п.3.2., що складає 1 041 000 грн. 00 коп. (один мільйон сорок одна тисяча грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 173 000 грн. 00 коп. (сто сімдесят три тисячі гривень 00 коп.). Остаточна доплата за виробництво та поставку устаткування здійснюється замовником впродовж 5 (п`яти) календарних днів з дати повідомлення постачальника про готовність устаткування до відвантаження та поставки у розмірі 20% від загальної вартості товару згідно п. 3.2, що складає 696 000,00 грн. (шістсот дев`яносто шість тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 116 000,00 грн. Повідомлення замовнику може бути направлено за узгодженням сторін поштою замовленим листом, електронною поштою, факсимільним зв`язком(п. п. 3.5- 3.7 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору, постачальника, DАР м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область. Передача, відвантаження (приймання - передача) товару здійснюється за місцем знаходження постачальника за адресою: Україна, 50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул., Ракітіна, 31 - д/1.

Згідно з п. 4.2 договору, строк виробництва та поставки устаткування після укладання договору та отримання від замовника передплати згідно п.3.5. цього договору - 90 робочих днів.

Пунктами 4.3 та 4.5 договору встановлено, що передача устаткування здійснюється шляхом підписання видаткової накладної, товаро - транспортної накладної та акту прийому передачі сторонами. Постачальник зобов`язується надати замовнику усі необхідні документи для прийому устаткування. Замовник має право відмовитись від приймання устаткування в разі не підготовки, або неналежної підготовки постачальником необхідних документів для приймання устаткування (видаткової накладної, акту приймання - передачі).

Відповідно до п. 9.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписаний та скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2018 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

В подальшому, між сторонами досягнуто згоди щодо підписання додаткової угоди № 1/А від 28.03.2019, наступного змісту:

У зв`язку з тим, що шредер для подрібнення гуми 881-1280 (виробництво Кітай) який сторони узгодили у специфікації №1 до договору поставки №11-06/2018 є дефектним та не можливо його застосування у виробничому технологічному ланцюгу, що підтверджується висновками ТПП України, узгодити нову вартість шредера та терміни його виробництва. Сторони узгодили що новий шредер постачальник виробить за власними кресленнями та власними силами. Узгоджена вартість шредера для подрібнення гуми складає 1 560 000,00 грн з ПДВ. У зв`язку з підвищенням вартості устаткування, загальна вартість устаткування за договором №11 -06/2018 від 11.06.2018 складає 4 000 000,00 грн з ПДВ. Термін виробництва шредера складає 60 календарних днів з дати підписання даної додаткової угоди. Замовник після підписання даної додаткової угоди у термін 10 робочих днів перераховує постачальнику залишок вартості за договором. Загальні терміни виробництва устаткування та виконання монтажних робіт вважаються подовженими з дати підписання цієї додаткової угоди терміном на 60 календарних днів. Інші умови договору №11 -06/2018 залишаються без змін.

У зв`язку із підписанням додаткової угоди № 1/А, сторонами підписано додаток № 2 від 28.03.2019 - Специфікацію на поставку устаткування № 2 до договору, відповідно до змісту якого комплектність виробничої лінії з переробки вуглецевих відходів складається із:

- конвейору стрічкового шевронного типу Z форми, вартістю 420 000,00 грн. (виробництво Китай);

Також, 18.04.2019 між сторонами досягнуто згоди щодо підписання додаткової угоди №2/А, наступного змісту: У зв`язку з тим, що шредер для подрібнення гуми SSJ-1280 (виробництво Китай), який сторони узгодили у Специфікації №1 до договору поставки №11-06/2018 є дефектним та не можливо його застосування у виробничому технологічному ланцюгу, що підтверджується висновками ТПП України, узгодити нову вартість шредера та терміни його виробництва. Сторони узгодили що новий шредер постачальник замовить виробництво в Китаї за власними кресленнями та прийме рішення щодо постачальника шредера для переробки гуми. Узгоджена вартість шредера для подрібнення гуми модель НУS-1250 в комплекті, який являється невід`ємною складовою шредера, з подаючим конвеєром та конвеєром для вивантаження складає 2 135 403,00 грн з ПДВ. Узгоджена нова комплектність та вартість устаткування у специфікації № 3 від 18.04.2019. У зв`язку з підвищенням вартості устаткування, загальна вартість устаткування за договором №11- 06/2018 від 11.06.2018 складає 4 575 403,00 грн. з ПДВ. Термін виробництва та поставки шредера моделі НУS-1250 у комплекті із подаючим конвеєром та конвеєром для вивантаження складає 60 робочих днів з дати підписання даної додаткової угоди та перерахування коштів на рахунок постачальника згідно графіку платежів. Замовник сплачує перший платіж у сумі 444 815,00 грн. з ПДВ у термін 5 (п`ять) робочих днів з дати підписання цієї додаткової угоди. Замовник сплачує другий платіж у сумі 772 815,00 грн. з ПДВ після повідомлення про готовність товару до відвантаження у термін 5 (пять) робочих днів з дати повідомлення. Замовник сплачує третій платіж у сумі 409 773,00 грн. з ПДВ після повідомлення про прибуття товару в порт Одесса, та готовності товару до розмитнення у термін 5 (пять) робочих днів з дати повідомлення. Загальні терміни виробництва та поставки устаткування та виконання монтажних робіт вважаються подовженими з дати підписання цієї додаткової угоди терміном на 60 робочих днів. Після повної поставки товару та устаткування, замовник сплачує постачальнику 120 000,00 грн. з ПДВ за роботи по доставці, монтажу, запуску, наладці роботи устаткування, інструктажу персоналу замовника умовам експлуатації Устаткування. .

У зв`язку із підписанням додаткової угоди № 2/А, сторонами підписано додаток № 3 від 18.04.2019 до договору - Специфікацію на поставку устаткування № 3, відповідно до змісту якого комплектність виробничої лінії з переробки вуглецевих відходів складається із:

- шредеру для подріблення гуми HYS-1250 у комплекті з подаючим конвеєром та конвеєром для вивантаження, вартістю 2 135 403,00 грн.(виробництво Китай);

- конвейору стрічкового шевронного типу Z форми, вартістю 420 000,00 грн. (виробництво Китай);

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір поставки устаткування № 11-06/2018 від 11.06.2018 та всі додатки до нього, як належні підстави, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин містить елементи різних договорів, а саме: договору поставки, договору надання послуг та договору підряду.

Звертаючись із первісними позовними вимогами ТОВ Інваріант посилається на неналежне виконання відповідачем за первісним позовом умов договору поставки в частині не надання всіх необхідних супроводжувальних документів на устаткування, яке має бути поставлене. У зв`язку із чим, ТОВ Інваріант , керуючись ст. 666 ЦК України, повідомило ТОВ Хардокс про відмову від договору поставки, і тому, ТОВ Інваріант просить суд стягнути з відповідача всі сплачені грошові кошти у сумі 3 272 815,00 грн. Крім того, ТОВ Інваріант стверджує, що ТОВ Хардокс двічі поставив неякісне устаткування, у зв`язку з чим, з урахуванням п. 5 розділу 6 договору, позивач за первісним позовом нарахував та просить стягнути з відповідача за первісним позовом штраф за поставку неякісного устаткування у сумі 136 000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд зазначає наступне.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, сторонами узгоджено в умовах договору, а саме, п. 3.5, здійснення передплати за виробництво та поставку устаткування впродовж 5 календарних днів з дати підписання договору у розмірі 50 % від загальної вартості товару, що складає 1 740 000,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем за первісним позовом здійснено наступні оплати: 12.06.2018 сплачено 100 000,00 грн; 15.06.2018 - 300 000,00 грн.; 06.07.2018 - 500 000,00 грн. та 100 000,00 грн.; 23.07.2018 - 150 000,00 грн.; 31.07.2018 - 600 000,00 грн.; 03.08.2018 - 50 000,00 грн.; 30.08.2018 - 1 028 000,00 грн.; 01.04.2019 - 400 000,00 грн. та 25.04.2019 - 444 815,00 грн., що загалом становить 3 672 815,00 грн.

Наразі, суд зазначає, що в строк, визначений п. 3.5 договору (5 к.д. з дати підписання договору - 19.06.2018 включно, з урахуванням вихідних днів) позивачем за первісним позовом здійснено оплату не в повному обсязі, а саме: в сумі 400 000,00 грн. замість визначеної договором - 1 740 000,00 грн. Проте, в подальшому, позивачем за первісним позовом здійснено оплату першого платежу в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.

При цьому, будь-яких заперечень щодо порушення строків здійснених оплат з боку сторін матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні за якими вантажовідправником є відповідач за зустрічним позовом, а вантажоотримувачем є позивач за первісним позовом. Відповідно до ТТН № РОУ001 від 27.09.2018, ТОВ Інваріант отримало каркас виробничої лінії в межповерхові перекриття. Ємність об`ємом 2 м.куб. Відповідно до ТТН № РОУ002 від 02.10.2018, ТОВ Інваріант отримало Колону піролізу, колону теплообмінну, елементи каркаса конструкції виробничої лінії. Відповідно до ТТН № від ТОВ Інваріант отримало градирню (ємність для охолодження води). Зазначені ТТН з боку позивача за первісним позовом скріплені підписом та печаткою товариства без будь-яких зауважень та заперечень.

При чому, судом досліджені наявні у матеріалах справи акти № 1 від 28.09.2018, № 2 від 03.10.2018 та № 3 від 16.04.2019, на які посилається позивач за первісним позовом, як на доказ фіксування постачання відповідачем за первісним позовом устаткування без належно супровідних документів.

Відповідно до п. 4.5 договору, замовник має право відмовитись від приймання устаткування в разі не підготовки, або неналежної підготовки постачальником необхідних документів для приймання устаткування (видаткової накладної, акту приймання - передачі).

Відповідно до змісту зазначених актів, господарський суд встановив, що комісією ТОВ Інваріант зафіксовано, що постачальником порушені умови договору поставки та вимог чинного законодавства України, а саме: постачання товару без будь-яких супровідних документів; постачання некомплектного товару.

Разом із тим, господарський суд критично ставиться до вищенаведених доказів постачання ТОВ Хардокс позивачу за первісним позовом устаткування без будь-якої супровідної документації, оскільки зазначені акти складені одноособово, виключно співробітниками ТОВ Інваріант , а саме: заступником генерального директора, комірником, головним бухгалтером та інженером з комплектації обладнання. При цьому, доказів повідомлення Товариством з обмеженою відповідальністю Інваріант відповідача за первісним позовом про зазначені обставини і про наміри складання актів щодо фіксації виявлених недоліків, матеріали справи не містять. Протилежного суду не доведено.

Отже, позивач за первісним позовом, як замовник, при здійсненні отримання товару від постачальника не скористався своїм правом щодо фіксування у ТТН будь-яких встановлених недоліків, а саме: щодо комплектації, якості устаткування тощо.

Разом із тим, посилаючись на ст. 666 ЦК України, позивач за первісним позовом 29.05.2020 склав та 30.05.2020 направив відповідачу за первісним позовом претензію про розірвання договору та повернення коштів. Відповідно до зазначеної претензії, ТОВ Інваріант просило ТОВ Хардокс повернути повністю грошові кошти в розмірі 3 272 815,00 грн. сплачені в рамках договору поставки устаткування №11-06/2018 від 11.06.2018 в строк до 15.06.2019. Також, просило вирішити всі організаційні питання щодо повернення поставленого Устаткування в рамках договору поставки устаткування №11-06/2018 від 11.06.2018 в строк до 15.06.2019, але у будь - якому випадку не раніше повернення сплачених за Устаткування коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Отже, за умови, що продавцем не передано покупцю документів, що стосуються цього товару, законодавець наділяє покупця правом встановлення продавцю розумного строку для виконання обов`язку продавця щодо передачі відповідних документів до товару.

В свою чергу, матеріали справи не містять доказів встановлення позивачем за первісним позовом будь-якого строку ТОВ Хардокс для передачі документів, які, за ствердженнями ТОВ Інваріант , не були передані постачальником. Протилежного суду не доведено.

Частиною 2 ст. 666 ЦК України унормовано, що якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Зазначеною нормою закону визначено право покупця в односторонньому порядку відмовитися від договору та повернути товар продавцю. Однак, зазначене право виникає виключно за одночасної наявності двох умов: у разі встановлення покупцем для продавця розумного строку для передання ненаданих документів; якщо продавець, у встановлений строк, зазначені документи на передав покупцю.

З огляду на відсутність обох виключних умов, передбачених ст. 666 ЦК України, господарський суд встановив, що право на односторонню відмову від договору та повернення товару продавцю у позивача за первісним позовом не виникло.

Крім того, п.п. 5.2.2 договору сторони узгодили, що у разі невиконання (неналежного виконання) постачальником зобов`язань, передбачених цим договором, замовник має право, достроково розірвати цей договір у порядку, визначеному цим договором.

В свою чергу, п. 9.2 договору визначено, що кожна із сторін має право ініціювати розірвання цього договору, згідно з чинним законодавством України.

Частинами 1-2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 654 ЦК України, розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Умовами п. 10.3 договору визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди.

Здійснивши правовий аналіз норм чинного законодавства України, а також, умов договору, погоджених сторонами, щодо розірвання договору, господарський суд встановив, що договір поставки устаткування № 11-06/2018 від 11.06.2018 може бути достроково розірвано за ініціюванням замовника у двох випадках: 1) за умови підписання між сторонами додаткової угоди про таке розірвання; 2) у разі звернення до суду із вимогою про розірвання договору та, відповідно, задоволення судом такого позову.

Одночасно, матеріали справи не містять, а ні доказів укладання між сторонами додаткової угоди про розірвання договору, а ні доказів розірвання договору у судовому порядку. При цьому, суд наголошує, що в даній справі позивачем за первісним позовом так само не ставиться перед судом вимога щодо розірвання договору устаткування.

Отже, з урахуванням вищенаведеного у сукупності, господарський суд встановив, що як на момент звернення позивачем за первісним позовом, так і на момент прийняття судом рішення у справі, договір поставки устаткування № 11-06/2018 від 11.06.2018 не є розірваним чи припиненим, а тому підлягає виконанню сторонами.

З огляду на зазначене, з урахуванням відсутності встановленого позивачем за первісним позовом розумного строку для надання постачальником документів, що стосуються устаткування, і які, за ствердженнями ТОВ Інваріант не були передані Товариством з обмеженою відповідальністю Хардокс , а також, беручи до уваги відсутність в умовах договору права покупця на одностороннє розірвання договору, без погодження постачальника, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом сплачених ТОВ Інваріант грошових коштів за устаткування у сумі 3 272 815,00 грн. є нормативно не обґрунтованими та передчасними, і тому, господарський суд в їх задоволенні відмовляє.

Щодо ствердження позивача за первісним позовом про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю Хардокс було двічі поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Інваріант устаткування, а саме: Шредер для подріблення гуми HYS-1250 у комплекті з подаючим конвеєром та конвеєром для вивантаження, неналежної якості, у зв`язку із чим позивач за первісним позовом просить суд стягнути з ТОВ Хардокс штраф у розмірі 136 000,00 грн., господарський суд встановив наступне.

Відповідно до п. 2.3 договору, у разі виявлення замовником устаткування неналежної якості, термін зміни устаткування або їх частини/складових, становить 15 робочих днів з моменту повідомлення постачальника, при наявності експертного висновку, що наданий сертифікованим дослідним закладом.

Згідно з п. 6.5 договору, за порушення умов та зобов`язання щодо якості устаткування із постачальника стягується штраф у розмірі 5-ти відсотків вартості неякісного устаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2018 Київською торгово-промисловою палатою складено експертний висновок № І-1258, відповідно до якого встановлено, що пред`явлений експерту, за заявою директора ТОВ Хардокс , 1 верстат для подрібнення гуми (шредер), без маркування, в розібраному стані, а також деталі верстату мають дефекти зовнішнього вигляду, зазначені в п. 5 даного експертного висновку. Крім того експерту пред`явлено акт введення в експлуатацію шредера для подрібнення гуми модель - SSJ-1280, від 18.08.2018, ТОВ Хардокс , з зазначенням: В процесі огляду візуальних пошкоджень не встановлено. На верстаті відсутній шильдик виробника з зазначенням моделі верстату, його заводського номера, дати виготовлення і виробника. В результаті підключення встановлено: 1) ввімкнення і вимкнення верстату відбувається нормально; двигуни вмикаються по черзі; другий вмикається із затримкою 5 секунд; 2) перевірений рівень змащувальної рідини в мотор-редукторі; 3) після включення шредера, при роботі на холостих обертах чутно скрипіння і металеве тертя; 4) для перевірки працездатності в шредер завантажили почергово 4 колеса; 5) в процесі подрібнення шин стали чутні удари і підсилився скрегіт металу; 6) верстат вимкнули; 7) шина при проходженні через шредер не подрібнюється а рветься або жується. Висновки: верстат для подрібнення автомобільних шин шредер SSJ-1280 не придатний для введення в експлуатацію і його подальшого промислового застосування .

