Рішення

від 16.11.2020 по справі 640/13375/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2020 року м. Київ № 640/13375/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Шуст Н.А., за участі: представника позивача - Оліфіра К.М., представника третьої особи - Лисенка М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Іноземного підприємства "І-АР-СІ"

до Комісії з акредитації організацій колективного управління

Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського

господарства України

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського

господарства України

третя особа Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнське агентство

авторських прав"

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити

дії, -

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 листопада 2020 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз`яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось іноземне підприємство "І-АР-СІ" (04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18-а, код ЄДРПОУ 38204199) з позовом до Комісії з акредитації організацій колективного управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2) (Відповідач-1), Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарств України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2 код ЄДРПОУ 37508596) (Відповідач-2), третя особа - Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнське агентство авторських прав" (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 4, кв. 102, код ЄДРПОУ 26547262), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з акредитації організацій колективного управління від 21.12.2019 року про акредитацію організацій колективного управління Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнське агентство авторських прав" у сфері обов`язкого колективного управління - репрографічне відтворення творів та їх частини (уривків), оформлене в протоколу №5 засідання Комісії з акредитації організацій колективного управління від 21 грудня 2019 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 року №268 "Про акредитацію організацій колективного управління";

- зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2) виключити з Реєстру організацій колективного управління інформацію про сферу акредитації Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнське агентство авторських прав" у сфері обов`язкового колективного управління - репрографічне відтворення творів та їх частин (уривків) (наказ Мінекономіки від 18.02.2020 №268).

Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення Комісії від 21 грудня 2019 року про акредитацію Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське агентство авторських прав" у сфері обов`язкового колективного управління - репрографчіне відтворення творів та їх частин (уривків) було прийняте з порушеннями чинного законодавства, як щодо порядку формування персонального складу Комісії, так і з порушенням Мінекономіки порядку організації, а Комісією - проведення конкурсу про акредитацію у сфері обов`язкового колективного управління - репрографічне відтворення творів та їх частин (уривків) , а відтак є протиправним та таким, що підлягає скасуванню судом. Також, позивач зазначає, що Наказ № 268 від 18 лютого 2020 року Про акредитацію організації колективного управління всупереч вимогам статті 19 Конституції України був прийнятий Мінекономіки не у відповідності до Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав №2415-VIII від 15 травня 2018 року та з перевищенням Мінекономіки повноважень, наданих Законом №2415, а відтак є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. При цьому, на момент прийняття Наказу №268 діяла ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2020 року у справі №640/2497/20, якою вирішено зупинити дію наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 375 від 14.11.2019 Про затвердження Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління . Позивач наголосив про наявність законного інтересу, порушеного відповідачами шляхом прийняття оскаржуваних рішень, оскільки позивачем у відповідності до розміщеного Мінекономіки оголошення від 04 березня 2020 року до Відповідача-2 (Мінекономіки) подано заяву про реєстрацію Позивача для участі в переговорах про встановлення попередніх тарифів Третьої особи - Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське Агентство Авторських Прав".

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Відповідач в особі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Наказ № 268 від 18.02.2020 є правовим актом індивідуальної дії та поширюються лише на Всеукраїнську громадська організація Всеукраїнське Агентство Авторських Прав , а у Позивача відсутнє порушення суб`єктом владних повноважень його прав, свобод та інтересів. Також відповідачем зазначено, що діяльність щодо забезпечення заходів з акредитації організацій колективного управління здійснювалася відповідно до Закону №2415 та наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 14.11.2019 № 375 Про затвердження Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління , який станом на сьогоднішній день, як і на дату проведення засідання Комісії з акредитації (21.12.2019) був і є чинним.

Третьою особою надано суду письмові пояснення стосовно спірних правовідносин, в яких зазначено, що у позивача відсутнє порушення суб`єктом владних повноважень його прав, свобод та інтересів; відповідач в особі Комісії з акредитації організацій колективного управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не є належним відповідачем у справі; Наказ №268 стосується виключно третьої особи, а тому немає підстав для задоволення позову в частині його скасування; на дату проведення засідання комісії так і станом сьогоднішній день Наказ №375, яким керувалася Комісія був і залишається чинним. Також, третьою особою зазначено, що саме Мінекономіки, а не Комісія з акредитації розміщує оголошення про початок відкритого конкурсу і приймає заяви про акредитацію організацій колективного управління. Також, третьою особою відмічено, що визнання протиправним наказу №8 від 04.01.2019 не зупиняє дію оголошення про початок відкритого конкурсу від 23.09.2019.

Позивачем було надано суду відповідь на відзив, в якій наголошено про наявність у нього права на подання даного позову, зазначивши, що він, як імпортер та одночасно особа, яка зобов`язана здійснювати сплату певної суми коштів на користь акредитованої організації згідно з Законом №2415, як користувач, а також виконувати інші вимоги такої організації, встановлені Законом №2415, вправі розраховувати на дотримання Відповідачем-1 і Відповідачем-2 законодавчо визначеної процедури акредитації відповідної організації, адже реалізація рішень Відповідача-1 і Відповідача-2 по акредитації організації колективного управління в подальшому неминуче призводить до понесення саме витрат до Акредитованої організації і саме останній має законний інтерес справедливо очікувати та вимагати дотримання Відповідачем-1 і Відповідачем-2 встановлених регуляторних та конкурсних процедур у зазначеній сфері правового регулювання. Стосовно протиправності наказу №268 позивачем наголошено, що Мінекономіки було достеменно відомо, торгівлі та сільського господарства України про зупинення дії наказу Міністерства розвитку економіки №375 від 14.11.2019, а прийняття розпорядчого документа (наказу №268 від 18.02.2020) на підставі нормативного акта, дію якого зупинено, не можна вважати розсудливим та правомірним, що є підставою для скасування такого наказу. Також, позивач зазначив, що Положення №375 від 14.11.2019 набуло чинності пізніше, аніж Мінекономіки було вчинено дії по прийому пропозицій щодо кандидатур для включення до складу Комісії, а отже дії Мінекономіки по формуванню Комісії вчинені не у спосіб, встановлений чинним законодавством України та з його прямим порушенням, до того ж, Мінекономіки розглядались пропозиції, подані вже після строку надання пропозицій.

Мінекономіки надало суду письмові пояснення у справі, в яких зазначило, що:

- діяльність Міністерства щодо забезпечення заходів з акредитації організацій колективного управління, у період до прийняття наказу Мінекономіки №375 від 14.11.2019 Про затвердження Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління здійснювалася відповідно до Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав ;

- початкова та кінцева дата прийому кандидатур з 09.12.2019 по 11.12.2019 включно були вказані в оголошенні про прийом пропозицій щодо кандидатур, розміщеному на веб-сайті Мінекономіки 05.12.2019. В оголошенні про прийом кандидатур було вказано електронну адресу, на яку приймалися копії листів з кандидатурами. При цьому, всі листи з пропозиціями щодо кандидатур були подані з вихідними номерами листів з 09.12.2019 по 11.12.2019, водночас більшість з цих листів були зареєстровані 12.12.2019, оскільки електронною поштою листи надходили до 23 год 59 хв 11.12.2019;

- заява про акредитацію Всеукраїнської громадської організації Всеукраїнське Агентство Авторських Прав була подана листом від 24.10.2019 № 24/10-19/2, який був зареєстрований в Мінекономіки 29.10.2019 за № 07/71666-19.

Протокольною ухвалою суду від 03.09.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 16 листопада 2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 16 листопада 2020 року не з`явився про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, подав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Разом з тим, враховуючи наявність всіх необхідних матеріалів у справі, які дозволяють всебічно дослідити обставини спірних правовідносин та вирішити спір по суті, а також з метою дотримання розумних строків вирішення справи, суд вирішив здійснювати розгляд адміністративної справи за участі представників позивача та третьої особи

У судовому засіданні 16 листопада 2020 року на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

23.09.2019 на офіційному веб-сайті Мінекономіки було опубліковано повідомлення про початок відкритого конкурсу для визначення акредитованої організації колективного управління у сфері обов`язкового колективного управління репрографічне відтворення творів та їх частин (уривків) .

05 грудня 2019 року на сайті Мінекономіки було розміщено Оголошення про формування персонального складу комісії з акредитації організацій колективного управління відповідно до наказу Мінекономіки від 14 листопада 2010 року № 375 у відповідності із яким було опубліковано інформацію про початок прийому пропозицій щодо кандидатур для включення до складу комісії представників від громадських об`єднань, асоціацій, творчих спілок, що представляють правовласників, від громадських об`єднань, асоціацій, що представляють користувачів, а також міжнародних організацій у сфері авторського права та міжнародних організацій у сфері суміжних прав, які делегують своїх членів для участі в роботі комісії.

13 грудня 2019 року відповідно до наказу Мінекономіки №676 було утворено Комісію з акредитації.

21.12.2019 Комісією з акредитації організацій колективного управління, керуючись Законом України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав , Положенням про комісію з акредитації організацій колективного управління, затвердженим наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.11.2019 № 375, прийнято рішення, оформлене Витягом з протоколу №5, яким вирішено:

1. Акредитувати організацію колективного управління Всеукраїнську громадську організацію Всеукраїнське агентство авторських прав (вул. Довнар-Запольського, 4, кв. 102, м. Київ, Україна, 04116, код ЄДРПОУ 26547262) у сфері обов`язкового колективного управління - репрографічне відтворення творів та їх частин (уривків).

В даному Рішенні вказано, що воно набирає чинності з дати його затвердження наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

18.02.2020 Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України прийнято наказ № 268 Про акредитацію організації колективного управління , яким, відповідно до статті 16 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав , наказів Міністерства від 21.11.2018 № 1741 Про затвердження Порядку ведення Реєстру організацій колективного управління , від 14.11.2019 № 375 Про затвердження Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління , з урахуванням пункту 4.2 Протоколу №5 засідання Комісії з акредитації організацій колективного управління від 21.12.2019, вирішено:

1. Акредитувати організацію колективного управління Всеукраїнську громадську організацію всеукраїнське агентство авторських прав (вул. Довнар-Запольського, 4, кв. 102, м. Київ, Україна, 04116, код ЄДРПОУ 26547262) у сфері обов`язкового колективного управління - репрографічне відтворення творів та їх частин (уривків), строком на три роки.

2. Департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності протягом трьох робочих днів унести відомості про акредитацію Всеукраїнської громадської організації Всеукраїнське агентство авторських прав .

Не погодившись з такими рішеннями відповідачів, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Стосовно наявності у позивача права на звернення до суду з даним позовом та порушення його прав оскаржуваними рішеннями, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах щодо оскарження рішень атестаційних. конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 3 КАС України, позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Матеріали справи свідчать, що Позивач є користувачем та суб`єктом правовідносин в сфері колективного управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав з огляду на здійснювану Позивачем діяльність з імпорту на митну територію України обладнання та матеріальних носіїв.

Правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в Україні визначаються Законом України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав №2415-VIII від 15 травня 2018 року (надалі також - Закон №2415 ). У відповідності до статті першої якого, обов`язкове колективне управління - колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.

Оскаржуваними рішеннями відповідачів вирішено акредитувати організацію колективного управління Всеукраїнську громадську організацію всеукраїнське агентство авторських прав (вул. Довнар-Запольського, 4, кв. 102, м. Київ, Україна, 04116, код ЄДРПОУ 26547262) у сфері обов`язкового колективного управління - репрографічне відтворення творів та їх частин (уривків), строком на три роки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону №2415, організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Наведене вказує на те, що Позивач має право і законний інтерес на укладення із належним чином акредитованою організацією колективного управління договору про виплату винагороди (відрахувань).

Оскільки за наслідками акредитації, у відповідності до вимог Закону №2415 Позивач, як користувач у розумінні Закону №2415, зобов`язаний вступати у правовідносини, зокрема, участі у переговорах із встановлення розміру відрахувань, а згодом - зі сплати відрахувань із акредитованою Відповідачами організацією колективного управління, то дотримання суб`єктами владних повноважень (Відповідачем-і та Відповідачем-2) публічної процедури акредитації організації має вирішальне значення в питаннях правомірності подальшої діяльності такої організації , а отже, дії Відповідачів по акредитації Третьої особи прямо впливають на права та законні інтереси саме Позивача в частині сплати відрахувань організації, яка має бути акредитована з дотриманням законодавчо встановленого порядку.

У Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто не випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушенням охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

Таким чином, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв`язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи.

У свою чергу, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку в публічно-правових відносинах.

Відповідні зміни або перешкоди можуть бути створені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно, на думку особи, спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов`язків особи (тобто є юридично значимими), особа може порушити питання про визнання протиправними таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку.

Оскільки за наслідками акредитації відповідачами Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське агентство авторських прав", позивач вступає з такою особою у правовідносини в сфері сплати відрахувань, то дотримання суб`єктами владних повноважень публічної процедури акредитації організації має вирішальне значення в питаннях правомірності подальшої діяльності такої організації, а отже, дії відповідачів по акредитації установи прямо впливають на інтереси позивача в частині сплати коштів організації, яка має бути акредитована з чітким дотриманням законодавчо встановленого порядку.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими доводи Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнське агентство авторських прав" в частині щодо відсутності з боку відповідача порушених прав та інтересів Іноземного підприємства "І-АР-СІ" та їх захисту заявленим позивачем шляхом.

Отже, на переконання суду, оскаржувані рішення відповідачів стосуються прав та інтересів позивача, а тому заявлені ним позовні вимоги підлягають розгляду по суті, у зв`язку з чим, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про авторське право і суміжні права допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, а також репрографічне відтворення літературних, фотографічних, образотворчих та інших подібних творів без згоди суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, але з виплатою їм винагороди у порядку, встановленому законом. Особливості виплати винагороди у таких випадках визначені Законом України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав .

Згідно з частинами другою - третьою статті 23 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав збір винагороди за приватне копіювання (відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, а також аудіовізуальних творів) здійснюється з виробників і (або) імпортерів цифрового, аналогового та іншого обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можливо здійснити таке відтворення, на умовах, передбачених Законом України Про авторське право і суміжні права .

Виплата винагороди за приватне копіювання здійснюється у формі відрахувань частки (у вигляді відсотків) вартості обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можливо здійснити таке відтворення, крім: 1) професійного обладнання і (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах; 2) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України; 3) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.

Імпортери зазначених у цій статті обладнання і (або) матеріальних носіїв сплачують відрахування акредитованій організації колективного управління у відповідній сфері протягом 30 календарних днів з дня митного оформлення обладнання і (або) матеріальних носіїв.

Виробники та імпортери зазначених у цій статті обладнання і (або) матеріальних носіїв подають акредитованій організації колективного управління у відповідній сфері документально підтверджені дані про кількість вироблених або ввезених на територію України обладнання і матеріальних носіїв. Установа і акредитована організація колективного управління мають право запитувати такі дані.

Як зазначає позивач та не заперечується іншими учасниками справи, Іноземне підприємство "І-АР-СІ" імпортером, зокрема, обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можливо здійснити репрографічне відтворення творів та оптовим постачальником такого обладнання на території України, на які поширюються вимоги статті 23 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав , відтак позивач зобов`язаний сплачувати відрахування в акредитовану організацію колективного управління та виконувати інші встановлені законом обов`язки, в тому числі і подавати на запит акредитованої організації документально підтверджені дані про кількість ввезених на територію України обладнання і матеріальних носіїв.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав акредитована організація колективного управління визначається на відкритому конкурсі, що організовується Установою та проводиться постійно діючою комісією з акредитації організацій колективного управління (далі - комісія з акредитації) у визначеному цим Законом порядку. Порядок формування, строк повноважень та правила і процедури комісії з акредитації визначаються в положенні про комісію з акредитації організацій колективного управління, що затверджується Установою.

14.11.2019 відповідно до частини першої статті 16 Закону №2415, Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства наказом №375, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.12.2019 за № 1203/34174, було затверджено Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління .

Так, з метою формування персонального складу комісії з акредитації організацій колективного управління 05 грудня 2019 року на сайті Мінекономіки було розміщено Оголошення про формування персонального складу комісії з акредитації організацій колективного управління відповідно до наказу Мінекономіки від 14 листопада 2010 року № 375 у відповідності із яким було опубліковано інформацію про початок прийому пропозицій щодо кандидатур для включення до складу комісії представників від громадських об`єднань, асоціацій, творчих спілок, що представляють правовласників, від громадських об`єднань, асоціацій, що представляють користувачів, а також міжнародних організацій у сфері авторського права та міжнародних організацій у сфері суміжних прав, які делегують своїх членів для участі в роботі комісії.

Відповідно до названого оголошення, пропозиції щодо зазначених кандидатур для включення до складу комісії приймаються з 09 до її грудня 2019 року (включно).

13.12.2019 відповідно до наказу Мінекономіки № 676 було утворено нову комісію з акредитації організацій колективного управління.

Разом з тим, суд звертає увагу на порядок формування складу Комісії з акредитації, а саме те, що оголошення про формування персонального складу комісії відповідно до наказу Мінекономіки від 14 листопада 2010 року № 375 було опубліковано на сайті Мінекономіки 05 грудня 2019 року, в той час, як власне сам Наказ Про затвердження Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління № 375 від 14 листопада 2019 року, яким затверджено Положення №375 набрав чинності з дня його офіційного опублікування в Офіційному віснику України від 06.12.2019., №94, тобто - 06 грудня 2019 року.

Отже, Зазначене свідчить про те, що Положення №375 набуло чинності пізніше, аніж Мінекономіки було вчинено дії щодо опублікування оголошення про формування персонального складу комісії з акредитації організацій колективного управління відповідно до наказу Мінекономіки від 14 листопада 2010 року № 375.

Суд також звертає увагу, що в оголошенні від 05.12.2019 про початок прийому пропозицій щодо кандидатур для включення до складу комісії визначено кінцевий строк подання таких пропозицій - 11.12.2019 включно.

Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, представництво якої в Комісії з акредитації у кількості 1 особи визначено частиною другою статті 16 Закону № 2415, подало свою кандидатуру - начальника юридичного управління ОСОБА_1 12.12.2019, тобто, після закінчення кінцевого строку, що підтверджується листом вказаної Національної ради № 24/158, який зареєстрований Міністерством 13.12.2019 за вх. № 03/85331-19 та була включена до Комісії з акредитації та, як свідчить витяг з протоколу №5 від 21.12.2019, приймала участь у прийнятті рішень.

Зазначені обставини свідчать, що дії Мінекономіки по формуванню Комісії були вчинені не у спосіб, встановлений чинним законодавством України та з допущенням порушень

Разом з тим, ще 23.09.2019 на офіційному веб-сайті Мінекономіки за було опубліковано повідомлення про початок відкритого конкурсу для визначення акредитованої організації колективного управління у сфері обов`язкового колективного управління репрографічне відтворення творів та їх частин (уривків) .

Відповідно до вказаного повідомлення, Заяви про акредитацію організації колективного управління приймаються з 27 вересня 2019 року. Дата закінчення прийому заяв про акредитацію організації колективного управління 28 жовтня 2019 року. Засідання комісії з акредитації організацій колективного управління у зазначеній сфері відбудеться 14 листопада 2019 року о 14:00 в залі засідань департаменту інтелектуальної власності Мінекономіки (бульвар Дружби народів, 28, і поверх, кімната 120).

Як вбачається зі змісту вказаного повідомлення, воно було опубліковано у відповідності до статті 16 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" та наказу Мінекономрозвитку від 04.01.2019 № 8 Про затвердження Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління .

Так, 04.01.2019 у відповідності до ст. 16 Закону № 2415, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України наказом № 8, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2019 за № 77/33048, затверджено Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління .

Разом з тим, до дати закінчення прийому заяв (28.10.2019) та одночасно до дати засідання комісії (12.11.2019), рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2019 у справі №640/6326/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019, визнано протиправним та нечинним наказ Мінекономрозвитку №8 від 04.01.2019 та зобов`язано Міністерство юстиції України виключити з Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів України вказаний Наказ.

При цьому, Міністерством не приймалось рішення про скасування конкурсу, який був розпочатий, в тому числі на підставі наказу №8 від 04.01.2019, який в подальшому був скасований судовим рішенням, а продовжувалось прийняття заяв зацікавлених осіб для участі у конкурсі до 28.10.2019.

Отже, Міністерство фактично не розмістило оголошення про початок нового відкритого конкурсу відповідно до Наказу № 375, а продовжила свої дії, виходячи з оголошення, що було здійснено із посиланням та відповідно до нормативного акта, що вже скасовано.

Наведене вище вказує на те, що рішення Комісії від 21 грудня 2019 року про акредитацію Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнське агентство авторських прав" у сфері обов`язкового колективного управління - репрографчіне відтворення творів та їх частин (уривків) було прийняте з порушеннями чинного законодавства, як щодо порядку формування персонального складу Комісії, так і з порушенням порядку проведення конкурсу про акредитацію у сфері обов`язкового колективного управління - репрографічне відтворення творів та їх частин (уривків) .

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про протиправність та наявність підстав для скасування рішення Комісії з акредитації організацій колективного управління від 21.12.2019 про акредитацію організацій колективного управління Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнське агентство авторських прав" у сфері обов`язкого колективного управління - репрографічне відтворення творів та їх частини (уривків), оформлене в протоколу №5 засідання Комісії з акредитації організацій колективного управління від 21 грудня 2019 року.

При цьому, посилання Мінекономіки на те, що Комісія не може виступати у статусі сторони адміністративного спору, оскільки не є органом державної влади або іншим державним органом, суд зазначає наступне.

За змістом пунктів 7, 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.11.2019 № 375, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.12.2019 за № 1203/34174, Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом Мінекономіки, що в межах повноважень, визначених Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", проводить відкритий конкурс на визначення акредитованої організації колективного управління.

Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням та іншими актами законодавства.

Оскільки фактично Комісії делеговано в межах повноважень, визначених Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", проводити відкритий конкурс на визначення акредитованої організації колективного управління, а Комісія при здійсненні повноважень керується, в тому числі і Конституцією України, а отже не може діяти в будь-який інший спосіб, окрім як в межах повноважень, суд приходить до висновку, що Комісія є суб`єктом владних повноважень в цій частині.

Більш того, пунктом 11 розділу ІІІ Положення № 375 передбачено можливість оскарження рішень Комісії, внаслідок чого доводи Мінекономіки в цій частині є помилковими.

Стосовно позовних вимог в частині скасування наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 року №268 "Про акредитацію організацій колективного управління", суд зазначає наступне.

За змістом частини дев`ятої статті 16 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав прийняте Комісією рішення про акредитацію організації колективного управління затверджується наказом Установи.

При цьому, Законом та/або Положенням не передбачено обов`язку Мінекономіки перевіряти правомірність рішення Комісії про акредитацію організації.

Враховуючи те, що під час розгляду справи суд дійшов висновку про протиправність рішення Комісії від 21.12.2019, таке рішення не має створювати жодних правових наслідків, а отже розпорядчий документ, яким затверджено протиправне рішення, підлягає визнанню протиправним та скасуванню, адже саме Наказом від 18.02.2020 року №268 "Про акредитацію організацій колективного управління" протиправне рішення Комісії введено в дію.

Крім того, як вбачається зі змісту Наказу №268, останній прийнято, в тому числі, на підставі Порядку № 375 від 14.11.2019.

Разом з тим, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.02.2020 у справі №640/2497/20, зокрема, зупинено дію наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 375 від 14.11.2019 Про затвердження Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління .

З ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2020 у справі №640/2497/20 вбачається, що 10.02.2020 Мінекономіки звернулось до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 06.02.2020, що свідчить про обізнаність відповідача з вжитими судом заходами забезпечення позову.

За таких обставин, оскільки станом на 18.02.2020 Мінекономіки було достеменно відомо про зупинення дії наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 375 від 14.11.2019, прийняття розпорядчого документа на підставі нормативного акта, дію якого зупинено, не можна вважати розсудливим та правомірним, що сприймається судом як додаткова підстава для скасування наказу № 268.

Посилання Мінекономіки та третьої особи на те, що наказ № 268 від 18.02.2020 прийнято виключно на підставі Закону №2415 та Положення про Мінекономіки, а не Положення № 375, спростовуються вищевказаними нормами, що регулюють спірні правовідносини та, серед іншого, і підтверджуються посиланням Міністерства у Наказі № 268 на Положення № 375.

Отже, враховуючи наведені висновки суду, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 року №268 "Про акредитацію організацій колективного управління" - підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 11 ст. 16 Закону №2415 інформація про акредитацію організації колективного управління вноситься до Реєстру організацій колективного управління.

Статтею 17 Закону №2415, встановлено, що Установа (Мінекономіки) є держателем та адміністратором і забезпечує ведення Реєстру організацій колективного управління, до якого постійно забезпечується вільний доступ. Технічне забезпечення функціонування реєстру здійснює Установа.

Відповідно до п.12 ч.2 статті 245 КАС у разі задоволення позову суд серед інших способів захисту порушеного права названих у вказаній статті може прийняти рішення, зокрема, про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Частиною 3 статті 245 встановлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2) виключити з Реєстру організацій колективного управління інформацію про сферу акредитації Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнське агентство авторських прав" у сфері обов`язкового колективного управління - репрографічне відтворення творів та їх частин (уривків) (наказ Мінекономіки від 18.02.2020 №268) є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та наявність достатніх підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77-78, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Іноземного підприємства "І-АР-СІ" (04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18-а, код ЄДРПОУ 38204199) - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з акредитації організацій колективного управління від 21.12.2019 року про акредитацію організацій колективного управління Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнське агентство авторських прав" у сфері обов`язкого колективного управління - репрографічне відтворення творів та їх частини (уривків), оформлене в протоколу №5 засідання Комісії з акредитації організацій колективного управління від 21 грудня 2019 року.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 року №268 "Про акредитацію організацій колективного управління".

4. Зобов`язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2) виключити з Реєстру організацій колективного управління інформацію про сферу акредитації Всеукраїнська громадська організація "Всеукраїнське агентство авторських прав" у сфері обов`язкового колективного управління - репрографічне відтворення творів та їх частин (уривків) (наказ Мінекономіки від 18.02.2020 №268).

5. Стягнути на користь Іноземного підприємства "І-АР-СІ" (04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18-а, код ЄДРПОУ 38204199) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 306, 00 грн. за рахунок коштів Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарств України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2 код ЄДРПОУ 37508596).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 листопада 2020 року.

Суддя Н.Г. Вєкуа