Рішення

від 10.11.2020 по справі 917/618/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2020 Справа № 917/618/20

м.Полтава

за позовною заявою Полтавської місцевої прокуратура Полтавської області, вул. В.Козака, 1, м. Полтава, 36020 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Полтавської міської ради, вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36020

до Приватного підприємства "Меристема", вул. Новобазарська, 2/6, м. Київ, 04074

про стягнення 78 481,39грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар судового засідання Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи. Полтавська місцева прокуратура Полтавської області звернулося до Господарського суду Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Полтавської міської ради з позовом до Приватного підприємства "Меристема" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 78 481,39 грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.04.2020 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 21.05.2020.\

20.05.2020 за вхід. № 5436 від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач проти позову заперечує та зазначає про сплив позовної давності.

21.05.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку з прийняттям суддею участі у підготовці для підтримання кваліфікації суддів місцевих господарських судів. Ухвалою від 25.05.2020 суд призначив судове засідання на 17.06.2020.

15.06.2020 за вхід. № 6244 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 17.06.2020, у зв`язку із запровадженням карантину на території України.

Ухвалою суду від 17.06.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 29.07.2020 на 11:15 год.

09.07.2020 прокуратурою подано відповідь на відзив відповідача (вх. № 7281). Відповідь прокурора долучено до матеріалів справи.

29.07.2020 суд ухвалою закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 10.11.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

28.01.2013 між Полтавською міською радою, з однієї сторони, та ПП Меристема , з іншої, укладено договір оренди земельної ділянки площею 1023 кв.м., кадастровий номер 5310137000:18:007:0143, на період з 24.12.2012 по 24.12.2015 для експлуатації та обслуговування магазину.

Договір зареєстровано у виконавчому комітеті Полтавської міської ради, про що у книзі реєстрації записів договорів оренди землі вчинено запис від 12.02.2013 за №49-П.

Відповідно до змісту Договору, останній було укладено для експлуатації та обслуговування магазину, що розташований па земельній ділянці за адресою: м.Полтава, вуд.Грушевського, 21, та який належить на праві приватної власності III І Меристема .

Відповідно до договору оренди за користування земельною ділянкою установлено розмір орендної плати у розмірі 3 відсотка від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 26186, 34 грн. на рік

Відповідно до акту приймання-передачі в оренду земельної ділянки за адресою: м.Полтава, вул.М.Грушевського, 21, вищевказана земельна ділянка була передана орендареві.

Як зазначає прокурор у позові, земельна ділянка, щодо якої було укладено вищевказаний договір оренди, на даний час продовжує використовуватися відповідачем, оскільки на вказаній земельній ділянці розміщено об`єкт нерухомого майна, який належить на праві приватної власності ПП Меристема , що підтверджується інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка від 02.03.2020)

Вказане також підтверджується копіями податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які щорічно ПП Меристема подає до органів фіскальної служби.

Так, у податкових деклараціях з 2015 року по даний час ПП Меристема декларує право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: м.Полтава, вул.Грушевського, 21 - магазин непродовольчих товарів, загальною площею 1615,30 кв.м. Право власності набуте на підставі договору купівлі-продажу від 11.11.2005, декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 12.09.2014 (реконструкція магазину).

Вказане підтверджується інформацією №202523756 з Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до якої нежитлові приміщення: з адресою: м.Полтава, вул. М.Грушевського, 21 належать на праві приватної власності ПП Меристема відповідно до договору купівлі-продажу від 11.11.2005.

Відповідно до п. 4.8. вищевказаного Договору у разі якщо Орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, то за фактичний період користування землею і до моменту укладання нового договору Орендар повинен вносити орендну плату за земельну ділянку в розмірах визначених Договором.

Прокурор зазначає, що до 2017 року включно ПП Меристема" продовжувало подавати до ГУ ДФС у Полтавській області податкові декларації з плати за землю, однак, на даний час будь-які податкові декларації з плати за землю не подаються.

Таким чином, ПП Меристема маючи у власності об`єкт нерухомого майна за адресою: м.Полтава, вул.Грушевського, 21, після закінчення терміну дії договору оренди землі від 28.01.2013, не вчинило жодних дій, направлених на продовження терміну дії останнього. На даний час жодне речове право за відповідачем на земельну ділянку, що розташована під об`єктами нерухомості, які належать останньому на праві власності, не зареєстровано. Таким чином, земельна ділянка використовується без достатніх правових підстав.

Так, відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, хоча земельна ділянка ним використовувалася, що призвело до неотримання Полтавською міською радою доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Розмір доходу відповідача за час використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів було розраховано на засіданні комісії Полтавської міської ради. Так, Актом з визначення та відшкодування розміру збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства, визначено розмір збитків, що підлягають відшкодуванню за використання земельної ділянки ПП "Меристема" за адресою: вул.Грушеського,21, м.Полтава, площею 1023 кв.м. у розмірі 78481,39грн. за період з 05.02.2017 по 04.02.2020. Відповідно до п.6 Акту установлено місячний термін після затвердження Акту комісії щодо відшкодування коштів. Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 12.05.2020 №35 затверджено відповідний акт. Однак, як зазначає прокурор, на даний час ПП "Меристема" не сплачено до бюджету територіальної громади нараховані кошти за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів

З вимогою про стягнення боргу в розмірі 78 481,39грн. за період з 05.02.2017 по 04.02.2020 на користь Полтавської міської ради і звернувся прокурор до суду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землі є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 1 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Водночас, правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 120 ЗК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з положеннями ст. 120 ЗК України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з п. 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 288.2 ст. 288 ПК України передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 289.1 ст. 289 ПК України).

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» , нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (до ч. 2 ст. 20, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» ).

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

З матеріалів справи убачається, що власником об`єкта нерухомого майна, на спірній земельній ділянці є ПП "Меристема". У зазначений прокурором період відповідач користувався спірною земельною ділянкою, не оформивши при цьому, відповідно до чинного законодавства таке користування, що позбавило Полтавську міську раду можливості одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який вона могла б одержати, якби її право не було порушено.

Отже, з огляду на те, що речові права відповідача на земельну ділянку не реєструвались, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, суд дійшов висновку, що ПП "Меристема" використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав.

Зважаючи на те, що ПП "Меристема", як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2019 у справі №916/2927/17). Позивачем правомірно визначено розмір безпідставно збережених коштів відповідачем та розраховано, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, та яку Полтавська міська рада могла отримати в разі укладення (поновлення) між нею та ПП "Меристема", договору оренди земельної ділянки.

Отже, вимога про стягнення з відповідача боргу за період з 05.02.2017 по 04.02.2020 в сумі 78 481,39грн. заявлена правомірно та підлягає задоволенню.

Під час вирішення спору судом, також враховано правову позицію Верховного суду, викладену в Постановах у справах № 902/794/17 від 21.01.2019, № 912/188/17 від 14.01.2019.

Крім того, відповідач просить суд застосувати строки позовної давності у даній справі

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (стаття 261 Цивільного кодексу України).

Частиною третьою статті 267 зазначеного Кодексу передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, як це визначено частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України.

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права або охоронюваного законом інтересу особи.

Відповідно до ч.І ст. 264 ЦІ ІК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боpry або іншого обов`язку. Відповідно до ч.3 ст. 264 ЦК Україні після переривання перебіг позовної давності починається заново.

З матеріалів справи вбачається, що у Акті з визначення та відшкодування розміру збитків, що завдані територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства від 05.02.2020, затвердженого рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради від 12.02.2020 №35 зазначено, що нараховано збитки в межах строків позовної давності за період з 05.02.2017 по 04.02.2020, тобто, в межах трирічного строку позовної давності на момент засідання комісії.

Оскільки відповідно до п.6 Акту установлено місячний термін, після затвердження останнього, для добровільної, сплати заборгованості ПП Меристема , позивач не звертався з позовною заявою до суду, оскільки очікував сплати заборгованості від відповідача у добровільному, порядку.

'Гак, Полтавська місцева прокуратура листом від 20.02.2020 №35-22-15- вих20 звернулася до Полтавеької міської ради про необхідність звернення до суду з позовною заявою про стягнення безпідставно збережених коштів з ПП Меристема , оскільки останнє не сплатило кошти в добровільному порядку. В свою чергу. Полтавська міська рада листом від 06.03.2020 повідомила прокуратуру про неможливість на даний час звернення до суду і з вкачаною позовною заявою. Після чого, 06.04.2020 було пред`явлено вкачану позовне заяву прокурором в інтересах держави із особі Полтавеької міської ради

Також, після закінчення терміну дії Договору оренді земельної ділянки ПП Меристема проводило сплату за користування земельною ділянкою, що підтверджується копіями податкових декларацій; плати за землю. Так, до вересня 2017 року відповідач сплачував кошти - за користування земельною ділянкою. Так, відповідач вчиняв дії, що свідчить про визнання ни свого боpry.

Відтак суд вважає що даний позов подано позивачем в межах строку, визначеного статтею 256 Цивільного кодексу України.

Одночасно суд вважає також за необхідне зауважити на тому, що питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України Про прокуратуру . Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено правовий висновок про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Наведений порядок при поданні керівником Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міської ради даного позову був дотриманий, що підтверджується наявним в матеріалах справи відповідними листами прокурора до Полтавської міської ради та Полтавської міської ради до Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області щодо даного спору.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Меристема" ( вул. Новобазарська, 2/6, м. Київ, 04074, код ЄДРПОУ 32980015) на користь Полтавської міської ради ( вул. Соборності, 36, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 38019510) заборгованість у розмірі 78 481,39грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Меристема"( вул. Новобазарська, 2/6, м. Київ, 04074, код ЄДРПОУ 32980015) на користь Полтавської обласної прокуратури (м.Полтава, вул.1100-річчя Полтави,7, код ЄДРПОУ 02910060) судовий збір у розмірі 2102,00грн.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 20.11.2020

Суддя Кльопов І.Г.