У зв`язку із тим, що було встановлено та підтверджено висновком ТТП, що шредер для подрібнення гуми модель - SSJ-1280 є дефектним та його неможливо застосувати у виробничому технологічному ланцюгу, між сторонами було укладено додаткову угоду № 1/А до договору від 28.03.2019, а в подальшому додаткову угоду № 2/А від 18.04.2019.

Наразі, господарський суд встановив, що станом на 28.03.2019 та 18.04.2019, матеріали справи не містять доказів поставки Шредеру для подріблення гуми SSJ-1280 у комплекті з подаючим конвеєром та конвеєром для вивантаження позивачу за первісним позовом, у зв`язку із встановленням відповідачем за первісним позовом, самостійно до моменту поставки, неналежної якості зазначеного устаткування.

З огляду на наведене, між сторонами і було досягнуто домовленості щодо зміни устаткування - шредеру, його вартості (1 560 000,00 грн. замість раніше визначеної 1 160 000,00 грн.) та терміну виробництва (60 к.д. з дати підписання додаткової угоди). Зазначені зміни були погоджені та закріплені у додатковій угоді № 1/А за волевиявленням сторін (копія наявна у матеріалах справи) та не заперечується сторонами.

18.04.2019 між сторонами досягнуто домовленості щодо зміни устаткування - шредеру, його вартості (2 135 403,00 грн. замість раніше визначеної 1 560 000,00 грн.) та терміну виробництва (60 к.д. з дати підписання даної додаткової угоди). Зазначені зміни були погоджені та закріплені у додатковій угоді № 2/А за волевиявленням сторін (копія наявна у матеріалах справи).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи все вищенаведене у сукупності, господарський суд встановив, що фактично шредер для подріблення гуми SSJ-1280 у комплекті з подаючим конвеєром та конвеєром для вивантаження відповідачем за первісним позовом не було поставлено взагалі, і, будь-яких заперечень з боку позивача за первісним позовом щодо зміни строків або вартості зазначеного устаткування, матеріали справи також не містять.

Отже, посилання позивача за первісним позовом на здійснення поставки відповідачем за первісним позовом устаткування - шредеру для подріблення гуми SSJ-1280 у комплекті з подаючим конвеєром та конвеєром для вивантаження неналежної якості, не підтвердилися, що в свою свідчить про безпідставність та нормативну необґрунтованість первісних позовних вимог щодо нарахування та стягнення з відповідача за первісним позовом штрафу за поставку неякісного обладнання.

Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені судом обставини первісні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо зустрічних позовних вимог, господарський суд встановив наступне.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, ТОВ Хардокс посилається на невиконання відповідачем за зустрічним позовом вимог договору та додаткових угод до нього в частині порушення строків здійснення оплати, а саме: не внесення чергового платежу у розмірі 772 815,00 грн. після повідомлення про готовність товару до відвантаження у термін 5 робочих днів з дати повідомлення. Враховуючи зазначене, позивач за зустрічним позовом, керуючись п. 6.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом пеню у розмірі 100 889,41 грн., а також штраф у сумі 228 770,15 грн.

Дослідивши зазначені позовні вимоги, а також матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Як було встановлено судом та зазначено раніше, відповідно до умов п. п. 3.5, 3.6, 3.7 договору, передплата за виробництво та поставку устаткування здійснюється заявником впродовж 5 (п`яти) календарних днів з дати підписання договору у розмірі 50% від загальної вартості товару згідно п.3.2., що складає 1 740 000,00 гри. (один мільйон сімсот сорок тисяч грн., 00 коп.), в тому числі ПДВ - 290 000 грн. 00 коп. (двісті дев`яносто тисяч грн. 00 коп.). У разі порушення строку здійснення первинної передплати після підписання договору більше ніж на 5 (п`ять) календарних днів, постачальник має право розірвати договір в односторонньому порядку, та відмовитись від початку виконання договору. Часткова доплата за виробництво та поставку устаткування здійснюється замовником впродовж 5 (п`яти) календарних днів з дати повідомлення постачальника, у розмірі 30% від загальної вартості товару згідно п.3.2., що складає 1 041 000 грн. 00 коп. (один мільйон сорок одна тисяча грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 173 000 грн. 00 коп. (сто сімдесят три тисячі гривень 00 коп.). Остаточна доплата за виробництво та поставку устаткування здійснюється замовником впродовж 5 (п`яти) календарних днів з дати повідомлення постачальника про готовність устаткування до відвантаження та поставки у розмірі 20% від загальної вартості товару згідно п. 3.2, що складає 696 000,00 грн. (шістсот дев`яносто шість тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 116 000,00 грн. Повідомлення замовнику може бути направлено за узгодженням сторін поштою замовленим листом, електронною поштою, факсимільним зв`язком.

Судом було встановлено, що позивачем за первісним позовом здійснено наступні оплати: 12.06.2018 сплачено 100 000,00 грн; 15.06.2018 - 300 000,00 грн.; 06.07.2018 - 500 000,00 грн. та 100 000,00 грн.; 23.07.2018 - 150 000,00 грн.; 31.07.2018 - 600 000,00 грн.; 03.08.2018 - 50 000,00 грн.; 30.08.2018 - 1 028 000,00 грн. 01.04.2019 - 400 000,00 грн. 25.04.2019 - 444 815,00 грн., що загалом становить 3 672 815,00 грн.

При цьому, 05.04.2019 грошові кошти у сумі 400 000,00 грн. були повернуті Товариством з обмеженою відповідальністю Хардокс Товариству з обмеженою відповідальністю Інваріант на підставі листа № 1/05 від 05.04.2019 (копія листа та платіжного доручення долучені до матеріалів справи).

Одночасно, сторонами, після підписання умов договору устаткування, двічі вносилися зміни до основного договору. Зокрема, контрагентами було погоджено заміну шредеру, його вартості, строку виготовлення устаткування, загальну вартість товару, а також черговість та суми здійснення оплат по договору.

Отже, з урахуванням умов додаткової угоди 2/А до договору, сторони погодили наступний графік здійснення оплати:

1) на протязі 5 р.д. з дати підписання додаткової угоди - 444 815,00 грн.;

2) 5 р.д. з дати повідомлення про готовність товару до відвантаження - 772 815,00 грн.;

3) 5 р.д. з дати повідомлення про прибуття товару в порт Одеса та готовності товару до розмитнення - 409 773,00 грн.

4) після поставки устаткування та виконання робіт по монтажу, запуску, навчанню, підписання акту виконаних робіт в продовж 5 к.д. - 120 000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач за зустрічним позовом 25.04.2019 перерахував позивачу за зустрічним позовом перший платіж, узгоджений сторонами у додатковій угоді № 2/А у сумі 444 815,00 грн.(копія платіжного доручення наявна у матеріалах справи).

Наряду з цим, наступний черговий платіж мав відбутися на протязі 5 робочих днів з дати повідомлення постачальником покупця про готовність товару до відвантаження у сумі 772 815,00 грн.

В якості доказу підтвердження направлення постачальником покупцю повідомлення про готовність товару до відвантаження, ТОВ Хардокс долучено до матеріалів справи копії листа вих. № 55 від 29.05.2019, в якому постачальник повторно повідомляє покупця про готовність устаткування - шредеру для відвантаження та просить про здійснення чергового платежу оплати у сумі 772 815,00 грн.; листа вих. № 53 від 23.05.2019, в якому постачальник повідомляє покупця про готовність устаткування - шредеру для відвантаження та просить про здійснення чергового платежу оплати у сумі 772 815,00 грн., а також докази направлення зазначених листів - копії опису вкладення до цінного листа від 29.05.2018, фіскального чеку поштового відправлення від 29.05.2019 та накладної Укрпошти від 29.05.2019.

Дослідивши зазначені докази, господарський суд встановив, що зазначені листи були направлені позивачем за зустрічним позовом відповідачу за зустрічним позовом на адресу: 50006, м. Кривий Ріг, вул. Ландау, 21а.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» , Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Наразі, господарський суд зазначає, що відповідно до відомостей, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адреса місцезнаходження відповідача за зустрічним позовом є 50006, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Ландау, 21а.

Зазначене поштове відправлення не було вручено адресату та було повернуто відправнику.

Крім того, судом встановлено, що позивачем за зустрічним позовом також було направлено вищенаведені листи і на поштову адресу ТОВ Інваріант , а саме: 50029, м.Кривий Ріг, вул. Ракітіна, 31-д/1. Зазначене поштове відправлення також не було вручено адресату та було повернуто відправнику.

Враховуючи наведене, з урахуванням направлення ТОВ Хардокс повідомлення на офіційну юридичну адресу ТОВ Інваріант , а також, з метою належного виконання умов договору, за власною ініціативною і на поштову адресу, суд дійшов висновку, що неотримання листа відповідачем за зустрічним позовом та повернення їх до позивача за зустрічним позовом є наслідком відсутності волевиявлення ТОВ Інваріант щодо їх належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням постачальника покупця про готовність устаткування для відвантаження.

У разі, якщо направлений лист не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, його слід вважати належним чином врученим адресату.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 904/3145/18.

З огляду на зазначене у сукупності, господарський суд визнав належним виконанням ТОВ Хардокс умов договору та додаткових угод до нього щодо виконання обов`язку направлення до покупця повідомлення про готовність устаткування для відвантаження.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 5.2 додаткової угоди № 2/А до договору, замовник сплачує другий платіж у сумі 772 815,00 грн. з ПДВ після повідомлення про готовність товару до відвантаження.

З урахуванням термінів доставки відправлень Укрпошта Експрес , станом на здійсненне відправлення, які містяться на сайті ПАТ Укрпошта (копії роздруківок долучені до матеріалів справи), а також з урахуванням адреси відправника, адреси отримувача та дати відправлення(29.05.2019), господарський суд встановив, що замовник був зобов`язаний здійснити оплату чергового платежу у сумі 772 815,00 грн. з 03.06.2019 по 07.06.2019 включно, тому, на момент подання зустрічної позовної заяви строк здійснення зазначеної оплати настав.

Наразі, господарський суд зазначає, що на момент підписання між сторонами додаткової угоди № 2/А, ТОВ Інваріант були здійснені оплати у сумі 2 828 000,00 грн., а вартість устаткування за договором у відповідності до специфікації № 1 без шредера, ціна на який була змінена додатковою угодою № 1 та № 2, становила 2 320 000,00 грн. (Установка піролізна з переробки автошин UTILIZER вартістю 1 900 000,00 грн. та конвейор стрічковий, вартістю 420 000,00 грн.).

Отже, на момент укладення між сторонами додаткової угоди № 2/А, якою змінені: вартість устаткування - шредера та порядок оплати по договору, у позивача була наявна переплата за устаткування у сумі 508 000,00 грн.

Беручи до уваги здійснений ТОВ Інваріант перший платіж по додатковій угоді № 2/А у сумі 444 815,00 грн., наявна у відповідача за зустрічним позовом переплата у розмірі 508 000,00 грн. має бути врахована у другий платіж по додатковій угоді № 2/А. З огляду на зазначене, відповідач за зустрічним позовом зобов`язаний був здійснити другий платіж у відповідності до вимог додаткової угоди № 2/А за період з 03.06.2019 по 07.06.2019 включно, у сумі 264 815,00 грн. (772 815,00-508 000,00).

Разом із тим, доказів здійсненої оплати відповідачем за зустрічним позовом матеріали справи не містять.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.3 договору, у разі порушення строків оплати замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 5-ти відсотків від загальної суми цього договору згідно п.3.1.

Позивач за зустрічним позовом, за прострочення строків оплати товару, керуючись п. 6.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача за зустрічним позову пеню в сумі 100 889,41 грн. та штраф у розмірі 228 770,15 грн.

Право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати у договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного суду від 08.08.2018 у справі № 908/1843/17, постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі № 3-88гс11, постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 3-24гс12, постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №910/6046/16, постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Здійснивши власний перерахунок пені, з урахуванням умов договору, прострочення по оплаті устаткування та суми прострочення, встановленої судом, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 32 793,53 грн.

Щодо нарахованого штрафу, господарський суд зазначає наступне.

При здійсненні нарахування штрафу, ТОВ Хардокс визначає базу нарахування загальною сумою договору, яка, на думку позивача, становить 4 575 403,00 грн.

Господарський суд не може погодитися з таким розрахунком, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.1 договору, сума цього договору становить 3 600 000,00 грн. 00 коп. (три мільйони шістсот тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 600 000,00 грн. (шістсот тисяч гривень 00 коп.).

Згідно з п. п. 3.2 та 3.3 договору, загальна вартість товару за цим договором: 3 480 000,00 грн. 00 коп. (три мільйони чотириста вісімдесят тисяч грн. 00 коп.), в тому числі ПДВ 580 000 гривень 00 коп. (п`ятсот вісімдесят тисяч гривень 00 коп.). Загальна вартість послуг за цим договором: 120 000,00 грн. 00 коп. (сто двадцять тисяч гривень 00 коп.), в тому числі ПДВ 20 000 гри. 00 коп. (двадцять тисяч гривень 00 коп.).

Аналізуючи вищенаведені умови договору, господарський суд зазначає, що сторонами досягнуто згоди та закріплено в умовах договору, окрім іншого, три поняття, а саме: сума договору ; вартість товару та вартість послуг . Крім того, з урахуванням зазначених пунктів договору вбачається, що поняття сума договору складаєтся із сукупності понять вартість товару і вартість послуг . З огляду на що, поняття сума договору не є тотожнім поняттю вартість товару .

Додатковою угодою № 1/А від 28.03.2019 було узгоджено, що у зв`язку з підвищенням вартості устаткування, загальна вартість устаткування за договором №11 -06/2018 від 11.06.2018 складає 4 000 000,00 грн з ПДВ.

Додатковою угодою № 2/А від 18.04.2019 було узгоджено, що у зв`язку з підвищенням вартості устаткування, загальна вартість устаткування за договором №11- 06/2018 від 11.06.2018 складає 4 575 403,00 грн. з ПДВ.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, господарський суд встановив, що додатковими угодами були внесені зміни в договір поставки щодо вартості устаткування , що фактично є вартістю товару та яке становить 4 575 403,00 грн. В той же час, змін в договір щодо суми договору , сторонами внесено не було. Протилежного суду не доведено. З урахуванням зазначеного, сума договору визначається п. 3.1 договору та становить 3 600 000,00 грн.

З огляду на те, що база нарахування штрафу визначена п. 6.3 договору і, в свою чергу, є сумою договору, яка становить 3 600 000,00 грн., тому, правомірним є нарахування штрафу на суму 3 600 000,00 грн., а не на 4 575 403,00 грн., як визначає позивач за зустрічним позовом.

Здійснивши власний перерахунок штрафу, з урахуванням умов договору, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню частково у розмірі 180 000,00 грн.

Суд зазначає, що всі заперечення сторін спростовуються вищенаведеним, а також наявними матеріалами справи.

Крім того, відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Приймаючи до уваги висновки суду про відмову в задоволенні первісних позовних вимог судовий збір в частині первісних позовних вимог залишається за ТОВ Інваріант .

З огляду на часткове задоволення зустрічних позовних вимог, з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 191,90 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні первісних позовних вимог відмовити повністю.

2. Зустрічні позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВАРІАНТ» (місцезнаходження: 50006, м. Кривий Ріг, вул. Ландау, 21а; код ЄДРПОУ 31550946) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРДОКС» (місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Порошкова, 2; код ЄДРПОУ 39058304 ) 32 793,53 грн. нарахованої пені, 180 000,00 грн. штрафу та 3 191,90 грн. судового збору.

4. В іншій частині зустрічних позовних вимог відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.11.2020.

Суддя Л.В. Сокуренко


Суд	Господарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення	22.10.2020
Оприлюднено	25.11.2020
Номер документу	93037034
Судочинство	Господарське

Бенедисюк I.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 22.10.2020 по справі 911/2139/19ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —911/2139/19

Рішення від 22.10.2020

Рішення
від 22.10.2020 по справі 911/2139/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