Постанова

від 24.11.2020 по справі 826/7821/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 826/7821/17

адміністративне провадження № К/9901/17953/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Мороз Л.Л., Чиркіна С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 826/7821/17

за позовом Державної служби геології та надр України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірша Граніт"

про анулювання спеціального дозволу

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірша Граніт" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі №826/7821/17

В С Т А Н О В И В

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Державна служба геології та надр України звернулась до суду з даним позовом про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 31.03.1998 № 1291 виданого Товариству з обмеженою відповідальністю Ірша-Граніт .

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю Ірша-Граніт особливих умов спеціального дозволу щодо подання звіту про рух запасів, пункту 3 статті 53 Кодексу України про надра та пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин №865, а саме невиконання Відповідачем особливих умов спеціального дозволу на користування надрами із щорічного звітування перед ДНВП Геоінформ України щодо руху запасів за формами №5-гр за 2015 рік та не проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2020 у задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.03.2020 скасовано та ухвалено нове про задоволення позову.

5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вказав на те, що позивачу був виданий спеціальний дозвіл на користування надрами від 31.03.1998 № 1291. Строк дії спеціального дозволу - 20 років, до 31.03.2018.

6. Таким чином, зазначені обставини свідчать про відсутність на час розгляду справи в суді першої інстанції предмета спору в рамках адміністративної справи №826/7821/17, так як вимогою Позивача є припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу, що вже є припиненим в силу положень п.2 ст.26 Кодексу про надра України, а саме право користування надрами припинене у зв`язку із закінченням встановленого строку користування надрами.

7. В свою чергу, скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, відповідач порушив законодавство в сфері надрокористування та не усунув порушення, а тому наявні підстави для анулювання дозволу, відповідно до статті 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку № 615.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

9. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що відсутність на час розгляду справи в суді першої інстанції предмета спору в рамках адміністративної справи №826/7821/17, є безумовною підставою для відмови у задоволенні позову. Зазначене підтверджується релевантною практикою Верховного Суду в подібних правовідносинах.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. 21.07.2020 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.

11. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2020 визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Стеценко С.М., Мороз Л.Л., Чиркін С.М.).

12. Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірша Граніт" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі №826/7821/17.

13. Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 24.11.2020.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Товариству з обмеженою відповідальністю Ірша-Граніт надано спеціальний дозвіл на користування надрами від 31.03.1998 № 1291 з метою видобування незміненого лабрадориту, придатного для видобування блоків та виробництва облицювальних виробів з них, відходи виробництва та порушений вивітрюванням лабрадорит придатний для виробництва щебню будівельного та каменю побутового.

15. Як додаток до спеціального дозволу укладено Угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 11.05.2012 № 1291.

16. Листом державного науково-виробничого підприємства Державний інформаційний геологічний фонд України від 24.01.2017 №03/303-0296 повідомлено Держгеонадра, що інформація, в тому числі від надрокористувача Товариства з обмеженою відповідальністю Ірша-Граніт щодо руху запасів за 2015 рік не надходила.

17. Наказом Держгеонадр України від 16.08.2016 № 257 у зв`язку з невиконанням Відповідачем особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, а саме щодо звітуванням Відповідачем до ДНВП Геоінформ України щодо руху запасів за формою №5-гр за 2015 рік, відповідачу встановлено термін 10 календарних днів для усунення порушень, про що на юридичну адресу Відповідача направлено лист від 31.08.2016 № 15424/13/14-16.

18. Як вбачається з наданих до позовної заяви доказів, вказаний лист повернувся на адресу Держгеонадр України з відміткою пошти за місцем обслуговування .

19. В подальшому у зв`язку зі спливом 10-денного терміну, встановленого для виправлення вказаних порушень, позивачем прийнято Наказ від 16.11.2016 № 431 щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, яким була зупинена дія спецдозволу ТОВ Ірша-Граніт , про що було проінформовано Відповідача та встановлено термін - 30 календарних днів для усунення порушень законодавства про надра (від 19.12.2016 лист №23483/13/14-16).

20. Як слідує з наданих суду матеріалів, вказаний лист згідно рекомендованого повідомлення отримано Відповідачем 29.12.2016.

21. Відповідачем відповіді на лист Позивача від 19.12.2016 №23483/13/14-16 - не було надано.

22. Наказом Держгеонадр України від 23.12.2015 №438 зобов`язано ДНВП Геоінформ України та ДЗК України, у термін до 15.01.2016 зібрати інформацію про проведення надрокористувачем повторної оцінки запасів родовищ корисних копалин відповідно до вимог пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 (далі - Положення № 865),

23. Наказом Держгеонадр України від 01.09.2016 №287 було надано термін для проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин 30 календарних днів, про що Відповідача було проінформовано листом від 03.10.2016 №18579/13/14-16.

24. Як вбачається з наданих до позовної заяви доказів, вказаний лист від 03.10.2016 №18579/13/14-16 повернувся на адресу Держгеонадр України з відміткою пошти не значиться .

25. Листом від 27.12.2016 №24391/13/14-16 Відповідачем додатково надано 30 календарних днів для усунення порушень.

26. З наданих до позовної заяви доказів, вказаний лист від 27.12.2016 №24391/13/14-16 згідно рекомендованого повідомлення отримано Відповідачем 04.01.2017.

27. В подальшому, 03.03.2017 на адресу відповідача позивачем направлено лист №5166/13/14-17 з проханням надати до Держгеонадр України у 15-денний строк з моменту отримання листа, власну позицію (згоду/не згоду) на припинення права користування надрами, згідно спеціального дозволу від 31.03.1998 №1291.

28. Згідно наданих до позовної заяви доказів, вказаний лист від 03.03.2017 №5166/13/14-17 повернувся з відміткою пошти відсутня адреса одержувача .

29. Враховуючи те, що відповідь про згоду/не згоду припинення дії спецдозволу отримано не було, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 (далі - Положення № 1174).

31. Відповідно до пунктів 9, 10 Положення Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

32. Відповідно до підпункту 12 пункту 4 Положення, Держгеонадра України відповідно до покладених завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням.

33. Процедура видачі спеціального дозволу на користування ділянкою, надр передбачена Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок №615).

34. Відповідно до пункту 10 Порядку № 615 невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають:

- вимоги до ефективності робіт;

- сучасні технології видобування та переробки корисних копалин;

- порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій;

- види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр;

- підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням надр.

35. З метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр Держгеонадра України здійснюють державний геологічний контроль, механізм проведення якого визначається Порядком здійснення державного геологічного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року №1294 (далі - Порядок № 1294) а також Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 5 квітня 2007 року № 877-V.

36. Відповідно до пункту 4 Порядку № 1294 органи державного геологічного контролю відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний геологічний контроль за своєчасністю і правильністю державної реєстрації робіт з геологічного вивчення та використання надр, наявністю спеціальних дозволів на користування надрами і виконання передбачених ними умов.

37. Пунктом 5 Порядку № 1294 визначено, що державний геологічний контроль здійснюється шляхом проведення органами державного геологічного контролю планових і позапланових перевірок надрокористувачів, тобто користувачів надр, визначених статтею 13 Кодексу України про надра, яким відповідно до статті 16 надано спеціальні дозволи на користування надрами.

38. Пунктом 22 Порядку № 615 передбачено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі:

1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;

2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення;

3) проведення гірничих робіт без геологічного та маркшейдерського обслуговування;

4) наявності заборгованості з плати за користування надрами;

5) порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища;

6) проведення на наданій у користування ділянці надр робіт, не передбачених дозволом;

7) відсутності у надрокористувача під час проведення робіт ліцензії на провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону;

8) не виконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування.

39. Згідно зі статтею 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

40. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

41. Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

42. Вимоги цієї статті не застосовуються до користувачів надр за угодою про розподіл продукції. У цьому разі право користування надрами може бути припинено, обмежено чи тимчасово заборонено (зупинено) лише у разі:

1) припинення (в тому числі дострокового) дії угоди про розподіл продукції, що здійснюється на умовах і в порядку, передбачених такою угодою;

2) виникнення безпосередньої загрози життю та здоров`ю людей або довкіллю.

43. Особливості і умови обмеження або припинення чи тимчасової заборони (зупинення) користування надрами відповідно до угоди про розподіл продукції визначаються Законом України Про угоди про розподіл продукції .

44. Пунктом 3 статті 53 Кодексу про надра України визначено, що при розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватися облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності.

45. Верховним Судом України у постановах від 25.06.2011 у справі №21-36а11, від 19.09.2011 у справі №21-164а11 та від 10.12.2013 у справі №21-450а13 та Верховним судом у постановах від 10.10.2018 у справі №802/4846/13-а, від 26.06.2018 у справі №802/923/14-а та від 10.10.2018 у справі №812/1735/17 зроблено правовий висновок про те, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

46. Зазначена норма спрямована на захист інтересів надрокористувачів шляхом обмеження суб`єкта владних повноважень, у визначених законом випадках, приймати рішення про припинення права користування надрами в межах адміністративної процедури. Таким чином, законом встановлюється судовий порядок позбавлення права користування надрами, як додаткова гарантія захисту прав надрокористувачів, яка реалізується під час звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду.

47. Отже, орган, який надав надра у користування, повноважний припинити право користування надрами у випадку, передбаченому пунктом 5 частини першої статті 26 Кодексу України "Про надра", лише за наявності згоди на це користувача надрами.

48. Верховним Судом у постанові від 03.05.2018 у справі №812/1074/17 вже висловлювалась правова позиція з приводу застосування положень частини першої статті 26 Кодексу України про надра. Зокрема, згідно з цією позицією ненадходження будь-якої інформації від надрокористувача з приводу питання про анулювання спеціального дозволу не може розцінюватися, як відсутність заперечень.

49. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Ірша Граніт" не направлено жодної інформації стосовно припинення права користування надрами, а отже, припинення цього права можливе лише в судовому порядку.

50. Відповідно до пункту 23 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

51. Згідно з положеннями частини сьомої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

52. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для зупинення дії дозволу.

53. Судами встановлено, що підставами звернення до суду з цим позовом були наступні порушення, які на думку позивача вчинені відповідачем:

невиконання відповідачем особливих умов спеціального дозволу на користування надрами із щорічного звітування перед ДНВП Геоінформ України щодо руху запасів за формами №5-гр за 2015 рік;

не проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин (порушення пункту 25 Положення № 865).

54. Щодо не подання звітності, то матеріалами справи підтверджено та позивачем жодним чином не спростовано, що відповідач у ході судового розгляду справи усунув порушення вимог Угоди про умови користування надрами шляхом направлення на адресу позивача та ДНВП "Геоінформ України" щорічних звітів форми 5-гр за 2015 - 2016 роки. ДНВП "Геоінформ України" листом від 16.10.2019 (тобто до постановлення рішення суду першої інстанції у цій справі) підтвердило факт отримання зазначеної інформації.

55. Отже, на час розгляду та вирішення справи по суті відповідач виконав обов`язок щодо подання звітів відповідно до форми державної статистичної звітності 5-гр за 2014-2015 роки, що вказує на відсутність підстав для анулювання дії спецдозволу з мотивів неподання звітності.

56. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.05.2020 у справі №805/1765/18.

57. Щодо твердження позивача про не проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин відповідачем (порушення пункту 25 Положення № 865), колегія суддів зазначає наступне.

58. Пунктом 25 Положення № 865 (у редакції, чинній до 26 березня 2008 року) було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов`язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.

59. Повторна і додаткова експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться у порядку, передбаченому цим Положенням.

60. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 "Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин" внесені зміни до пункту 25 Положення № 865 та викладено у наступній редакції:

"Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі:

- коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством;

- коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов`язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці".

61. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року № 1236 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" постанову Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 визнано такою, що втратила чинність з 12 січня 2011 року.

62. Відповідно до пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року № 870, визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом.

63. Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.

64. Конституційний Суд України у рішенні від 03 жовтня 1997 року № 4-зп зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

65. Крім того, у пункті 2 рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/ зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

66. Водночас, з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 року №1236 зміни та доповнення до Положення № 865 не вносились, попередня редакція пункту 25 Положення не відновлювалась.

67. Відновлення чинності пункту 25 Положення № 865 мало місце лише у грудні 2017 року з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин", якою пункт 25 Положення № 865 викладено у новій редакції.

68. З огляду на вищезазначене колегія суддів зазначає, що оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин пункт 25 Положення № 865 був нечинним, а підставою анулювання спеціального дозволу відповідача є порушення ним зазначеного пункту, фактично відсутні підстави вважати, що ТОВ "Ірша Граніт" допустило порушення умов користування надрами та, відповідно, відсутні підстави для анулювання спеціального дозволу.

69. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №807/1332/17.

70. За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 31.03.1998 № 1291, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю Ірша-Граніт .

71. Разом з тим, варто зазначити, що висновок суду першої інстанції про відсутність предмета спору в рамках адміністративної справи №826/7821/17 з огляду на те, що право користування надрами відповідача вже припинене у зв`язку із закінченням встановленого строку користування надрами, є безпідставним. Припинення дії дозволу у зв`язку із закінченням строку його дії не відміняє наявності порушень, які суб`єкт господарювання вчиняв/міг вчинити під час дії такого дозволу.

72. Згідно із статтею 351 КАС України Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

73. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

74. За таких обставин, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року слід скасувати та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2020 року, змінивши мотивувальну частину рішення суду першої інстанції.

75. Керуючись ст. 346, 351, 352 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірша Граніт" задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року скасувати.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 березня 2020 року залишити в силі, змінивши мотивувальну частину зазначеного судового рішення та виклавши її в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Л.Л. Мороз С.М. Чиркін