Рішення

від 23.11.2020 по справі 806/684/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року м. Житомир справа № 806/684/17

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001671302 від 15.02.2017 року,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (правонаступником якого є ГУ ДПС в Житомирській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.02.2017 № 0001671302.

В обґрунтування позову зазначає, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.10.2016р. складено акт перевірки від 24.01.2017 року № 19/06-30-13-02/ НОМЕР_1 . Перевіркою встановлено порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198 2. п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) на підставі чого було винесено податкове повідомлення-рішення №0001671302 від 15.02.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями в розмірі 84028 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 21007 грн. Підставою для донарахувань стали висновки податкового органу про відсутність у позивача права на податковий кредит за господарськими операціями з ПП "Гарде-плюс", ПП "Пайола", ПП "Тера-прайс" та ПП"Дрейфуз", які мають ознаки фіктивності та операції з якими на думку перевіряючих не були реальними та про відсутність об"єктів оподаткування податком на додану вартість при продажу товарів ФОП ОСОБА_1 . Вважає, що податковий орган керувався лише суб"єктивними припущеннями, що жодним чином не спростовує реальності таких операцій. Зазначає, що добросовісність його дій як платника податку, полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також достовірність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування. Крім того, вказав, що свідоцтво платників ПДВ ПП "Гарде-плюс", ПП "Пайола", ПП "Тера-прайс" та ПП"Дрейфуз" на момент взаємовідносин з ФОП, є діючими. З огляду на що, вважає податкове рішення протиправним та просить його скасувати.

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 12.04.2017 позовні вимоги задовольнив.

Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.06.2017 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 залишив без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області задоволено частково. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі № 806/684/17 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вказана адміністративна справа 28.04.2020 року надійшла до Житомирського окружного адміністративного суду та відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2020 року передана на новий розгляд судді Поповій О.Г .

Ухвалою суддів від 30.04.2020 прийнято до провадження адміністративну справу № 806/684/17 та призначено підготовче засідання у справі на 28.05.20 11:30.

Ухвалою судді від 28.05.2020 відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Житомирській області про заміну позивач ГУ ДФС у Житомирській області у справі № 806/684/17 на його правонаступника ГУ ДПС у Житомирській області.

28.05.2020 у зв`язку з неявкою позивача підготовче засідання відкладено на 06.07.2020 о 10:30.

06.07.2020 від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, наступне судове засідання призначено на 10.07.2020 о 10:00.

10.07.2020 судове засідання судом відкладено на 05.08.2020 о 14:00.

05.08.2020 від ГУ ДПС в Житомирській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування доводів вказує, що в ході перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 проводив фінансово- господарські операції з придбання ТМЦ у ПП Гарде-Плюс (код ЄДРПОУ 39012097). ПП Тера Прайс ( код ЄДРПОУ 39733811), ПП Пайола (код ЄДРПОУ 40027892), ПП Дейфуз (код ЄДРПОУ 38481413). які згідно ухвали суду № 295/14368/16-К від 18.11.2016 мають ознаки фіктивності. В порушення п. 185.1 ст. 185. п. 188.1 ст. 188. п. 198.1, п. 198. 2. п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України фізичною особою - підприємцем завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 84028 грн. по податкових накладних, отриманих від вищезазначених підприємств.

Відповідач зазначає, що згідно протоколу допиту свідка від 01 серпня 2016 року, ОСОБА_1 пояснено: Щодо проведених операцій з ПП Гарде - Плюс ПП Тера Прайс , ПП Пайола , ПП Дрейфуз можу пояснити, що з даними підприємствами фактично діяльності не проводив, від мого імені фінансово - господарські операції з даними підприємствами проводив мій шкільний товариш ОСОБА_3 . Доручення від свого імені для ОСОБА_3 на право здійснення господарських операцій, підпису бухгалтерських та податкових документів не надавав . Отже, перевіркою встановлено відсутність реального факту здійснення - господарської діяльності при продажу товарів (послуг) ФОП ОСОБА_1 , а також відсутність об`єктів оподаткування податком на додану вартість при продажу даних товарів (послуг) ФОП ОСОБА_1 , які підпадають під визначення пунктів 185.1.188.1 Податкового кодексу України. Правочини нібито укладені між ПП Гарде-Плюс , ПП Тера Прайс , ПП Пайола . ПП Дрейфуз і ФОП ОСОБА_1 не спричинили реального настання юридичних наслідків.

05.08.2020 протокольною ухвалою судом замінено відповідача - ГУ ДПС в Житомирській області на ГУ ДПС в Житомирській області. Розгляд справи відкладено на 31.08.2020 о 14:00.

У зв"язку з поданими клопотаннями представників позивача та відповідача розгляд справи відкладено на 15.09.2020 о 12:00.

Протокольною ухвалою від 15.09.2020 в судовому засідання оголошено перерву для виклику свідка ОСОБА_3 .

Ухвалою судді від 15.09.2020 допущено участь свідка ОСОБА_3 у судовому засіданні 01 жовтня 2020 року о 13:30 год. в режимі відеоконференції. Доручено Херсонському окружному адміністративному суду забезпечення проведення судового засідання 01 жовтня 2020 року о 13:30 год.

У зв"язку із неявкою свідка, ухвалою судді від 01.10.2020 відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 15 жовтня 2020 року о 14:00 год. Доручено Херсонському окружному адміністративному суду забезпечення проведення судового засідання 15 жовтня 2020 року о 14:00.

Ухвалою судді від 15.10.2020 відкладено розгляд справи у зв"язку із хворобою свідка, та призначено судове засідання на 03 листопада 2020 року о 14:00 год. Доручено Херсонському окружному адміністративному суду забезпечення проведення судового засідання 03 листопада 2020 року о 14:00.

Ухвалою судді від 03.11.2020 відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 17 листопада 2020 року о 15:00 год. Доручено Херсонському окружному адміністративному суду забезпечення проведення судового засідання 17 листопада 2020 року о 15:00.

Свідок ОСОБА_3 в судові засідання призначені 01.10.2020, 15.10.2020, 03.11.2020 та 17.11.2020 не з`являвся, про причини неявки суд не повідомляв, однак, повідомляв в телефонному режимі адвокату про погане самопочуття.

Протокольною ухвалою від 17.11.2020 судом, заслухавши пояснення позивача та його представника, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. В судовому засіданні за згодою позивача та представника відповідача прийнято рішення про недоцільність подальшого відкладення розгляду справи в метою виклику свідка ОСОБА_3 , місце перебування якого достеменно не відоме.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статі 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.10.2016, результати якої оформлено актом від 24.01.2017 № 19/06-30-13-02/ НОМЕР_1 .

Фактичною підставою для проведення вказаного контрольного заходу слугувало отримання податковим органом ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 18.11.2016 №295/14368/16 про призначення проведення перевірки в межах кримінального провадження № 32015060000000080, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.11.2016 та порушеного за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.

Актом перевірки від 24.01.2017 № 19/06-30-13-02/ НОМЕР_1 зафіксовано порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що призвело до заниження податку на додану вартість в загальній сумі 84028,00 грн., в тому числі: за березень 2014 року в сумі 283,00 грн., за квітень 2014 року в сумі 17488,00 грн., за червень 2014 року в сумі 1221,00 грн., за липень 2014 року в сумі 389,00 грн., за вересень 2014 року в сумі 4854,00 грн., за березень 2015 року в сумі 7428,00 грн., за квітень 2015 року в сумі 8487,00 грн., за травень 2015 року в сумі 1125,00 грн., за червень 2015 року в сумі 977,00 грн., за липень 2015 року в сумі 462,00 грн., за лютий 2016 року в сумі 17473,00 грн., за березень 2016 року в сумі 17981,00 грн., за квітень 2016 року в сумі 5860,00 грн.

Допущення позивачем вказаних порушень податковий орган пов`язує з неправомірним включенням до складу податкового кредиту податку на додану вартість за операціями з придбання:

- у приватного підприємства Гарде-Плюс транспортних послуг на підставі договорів від 03.06.2014 №07/m та від 09.03.2015 № 08, а також товарів на підставі договорів від 03.06.2014 № 07 та від 09.03.2015 № 07;

- у приватного підприємства Тера Прайс товарів на підставі договору поставки від 14.01.2016 № 14 та послуг з вантажного перевезення на підставі договору від 14.01.2016 № 15;

- у приватного підприємства Пайола товару (підв`язочний матеріал) на підставі договору від 22.03.2016 № 49;

- у приватного підприємства Дрейфуз транспортних послуг на підставі договору від 06.03.2014 № 3 та товарно-матеріальних цінностей на підставі договору від 02.04.2014 № 8.

