Рішення

від 11.11.2020 по справі 127/5505/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/5505/20

Провадження № 2/127/885/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2020 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: судді Бойка В.М.,

при секретарі Поперечної А.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПП СпецБудІнвест , за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПАТ СК ЮНІВЕС ПП СпецБудІнвест , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 з вимогами стягнути з ПАТ СК ЮНІВЕС страхове відшкодування у сумі 35363,26 грн., стягнути з ПП СпецБудІнвест відшкодування матеріальної шкоди у сумі 9750,00 грн та стягнути з ПП СпецБудІнвест відшкодування моральної шкоди у сумі 30000,00 грн.

Позов мотивований тим, 10.06.2016 року на автодорозі Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля КАМАЗ , д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , автомобіля ВАЗ , д.н.з. НОМЕР_2 , автомобіля Нуndai , д.н.з. НОМЕР_3 , автомобіля IVECO д.н.з. НОМЕР_4 , та автомобіля Рeugeot , д.н.з. НОМЕР_5 .

Власником автомобіля IVECO д.н.з. НОМЕР_4 була ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , однак під час дорожньо-транспортної пригоди даний автомобіль знаходився під керуванням ОСОБА_2 .

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.11.2016 року було визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Таким чином, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди незаконними діями ОСОБА_3 , який перебував у трудових відносинах з ПП СпецБудІнвест , було завдано ОСОБА_1 матеріальних збитків, а ОСОБА_2 моральної шкоди, оскільки в результаті дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль IVECO , зазнав численні механічні пошкодження, а самому водію було нанесено ушкодження здоров`я, тому вони вважають, що мають право на відшкодування завданої шкоди в порядку, передбаченому законом та на пред`явлення з цього приводу цивільного позову.

Після отримання копії вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.11.2016 року по справі № 369/9088/16-к від ОСОБА_3 , 26.05.2017 року ОСОБА_1 було подано заяву на адресу ПАТ СК ЮНІВЕС про виплату страхового відшкодування за полісом страхувальника серії АЕ за № 6332933 від 06.11.2015 року, до якої було додано копію вироку від 08.11.2016 року, копію Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ІVЕСО , яким зафіксовано пошкодження транспортного засобу, отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю застрахованого транспортного засобу та реквізити одержувача коштів з номером карткового рахунку.

03.06.2017 року без повідомлення та у відсутності відповіді на заяву про виплату страхового відшкодування, на банківський рахунок ОСОБА_1 частково поступили кошти в сумі 14636,74 грн., як платіж за страхове відшкодування по ДТП від 10.06.2016 pоку.

Зазначене свідчить, що ПАТ СК ЮНІВЕС визнало вказаний випадок страховим, визначивши розмір збитків лише в сумі 14 636.74 грн., хоча, згідно Звіту № 23-06Б/16КЕ від 07.07.2016 року вартість матеріального збитку автомобіля IVECO внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди становить 54 283,72, копія якого направлялась на адресу ПАТ СК ЮНІВЕС .

Таким чином, ОСОБА_1 вважає, що страхове відшкодування у сумі 14 636,74 грн. не відповідає розміру оціненої шкоди та здійснене ПАТ СК ЮНІВЕС не в повному обсязі.

Більше того, оскільки розмір ліміту, встановлений Полісом АЕ №6332933, значно перевищує визначений ПАТ СК ЮНІВЕС розмір збитків в сумі 14 636,74 грн., то різниця в сумі належного до сплати та отриманого страхового відшкодування, з урахуванням понесених витрат за експертні послуги підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 із відповідача ПАТ СК ЮНІВЕС у сумі 35 363,26 грн., із яких: 34 363,26 грн. сума, яка недоплачена страховою компанією та 1 000,00 грн. сума за проведення експертної оцінки (50 000,00 - 14 636,76 - 1 000,00 = 34 363,26).

