Рішення

від 24.11.2020 по справі 520/12331/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 р. № 520/12331/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування довідки і наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати довідку про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 , який претендує на зайняття посади прокурора Офісу Генерального прокурора від 28.08.2020; визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни №2241ц від 31.08.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора третього відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних підрозділів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора; зобов`язати Офіс Генерального прокурора поновити ОСОБА_1 на посаді на посаді, що є рівнозначною тій посаді, яку ОСОБА_1 займав раніше; стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, розрахувавши її розмір за методикою, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що прийняте всупереч нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду від 25.09.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Представником Офісу Генерального прокурора 22.10.2020 до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що оскаржуване рішення відповідача є правомірним, та прийнятим з дотриманням вимог чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Наказом Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни №1685ц від 08.07.2020 ОСОБА_1 був призначений на посаду прокурора третього відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних підрозділів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора.

Наказом Генерального прокурора ОСОБА_2 №2241ц від 31.08.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора третього відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних підрозділів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора у зв`язку з не проходженням спеціальної перевірки з 01.09.2020. Підставою для винесення наказу про звільнення стала довідка про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 , який претендує на зайняття посади прокурора Офісу Генерального прокурора від 28.08.2020.

Вважаючи довідку про результати спеціальної перевірки від 28.08.2020 та наказ Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни №2241ц від 31.08.2020 незаконними та необґрунтованими позивач звернувся до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

З довідки про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 , який претендує на зайняття посади прокурора Офісу Генерального прокурора від 28.08.2020 вбачається, що виявлено інформацію, що перешкоджає зайняттю ОСОБА_1 посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або посади з підвищеним корупційним ризиком. Зокрема, для проведення спеціальної перевірки особи, яка претендує на зайняття посади, подано до Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік у порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону України Про запобігання корупції , в якій ОСОБА_1 було зазначено недостовірні відомості. Згідно з інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції (лист від 20.07.2020 №49-01/33229/20) у розділі 8 Корпоративні права декларації ОСОБА_1 не зазначив наявність корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю Харків-Конструктів-2012 (ТОВ Харків-Конструктів-2012 ) (ЄДРПОУ 37762400), розмір внеску до статутного фонду 500 грн, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, чим порушив вимоги пункту 5 частини першої статті 46 Закону України Про запобігання корупції . Також, вказується, що вказані обставини підтверджуються наданою за результатами спецперевірки інформацією Міністерства юстиції України (лист від 20.07.2020 №32000/14696-26-20/19.1.2), згідно з якою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 , є засновником ТОВ Харків-Конструктів-2012 . Також, вказується, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є керівником ТОВ Харків-Конструктів-2012 та головою комісії з припинення ТОВ Харків-Конструктів-2012 .

Так, судом встановлено, що 23.08.2011 було створено Товариство з обмеженою відповідальністю Харків-Конструктів-2012 (ТОВ Харків-Конструктів-2012 ) (ЄДРПОУ: 37762400, місцезнаходження юридичної особи: 61022, Харківська обл., місто Харків, вулиця Анрі Барбюса, будинок 3-А, квартира 20). Засновниками ТОВ Харків-Конструктів-2012 є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , статутний фонд було визначено в розмірі 1000 гривень: розмір внеску до статутного фонду ОСОБА_1 : 500,00 грн, розмір внеску до статутного фонду ОСОБА_3 : 500,00 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, підприємство жодного дня будь-якої діяльності не здійснювало, позивач як директор, до роботи не приступив, відповідного наказу видано не було, рахунки у жодній банківській установі підприємство не відкривало, у зв`язку з чим статутний фонд сформовано не було.

До того ж, слід вказати, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 по справі №820/8662/13-а адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Харків-конструктів-2012 про припинення юридичної особи задоволено, припинено юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю Харків-конструктів-2012 (ЄДРПОУ 37762400; 61022 м. Харків, вул. Анрі Барбюса, буд. 3-а, кв. 20).

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 по справі №820/8662/13-а набрало законної сили 09 грудня 2013 року.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю Харків-конструктів-2012 жодного дня не здійснювало будь-яку діяльність.

Крім того в позовній заяві зазначено, що адвокатом Крижановським Миколою Валентиновичем в інтересах ОСОБА_1 було подано адвокатський запит №АЗ-97 від 31.08.2020 до Головного управління ДПС у Харківській області з проханням повідомити, чи були наявні відкриті рахунки у Товариства з обмеженою відповідальністю Харків-конструктів-2012 (ЄДРПОУ: 37762400), чи були наймані працівники у ТОВ, чи подавалися будь-які звіти ТОВ до Головного управління ДПС у Харківській області або до її територіальних підрозділів.

На даний адвокатський запит Головне управління ДПС у Харківській області повідомило, що Товариство з обмеженою відповідальністю Харків-конструктів-2012 (ЄДРПОУ: 37762400) з моменту реєстрації 23.08.2011 та по теперішній час не звітує, інформація щодо найманих працівників відсутня, рахунків у фінансових установах не має.

Так, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України Про акціонерні товариства корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю Ліхтнер Бетон Львів щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 58, частини першої статті 64 Закону України Про господарські товариства від 05.02.2013 №1-рп/2013, зроблено висновок, що при визначенні повноважності загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю та результатів голосування за прийняття їх рішень враховується кількість голосів учасників, визначена пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, що встановлений статутом товариства з обмеженою відповідальністю, незалежно від вартості реально внесених (сплачених) ними вкладів тільки протягом першого року з дня державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю.

Тобто, позивач не мав права голосу на підприємстві та не входив в його загальні збори. Згідно вказаного рішення Конституційного Суду України, з 23.08.2012 позивач не мав повноважень учасника ТОВ.

Відповідно до роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції щодо заповнення декларацій, у разі невнесення вкладу до статутного капіталу чи внесення лише його частини, у суб`єкта декларування або члена його сім`ї виникає фінансове зобов`язання і, у разі перевищення порогу декларування (50 ПМ), вона повинно бути задеклароване у розділі 13 Фінансові зобов`язання декларації.

Тобто, зважаючи на вказані роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції щодо заповнення декларацій, можна зробити висновок, що оскільки статутний фонд ТОВ Харків-Конструктів-2012 не перевищує 50 ПМ, то позивач і не мав їх декларувати.

До того ж, оскільки підприємство ліквідовано за рішенням суду, то у позивача немає в даному товаристві ні корпоративних прав, ні фінансових зобов`язань.

Так, оскільки рішення про ліквідацію товариства приймалося не учасниками самого товариства, а судом, то ризик того, що діяльність підприємства може бути поновлена та з`явиться потенційний конфлікт інтересів, відсутній.

Стаття 1 Закону України Про запобігання корупції дає визначення поняттям потенційний конфлікт інтересів та реальний конфлікт інтересів .

Так, потенційний конфлікт інтересів - це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

З огляду на вищезазначене, будь-якого потенційного або реального конфлікту інтересів у позивача не існувало та не існує.

Щодо проведеної спеціальної перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України Про запобігання корупції стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.

У разі якщо призначення особи на посаду прокурора відбувається відповідно до розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури , спеціальна перевірка проводиться у встановленому цим Законом порядку стосовно призначеної особи на посаду прокурора. У разі якщо така особа не пройде спеціальної перевірки або не надасть згоди на проведення спеціальної перевірки, вона підлягає негайному звільненню з посади особою, уповноваженою законом приймати рішення про звільнення прокурора.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 56 Закону України Про запобігання корупції організація проведення спеціальної перевірки покладається на керівника (заступника керівника) державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату, на зайняття посади в якому претендує особа, крім випадків, установлених законом. Для забезпечення організації проведення спеціальної перевірки керівник відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або їх апарату може визначити відповідальний структурний підрозділ.

У відповідності до ч. 1 ст. 57 Закону України Про запобігання корупції спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади, у строк, що не перевищує двадцяти п`яти календарних днів з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки.

Спеціальна перевірка щодо ОСОБА_1 була розпочата 09.07.2020, тобто мала бути закінчена через 25 днів - 02.08.2020, однак довідка за результатами спеціальної перевірки була складена лише 28.08.2020, тобто з порушенням встановленого строку.

Також, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 58 Закону України Про запобігання корупції особи, щодо яких проведена спеціальна перевірка, мають право на ознайомлення з довідкою про результати спеціальної перевірки та в разі незгоди з результатами перевірки можуть подати відповідному органу державної влади, органу місцевого самоврядування свої зауваження у письмовій формі. Ці зауваження підлягають розгляду у семиденний строк з дня їх надходження.

Довідка була складена 28.08.2020 (п`ятниця), а наказ про звільнення було видано 01.09.2020 (понеділок), тобто позивачу не було надано часу для підготовки та подання пояснень та заперечень.

Згідно довідки за результатами спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, складеної Національним агентством з питань запобігання корупції були встановлені наступні розбіжності.

У розділі 3 Об`єкти нерухомості декларації кандидат на посаду не зазначив користування об`єктом нерухомого майна відповідно до розділу 2,1 Інформація про суб`єкта декларування декларації, як зареєстроване місце проживання.

Також, у розділі 3 Об`єкти нерухомості декларації кандидат на посаду зазначив право власності на квартиру загальною площею 54 м2, дата набуття права 25.09.2014, реєстраційний номер 462062863101, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, загальна площа відображеного об`єкту нерухомості 54,9 м2.

У розділі 9 Корпоративні права декларації кандидат на посаду зазначив наявність корпоративних прав у АО Єрмолаєв, Крижановський та партнери (ЄДРПОУ 41740095), розмір внеску до статутного фонду 400 грн, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розмір внеску кандидата до статутного капіталу 100 грн.

Також, у розділі 8 Корпоративні права декларації кандидат на посаду не зазначив наявність корпоративних прав у ТОВ Харків-Конструктів-2012 (ЄДРПОУ 37762400), розмір внеску до статутного фонду 500 грн, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, в довідці, складеній Офісом Генерального прокурора зазначено, що позивачем в декларації не допущені розбіжності, а внесені недостовірні відомості, що не відповідає дійсності.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону України Про запобігання корупції позивачем були надані письмові пояснення на ім`я Генерального прокурора, в яких він пояснив, що ним дійсно не були внесені вищезазначені корпоративні права, оскільки він вважав, що вони були в нього відсутні.

Однак, слід вказати, що згідно довідки за результатами спеціальної перевірки щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, складеної Національним агентством з питань запобігання корупції були встановлені кілька розбіжностей. Однак, Офіс Генерального прокурора звільнив ОСОБА_1 тільки у зв`язку з помилковим не зазначенням, на думку відповідача, існуючих корпоративних прав, існування яких не є доведеним та, тим більше, таке порушення є несуттєвим. Натомість, усі інші розбіжності при заповненні декларації Офіс Генерального прокурора не взяв до уваги.

Крім того позивачем зазначено, що до призначення ОСОБА_1 на посаду прокурора Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_1 був старшим партнером Адвокатського об`єднання Єрмолаєв, Крижановський та партнери . Однак, дізнавшись про те, що ОСОБА_1 прийнято на роботу до Офісу Генерального прокурора, він, зважаючи на норми законодавства, невідкладно подав заяву про виключення його з числа учасників-партнерів Адвокатського об`єднання Єрмолаєв, Крижановський та партнери , у зв`язку з чим протоколом засідання Ради Партнерів Адвокатського об`єднання Єрмолаєв, Крижановський та партнери від 31.07.2020, ОСОБА_1 було виключено з числа учасників-партнерів Адвокатського об`єднання Єрмолаєв, Крижановський та партнери .

У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду.

У разі встановлення за результатами спеціальної перевірки та розгляду вищезазначених пояснень претендента на посаду факту подання ним підроблених документів або неправдивих відомостей посадова особа (орган), яка (який) здійснює призначення (обрання) на цю посаду, повідомляє протягом трьох робочих днів про виявлений факт правоохоронні органи та відмовляє претенденту у призначенні (обранні) на посаду.

Також суд зазначає, що відповідачем порушено вимоги ст. 57 Закону України "Про запобігання корупції" та пункту 7 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №171. Так, за приписами наведеної норми Закону №1700 та Порядку №171 спеціальна перевірка проводиться за письмовою згодою особи, яка претендує на зайняття посади, у строк, що не перевищує двадцяти п`яти календарних днів з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки.

Відповідно до положень глави 18 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Письмова згода на проведення спеціальної перевірки надана позивачем 09.07.2020, однак, довідка про результати спеціальної перевірки складена відповідачем лише 28.08.2019.

Крім того, декларація кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2019 рік позивачем була подана 08.02.2020.

Система електронного декларування передбачає можливість внесення змін до поданої декларації лише протягом 7 (семи) днів з дня поданої декларації. Про те, що вказані корпоративні права повинні були бути відображені в декларації позивач дізнався ще до призначення на посаду в офісі Генерального прокурора 01.07.2020, коли був викликаний з цього питання до Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора. Таким чином, у позивача була відсутня технічна можливість зазначити в декларації наявність корпоративних прав на ТОВ Харків-Конструктів-2012 .

Також, відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України Про запобігання корупції особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані протягом 30 днів після призначення (обрання) на посаду передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом. У такому випадку особам, зазначеним у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється передавати в управління належні їм підприємства та корпоративні права на користь членів своєї сім`ї.

Тобто, закон не забороняє особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування володіти корпоративними правами, водночас, у випадку позивача відсутній правовий механізм позбавлення від корпоративних прав щодо підприємства, яке перебуває в стані ліквідації та статутний фонд якого не сформований.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; 3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Відповідно ч. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України, якщо з позовом про ліквідацію юридичної особи звернувся орган державної влади, ліквідатором може бути призначений цей орган, якщо він наділений відповідними повноваженнями.

Тобто, у разі прийняття рішення судом щодо ліквідації юридичної особи, має бути призначено ліквідатора юридичної особи, або це має бути здійснено за рішенням учасників.

Так, у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю Ліхтнер Бетон Львів щодо офіційного тлумачення положень частини четвертої статті 58, частини першої статті 64 Закону України Про господарські товариства від 05.02.2013 №1-рп/2013, зроблено висновок, що при визначенні повноважності загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю та результатів голосування за прийняття їх рішень враховується кількість голосів учасників, визначена пропорційно розміру їх часток у статутному капіталі, що встановлений статутом товариства з обмеженою відповідальністю, незалежно від вартості реально внесених (сплачених) ними вкладів тільки протягом першого року з дня державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю.

Оскільки позивачем та іншим учасником впродовж року не була внесена частка у статутному фонді і таким чином остаточна ліквідація підприємства за ініціативою позивача неможлива.

Крім того, як було зазначено у позовній заяві, позивачем, після ознайомлення з інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції, у встановлений Законом строк, було надано пояснення на ім`я Генерального прокурора, в яких він підтвердив наявність розбіжностей в поданій декларації та пояснив причини їх допущення. Виправити з самій декларації вказані розбіжності позивач не міг, у зв`язку з тим, що Законом обмежено внесення таких змін протягом 7 днів з моменту подачі. Однак, при поданні декларації після звільнення позивачем були виправлені вказані Національним агентством розбіжності.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про запобігання корупції" особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, а також особам, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських обов`язків, або спеціально уповноважена на виконання таких обов`язків у юридичних особах приватного права не залежно від організаційно-правової форми, забороняється: 1) відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої цим фізичним або юридичним особам передбачено законом; 2) надавати несвоєчасно, недостовірну чи не в повному обсязі інформацію, яка підлягає наданню, відповідно до закону.

Формулювання законодавцем норми у формі заборони на надання недостовірної інформації, підтверджує, що такі дії мають вчинятись лише умисно, саме з метою введення в оману щодо існування певних правових правовідносин.

Позивач у своєму поясненні на ім`я Генеральною прокурора повідомив, що корпоративні права у Товаристві з обмеженою відповідальністю Харків-Конструктів-2012 (ЄДРПОУ 37762400), розмір внеску до статутного фонду 500 грн не були вказані помилково, у зв`язку з невірним розумінням вимог щодо заповнення декларації.

Так, само по собі припущення помилки при заповненні декларації не може бути підставою для прийняття рішення про звільнення, що підтверджується, зокрема, і тим фактом, що Національним агентством з питань запобігання корупції у поданій позивачем декларації було виявлено декілька розбіжностей, але відповідачем була врахована лише одне з них. При цьому критерії за якими саме не зазначення корпоративних прав було враховано як перешкоду для роботи в органах прокуратури, а ні в висновку, а ці в відзиві на позовну заяву зазначено не було.

Також, те, що сам по собі факт припущення помилок при поданні декларацій не є безумовною підставою для звільнення з органів (прокуратури підтверджується тим, що протягом 2020 року принаймні відносно двох співробітників Офісу Генерального прокурора Національним агентством з питань запобігання корупції було складено адміністративні протоколи щодо порушення порядку подачі декларацій, що підтверджується інформацією, яка міститься на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Отже, суд зазначає, що порушення, які допустив ОСОБА_1 при заповненні декларації, не заслуговують на застосування щодо нього такою суворого заходу як звільнення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Окрім того, суд зазначає, статтею 235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 №100, для розрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу необхідно визначити розмір середньоденної заробітної плати позивача.

Відповідно до пункту 5 розділу IV вказаного Порядку - основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Згідно абзацу другому пункту 8 Порядку, після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Отже, стягненню на користь позивача підлягає стягненню сума розрахована у розмірі за методикою, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100.

Крім того, суд зазначає, що наказом Генерального прокурора №77шц від 28.08.2020 було ліквідовано в структурі та штатному розписі Офісу Генерального прокурора Департамент організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами. Його загальна штатна чисельність 162 одиниці з відповідним фондом заробітної плати зараховано до резерву Офісу Генерального прокурора.

Згідно з наказом Генерального прокурора №2241ц від 31.08.2020 звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора третього відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних підрозділів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора.

Таким чином, позивача було звільнено з посади, яку він вже не займав.

Отже, позивач підлягає поновленню на посаді прокурора третього відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних підрозділів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора або на рівнозначній посаді.

Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011, ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправними та скасування довідки і наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати довідку про результати спеціальної перевірки щодо ОСОБА_1 , який претендує на зайняття посади прокурора Офісу Генерального прокурора від 28.08.2020.

Визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни №2241ц від 31.08.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора третього відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних підрозділів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора.

Зобов`язати Офіс Генерального прокурора поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора третього відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних підрозділів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора або на рівнозначній посаді.

Стягнути з Офісу Генерального прокурора (ЄДРПОУ 00034051) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді прокурора третього відділу організації процесуального керівництва управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних підрозділів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора або на рівнозначній посаді.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з з Офісу Генерального прокурора (ЄДРПОУ 00034051) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов