УХВАЛА
24 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 400/457/20
адміністративне провадження № К/9901/29620/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 400/457/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства (далі - ТОВ СП) Нібулон до Великобагачанського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення , -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ СП НІБУЛОН звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення №382 від 27 листопада 2019 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року позов задоволено.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 жовтня 2020 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року - змінив , виклавши перший та другий абзаци резолютивної частини у наступній редакції, а саме:
адміністративний позов ТОВ СП Нібулон - задовольнив частково .
Визнав протиправним та скасував рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області №382 від 27 листопада 2019 року у частині суми неправомірно витрачених страхових коштів 2 359,50 грн, що перевищує суму 13,06 грн та у частині штрафу у розмір 1 179,75 грн, що перевищує суму 6,53 грн .
В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року залишив без змін.
Посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права відповідач 03 листопада 2020 року подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів і статті 13 КАС України.
Згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, справа в силу пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності, яку суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження.
Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами а - г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
На обґрунтування права на касаційне оскарження заявник зазначає, що касаційний розгляд цієї справи має виняткове значення для нього, проте доводи касаційної скарги, наведені на підтвердження права на касаційне скарження судових рішень у справі незначної складності, посилання на існування обставин, визначених підпунктом в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зводяться фактично до переоцінки встановлених судами у справі обставин, а також надання переваги одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставини, наведеної у підпункті в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 400/457/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства Нібулон до Великобагачанського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Надіслати заявнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2020 |
Оприлюднено | 25.11.2020 |
Номер документу | 93053040 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Тацій Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні