Рішення

від 19.11.2020 по справі 180/1335/20

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/1335/20

2/180/564/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Янжули О.С.,

при секретарі - Котовій Н.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Марганець Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту непроживання за місцем реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту непроживання за місцем реєстрації.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги є вона та діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Відповідачі у встановлений законом строк звернулись до приватних нотаріусів та склали заяву про відмову від спадщини після смерті батька, однак, з невідомих причин заяви в нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини не направили. Звернувшись до нотаріальної контори з заявою при прийняття спадщини після померлого, їй було відмовлено, оскільки на момент смерті батька, діти були зареєстровані за однією адресою. Вважає, що вона є єдиним спадкоємцем що фактично прийняла спадщину після померлого чоловіка так як тільки вона фактично проживала з ним разом, діти хоча і зареєстровані за даною адресою, але мешкають в інших містах. Вважає, що відповідачі по справі пропустили шестимісячний строк для прийняття спадщини. Встановлення факту непроживання однією сім`єю відповідачів зі спадкоємцем їй необхідно для отримання усієї спадщини, що відкрилась після смерті чоловіка. Просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не проживали за місцем реєстрації по АДРЕСА_1 з 2008 року по день смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності на позовних вимогах наполягає.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надали, в судове засідання не з`явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.3 ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, враховуючи заяви про визнання позовних вимог, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на звернення до суду є невід`ємним особистим правом. Особа має право звернути до суду за захистом саме своїх прав. Право на позов має особа, права, свободи або інтереси якої порушені. Іншими словами, особа не має права звернутися до суду у разі, якщо права, за захистом яких вона звернулася, їй не належать. Така особа є неналежним позивачем і у позові їй слід відмовити. Тому при зверненні до суду позивач повинен доводити свою юридичну заінтересованість у справі. Завдяки такому підходу реалізується принцип диспозитивності цивільного процесу, відповідно до якого кожна особа самостійно вирішує: звертатися їй до суду чи ні.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , який був чоловіком позивачки та батьком відповідачів, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 09.11.2016 р. зроблено відповідний актовий запис № 728, зареєстрований Марганецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Померлий ОСОБА_4 , позивач по справі ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , кожен по 1/5 частки вказаної квартири, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 10.11.2008 року.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 . Спадкоємцями є дружина померлого ОСОБА_1 та діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У встановлений законом строк відповідач по справі, ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Балабекяна А.Е. з заявою про відмову від належної йому частки в спадщині на користь матері ОСОБА_1 , яка зареєстрована в реєстрі за № 629 від 08.05.2017 року.

У встановлений законом строк відповідач по справі, ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Аршава І.О. з заявою про відмову від належної їй частки в спадщині на користь матері ОСОБА_1 , яка зареєстрована в реєстрі за № 629 від 08.05.2017 року.

Згідно копії довідки №14 від 11.08.2020 року виданої головою правління ОСББ Гірник 8 ОСОБА_5 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , діти і онуки були зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , але не проживали за даною адресою, що також підтверджується копією акту від 11.08.2020 року складений головою правління ОСББ Гірник 8 Плешивенко О.П. в присутності мешканців будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ..

Згідно копії довідки №53 від 31.08.2020 року виданої керівником ОСББ Східний квартал 6 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає без реєстрації з 2008 року за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно довідки про фактичне місце проживання виданої квартальним комітетом №2 Жовтневого райвиконкому м.Дніпро ОСОБА_2 проживає у АДРЕСА_5 з 2008 року.

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач ОСОБА_2 вважає, що оскільки вона постійно проживала з померлим ОСОБА_4 , вона є єдиним спадкоємцем, оскільки на момент смерті спадкодавця відповідачі хоча і прописані за адресою спадкодавця, але не проживали з 2008 року.

Встановлення факту непроживання відповідачів у спірній квартирі, необхідно позивачці для отримання усієї спадщини, що відкрилась після смерті чоловіка.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово; реєстрація внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.

Реєстрація місця проживання або місця перебування особи це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

У рішенні від 14.11.2001 року по справі № 1-31/2001 (справа щодо прописки) Конституційний Суд України констатував, що вільне пересування і вибір місця проживання є суттєвою гарантією свободи особистості, умовою її професійного і духовного розвитку. Це право, як і інші права і свободи людини, є невідчужуваним та непорушним (ст. 21 Конституції України). Водночас назване право не є абсолютним. Свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України можуть бути обмежені, але тільки законом (ст. 33 Конституції України).

З зазначеного слідує, що реєстрація місця проживання є адміністративною дією, яка встановлює додатковий зв`язок особи з державою і не є обставиною, яка підтверджує чи спростовує фактичне місце проживання або перебування особи.

Керуючись принципом верховенства права, закріпленим у статті 8 Конституції України, суд повинен виходити із того, що людина, її права та свободи є найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу положень частини 2 статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, факт проживання відповідачів за іншою адресою на момент смерті спадкодавця, не може слугувати безумовною підставою позбавлення їх законного права на прийняття спадщини, яка відкрилась після його смерті в порядку, передбаченому частиною 3 статті 1268 ЦК України.

Прийняття спадщини або відмова у її прийнятті є правом відповідача, яке регулюється ЦК України. У разі звернення ОСОБА_1 до суду для захисту свого права на спадщину і наявності у позивачки правових підстав вважати, що можуть бути порушені її права, тоді у позивачки виникне право на захист та доведення певних обставин, пов`язаних зі спором про спадщину.

Відповідно до ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно чинного законодавства, судом не передбачено встановлення факту непроживання за місцем реєстрації спадкоємців, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту непроживання за місцем реєстрації, задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту непроживання за місцем реєстрації - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Марганецький міський суд Дніпропетровської області.

Суддя: О. С. Янжула