Оскільки страхової виплати у сумі 35 363,26 грн. буде все одно недостатньо для повного відшкодування завданої ОСОБА_3 шкоди ОСОБА_1 , то з ПП СпецБудІнвест підлягає також стягненню різниця між понесеними витратами на ремонт автомобіля IVECO та страховим відшкодуванням в межах розміру ліміту, що становить 9 750,00 грн. (59 750,00 грн. - 50 000,00 грн.) - 9 750,00 грн. на користь ОСОБА_1 .

Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій, який перебував за кермом автомобіля IVECO , ОСОБА_2 , зазнав моральної шкоди, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, які він зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я, довгий час перебував у тяжкому стресовому стані, був пригніченим і розгубленим після отриманого емоційного шоку.

Так, ОСОБА_2 , ще до ДТП мав певні проблеми зі здоров`ям, та лікувався у невролога з приводу остеохондрозу поперекового відділу хребта, однак, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди переніс тяжку психотравму, в результаті чого його стан різко погіршився, і він був вимушений звернутись до Вінницької обласної психоневрологічної лікарні імені академіка Ющенка О. І., де перебував на лікуванні в денному неврологічному стаціонарі з 12.09.2016 року по 27.09.2016 року.

Вищезазначене і стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 05.03.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб.

На адресу відповідачів судом була надіслана копія ухвали про відкриття провадження у справі, у якій був встановлений строк для подання відзиву, а також копія позовної заяви і доданих до неї документів, які ними отримані.

30.03.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ПрАТ СК ЮНІВЕС , в якому він зазначає, що позовну заяву відповідач ПрАТ СК ЮНІВЕС не визнає у повному обсязі та просить відмовити у позові, у зв`язку з його необґрунтованістю та незаконністю.

07.06.2017 року ПрАТ СК ЮНІВЕС отримало заяву на виплату страхового відшкодування від ОСОБА_1 у зв`язку з пошкодженням автомобіля IVECO , д.н.з. НОМЕР_4 , внаслідок вищезазначеної ДТП.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування від потерпілої особи, а також враховуючи інші матеріали страхової справи, ПрАТ СК ЮНІВЕС здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 14 636, 74 грн.

Виходячи з вищенаведеного, ПрАТ СК ЮНІВЕС в повному обсязі виконало зобов`язання щодо здійснення страхового відшкодування в порядку та на умовах, регламентованих ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Відповідач не погоджується із наданими позивачами Рахунком № 251116 від 25.11.2016 року та Актом прийому-передачі виконаних робіт № 251116 від 25.11.2016 року, у зв`язку з тим, що згідно даних документів, вартість замінюваних деталей пошкодженого автомобіля зазначена без врахування коефіцієнту фізичного зносу, що суперечить положенням чинного законодавства. Крім цього, значно завищена вартість виконаних робіт та вартість фарбування, а також зазначені три деталі на загальну вартість 13 400,00 грн, які не підлягають заміні. Позивачем не надано жодних доказів необхідності заміни даних деталей.

Відповідач не погоджується з Звітом № 23/06Б/16КЕ від 07.07.2016 року, оскільки вважає вихідні дані, які використанні суб`єктом оціночної діяльності не відповідають дійсності та використанні з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, а саме: штучно занижено вартість нового аналогічного автомобіля, невірний розрахунок коефіцієнту фізичного зносу, безпідставна на необґрунтована заміна деталей, безпідставно завищена вартість робіт, безпідставне завищення вартості фарбування.

Користуючись своїм правом подачі відповіді на відзив, представник позивачів 01.04.2020 року подала до суду відповідь на відзив, в якому вона не погоджувалась із відзивом на позовну заяву відповідача ПрАТ СК ЮНІВЕС , оскільки страховик в порушення свого обов`язку, не направляв свого представника на місце настання страхового випадку та згодом до місцезнаходження пошкодженого майна для зазначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, не здійснював жодних запитів щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування, а тому, вважає, що Звіт про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля ІVЕСО , реєстраційний номер НОМЕР_4 , складеного СОД СПД ОСОБА_4 та Звіт №45 від 29.05.2017 року, який складений взагалі іншим суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 надані відповідачем ПрАТ СК ЮНІВЕС не може братись судом до уваги, оскільки є безпідставними та необґрунтованими.

04.05.2020 року представник позивача заявила відмову від частини позовних вимог. Заява мотивована тим, що 16.04.2020 року між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ЮНІВЕС та ОСОБА_1 з метою врегулювання спору, що знаходиться в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області на основі взаємних поступок було укладено угоду про виплату страхового відшкодування, відповідно до якої сторони домовились, що доплата страхового відшкодування становить 27 000,00 грн., замість 35 363,26 грн., передбаченої позовною заявою.

24.04.2020 року ПрАТ СК ЮНІВЕС перерахувало кошти у розмірі 27 000,00 грн. на рахунок ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позивачі вважають за необхідне відмовитися від позовної вимоги про стягнення з ПрАТ СК ЮНІВЕС на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 35 363,26 грн., із яких: 34 363,26 грн. сума, яка недоплачена страховою компанією та 1 000,00 грн. сума за проведення експертної: оцінки, і в цій частині закрити провадження у справі.

Разом з тим, решту позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства СпецБудІнвест на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди у сумі 9 750,00 грн. та стягнення з Приватного підприємства СпецБудІнвест на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди у сумі 30 000,00 грн. позивачі підтримують у повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.06.2020 року клопотання представника позивача було задоволено та закрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ СК Юнівес ПП СпецБудІнвест за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування матеріальної та моральної шкоди в частині позовних вимог до ПАТ СК Юнівес про стягнення страхового вішкодування в сумі 35 363, 26 грн., із яких 34 363,26 грн., сума, яка недоплачена страховою компанією та 1000 грн. сума за проведення експертної оцінки.

На адресу суду 13.05.2020 року від представника відповідача ПП СпецБудІнвест надійшла заява про застосування строків позовної давності, оскільки позов пред`явлено поза межами строку позовної давності.

Представник відповідача зазначає, що позивачі 03.03.2020 року звернулися до суду про відшкодування шкоди внаслідок ДТП, однак дізналися про порушення свого права 10.06.2016 року, тобто в день скоєння ДТП, внаслідок якої пошкоджено автомобіль, і саме із цього часу у позивачів виникло право вимоги до безпосереднього заподіювача шкоди.

Також відповідачем ПП Спецбудінвест до суду подано відзив на позовну заяву, я якому позовні вимоги позивачів відповідач не визнає та просить відмовити у повному обсязі.

Відповідач ПП Спецбудінвест зазначив, що позивачами до суду було надано рахунок № 251116 від 25.11.2016 року та акт виконаних робіт від 25.11.2016 року, однак, в матеріалах справи відсутні докази сплати коштів за ремонт автомобіля. А тому, твердження позивачів, що вартість ремонту автомобіля склала 59750,00 грн. є недоведеним, та не підтверджується належними та допустимими доказами.

Також, відповідач не погоджується із доводами позивачів відносно стягнення 30000,00 грн моральної шкоди, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують, що ОСОБА_2 зазнав будь-яких травм в ДТП, та враховуючи той факт, що ОСОБА_2 ще задовго до ДТП мав множинний склероз, остеохондроз поперекового відділу хребта, можна дійти висновку, що погіршення здоров`я останнього не є наслідком ДТП, оскільки позивач не довів прямого причинно-наслідкового зв`язку моральної шкоди у зв`язку з погіршенням здоров`я та ДТП.

На заперечення вищевказаного відзову на позовну заяву представник позивачів подав відповідь на відзив, в якій зазначила, що не погоджується із доводами відповідача ПП СпецБудІнвест викладеними у відзиві, оскільки ОСОБА_1 дійсно було витрачено кошти у розмірі 59750, 00 грн. для відновлення пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП, що підтверджується рахунком № 251116 від 25.11.2016 року та прибутковою квитанцією касового ордеру від 25.11.2016 року № 251116.

Також, представник позивача вважає, що не можна категорично стверджувати, що після такої масштабна ДТП, в результаті якої навіть загинула людина, ОСОБА_2 не зазнав жодних травм оскільки, як згадується вище, різке погіршення його стану здоров`я було спричинено саме настанням вказаної події у червні 2016 року внаслідок перенесеної психотравми, що прямо вказує на існування прямого причинно-наслідкового зв`язку між моральною шкодою та протиправними діяннями заподіювача (працівника ПП СпецБудІнвегі ОСОБА_3)

Також, представник позивачів подала до суду заперечення проти клопотання про застосування строків позовної давності. Представник позивачів вважає, що вищевказаний позов пред`явлено в межах строку позовної давності, оскільки позивач ОСОБА_1 після настання ДТП своєчасно звернулась до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування, у зв`язку з ДТП, що сталася з вини фізичної особи, яка керувала транспортним засобом та перебувала у трудових відносинах з ПП СпецБудІнвест .

Враховуючи, що страховик 13.06.2017 року лише частково здійснив страхове відшкодування по ДТП від 10.06.2016 р., а свої листом №17/07/06-05 від 06.07.2017 року фактично відмовив у виконанні зобов`язання щодо здійснення страхового відшкодування у повному обсязі, позивач набула реальну можливість захистити своє право в судовому порядку лише після отримання такої відмови страховика здійснити повну виплату, тобто коли її очікуване право на задоволення своїх вимог про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, було порушене.

Таким чином, перебіг позовної давності починається з 06.07.2017 року, коли саме страхова компанія порушила свій обов`язок за договором, тобто коли страховик відмовився виплачувати потерпілому страхове відшкодування.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дачу час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. В матеріалах справи міститься заява від представника позивача, у якій вона просить провести розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити (а.с.214) та заява представника відповідача ПП СпецБудІнвест Білоконь І.В. про розгляд справи у її відсутність та застосування строків позовної даності. (а.с.182).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомлено.

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

10.06.2016 року на автодорозі Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля КАМАЗ , д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , автомобіля ВАЗ , д.н.з. НОМЕР_2 , автомобіля Нуndai , д.н.з. НОМЕР_3 , автомобіля IVECO д.н.з. НОМЕР_4 , та автомобіля Рeugeot , д.н.з. НОМЕР_5 .

Власником автомобіля IVECO д.н.з. НОМЕР_4 була ОСОБА_1 , відповідно до свідоцтва до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , однак під час дорожньо-транспортної пригоди даний автомобіль знаходився під керуванням ОСОБА_2 .

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля КАМАЗ , д.н.з. НОМЕР_1 . застрахована в ПрАТ СК ЮНІВЕС , згідно Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/6332933, який діяв на дату на зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.

Вироком Києво-Святошенського районного суду Київської області від 08.11.2016 року водія ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до відповідальності. (а.с. 174-179).

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України Про страхування ).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).

Відповідно до частини першої статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

07.06.2017 року позивач ОСОБА_1 подала заяву до ПАТ СК ЮНІВЕС заяву на виплату страхового відшкодування від ОСОБА_1 у зв`язку з пошкодженням IVECO д.н.з. НОМЕР_4 , внаслідок вищезазначеної ДТП (а.с.37)

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування від потерпілої особи, ПрАТ СК ЮНІВЕС здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 14 636, 74 грн. (а.с.38).

Не погоджуючись із сумою виплати позивач ОСОБА_1 звернулась до ПАТ СК ЮНІВЕС з вимогою пояснити здійснений розрахунок страхового відшкодування стосовно пошкодженого транспортного засобу IVECO .

Свої листом №17/07/06-05 від 06.07.2017 року ПАТ СК ЮНІВЕС зазначило, що відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля IVECO , складеного СОД СПД ОСОБА_4 вартість ї відновлювального ремонту з урахуванням зносу складає 14 636,74 грн., тому ПАТ СК ЮНІВЕС було в повному обсязі виконано зобов`язання щодо здійснення страхового відшкодування. (а.с.39).

Однак, як вбачається із Звіту № 23-06Б/16КЕ, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 121 265,34 грн., та вартість матеріального збитку автомобіля ІVЕСО внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди, станом на час виконання даної оцінки у розмірі 54 283,72 грн. (а.с. 17-29).

Як вбачається з рахунку № 251116 від 25.11.2016 року ФОП ОСОБА_6 на замовлення позивача ОСОБА_1 здійснив розрахунок ремонтних робіт по відновленню транспортного засобу на загальну суму 59750,00 грн, яка позивачем була сплачена, згідно Акту прийому-передачі робіт № 251116 від 25.11.2016 року та квитанції до прибуткого касового ордеру від 23.06.2016 року (а.с.34-37).

Суд вважає за недоцільне досліджувати докази у частині стягнення ПАТ СК ЮНІВЕС страхове відшкодування у сумі 35363,26 грн., оскільки ухвалою суду від 15.06.2020 року закрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ СК Юнівес ПП СпецБудІнвест за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування матеріальної та моральної шкоди в частині позовних вимог до ПАТ СК Юнівес про стягнення страхового вішкодування в сумі 35 363, 26 грн., із яких 34 363,26 грн., сума, яка недоплачена страховою компанією та 1000,00 грн. сума за проведення експертної оцінки (а.с. 162).

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частина 1 ст. 1172 ЦК України визначає, що юридична або фізична особа відшкодовує -шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обоов`язків.

Суд звертає увагу, що сторонами не надано доказів перебування винного у вчиненні ДТП ОСОБА_3 у трудових відносинах з ПП СпеццБудІнвест , однак, при подачі відзиву даний факт відповідачем ПП СпецБудІнвест не оспорювався. Тому, враховуючи, що ОСОБА_3 в момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з ПП СпецБудІнвест і був його працівником та керував вантажним самоскидом КАМАЗ 6520 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи свої трудові обов`язки, цивільно-правову відповідальність за шкоду завдану позивачам з підстав передбачених ст. ст. 1172, 1187 ЦК України, повинне нести ПП СпецБудІнвест , яке є володільцем джерела підвищеної небезпеки, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення різниці між понесеними витратами на ремонт автомобіля та страховим відшкодуванням в межах розміру ліміту у сумі 9750,00 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

Така ж правова позиція зазначена у Постанові Пленуму ВССУ №4 від 01.03.2013 р. Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки де в п. 6 зазначається, що особа, яка керує транспортним засобом, не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим, у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє даним транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до ст. 1191 ЦК України.

Позивач також просить стягнути із відповідача ПП СпецБудІнвест моральну шкоду у розмірі 30000 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

2. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст.. 1167 ЦК України Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р № 4 "Про судову практику відшкодування моральної(немайнової) шкоди, а саме п 9 даної постанови, згідно якого "Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках."

Разом з тим, суд вважає, що ОСОБА_2 винними діями ОСОБА_3 було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у тому, що ОСОБА_2 переніс емоційне потрясіння, фізичний біль.

Відповідно до медичної картки амбулаторного хворого та епікризу, після дорожньо-транспортної пригоди стан ОСОБА_2 погіршився, йому був поставлений діагноз - множинний склероз, ремітуючий тип перебігу, нижній спастичний парапарез з порушенням функції ходи. (а.с. 40-42).

До того ж різке погіршення здоров`я призвело до втрати працездатності та до 29.12.2016 року припинення підприємницької діяльності як фізичної особи-підприємця.

Суд враховує той факт, що позивач ОСОБА_2 мав певні проблеми зі здоров`ям, відчував утруднення ходи до дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується епікризом (а.с. 42), однак після дорожньо-транспортної пригоди стан ОСОБА_2 , погіршився та йому був поставлений діагноз множиний склероз ремітуючий тип перебігу. Отже, суд вбачає причинно - наслідковий зв`язок між захворюванням позивача ОСОБА_2 та погіршення його стану здоров`я після дорожньо -транспортної пригоди.

Разом з цим, внаслідок ДТП ОСОБА_2 зазнав душевні хвилювання у зв`язку з пошкодженням автомобіля, через що протягом тривалого часу не міг використовувати його за призначенням, що змінило його ритм життя, призвело до втрати нормальних життєвих зв`язків, а також психічного напруження, хвилювання та перебування в нервовій напрузі.

Враховуючи викладені обставини, характер і тривалість страждань ОСОБА_2 його стан здоров`я, суд вважає, що останньому було спричинено моральну шкоду, та у частині позовних вимог відносно стягнення моральної шкоди з відповідача ПП СпецБудІнвест , суд вважає за доцільне частково задовольнити позовні вимоги у розмірі 20000,00 грн., оскільки позивачем не у повній мірі доведений розмір завданої моральної шкоди.

Суд звертає увагу, що за загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

З огляду на вищенаведене сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків.

Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

Суд встановив, що позивачка після настання ДТП своєчасно звернулася до страховика із заявою про виплату їй страхового відшкодування у зв`язку з ДТП, що сталася з вини фізичної особи, з якою страховик уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З огляду на відмову страховика від 06.07.2017 року виплатити страхове відшкодування позивачка звернулася до суду з позовом до страховика у межах позовної давності, оскільки набула реальну можливість захистити своє право в судовому порядку після відмови страховика здійснити таку виплату, коли її очікуване право на задоволення своїх вимог про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, було порушене.

Ураховуючи наведене та відступаючи від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року (справа № 309цс15), зокрема про те, що саме із часу скоєння ДТП у потерпілого виникає право вимоги до страхової компанії, відповідальної за безпосереднього заподіювача шкоди, та починається перебіг позовної давності, необхідно дійти висновку про те, що право особи на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права виникає (та відповідно перебіг позовної давності починається) з моменту, коли право цієї особи порушене (особа довідалася про порушення свого права), тобто з моменту відмови страховика у виплаті страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про застосування строків позовної давності, оскільки позивачами строк позовної давності не був пропущеним.

Тому, з огляду на встановлені обставини та вище проаналізовані правові норми, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів про стягнення з ПП СпецБудІнвест відшкодування матеріальної шкоди у сумі 9750,00 грн та стягнення з ПП СпецБудІнвест відшкодування моральної шкоди у сумі 20000,00 грн. підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи (витрати на професійну правничу допомогу), які понесла сторона позивача, суд, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, не вбачає підстав для їх стягнення, оскільки останніми не надано суду доказів понесених витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 629,28 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 979, 988, 1166, 1172, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 22, 29, 34 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст.ст. 4, 5, 12, 18, 19, 23, 28, 76-82, 259, 263-268, 273, 351, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПП СпецБудІнвест , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємтва СпецБудІнвест , код ЄДРПОУ 36645597 (м. Київ, провул. Деревообробний, 3) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_7 відшкодування матеріальної шкоди у сумі 9750 (дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят гривень) 00 копійок, що станосить різницю між понесеними витратами на ремонт автомобіля та страховим відшкодуванням в межах розміру ліміту.

Стягнути з приватного підприємтва СпецБудІнвест , код ЄДРПОУ 36645597 (м. Київ, провул. Деревообробний, 3) на користь ОСОБА_2 , РНОКПП- НОМЕР_8 відшкодування моральної шкоди у сумі 20000 (двадцять тисяч гривень) 00 копійок.

Стягнути з приватного підприємтва СпецБудІнвест , код ЄДРПОУ 36645597 (м. Київ, провул. Деревообробний, 3) на користь держави судовий збір у розмірі 629 (шістсот двадцять дев`ять гривень) 28 копійок.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 .

Відповідач: приватне підприємтво СпецБудІнвест , код ЄДРПОУ 36645597, адреса: провул. Деревообробний, 3, м. Київ.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: невідомий.

Повний текст судового рішення складено 23.11.2020 року.

Суддя: