Постанова

від 24.11.2020 по справі 280/5695/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24 листопада 2020 року

справа № 280/5695/19

адміністративне провадження № К/9901/26269/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металхімбуд" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Металхімбуд" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у складі судді Прасова О. О. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у складі суддів Бишевської Н. А., Добродняк І. Ю., Семененка Я. В.,

УСТАНОВИВ:

19 листопада 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Металхімбуд (далі - Товариство, позивач у справі, скаржник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 жовтня 2019 року №0002870509, яким Товариству збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 149118 грн 75 коп., з мотивів безпідставності їх прийняття.

Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 13 січня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року, в задоволенні позову відмовив.

13 жовтня 2020 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Товариства.

Верховний Суд листом від 26 жовтня 2020 року звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з проханням невідкладно надіслати справу на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

2 листопада 2020 року справа № 640/7239/19 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 6 листопада 2020 року відкрито провадження за касаційною скаргою позивача на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі № 280/5695/19.

Суд звертає увагу на тому, що справа №280/5695/19 є справою незначної складності. Відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Касаційна скарга не містить обґрунтування наявності підстав встановлених частиною п`ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України для відкриття касаційного провадження у справі №280/5695/19, яка є справою незначної складності.

Відтак підставою для відкриття касаційного провадження у справі №280/5695/19 є виключно посилання Товариства на порушення норм процесуального права, яке полягає у не розгляді клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином, і, відповідно розгляді справи без участі представника Товариства.

У касаційній скарзі Товариство звертає увагу на тому, що 13 серпня 2020 року об 11:00 год. представником скаржника до суду апеляційної інстанції надіслано клопотання (з ЕЦП та додатково сканкопія) про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином (на підтвердження надіслання зазначеного клопотання Товариством до касаційної скарги додано роздруківку скриншоту екрана, з якого вбачається, що 13 серпня 2020 року на електронну адресу Третього апеляційного адміністративного суду надіслано клопотання у справі №280/5695/19), але у постанові зазначено, що скаржник до суду не прибув та жодних клопотань не подав, що не відповідає дійсності. Таким чином, суд апеляційної інстанції позбавив скаржника можливості надати пояснення до апеляційної скарги та довести її обґрунтованість.

Відзив відповідача на касаційну скаргу Товариства на адресу суду не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Основними засадами судочинства є зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частини другої статті 129 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб тощо.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (частина перша статті 293 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 307 КАС України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

За правилами частини першої статті 310 КАС України (апеляційний розгляд справи у судовому засіданні) апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

Згідно з частиною першою статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі:

1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю;

2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;

3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними (частина перша статті 313 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи суд апеляційної інстанції призначив справу №280/5695/19 до апеляційного розгляду у судовому засіданні.

Позивач наголошує, що 13 серпня 2020 року об 11:00 год. його представником до суду апеляційної інстанції надіслано клопотання (з ЕЦП та додатково сканкопія) про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантином (на підтвердження надіслання зазначеного клопотання Товариством до касаційної скарги додано роздруківку скриншоту екрана, з якого вбачається, що 13 серпня 2020 року на електронну адресу Третього апеляційного адміністративного суду наслано клопотання у справі №280/5695/19), але у постанові зазначено, що скаржник до суду не прибув та жодних клопотань не подав.

Суд зазначає, що в матеріалах справи №280/5695/19 відсутнє будь-яке клопотання Товариства датоване 13 серпня 2020 року.

При цьому ухвалою Верховного Суду від 6 листопада 2020 року витребувано з Третього апеляційного адміністративного суду інформацію щодо отримання судом 13 серпня 2020 року клопотання Товариства про відкладення розгляду справи № 280/5695/19.

10 листопада 2020 року Третій апеляційний адміністративний суд надав відповідь на ухвалу Верховного Суду від 6 листопада 2020 року та повідомив, що клопотання про відкладення розгляду справи було отримано судом 13 серпня 2020 року (вх.43036/20) та передано судді-доповідачу Бишевській Н. А.

Отже 13 серпня 2020 року Товариство надало суду клопотання про відкладення розгляду справи, проте суд апеляційної інстанції не долучив останнє до матеріалів справи, постанову ухвалив в порядку письмового провадження, зазначивши у тексті судового рішення, що жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності сторін суду не повідомлені.

Суд також звертає увагу, що позивач в апеляційній скарзі виявив бажання прийняти участь при розгляді справи, що зазначив у пункті 2 прохальної частини скарги.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З метою безумовного дотримання цього конституційного принципу в частині третій статті 2 та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

На сьогодні Європейським судом з прав людини сформовані вже сталі підходи до розуміння принципу змагальності як однієї з базових гарантій права особи на справедливий суд, що може та, певною мірою, повинна враховуватися судами України при розгляді справи та винесенні рішень.

У справі Салов проти України (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу ( Руїс-Матеос проти Іспанії (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).

У справі Лазаренко та інші проти України (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття право на справедливий суд , що гарантоване Конвенцією.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Враховуючи те, що Третій апеляційний адміністративний суд не долучив до матеріалів справи та не розглянув клопотання позивача про відкладення розгляду справи, зважаючи на законні очікування Товариства, що його клопотання буде розглянуто, а про наступну дату розгляду справи буде повідомлено додатково, Суд дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, позбавивши права скаржника на справедливий апеляційний перегляд справи, не дотримався принципів змагальності сторін, офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Наведене є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металхімбуд" задовольнити частково.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року скасувати, а справу № 280/5695/19 направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіР.Ф. Ханова І.А. Гончарова І.Я.Олендер