Рішення

від 11.11.2020 по справі 380/4304/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року справа №380/4304/20

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Красневич Ю.Б.,

за участю:

представника позивача Купновицького Н.С.,

представника відповідача Михальчишин Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в режимі відеоконференцій в порядку загального позовного провадження справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕММ про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (місцезнаходження: 79005, м.Львів, пл.Маланюка, 6, код ЄДРПОУ 13817458) (далі - позивач, Фонд) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕММ (місцезнаходження: 79035, Львівська область, м.Львів, вул.Бузкова, 2, код ЄДРПОУ 40357539) (далі - відповідач, ТзОВ РЕММ ), в якому просить стягнути з ТзОВ РЕММ на користь позивача борг в сумі 96150,30 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що згідно із Звітом про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік, який подано відповідачем до відділення Фонду, середньооблікова кількість штатних працівників ТзОВ РЕММ становила 15 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб. З цих підстав позивач вважає, що відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 особи. Зазначає, що сума адміністративно-господарських санкцій за нестворене робоче місце становить 95520,00 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатив зазначену суму у встановлені законодавством строки, Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів нарахувало пеню в сумі 630,30 грн. У зв`язку з несплатою вказаного боргу в сумі 96150,30 грн. відповідачем добровільно, позивач просить стягнути такий в судовому порядку. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 09.06.2020 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою судді від 19.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 07.09.2020 суддя задовольнив заяву представника відповідача із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та замінив засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідач 17.09.2020 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 31.01.2007 №70, ТзОВ РЕММ було подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік. Відповідач зазначає, що до ТзОВ РЕММ не звертались інваліди щодо їх працевлаштування, відтак відсутній факт відмови у їх працевлаштуванні, крім цього відсутній факт проведення Фондом перевірки діяльності відповідача. З огляду на вище наведене, відповідач вважає, що ним вжито передбачені законом заходи для виконання встановленого законом нормативу по працевлаштуванню інвалідів, невиконання такого нормативу відбулось за відсутності у цьому вини ТзОВ РЕММ , а тому відсутні підстави для застосування, щодо відповідача адміністративно-господарських санкцій в розмірі 96150,30 грн. Просив у задоволені позову відмовити.

Ухвалою судді від 12.10.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду справи по суті.

Ухвалою від 06.11.2020 суд задовольнив клопотання представника відповідача про його участь у судовому засіданні у справі №380/4304/20 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив суд у задоволені позову відмовити повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідач - ТзОВ РЕММ зареєстроване як юридична особа код ЄДРПОУ 40357539. Місцезнаходження: 79035, Львівська область, м.Львів, вул.Бузкова, 2.

Судом встановлено, що ТзОВ РЕММ 28.02.2020 подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік (форма № 10-ПІ) (а.с. 4).

Згідно з вказаним звітом, середньооблікова кількість штатних працівників у 2019 році в ТзОВ РЕММ (код рядка 01) становила 15 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 (код рядка 02). Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (код рядка 03) у 2019 році для відповідача становив 1 особа.

Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2019 рік у відповідача становила 95520,00 грн (код рядка звіту 05).

Останнім днем сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році є 15.04.2020. Сума пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2020 по 07.05.2020 (22 дні) складала 630,30 грн.

Оскільки відповідач у встановлений термін не сплатив суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, заборгованість перед відділенням Фонду за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році становить 96150,30 грн. (адміністративно-господарська санкція - 95520,00 грн.; пеня - 630,30 грн.), за стягненням якої позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами є Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні №875-XII від 21.03.1991 (далі - Закон №875-XII).

Відповідно до ч. 1 ст.17 Закону №875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Згідно з ч. 2 ст.17 Закону №875-XII підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Відповідно до ч. 1 ст.18 Закону №875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з ч. 3 ст.18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 9 ст.19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 на реалізацію статей 19, 20 Закону № 875-XII затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок № 70).

Відповідно до п. 2 цього Порядку №70 звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно із ч.1 та ч. 2 ст. 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.20 Закону №875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Частиною 2 цієї статті визначено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з ч.1 ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Як видно з матеріалів справи, ТзОВ РЕММ відноситься до суб`єктів господарювання, яким відповідно до статті 19 Закону № 875-XII встановлюється норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Відповідачем 28.02.2020 подано до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики № 42 від 10.02.2007.

Згідно із поданим звітом середньооблікова кількість штатних працівників у 2019 році в ТзОВ РЕММ (код рядка 01) становила 15 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб (код рядка 02). Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (код рядка 03) у 2019 році для відповідача становив 1 особа. Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2019 рік у відповідача становила 95520,00 грн (код рядка звіту 05).

Отже, ТзОВ РЕММ у 2019 році не виконало норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 1 особа.

При цьому суд враховує, що відповідачем не вживались заходи щодо працевлаштування на підприємстві осіб з інвалідністю, не надавалась державній службі зайнятості інформація про наявні вакантні посади, з метою організації працевлаштування осіб з інвалідністю, що підтверджується долученою позивачем до матеріалів справи копією листа Львівського обласного центру зайнятості №07-2065/20 від 17.06.2020 (а.с.52).

Оскільки норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році для відповідача становив 1 особа, розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника становить 95520,00 грн, тому відповідно до частини першої статті 20 Закону № 875-XII ТзОВ РЕММ повинно сплатити адміністративно-господарську санкцію за 2019 рік в сумі 95520,00 грн. Строк сплати цих санкцій відповідно до статті 20 Закону № 875-XII сплив 15.04.2020.

Враховуючи те, що відповідач добровільно не сплатив адміністративно-господарські санкції у встановлені законом строки, позивач нарахував пеню відповідно до облікової ставки НБУ (в розмірі 8% річних) за період з 16.04.2020 по 07.05.2020 в сумі 630,30 грн. Суд не виявив арифметичних чи логічних помилок в розрахунку заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019 рік, що долучений до матеріалів справи (а.с. 5).

Таким чином, станом на дату розгляду справи ТзОВ РЕММ не сплатило адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2019 рік та пеню на загальну суму 96150,30 грн.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РЕММ (місцезнаходження: 79035, Львівська область, м.Львів, вул.Бузкова, 2, код ЄДРПОУ 40357539) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (місцезнаходження: 79005, м.Львів, пл.Маланюка, 6, код ЄДРПОУ 13817458) борг в сумі 96150,30 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 23.11.2020

Суддя Р.І. Кузан