Постанова

від 24.11.2020 по справі 640/7664/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 640/7664/19

адміністративне провадження № К/9901/16617/20

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Шишов О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС (правонаступник Офісу великих платників податків ДФС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року (Василенко Я. М., Кузьменко В. В., Шурко О. І.) у справі №640/7664/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Телекомпанія Україна до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Україна звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 8 січня 2019 року №0000054710.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 22 липня 2019 року (суддя Каракашьян С. К.) позов задовольнив.

27 серпня 2019 року Офіс великих платників податків ДФС звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 вересня 2019 року апеляційну скаргу залишив без руху для усунення недоліків - сплати судового збору, а ухвалою від 17 жовтня 2019 року продовжив апелянту строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 18 листопада 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про продовження строку для усунення недоліків, апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2019 року повернув.

20 листопада 2019 року ухвалу апеляційного суду від 18 листопада 2019 року надіслано судом відповідачу (відомості про отримання копії цієї ухвали матеріали справи не містять).

4 грудня 2019 року Офіс великих платників податків ДФС повторно подав апеляційну скаргу.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 грудня 2019 року апеляційну скаргу відповідача залишив без руху, зазначивши про необхідність надання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням поважних причин такого пропуску, підтверджених належними доказами.

28 грудня 2019 року відповідач подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, пославшись на те, що пропуск строку апеляційного оскарження пов`язаний із відсутністю бюджетних асигнувань для сплати судового збору на час звернення вперше з апеляційною скаргою, однак станом на день подання повторної апеляційної скарги судовий збір сплачено.

Розглянувши вказане клопотання, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення та ухвалою від 13 січня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2019 року.

Не погодившись із цією ухвалою, Офіс великих платників податків ДПС як (правонаступник Офісу великих платників податків ДФС) подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати, справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

На обґрунтування своїх доводів відповідач посилається, зокрема на те, що згідно з платіжним дорученням від 27 листопада 2019 року № 261 ним сплачено судовий збір; сплата відповідачем судового збору та повторне звернення з апеляційною скаргою в короткі строки свідчить про вжиття ним необхідних заходів щодо своєчасного виконання своїх процесуальних обов`язків.

Позивач у відзиві просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

За правилами частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти всі можливі та залежні від неї дії.

Як вбачається з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку, визначеного процесуальним законом, проте внаслідок невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору, апеляційна скарга повернута відповідачу. Ухвала про повернення апеляційної скарги надіслана судом 20 листопада 2019 року та, як убачається зі скарги відповідача, отримана ним 25 листопада 2019 року.

Вдруге апеляційну скаргу відповідачем було подано 4 грудня 2019 року, тобто в межах 10 днів з моменту отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги. Заявником апеляційної скарги одночасно було додано платіжне доручення від 27 листопада 2019 року № 261 та заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На думку колегії суддів, сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

У даному випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.

Дані обставини не були враховані апеляційним судом при вирішенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Отже, Верховний Суд знаходить помилковим висновок апеляційного суду про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження.

Стаття 129 Конституції України гарантує, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, КАС України,

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС задовольнити.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. Б. Гусак

Судді: М. М. Гімон

О. О. Шишов