Постанова

від 09.11.2020 по справі 444/2765/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 444/2765/19 Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р.Б.

Провадження № 22-ц/811/2215/20 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія: 84

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого:Ванівського О.М.,

суддів: Крайник Н.П., Мельничук О.Я.,

секретаря: Фейір К.О.

з участю:представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , представника апелянта Дашинич О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справуза апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 10 червня 2020 рокуу справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 до Жовківської міської ради, ОСОБА_3 про скасування рішення Жовківської міської ради Жовківського району та скасування записів про державну реєстрацію, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_1 звернулися до суду із позовом до Жовківської міської ради, ОСОБА_3 та просили скасувати рішення Жовківської міської ради від 06.08.2013 року № 33 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 для ведення садівництва по АДРЕСА_1 ", а також скасувати свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_1 , виданий 06.11.2013 р., видавник: Реєстраційна служба Жовківського РУЮ Львівської області, номер запису в державному реєстрі речових прав, запис про право власності 3265097, реєстраційний номер об"єкта нерухомого майна 204797146227, власність приватна, розмір частки 1, власник ОСОБА_3 .

Свої позовні вимоги обґрунтовували тим, що вони проживають в квартирах за адресом АДРЕСА_2 , в житловому багатоквартирному будинку, який має свою прибудинкову територію площею, 0.8100га на якій окрім даного багатоквартирного будинку розташовані господарські будівлі, зокрема гаражі та сараї мешканців будинку. В вересні 2019 року громадянин ОСОБА_3 , який проживає в колишньому комунальному будинку в якому він приватизував квартиру за адресою АДРЕСА_2 почав розвалювати сараї та в результаті чого знищив сім сараїв. Коли позивачі спробували вияснити причину, то відповідач ОСОБА_3 пояснив, що земля на якій розташовані їхні господарські будівлі належить йому на праві приватної власності і таке він отримав від Жовківської міської ради. Показувати будь-які документи відмовився. У зв`язку із цим звернулися в міську рада та отримали відповідь, а саме копії рішень ради якими надавалися земельні ділянки гр. ОСОБА_3 та затверджувалися проекти землевідведення по АДРЕСА_1 , та дані держаного реєстру на земельні ділянки кадастровий номер 4622710100:01:006:0046 та 4622710100:01006:0041. Звернувшись в Жовківську міську раду 10.10.2019 року в письмовому вигляді просили скасувати рішення Жовківської міської ради від 06.08.2013 року №33 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 для ведення садівництва по АДРЕСА_1 », яка надана з земель прибудинкової території житлового багатоквартирного будинку в АДРЕСА_2 і на якій розташовані господарські будівлі, які використовуються позивачами, що порушує їхні права та інтереси. 15.10.2019 року отримали письмову відповідь про те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, тобто ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Вважають, що відповідачем, Жовківською міською радою, при затверджені технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 не були враховані господарські будівлі - сараї на території яка виділялась для вище вказаного використання, оскільки не були нанесені на картографічні матеріали. Таким чином, депутати Жовківської міської ради приймаючи дане рішення не були проінформовані про наявність господарських будівель - сараїв позивачів. В подальшому позивачі 21.10.2019 року звернулися до державного реєстратора і отримали відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до якого кадастровий номер земельної ділянки 4622710100:01:006:0046, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 204797146227, об`єкт земельна ділянка пощею, 0.028га, для індивідуального садівництва АДРЕСА_2 , форма власності приватна, власник ОСОБА_3 . Вважають прийняте рішення Жовківської міської ради від 06.08.2013року № 33 прийнято з порушення законодавства та їхніх прав, оскільки на спірній земельній ділянці розташовані їхні господарські будівлі - сараї і тому цільове призначення земельної ділянки визначене як прибудинкова територія. Індивідуального садівництва на даній земельній ділянці не велося, плодових дерев не було і немає і на даний час. ОСОБА_3 не є і не був на час прийняття рішення власником об`єктів нерухомості господарських будівель - сараїв, а тому не мав права на отримання земельної ділянки разом з будівлями і спорудами. Будівлі і споруди є комунальною власністю або належні до приватизованих квартир жителів будинку АДРЕСА_2 . В листі Жовківської міської ради від 18.09.2019року №02-14/761 зазначено, що в результаті розгляду заяви позивачів встановлено, що окремі господарські будівлі, якими користуються мешканці згаданого будинку розміщені на земельній ділянці, яка належить гр. ОСОБА_12 на праві приватної власності. Зазначають, що спірна земельна ділянка є частиною військового містечка № НОМЕР_2 відповідно до рішення виконкому Нестеровської районної ради №2/115 від 23.01.1952р та плану до рішення та планів землекористування від 24.07.2006 року, відповідно до листів міністерства оборони в/ч НОМЕР_3 від 11.04.2019року, Яворівської КЕЧ району від 05.01.2018року №57.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 10 червня 2020 року позов задоволено.

Скасовано рішення Жовківської міської ради від 06.08.2013 року № 33 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 для ведення садівництва по АДРЕСА_1 ".

Скасовано свідоцтво про право власності, серія та номер НОМЕР_1 , виданий 06.11.2013 р., видавник: Реєстраційна служба Жовківського РУЮ Львівської області, номер запису в державному реєстрі речових прав, запис про право власності 3265097, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 204797146227, власність приватна, розмір частки 1, власник ОСОБА_3 .

Рішення суду оскаржив ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, та неповним з`ясуванням усіх обставин справи. Зокрема покликається на те, що він у встановленому порядку набув право власності на земельну ділянку та зареєстрував своє право власності. Стверджує, що в матеріалах справи відсутні дані про прибудинкову територію будинку АДРЕСА_2 . На земельній ділянці, площею 0.81 га знаходилось ціле житлове містечко АДРЕСА_3 , а не один житловий будинок АДРЕСА_2 .

Також стверджує, що суд не встановив, кому з позивачів належать господарські будівлі та чи знаходяться вони на земельній ділянці для садівництва, належної йому.

Враховуючи наведене просить рішення суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача,пояснення представникапозивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 на заперечення апеляційної скарги, представника апелянта Дашинич О.Ю. на підтримання апеляційної скарги,дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до вимогст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.

Задоволюючи позовні вимоги про скасування рішення Жовківської міської ради Жовківського району та скасування записів про державну реєстрацію, суд першої інстанції виходив з того, що на спірній земельній ділянці розташовані господарські будівлі - сараї жителів багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_2 , і така є прибудинковою територією. Індивідуальне садівництва на даній земельній ділянці не ведеться, плодових дерев не має. ОСОБА_3 не є і не був на час прийняття рішення власником об`єктів нерухомості господарських будівель - сараїв, а тому, не мав права на отримання земельної ділянки разом з будівлями і спорудами.

Колегія суддів в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, ЗК України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону (ст. 41).

Частиною 1 ст. 78Земельного кодексу Україниправо власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України у разі видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним, зазначене узгоджується із способом захисту цивільного права.

Відповідно достатті 19 Конституції України, частини третьоїстатті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно частини 10статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідностіКонституції Україниабо законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Матеріалами справи та судом встановлено, що позивачі по справі є власниками та проживають в квартирах за адресом АДРЕСА_2 в житловому багатоквартирному будинку, який має свою прибудинкову територію площею, 0.8100га і на якій окрім даного багатоквартирного будинку розташовані господарські будівлі позивачів, а саме гаражі і сараї.

Вказані господарські будівлі надані позивачам разом з квартирами. В матеріалах (а.с. 40) знаходиться план землекористування житлового містечка АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 , площа 1.47 га, масштаб 1:2000 до акту передачі будівель, що затверджений 24.07.2006року Жовківським міським головою Янушевичем Є.А. На даному плані землекористування нанесені сараї позначені буквами «ДН» 3 шт. Як підтверджено позивачами при отриманні квартир їм надавали сарай до кожної квартири, якими вони користуються і по даний час. До квартири, яка не є газифікована належав сарай для зберігання твердого палива. Сараї існують і на даний час і ними користуються позивачі.

Відповідно до листа Жовківської міської ради від 25.01.2018року № 02-09/85 повідомляється, що згідно рішення Жовківської міської ради від 20.09.2006року №8 прийнято у комунальну власність територіальної громади м. Жовква майно житловий фонд та об`єкти соціально культурної сфери Міністерства оборони України на території міста. Житловий фонд Яворівської КЕЧ переданий на баланс Жовківського міського управління житлово-комунального господарства для проведення експлуатації та обслуговування.

Рішенням Жовківської міської ради від 06.08.2013року №33 затверджено ОСОБА_3 технічну документацію із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею, 0.0280га, кадастровий номер 4622710100:01:006:0046 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 .

Відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» пункту 2, ст. 18 «Власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають».

Відповідно до «Рішення Конституційного суду справа №1-2/2004 від 02.03.2004року» п.п.1.1 «допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що затверджуючи 06.08.2013 року технічну документацію із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 для ведення садівництва по АДРЕСА_1 , Жовківською міською радою не були враховані господарські будівлі сараї на території, яка виділялась для вище вказаного використання, оскільки не були нанесені на картографічні матеріали. Виходячи з вищенаведеного депутати Жовківської міської ради приймаючи дане рішення не були проінформовані про наявність цих господарських будівель сараїв.

Дані обставини не заперечуються та визнаються Жовківською міською радою.

Згідно листа Жовківської міської ради №02-14/761 від 18.09.2019 року в результаті розгляду заяви мешканців будинку АДРЕСА_2 встановлено, що окремі господарські будівлі, якими користуються мешканці згаданого будинку розміщені на земельній ділянці, яка належить гр. ОСОБА_12 на праві приватної власності.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до переконання, що рішення прийняте Жовківською міською радою від 06.08.2013року №33 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право на земельну ділянку гр. ОСОБА_3 для веденнясадівництва по АДРЕСА_1 », прийнято з порушенням законодавства, та таким, що порушує права позивачів.

Покликання апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до частини першоїстатті 8Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина першастатті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першійстатті 10 ЦПК України.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. and Others v. Bulgaria», заява № 1365/07, 24 April 2008, § 39), «ОлександрВолков проти України» («Oleksandr Volkov v. Ukraine», заява № 21722/11, § 170)).

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 76, 77, 78 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування рішення, відповідно до ст. 376 ЦПК України, апелянтом не представлено.

За приписами п.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом, а відтак підстав для скасування ухваленого у справі рішення Жовківського районного суду Львівської області від 10 червня 2020 року та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 10 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 20.11.2020 року

Головуючий : Ванівський О.М.

Судді: Крайник Н.П.

Мельничук О.Я.