На думку податкового органу, такі операції не мали реального характеру, а були спрямовані на надання податкової вимоги третім особам з огляду на те, що задекларовані контрагенти позивача є учасниками конвертаційного центру , розташованого за адресою: м. Херсон, вулиця 21-го Січня, 37; печатки приватного підприємства Гарде-Плюс , приватного підприємства Тера Прайс , приватного підприємства Пайола , приватного підприємства Дрейфуз вилучено під час обшуку 17.05.2016; приватне підприємство Гарде-Плюс не знаходиться за своєю податковою адресою; засновник, директор та бухгалтер підприємства ОСОБА_5 є громадянином Канади та здійснив перетин державного кордону України у напрямку виїзд 21.12.2009, що підтверджується інформацією з бази даних Відомості про осіб, які перетнули державний кордон , інформація щодо уповноваження інших осіб на вчинення дій від його імені відсутня; засновник, директор та головний бухгалтер приватного підприємства Пайола ОСОБА_6 зареєстрована в межах тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, а відомості про перебування її за межами такої території під час укладення спірних господарських операцій з позивачем відсутні; приватне підприємство Дрейфуз не знаходиться за своєю податковою адресою; засновник, директор та головний бухгалтер підприємства ОСОБА_7 є громадянином Російської Федерації, посвідки на постійне проживання в Україні не отримував, а вказана в реєстраційних даних підприємства посвідка серії НОМЕР_2 , видана Відділом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління МВС України в Київській області, в дійсності не видавалась; згідно з витягом з Єдиного реєстру довіреностей ОСОБА_7 як посадова особа Приватного підприємства Дрейфуз не надавав будь-кому право на представлення його інтересів щодо ведення підприємницької діяльності; згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_1 від 01.08.2016 останній з ПП Гарде-Плюс , ПП Тера Прайс , ПП Пайола , ПП Дрейфуз підприємницької діяльності не проводив, фактично фінансово-господарські операції з вказаними юридичними особами здійснювалися його шкільним товаришем ОСОБА_3 , незважаючи на те, що відповідного доручення на вчинення таких дій, в тому числі підписання документів бухгалтерського та податкового обліку, ОСОБА_1 не надавав.

На підставі зафіксованих в акті перевірки висновків податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.02.2017 № 0001671302, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 105035,00 грн., у тому числі: за основним платежем у сумі 84028,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 21007,00 грн.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Отже наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції та установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, у цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв`язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд у постанові від 13.04.2020 зазначив, що варто було встановити, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими постачальниками, хто персонально брав у цьому участь, допитати відповідних осіб як свідків з метою з`ясування характеру та змісту здійснених операцій, а також достовірності наданих у кримінальному провадженні пояснень згідно з протоколом допиту свідка від 01.08.2016. Доцільно також досліджувати фактичний альтернативний рух активів у порівнянні із задекларованим. Не перевірено судами першої та апеляційної інстанцій у даній ситуації і технічну можливість приватного підприємства Гарде-Плюс , приватного підприємства Тера Прайс , приватного підприємства Пайола та приватного підприємства Дрейфуз виконати спірні поставки товарів та послуг з урахуванням їх фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів), понесення ними витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо) .

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на формування податкового кредиту; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість.

Розглядаючи дану справу Житомирським окружним адміністративним судом було вжито заходи з метою з`ясування обставин на які наголошено у постанові Верховного Суду від 13.04.2020 року.

З метою дослідження фактичного виконання договірних відносин позивача з контрагентами було також досліджено первинні бухгалтерські документи, складені під час здійснення господарської операції.

Щодо взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з ПП "Дрейфуз" суд зазначає наступне.

06.03.2014 між ПП "Дрейфуз" (Виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (Замовник) укладено договір про надання транспортних послуг №3.

Факт виконання умов договорів підтверджується:

- податковими накладними: від 07.03.2014 №14, від 07.03.2014 №18, від 03.04.2014 №19, від 03.04.2014 №14, від 03.04.2014 №133, від 24.04.2014 №40, від 24.04.2014 №46.(т.1 а.с.54,56,58,60,62,64)

- видатковими накладними: від 07.03.2014 №14, від 03.04.2014 №14, від 03.04.2014 №133, від 24.04.2014 №40. (а.с.51, 57,59,61)

- актами здачі-прийняття робіт: від 07.03.2014 №18, від 03.04.2014 №19, від 24.04.2014 №46 (т.1 а.с.53,55,63).

На підтвердження переміщення товару до матеріалів справи надано товарно-транспортні накладні від 07.03.2014, 03.04.2014, 24.04.2014 (т.1 а.с.170-172). Оплату по договору проведено у повному обсязі, що підтверджується банківською випискою по рахунку.

Що стосується взаємовідносин між ФОП ОСОБА_1 та ПП "Гарде-Плюс".

03.06.2014 між ПП "Гарде-Плюс" (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки №07 (т.1 а.с.48)

03.06.2014 між ПП "Гарде-Плюс" (Виконавець) та ФОП ОСОБА_1 (Замовник) укладено договір про надання транспортних послуг №07/m.(а.с.49)

Факт виконання умов договорів підтверджується:

- податковими накладними: від 16.06.2014 №42, від 16.06.2014 №38, від 21.07.2014 №56, від 30.09.2014 №96, від 30.09.2014 №102 (т.1 а.с.66,68,70,74,76).

- видатковими накладними: від 16.06.2014 №РН-42, від 21.07.2014 №56, від 30.09.2014 №96, від 19.06.2015 №68, від 30.03.2015 №135, від 24.03.2015 №107, від 16.04.2015 №49, від 22.04.2015 №59, від 22.04.2015 №130, від 22.04.2015 №57, від 29.04.2015 №132, від 18.05.2015 №32, від 05.06.2015 №3, від 13.07.2015 №25. (т.1 а.с.65,69,73,79,81,83, 85,87,88,90,92,94,96,98)

- актами здачі прийняття-робіт: від 16.06.2014 №ОУ-38, від 21.07.2014 №60, від 30.09.2014 №102, від 19.06.2015 №67, від 30.03.2015 №136, від 24.03.2015 №108, від 16.04.2015 №54, від 22.04.2015 №58, від 22.04.2015 №60, від 29.04.2015 №131, від 18.05.2015 №33, від 05.06.2015 №4, від 13.07.2015 №24. (т.1 а.с.67,72,75,80,82,84,86,89,91,93,95,97,99).

На підтвердження переміщення товару до матеріалів справи надано товарно-транспортні накладні (т.1 а.с.173-185). Оплату по договору проведено у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками.

Також, з матеріалів справи слідує, що придбаний товар був реалізований ТОВ "Очаківський Райагрохім", ДП "Дослідне господарство Таїровське", ПСП "Виноградар", ФХ "Терра", ТОВ ТАВР", ПП "Агрофірма Славутич", ТОВ "Лиман", що підтверджується договором поставки від 05.02.2015 №5/02, специфікацією №1, довіреностями, накладними, податковими накладними, реєстром придбання та подальшого продажу підв"язочного матеріалу (т.1 а.с.129-152,162-165).

Що стосується господарських взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з ПП "Тера-Прайс" та ПП "Пайола".

Як встановлено судом, між ФОП ОСОБА_1 та ПП "Тера-Прайс" був укладений договір поставки від 14.01.2016 №14 та договір про надання послуг від 14.01.2016 №15.

Згідно умов договору поставки, ПП "Тера-Прайс" (продавець) зобов"язується поставляти, а ФОП ОСОБА_1 (покупець) прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності у відповідності з попередньо зробленими замовленнями покупця.

За умовами договору про надання послуг, замовник (ФОП ОСОБА_1 ) доручає, а виконавець (ПП "Тера-Прайс") приймає на себе обов"язок по виконанню вантажних перевезень за завданням Замовника.

Факт виконання умов договорів підтверджується:

- видатковими накладними: від 02.02.2015 №6, від 23.02.2016 №175, від 26.02.2016 №176, від 14.03.2016 №РН-000026 (т.1 а.с.100,102,104,108).

- актами здачі-прийняття робіт: від 02.02.2016 №7, від 23.02.2016 №174, від 26.02.2016 №177, від 14.03.2016 №27 (т.1 а.с.101,103,105,109).

На підтвердження переміщення товару до матеріалів справи надано товарно-транспортні накладні (т.1 .а.с.186-190).

Крім того, встановлено, що 22.03.2016 між ПП "Пайола" (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір поставки №49. За умовами договору ФОП ОСОБА_1 придбав у ПП "Пайола" підв"язочний матеріал.

Факт виконання умов договору підтверджується:

- видатковими накладними: від 22.03.2016 №РН-0000061,від 22.03.2016 №РН-0000062, від 06.04.2016 №РН-0000023 (т.1 а.с.106,110,112).

- актами здачі-прийняття робіт: від 22.03.2016 №ОУ-0000063, від 22.03.2016 №ОУ-0000069, від 06.04.2016 №ОУ-0000024 (т.1 а.с.107,111,113).

На підтвердження переміщення товару до матеріалів справи надано товарно-транспортну накладну від 06.04.2016 №06/01 (т.1 а.с.191).

Оплату по договорам з ПП "Тера-Прайс" та ПП "Пайола" проведено у повному обсязі.

Сам факт наявності товару представником відповідача не заперечується.

Також, з матеріалів справи встановлено, що придбаний у даних контрагентів товар був реалізований ТОВ "Агрофірма ШАБО", ТОВ "Лиман", ВАТ "Октябрьський", що підтверджується, зокрема, договором поставки від 22.03.2016 №22/03-16, специфікацією №1 від 05.04.2016, накладними (т.1 а.с.123-157,166-169).

Таким чином, в ході розгляду справи підтверджено використання придбаних товарів в господарській діяльності фізичної особи-підприємця.

Суд зазначає, що укладені між позивачем та ПП "Гарде-Плюс", ПП "Тера Прайс", ПП "Пайола", ПП "Дейфуз" договори виконані сторонами, відсутнє рішення суду щодо визнання укладених договорів недійсним. Тому, доводи відповідача з приводу нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та даними підприємствами не підтверджені жодним доказами.

Відповідач заперечуючи реальність факту здійснення господарської діяльності при продажу товарів вказує на те, що згідно Протоколу допиту свідка від 01 серпня 2016 року, ОСОБА_1 пояснено Щодо проведених операцій з ПП Гарде - Плюс ПП Тера Прайс , ПП Пайола , ПП Дрейфуз можу пояснити, що з даними підприємствами фактично діяльності не проводив, від мого імені фінансово - господарські операції з даними підприємствами проводив мій шкільний товариш ОСОБА_3 . Доручення від свого імені для ОСОБА_3 на право здійснення господарських операцій, підпису бухгалтерських та податкових документів не надавав .

В той же час, суд зазначає, що факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Окрім того, суд також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Верховний суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду висловив аналогічну правову позицію в постанові від 19.11.2019 року по справі №826/16304/17.

Допитаний як свідок позивач ОСОБА_1 , перебуваючи під присягою, в судовому засіданні пояснив, що всі операції пов"язані з ПП Гарде - Плюс ПП Тера Прайс , ПП Пайола , ПП Дрейфуз відбувались у м.Херсоні, всі документи підписувались ним особисто. ОСОБА_3 , який на той час проживав в м.Херсоні та є його шкільним товаришем, на його прохання був присутній лише на погрузці товару. ОСОБА_3 не підписував документів від імені позивача, доручення з правом підпису ОСОБА_3 не мав. Позивач вказав, що документів, які досліджувались на предмет підпису, слідчий на ознайомлення йому не надавав.

Судом неодноразово викликався у якості свідка ОСОБА_3 (судові засідання призначені 01.10.2020, 15.10.2020, 03.11.2020 та 17.11.2020). Однак, вказаний свідок до судового засідання для надання пояснень щодо підтвердження його участі в діяльності ФОП ОСОБА_1 чи її спростування не з"являвся.

Причетність ПП Гарде - Плюс ПП Тера Прайс , ПП Пайола , ПП Дрейфуз до злочинів щодо яких здійснюються кримінальні провадження, зокрема технічна можливість останніх виконати спірні поставки товарів та послуг з урахуванням їх фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів), понесення ними витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо) повинно бути доведено податковим органом.

Відповідачем копію вироку по кримінальному провадженню не надано. Сам по собі факт наявності кримінального провадження, в якому не винесено обвинувального вироку, в силу приписів ч.4 ст.78 КАС України не є підставою для визнання господарських операцій нереальними.

У справі, що розглядається, ГУ ДПС в Житомирській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагент діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на відсутність у позивача права на формування податкового кредиту, суб`єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності правочинів, укладених з контрагентами ПП Гарде - Плюс ПП Тера Прайс , ПП Пайола , ПП Дрейфуз , суд приходить до висновку про відсутність порушень позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198 2. п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його відзив, і не довів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001671302 від 15.02.2017 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001671302 від 15.02.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 23 листопада 2020 року.

Суддя О.Г. Попова