Рішення

від 23.11.2020 по справі 640/262/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 року м. Київ № 640/262/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛДАН" до Головного управління Державної податкової служби м.Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕЛДАН (далі - позивач та/або ТОВ ВЕЛДАН ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач та/або контролюючий орган/ГУ ДПС у м. Києві) та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 року №0358420407, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві та судові витрати покласти на відповідача.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з моменту набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2010 року у справі №35/409-3/193 законної сили, ТОВ ВЕЛДАН втратило право власності на земельну ділянку площею 0,2397 га (кадастровий номер: 8000000000:88:172:0028), що розташована на вул. Олеся Гончара (Тургенєвська, б. 2-в) у Шевченківському районі м. Києві, не є ані користувачем, ані власником такої земельної ділянки, з огляду на що відсутні підстави для сплати земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності. При цьому, ТОВ ВЕЛДАН вказує, що за наслідком отримання від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) інформації щодо державної реєстрації припинення права власності на вказану ділянку, ним подано контролюючому органу уточнюючі податкові декларації за 2016, 2017, 2018, 2019 рік, яким зменшено податкові зобов`язання за відповідним податком. В свою чергу, відповідачем, за наслідком здійснення камеральної перевірки протиправно збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності та застосовано до ТОВ ВЕЛДАН штрафні санкції. Позивач наголошував, що з 2010 року він не є ані власником, ані користувачем земельної ділянки.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому останній стверджує про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. Зокрема, представник ГУ ДПС у м. Києві вказує, що перевіркою встановлено, що сума коригування податкового зобов`язання за 2019 рік по земельному податку з юридичних осіб, зазначена в уточнюючих податкових деклараціях з плати за землю реєстраційний номер №9242430651 від 17.10.2019 року, реєстраційний номер №9242456515 від 17.10.2019 року, реєстраційний номер №9242468048 року від 17.10.2019 року, реєстраційний номер №9242477394 від 17.10.2019 року, визначена ТОВ Велдан без врахування суми нарахованого податку на 2019 рік за даними раніше поданої звітної декларації реєстраційний номер №9019680259 від 13.02.2019 року та уточнюючої декларації реєстраційний номер 9104723940 від 21.05.2019 року. Вказане порушення порядку складання уточнюючих розрахунків призвело до визначення податкового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб за січень, лютий, березень, квітень, травень та 13 днів червня 2019 року як від`ємне значення податку на загальну суму 734172,22 грн.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕЛДАН 13.02.2019 року подано до Головного управління ДФС у м. Києві звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік, що підтверджується квитанцією №2 від 13.02.2019 року за реєстраційним номером №9019680259, згідно якої нарахована орендна плата за 2019 рік становила 57 239, 09 грн.

21.05.2019 року позивачем подано контролюючому органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік, що підтверджується квитанцією №2 від 21.05.2019 року за реєстраційним номером №9104723940, згідно якої нарахована орендна плата за 2019 рік становила 238 794, 65 грн.

Як стверджує ТОВ ВЕЛДАН , за наслідком отримання інформації 02.07.2019 року від Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна про скасування державної реєстрації земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:88:172:0028) за ним, позивачем подано до ГУ ДПС у м. Києві уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016, 2017, 2018 та 2019 роки, що підтверджується квитанціями №2 від 17.10.2019 року за реєстраційними номерами №9242430651, №9242456515, №9242468048 та №9242477394, в яких була відображена наступна інформація, а саме:

- в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік зазначено, що податкове зобов`язання за 2016 рік нараховано до зменшення до 443 169, 90 грн.;

- в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік зазначено, що податкове зобов`язання за 2017 рік нараховано до зменшення до 469 760, 09 грн.;

- в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік зазначено, що податкове зобов`язання за 2018 рік нараховано до зменшення до 469 760, 10 грн.;

- в уточнюючій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік зазначено, що податкове зобов`язання за 2019 рік нараховано до зменшення до 238 794, 65 грн.

Також позивачем подано письмові пояснення від 23.10.2019 року №2310 щодо вказаних вище уточнюючих декларацій, в яких було зазначено про зміст рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2010 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2010 року.

Надалі, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку уточнюючих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік ТОВ ВЕЛДАН , за наслідком якої складено акт перевірки від 15.11.2019 року №26/26-15-04-07-19/32658068 (далі - акт перевірки).

У висновках акту перевірки вказано, що в ході камеральної перевірки встановлено, що сума коригування податкового зобов`язання за 2019 рік по земельному податку з юридичних осіб зазначена в уточнюючих податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер №9242430651 від 17.10.2019 року, реєстраційний номер №9242456515 від 17.10.2019 року, реєстраційний номер №9242468048 від 17.10.2019 року, реєстраційний номер №9242477394 від 17.10.2019 року, визначена Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕЛДАН без врахування нарахованого податку за 2019 рік за раніше поданої звітної декларації реєстраційний номер №9019680259 від 13.02.2019 року та уточнюючої декларації реєстраційний номер №9104723940 від 21.05.2019 року.

Вказане порушення порядку складання уточнюючих розрахунків призвело до визначення податкового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб за січень, лютий, березень, квітень, травень та 13 днів червня 2019 року як від`ємне значення податку на загальну суму 734171,22 грн.

Тут і надалі разом висновки акту перевірки.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2019 року №0358420407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб за податковими зобов`язаннями у розмірі 734172,22 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 183543,06 грн. (далі - оскаржуване та/або спінр6не рішення).

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Згідно із підпунктом 14.1.34 пункту 14.1 статті 14 ПК України власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно.

Платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України).

При цьому, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України).

Відповідно до приписів пунктів 49.1, 49.2 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно із пунктом 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (п. 270.1 ст. 270 ПК України).

Базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Відповідно до пунктів 285.1, 285.2 статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 статті 287 ПК України).

Разом з цим, положеннями пункту 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Між тим, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 статті 56 ПК України).

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а обов`язок щодо сплати такого податку виникає з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він не є ані користувачем земельної, ані її власником, що, в свою чергу, виключає у нього обов`язок щодо сплати плати за землю.

Надаючи оцінку доводам сторін, з урахуванням наявних документів в матеріалах справи, суд звертає увагу на наступне.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2008 року №35/409 вирішено вважати укладеним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземною автостоянкою на вул. Олеся Гончара (Тургенєвська, б. 2-в) у Шевченківському районі міста Києва між Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕЛДАН та Київською міською радою в редакції, яка підписана Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕЛДАН , з моменту набрання чинності судового рішення на умовах, визначених договором.

05.03.2009 року позивачем отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку Серія КВ №137606, у відповідності до якого ТОВ ВЕЛДАН є власником земельної ділянки площею 0.2397 га за адресою: вул. Олеся Гончара (Тургенєвська, б. 2-в) у Шевченківському районі міста Києва, кадастровий номер: 8000000000:88:172:0028.

Між тим, постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2010 року у справі №35/409 рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2008 року у справі №35/409 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2010 року у справі 35/409-3/193, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2010 року відмовлено ТОВ ВЕЛДАН у задоволенні позовних вимог в частині визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки, що розташовано за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара (Тургенєвська, б. 2-в) у Шевченківському районі міста Києва, загальною площею 0,2397 га між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕЛДАН .

Аналіз наведених обставин дає суд підстави дійти до висновку, що позивач був власником земельної ділянки площею 0.2397 га за адресою: вул. Олеся Гончара (Тургенєвська, б. 2-в) у Шевченківському районі міста Києва, кадастровий номер: 8000000000:88:172:0028 з моменту отримання Державного акту на право власності на земельну ділянку - 05.03.2009, який, в свою чергу, виданий на підставі рішення суду.

В той же час, таке рішення суду скасовано та прийнято нове, із якого слідує, що ТОВ ВЕЛДАН не є власником та не є користувачем земельної ділянки площею 0.2397 га за адресою: вул. Олеся Гончара (Тургенєвська, б. 2-в) у Шевченківському районі міста Києва, кадастровий номер: 8000000000:88:172:0028 з 19.10.2010 року.

Як стверджує позивач, йому не було відомо про скасування рішення, на підставі якого видано Державний акт на право власності на земельну ділянку від 05.03.2009 року, оскільки відбувалась зміна керівництва у 2011 році і, з огляду на відсутність таких відомостей ТОВ ВЕЛДАН і сплачувало податок на земельку ділянку.

Суд критично ставиться до наведеного, оскільки матеріалами адміністративної справи підтверджено, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2010 року у справі 35/409-3/193 прийнята за участю представника позивача - Синюк В.М.

З урахуванням наведеного суд констатує, що позивачу було відомо про наявність відповідного рішення суду.

При цьому, ТОВ ВЕЛДАН не надано до суду жодних належних та достатніх доказів на підтвердження того, що ним не використовувалось земельна ділянка власником земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:88:172:0028) за адресою вул. Олеся Гончара (Тургенєвська, б. 2-в) у Шевченківському районі міста Києва з 19.10.2010 року по жовтень 2019 року.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 ЗК України).

Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №193747894 від 18.12.2019 року власником земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:88:172:0028) за адресою вул. Олеся Гончара (Тургенєвська, б. 2-в) у Шевченківському районі міста Києва з 27.06.2019 року є територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, форма власності комунальна, підстава виникнення права власності - Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності №5245-VI від 06.09.2012 року.

Суд звертає увагу, що в межах даної адміністративної справи ключовим є обставини фактичного використання земельної ділянки.

Так, дійсно позивачем втрачено право власності на земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:88:172:0028) за адресою вул. Олеся Гончара (Тургенєвська, б. 2-в) на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2010 року у справі 35/409-3/193, однак Київська міська рада своє право власності на зазначену земельну ділянку реалізувала лише 27.06.2019 року.

За таких обставин, в розумінні положень статті 125 ЗК України територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради є власником земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:88:172:0028) за адресою вул. Олеся Гончара (Тургенєвська, б. 2-в) у Шевченківському районі міста Києва з 27.06.2019 року. Тобто, саме з 27.06.2019 року ТОВ ВЕЛДАН не є ані власником, ані користувачем вказаної ділянки, а тому не повинен сплачувати податок на земельну ділянку.

В той же час у період з 05.03.2009 року до 27.06.2019 року позивач був платником земельного податку за земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:88:172:0028) за адресою вул. Олеся Гончара (Тургенєвська, б. 2-в) у Шевченківському районі міста Києва.

Згідно із пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як вже було вказано судом вище, ТОВ ВЕЛДАН подано уточнюючі декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016, 2017, 2018, 2019 роки, яким зменшено свої зобов`язання по сплаті такого податку у розмірі 443 169, 90 грн., 469 760, 09 грн., 469 760, 10 грн., 238 794, 65 грн. відповідно.

Разом з тим, як слідує зі змісту акту перевірки контролюючим органом фактично донараховано суми земельного податку, які, в свою чергу, були зменшені позивачем уточнюючими деклараціями.

Водночас, при здійсненні камеральної перевірки уточнюючих декларацій та збільшенні суми грошових зобов`язань відповідачем не враховано того, що ТОВ ВЕЛДАН сплачувався податок земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016, 2017, 2018 роки. За таких обставин збільшення позивачу суми грошових зобов`язань у сумах за січень-травень та 13 днів червня визначені податковими деклараціями за 2016, 2017, 2018 роки, які в подальшому зменшені позивачем уточнюючими деклараціями при визначені грошових зобов`язань за січень-травень та 13 днів 2019 року є протиправним.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що ТОВ ВЕЛДАН зменшувались (уточнювались) грошові зобов`язання, які вже були сплачені за відповідним податком, чого, в свою чергу, не було враховано контролюючим органом та не надано цьому оцінку. Дані обставини зумовили збільшення контролюючим органом грошових зобов`язань за ідентичним податком за той же період, який вже був сплачений ТОВ ВЕЛДАН .

Також варто додати, що згідно із пунктом 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В даному випадку визначення податкового зобов`язання контролюючим органом є протиправним. Відповідачем мало досліджуватись питання наявності/відсутності від`ємного значення по сплаті земельного податку, з урахуванням дослідження обставин наявності/відсутність у позивача обов`язку зі сплати такого податку.

При цьому суд, в контексті наведеного вище, не вбачає підстав для самостійного визначення грошових зобов`язань позивачу, оскільки вказане буде перебиранням судом функцій контролюючого органу.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов до висновку про невідповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення, то судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню на його користь із відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-73, 77-78, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛДАН (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, б. 100/2, код ЄДРПОУ 32658068) до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.12.2019 року №0358420407, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві.

3. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕЛДАН (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, б. 100/2, код ЄДРПОУ 32658068) сплачений ним судовий збір у розмірі 13 765 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн. 73 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева