Ухвала

від 23.11.2020 по справі 911/3353/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/3353/20

Суддя Конюх О.В. , розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Агрекс від 17.11.2020 № 1-596 про забезпечення позову до позовної заяви №1-594 віж 17.11.2020

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрекс (01010, м. Київ, вул. Миколи Гайцена, буд. 6, кВ. 4, код ЄДРПОУ 25602906)

до відповідача селянського фермерського господарства Деметра (08034, Київська обл., Макарівський р-н, с. Маковище, вул. Центральна, буд. 59, код ЄДРПОУ 30895405)

про стягнення 3 759 906,60 грн.,

без виклику представників;

ВСТАНОВИВ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Агрекс звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 17.11,2020 № 1-594 до відповідача - селянського фермерського господарства Деметра , в якому просить суд стягнути з останнього стягнути передбачений пунктом 6.2. Договору поставки від 27.05.2020 № 2050 штраф в розмірі 490 422,60 грн., що становить10% від вартості непоставленого товару, та зобов`язати відповідача поставити позивачу насіння соняшнику в кількості 403,64 тон на загальну суму 3 269 484,00 грн. з ПДВ на умовах, передбачених в специфікації від 27.05.20200 № 1 до договору поставки від 27.05.2020 № 2050, а також покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.05.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю Агрекс (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю Деметра (постачальник) укладено договір поставки № 2050, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець - прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2020 року (товар), на умовах цього Договору. Відповідно до умов специфікації №1 від 27.05.2020 мало бути поставлено насіння соняшнику в кількості 370,0 тон у строк до 30.09.2020 на умовах DAP склади ТОВ Сватівська олія . Платіжними дорученнями від 29.05.2020 та від 01.06.2020 позивач сплатив відповідачу передоплату в сумі 1 498 500,00 грн. Відповідач здійснив поставку товару в кількості 3,36 т на суму 23 699,29 грн. та платіжним дорученням від 16.09.2020 повернув позивачу передоплату в сумі 1498 500,00 грн.

Позивач твердить, що постачальник не виконав свого обов`язку з поставки товару у встановлений договором строк, а повернення попередньої оплати не може розглядатися як припинення договору, і не звільняє постачальника від обов`язку поставки товару та виконання інших обов`язків та відповідальності за цим договором. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції в загальному розмірі 490 422,60 грн., передбачені п. 6.2. договору поставки, а саме: штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару (за прострочення поставки товару на строк понад 10 календарних днів).

Одночасно з позовною заявою позивач подав до господарського суду Київської області заяву від 17.11.2020 № 1-596 про забезпечення позову, в якій просить суд:

- накласти арешт на грошові кошти в межах суми заявлених позовних вимог та судових витрат - 3 816 305,20 грн., що знаходяться на будь-яких виявлених банківських рахунках селянського фермерського господарства Деметра , в тому числі: п/р № НОМЕР_1 в ЛОУ АТ Ощадбанк ;

- заборонити селянському фермерському господарству Деметра вчиняти дії щодо дострокової зміни, припинення, розірвання договорів оренди земельних ділянок та інші дії, пов`язані з достроковою зміною користувача земельних ділянок, що перебувають в оренді селянського фермерського господарства Деметра , згідно переліку зазначеного у заяві;

- заборонити державним реєстраторам та іншим особам, які уповноважені вчиняти реєстраційні дії, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо дострокової зміни, припинення, розірвання договорів оренди земельних ділянок та інші дії, пов`язані з достроковою зміною користувача земельних ділянок, що перебувають в оренді селянського фермерського господарства Деметра , згідно переліку зазначеного у заяві.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що здійснивши аналіз даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 15.11.2020, позивачем було виявлено, що статутний капітал відповідача становить 251 000,00 грн., що значно менше суми позову - 3 759 906,60 грн. Разом із тим, позивачем було виявлено у користуванні відповідача значну кількість земельних ділянок на правах оренди. За твердженням позивача, основним видом діяльності відповідача є виробництво сільгосппродукції, яке є основним джерелом надходження грошових коштів та способом отримання прибутку, за рахунок якого можуть бути задоволені грошові вимоги та вимоги поставки. У свою чергу, дострокова зміна, припинення, розірвання договорів оренди земельних ділянок та інші дії, пов`язані із достроковою зміною користувача земельних ділянок, орендованих відповідачем, приведуть до неможливості здійснення відповідачем господарської діяльності та виконання судового рішення в подальшому .

Отже, за доводами позивача, накладання заборони на дострокову зміну, припинення, розірвання договорів оренди земельних ділянок та інші дії, пов`язані із достроковою зміною користувача земельних ділянок, орендованих відповідачем - селянським фермерським господарством Деметра , є адекватним та спроможним заходом забезпечення позовних вимог, який не буде впливати негативним чином на спроможність вести звичайну господарську діяльність підприємства відповідача та не спричинить ніякої шкоди чи збитків останньому.

При цьому, щодо зустрічного забезпечення позивач зазначив, що вказані останнім заходи не належать до заходів забезпечення позову, вжиття яких не допускається відповідно до ч. 5 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, такі заходи забезпечення позову, як накладання арешту на грошові кошти, що застосовуються виключно в межах суми позову, не є перешкодою у здійсненні відповідачем господарської діяльності. Крім того, за доводами позивача, відповідач не позбавлений права звернутися з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно із статті 136 Господарського процесуального кодексу України правом господарського суду є вжиття за заявою учасника справи визначених у ст. 137 заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Системний аналіз законодавства, що регулює інститут забезпечення позову, дає підстави для висновку, що такі заходи можуть вживатися виключно у випадках, коли їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.

Розглянувши заяву від 17.11.2020 №1-596 ТОВ "Агрекс" про забезпечення позову, суд зазначає таке.

По-перше, подана заявником заява взагалі не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З огляду на положення статей 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна достатньо обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вжиття заходів забезпечення позову не є засобом додаткового тиску на боржника або додатковою мірою відповідальності. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В даному випадку, всупереч вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України заявником не надано належних, допустимих та достатніх доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Товариством Агрекс необхідність забезпечення позову обґрунтована значною різницею між ціною позову та розміром статутного капіталу відповідача, що не свідчить про об`єктивно існуючу наявність перешкод до виконання рішення, у разі його ухвалення на користь позивача.

Заява про забезпечення позову містить лише посилання на потенційну можливість порушення прав, при цьому, відсутні достатнє обґрунтування та докази на підтвердження доцільності та необхідності термінового забезпечення позову саме шляхом застосування визначених заявником способів забезпечення з урахуванням предмету та підстав заявлених позовних вимог.

По-друге, заявлені заходи забезпечення у вигляді:

заборони СФГ Деметра вчиняти дії щодо дострокової зміни, припинення, розірвання договорів оренди земельних ділянок та інші дії, пов`язані з достроковою зміною користувача земельних ділянок, що перебувають в оренді СФГ Деметра , а також

заборони державним реєстраторам та іншим особам, які уповноважені вчиняти реєстраційні дії, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо дострокової зміни, припинення, розірвання договорів оренди земельних ділянок та інші дії, пов`язані з достроковою зміною користувача земельних ділянок, що перебувають в оренді СФГ Деметра ,

не є адекватними чи співмірними, не відповідають змісту вимог, на забезпечення яких вони заявлені, та жодним чином не забезпечують виконання судового рішення за поданим позовом, у разі ухвалення його на користь заявника.

По-третє, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Згідно з частиною 2 статті 141 Господарського процесуального кодексу України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Відповідно до частини 3 статті 141 Господарського процесуального кодексу України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Аналізуючи співвідношення заявлених заходів забезпечення шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову та судових витрат 3 816 305,20 грн., та можливими збитками відповідача від такого забезпечення, суд обґрунтовано вважає, що такі збитки можуть бути дуже значними, оскільки арешт такої суми блокує господарську діяльність відповідача та можливість будь-яких розрахунків, у зв`язку з чим відмова заявника у наданні зустрічного забезпечення не відповідає закону та дійсним обставинам.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про відмову товариству з обмеженою відповідальністю Агрекс у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Згідно із частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Агрекс від 17.11.2020 № 1-596 про забезпечення позову залишити без задоволення .

Ухвала господарського суду про відмову у забезпеченні позову в порядку ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом строків, передбачених ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх