Постанова

від 18.11.2020 по справі 415/3211/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 415/3211/17

провадження № 61-9096св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації на постанову Луганського апеляційного суду у складі колегії суддів: Карташова О. Ю., Дронської І. О., Стахової Н. В. від 27 березня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року заступник керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 625 136 грн.

Позов мотивовано тим, що вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 04 квітня 2017 року у справі № 426 /4694/16-к відповідача визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України - неналежне виконання службових обов`язків, що потягнуло тяжкі наслідки, які виразилися у безпідставному перерахуванні державних коштів в зазначеному розмірі.

При цьому, зазначено, що подання позову прокурором в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації обумовлено необхідністю захисту інтересів держави у суді, оскільки Департамент охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації як уповноважений орган не відреагував на порушення економічних інтересів держави, тим самим залишив поза увагою безпідставне перерахування державних коштів у сумі 625 136 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 12 вересня 2018 року позов заступника керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації матеріальні збитки, завдані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, в розмірі 625 136 грн.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків відповідачем через несумлінне ставлення до них було спричинено тяжкі наслідки, які виразились в безпідставному перерахуванні державних коштів на суму 625 136 грн, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи від 10 червня 2016 року № 352/16-25.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Луганського апеляційного суду від 27 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 12 вересня 2018 року скасовано. У задоволенні позову Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації від імені якого в інтересах держави позов подав заступник керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області відмовлено.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що Департамент охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації не є розпорядником коштів обласного бюджету та коштів Луганської обласної дитячої клінічної лікарні, тому Департамент охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації, від імені якого в інтересах держави подав позов заступник керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області, не є належним позивачем у справі. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У травні 2019 року заступник керівника Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що потерпілим у кримінальному проваджені визнано Департамент охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації, якому кримінальним правопорушенням завдано збитки на суму 625 136 грн. Крім того, Департамент є структурним підрозділом Луганської обласної державної адміністрації, який забезпечує виконання покладених на нього завдань щодо реалізації державної політики у галузі охорони здоров`я на території області. Чинне законодавство передбачає, що головним розпорядником бюджетних коштів є місцеві державні адміністрації або їх структурні підрозділи, тому Департамент охорони здоров`я є розпорядником коштів обласного бюджету, який здійснює фінансування за бюджетним призначенням, та є належним позивачем в указаній справі.

Узагальнені доводи відзивів на касаційну скаргу

У червні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, у якому відповідач зазначив, що вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 04 квітня 2017 року не встановлений розмір тяжких наслідків, а також те, що матеріальні збитки від кримінального правопорушення були заподіяні саме Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації; шкода була заподіяна Лисичанській комунальній лікувально-профілактичній установі станція швидкої допомоги. Більше того, якщо припустити, що потерпілим є Департамент охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації, місцем реєстрації якого є м. Сєвєродонецьк, то буде порушена підсудність. Крім того, Департамент охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації має можливість самостійно звертатися до суду з відповідним позовом, що він і зробив, але позов був залишений без розгляду, що виключає участь прокурора. Посилаючись на зазначене, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

У червні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації на касаційну скаргу, у якому зазначено, що Департамент не є розпорядником коштів обласного бюджету після їх зарахування на рахунок Луганської обласної дитячої клінічної лікарні, централізована бухгалтерія якої обслуговує в тому числі заклад, керівником якого є відповідач. Посилаючись на зазначене, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 14 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 415/3211/17 з Лисичанського міського суду Луганської області.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 04 квітня 2017 року у справі № 426/4694/16-к ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі статті 69 КК України без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, без штрафу. На підставі статті 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на рік. Вирок набрав законної сили 05 травня 2017 року.

Згідно зазначеного вироку суду ОСОБА_1 , будучи відповідно до рішення № 20/7 від 23 жовтня 2013 року головним лікарем Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи станція швидкої медичної допомоги та наказу головного лікаря Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи станція швидкої медичної допомоги № 60 від 12 березня 2015 року Про зміну складу комітету з конкурсних торгів станції швидкої медичної допомоги , головою комітету з конкурсних торгів, тобто службовою особою, посада якої пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них вчинив кримінальне правопорушення, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді безпідставного перерахуванні державних коштів на суму 625 136 грн.

Розмір заподіяної шкоди підтверджується висновком судово-економічної експертизи від 10 червня 2016 року № 352/16-25.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної військово-цивільної адміністрації залишено без розгляду за заявою прокурора.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації на постанову Луганського апеляційного суду від 27 березня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII Про прокуратуру .

У частині третій статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Згідно частини першої статті 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

За змістом статті 4 ЦПК України за судовим захистом своїх прав, свобод чи інтересів може звернутися не будь-яка особа, а лише особа, законні права, свободи чи інтереси якої порушуються, не визнаються або оспорюються.

Установлено, що вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 04 квітня 2017 року у справі № 426/4694/16-к ОСОБА_1 , як головного лікаря Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи станція швидкої медичної допомоги, було визнано винним та притягнуто до кримінальної відповідальності за неналежного виконання своїх службових обов`язків, що заподіяло тяжкі наслідки у вигляді безпідставного перерахуванні державних коштів на суму 625 136 грн.

У структурі Луганської обласної дитячої клінічної лікарні створена централізована бухгалтерія, яка обслуговує лікувально - профілактичні заклади, що фінансуються з обласного бюджету, в тому числі Лисичанську комунальну лікувально-профілактичну установу станція швидкої медичної допомоги, головним лікарем якої був ОСОБА_1 .

Кошториси надходжень та витрат, інші документи, що є підставою для видачі коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей, підписуються керівником відповідного закладу охорони здоров`я, що обслуговуються централізованою бухгалтерією та головним бухгалтером централізованої бухгалтерії.

Рахунки, за якими було здійснено перерахування коштів ТОВ Техностіль 2000 (код ЄДРПОУ 34757733), ТОВ Компанія Макстрой (код ЄДРПОУ 38799426), ПП Либротех (код ЄДРПОУ 38920799), ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1 ), було здійснено з рахунків, відкритих на ім`я Луганської обласної дитячої клінічної лікарні (код ЄДРПОУ 04542985).

З урахуванням наведеного, Департамент охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації не є розпорядником коштів Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи станція швидкої медичної допомоги та Луганської обласної дитячої клінічної лікарні, яка у свою чергу як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня наділяється повноваженнями з їх розпорядження та несе повну відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів.

Повноваження Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації затверджувати зміни до кошторису закладу полягають у праві управляти бюджетними коштами як учасника бюджетного процесу (частина третя статті 19 БК України). Ці права та обов 'язки припиняються з моменту переказу коштів на рахунок розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня.

Департамент не є розпорядником коштів обласного бюджету після їх зарахування на рахунок Луганської обласної клінічної лікарні, централізована бухгалтерія якої обслуговує у тому числі і Лисичанську комунальну лікувально-профілактичну установу станція швидкої медичної допомоги, яка є юридичною особою та керівником якої є відповідач.

За обставин переказу коштів централізованою бухгалтерією Луганської обласної дитячої клінічної лікарні зі свого рахунку на рахунки контрагентів, внаслідок вчинення відповідачем протиправних дій, саме установа, з якою відповідач перебував у трудових відносинах та під час виконання яких скоєний злочин, не отримує відповідного блага та зазнає матеріальних втрат.

Оскільки майнові права та інтереси Департаменту не порушені, в задоволенні позову прокурора, який поданий саме в інтересах Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації, обґрунтовано відмовлено судом апеляційної інстанції.

Доводи, наведені в касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції, були предметом дослідження у суді із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною першою статті 410 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Оскільки оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного суду від 27 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун