Постанова

від 18.11.2020 по справі 450/3746/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 450/3746/18

провадження № 61- 19209св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Реєстраційна служба Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, товариство з обмеженою відповідальністю Арнеліа , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дулик Мирослава Богданівна, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Віблий Любомир Зеновійович,

третя особа - Годовицько-Басівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Арнеліа на постанову Львівського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року в складі колегії суддів Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції, та просила:

- визнати недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 від 31 січня 2014 року видане Реєстраційною службою Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0236 площею 2,0 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства за адресою: Львівська області Пустомитівський район, Годовицько Басівська сільська рада та скасувати державну реєстрацію права власності власності за ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_3 від 03 лютого 2014 року видане Реєстраційною службою Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0234 площею 2,0 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства за адресою: Львівська області Пустомитівський район, Годовицько Басівська сільська рада та скасувати державну реєстрацію права власності власності за ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_4 від 28 січня 2014 року видане Реєстраційною службою Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0243 площею 2,0 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства за адресою: Львівська області Пустомитівський район, Годовицько Басівська сільська рада та скасувати державну реєстрацію права власності власності за ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

10 квітня 2019 року представник третьої особи Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області подав у суд заяву про забезпечення позову та просив:

- накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0243 площею 2,0 га., цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Годовицько-Басівська с/р Пустомитівського району Львівської області та належить на праві власності ТОВ Арнеліа ;

- заборонити суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, вносити записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на будь-яку особу стосовно виникнення, переходу або припинення прав на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0243 площею 2,0 га., цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Годовицько-Басівська с/р Пустомитівського району Львівської області та належить на праві власності ТОВ Арнеліа ;

- накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0234 площею 2,0 га., цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Годовицько-Басівська с/р Пустомитівського району Львівської області та належить згідно договору купівлі-продажу від 15.12.2014р., ОСОБА_5 , ІПН: НОМЕР_1 ;

- заборонити суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, вносити записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на будь-яку особу стосовно виникнення, переходу або припинення прав земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0234 площею 2,0 га., цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Годовицько-Басівська с/р Пустомитівського району Львівської області та належить згідно договору купівлі-продажу від 15.12.2014р., ОСОБА_5 , ІПН: НОМЕР_1 ;

- накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0236 площею 2,0 га., цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Годовицько-Басівська с/р Пустомитівського району Львівської області та належить на праві власності ТОВ Арнеліа ;

- заборонити суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, вносити записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на будь-яку особу стосовно виникнення, переходу або припинення прав на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0236 площею 2,0 га., цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Годовицько-Басівська с/р Пустомитівського району Львівської області та належить на праві власності ТОВ Арнеліа .

В обґрунтування вимог заяви третя особа зазначала, що мешканці с. Басівка Пустомитівського району Львівської області тривалий час не можуть захистити своє право на володіння земельними ділянками на території Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, якими фактично користуються більше 20-ти років.

Протягом листопада-грудня 2013 року Головним управлінням Держземагенства у Львівській області дванадцятьом особам, зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які не є жителями відповідної територіальної громади, були надані земельні ділянки площею по 2 га кожному.

Листом Головного управління Держземагенства у Львівській області від 05 вересня 2013 року за №01-16/4-5663 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою для надання у власність земельної ділянки на території Годовицько-Басівської сільської ради за межами населеного пункту, плоещею 0.15 га, в зв`язку з тим, що дана земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі відповідних наказів управління.

Указані дії є незаконними та порушують право ОСОБА_1 на отримання в приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га, якою вона користується протягом тривалого часу.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 квітня 2019 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що заявник не довів у встановленому законом порядку наявність необхідності для вжиття заходів забезпечення позову, а саме не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову в даній справі призведе до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою Львівського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року апеляційну скаргу Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області задоволено, ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 квітня 2019 року скасовано, заяву Годовицько-Басівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області задоволено:

- накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0243 площею 2,0 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Годовицько-Басівська с/р Пустомитівського району Львівської області та належить на праві власності ТОВ Арнеліа ;

- заборонено суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, вносити записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на будь-яку особу стосовно виникнення, переходу або припинення прав на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0243 площею 2,0 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Годовицько-Басівська с/р Пустомитівського району Львівської області та належить на праві власності ТОВ Арнеліа ;

- накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0234 площею 2,0 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Годовицько-Басівська с/р Пустомитівського району Львівської області та належить згідно договору купівлі-продажу від 15 грудня 2014 року, ОСОБА_5 , ІПН: НОМЕР_1 ;

- заборонено суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, вносити записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на будь-яку особу стосовно виникнення, переходу або припинення прав земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0234 площею 2,0 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Годовицько-Басівська с/р Пустомитівського району Львівської області та належить згідно договору купівлі-продажу від 15 грудня 2014 року, ОСОБА_5 , ІПН: НОМЕР_1 ;

- накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0236 площею 2,0 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Годовицько-Басівська с/р Пустомитівського району Львівської області та належить на праві власності ТОВ Арнеліа ;

- заборонено суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, вносити записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на будь-яку особу стосовно виникнення, переходу або припинення прав на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0236 площею 2,0 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Годовицько-Басівська с/р Пустомитівського району Львівської області та належить на праві власності ТОВ Арнеліа .

Апеляційний суд виходив із того, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та є обґрунтовані підстави вважати, що спірні земельні ділянки можуть знову відчужуватися під час судових спорів, тому є підстави для задоволення заяви Годовицько-Басівської сілької ради Пустомитівського району Львівської області від 10 квітня 2019 року про забезпечення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

24 жовтня 2019 року ТОВ Арнеліа подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2020 року справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року зупинене провадження в зазначеній справі до завершення розгляду Об`єднаною палатою Верховного Суду справи № 753/22860/17 (провадження № 61-46016сво18).

Ухвалою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 18 травня 2020 року справа № 753/22860/17 (провадження № 61-46016сво18) передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року Касаційну скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення, постанову Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року - без змін.

У вказаній постанові Велика Палати Верховного Суду зробила висновок, що до суду касаційної інстанції можна оскаржити як ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову після її перегляду в апеляційному порядку, так і прийняту за результатами перегляду вказаної ухвали постанову суду апеляційної інстанції, який таку ухвалу залишив без змін. Крім того, у касаційному порядку можливо оскаржити ухвалу суду апеляційної інстанції, яка передбачає вжиття заходів забезпечення позову, а також постанову суду апеляційної інстанції про забезпечення позову, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аналіз вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині забезпечення позову щодо майна, яке є власністю ТОВ Арнеліа , а тому в іншій частині Верховним Судом не переглядається.

Відзив на касаційну скаргу

Відзив на дану касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що предметом позову в даній справі є вимоги про:

- визнання недійсним свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 31 січня 2014 року виданого Реєстраційною службою Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0236 площею 2,0 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства за адресою: Львівська області Пустомитівський район, Годовицько Басівська сільська рада та скасування державної реєстрації права власності власності за ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності № НОМЕР_3 від 03 лютого 2014 року виданого Реєстраційною службою Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0234 площею 2,0 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства за адресою: Львівська області Пустомитівський район, Годовицько Басівська сільська рада та скасування державну реєстрацію права власності власності за ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності № НОМЕР_4 від 28 січня 2014 року виданого Реєстраційною службою Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0243 площею 2,0 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства за адресою: Львівська області Пустомитівський район, Годовицько Басівська сільська рада та скасування державну реєстрацію права власності власності за ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України(тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Постанова апеляційного суду в оскаржуваній частині відповідає зазначеним вимогам закону.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

Тлумачення статті 154 ЦПК України свідчить, що в ній розмежовано випадки, за яких застосування зустрічного забезпечення є: правом суду (частина перша статті 154 ЦПК України); обов`язком суду (частина третя статті 154 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року в справі № 569/13105/18 (провадження № 61- 46461 сві 8) вказано, що доводи про незаконність ухвали, оскільки у заяві про забезпечення позову не зазначені пропозиції із зустрічного забезпечення позову і суд не вирішив питання про зустрічне забезпечення, Верховний Суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої, пункту 1 частини третьої, частини шостої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має іншого зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Таким чином, заявник не позбавлений права подати клопотання про зустрічне забезпечення після застосування судом заходів забезпечення позову. Відсутність зустрічного забезпечення на час подання заяви про забезпечення позову не є перешкодою для забезпечення позову, якщо для цього існують правові підстави. Натомість ненадання зустрічного забезпечення на вимогу суду є підставою для скасування ухвали про забезпечення позову. Також суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України .

Предметом позову в даній справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсними наказів про надання дозволів на розробку проєктів землеустрою, визнання недійсним свідоцтв на право власності на земельні ділянки, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок, скасування записів про державну реєстрацію права власності на них.

Апеляційний суд, установивши, що третя особа надала належні, обґрунтовані та допустимі доказів на підтвердежння того, що невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення про задоволення позову в даній справі, зробив правильний висновок про наявність правових підстав для задоволення заяви третьої особи та накладення арешту на земельні ділянки, які належать товариству, а також зобов`язання уповноважених осіб не вчиняти реєстраційних дій щодо цього майна.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 410 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Арнеліа залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року в частині накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0243 площею 2,0 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, та земельну ділянку кадастровий номер 4623682000:04:000:0236 площею 2,0 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Годовицько-Басівська с/р Пустомитівського району Львівської області та належить на праві власності ТОВ Арнеліа що знаходяться за адресою: Годовицько-Басівська с/р Пустомитівського району Львівської області та належать на праві власності ТОВ Арнеліа , також заборони суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у відповідності до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та особам, на яких покладаються функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, вносити записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на будь-яку особу стосовно виникнення, переходу або припинення прав на вказані земельні ділянки, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук