Постанова

від 18.11.2020 по справі 711/11172/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року

м. Черкаси

Справа № 711/11172/18 Провадження № 22-ц/821/713/20 Категорія: 311000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І.

за участю секретаря: Анкудінова О.І.

учасники справи :

позивач: ОСОБА_1

відповідач : Комунальна установа Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області

треті особи: Черкаська обласна профспілка працівників соціальної сфери, Золотоніська районна рада, Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської райдержадміністрації

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 3 лютого 2020 року (ухваленого в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси під головуванням судді Позарецької С.М., повний текст судового рішення складено 11 лютого 2020 року ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області, треті особи: Черкаська обласна профспілка працівників соціальної сфери, Золотоніська районна рада, Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської райдержадміністрації про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

28 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Придніпровськогорайонного суду м.Черкаси із позовомдо комунальної установи Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області, третя особа: Черкаська обласна профспілка працівників соціальної сфери про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що працювала на посаді заступника директора КУ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області.

29 листопада 2018 року керівником цієї установи було видано наказ №28 Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора цієї установи у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Не погоджуючись з підставою свого звільнення у зв`язку із скороченням штату та вважаючи наказ № 28 від 29.11.2018 року незаконним, ОСОБА_1 звернулася за захистом своїх порушених трудових прав до суду із даним позовом, в якому ставила питання про скасування вищевказаного наказу про її звільнення. Позивачка вважає, що під час винесення спірного наказу від 29 листопада 2018 року керівником були порушені вимоги трудового законодавства, оскільки звільнення відбулося без належних правових підстав та за відсутності згоди профспілкового комітету.

Уточнивши заявлені позовні вимоги, ОСОБА_1 остаточно просила суд постановити рішення, яким визнати незаконним та скасувати наказ Комунальної установи Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області від 29 листопада 2018 року №28 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора КУ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області; поновити її на цій посаді; стягнути з Комунальної установи Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 30 листопада 2018 року по дату поновлення її на посаді, виходячи із середньоденного заробітку позивачки в сумі 383,14 грн; стягнути із відповідача на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням, 50000,00 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2019 року залучено до участі у розгляді даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Золотоніську районну раду.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2019 року залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 3 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що доводи позивачки про недотримання відповідачем вимог п.1 ч.1 ст. 40, ст.ст. 43, 49-2 КЗпП України при її звільненні не знайшли свого підтвердження та спростовуються доказами, дослідженими судом під час розгляду справи.

Оцінивши наявні по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість підстав вивільнення позивачкина підставі п.1 ч. 1 ст.40 КЗпП України, з дотриманням вимог чинного законодавства про працю та відсутності передумов для визнання наказу про звільнення ОСОБА_1 незаконним та його скасування.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позову в частині визнання незаконним наказу про звільнення з посади ОСОБА_1 , то відповідно суд прийшов до висновку і про відсутність підстав для задоволення інших позовних вимог, які перебувають у безпосередньому матеріально-правовому зв`язку між собою та є похідними від основних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 6 березня 2020 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Пилипенко Р.Б., вважаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції незаконним, винесеним із порушенням норм матеріального права, необґрунтованим, постановленим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 3 лютого 2020 рокута ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення не були повно й всебічно з`ясовані обставини трудового спору, що мають значення для правильного вирішення справи, не прийнято до уваги факт непогодження звільнення керівника первинної профспілкової організації ОСОБА_1 із профспілковими органами, а також фактичні дані стосовно порушення процедури скорочення штатної чисельності кадрів у Комунальній установі Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом встановлено та підтверджується наявними матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_1 з травня 1997 року працювала на посаді заступника директора Територіального центру соціального захисту населення Золотоніської РДА, а 27.04.2018 року (наказ №30 від 27 квітня 2018 року) була переведена на посаду заступника директора КУ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області (код ЄДРПОУ 22792757) і з 30 листопада 2018 року була звільнена з цієї посади відповідно до наказу №28 від 29 листопада 2019 року на підставі: штатного розпису; наказу територіального центру від 1 червня 2018 року №10 Про введення в дію штатного розпису КУ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області; повідомлення про надання пропозиції щодо переведення на вакантну посаду у зв`язку із скороченням посади заступника директора, за п.1 ст. 40 КЗпП України (скорочення штату). (том 1, а.с. 19-22, 23)

Відповідно до ст.ст. 43, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ЦК України, БК України, постанови КМУ від 29 грудня 2009 року №1417 Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) , за результатами розгляду подання першого заступника голови Золотоніської районної державної адміністрації Денисенка В.М. від 12 грудня 2017 року №630-01-01/40, з врахуванням рекомендацій постійних комісій районної ради, - рішенням Золотоніської районної ради №16-31/УІІ від 22 грудня 2017 року було створено КУ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області та затверджено Статут цієї установи. Крім того, запропоновано Золотоніській РДА при формуванні районного бюджету передбачити фінансування на здійснення статутної діяльності КУ за рахунок коштів районного бюджету відповідно до вимог чинного законодавства. (том 2, а.с. 81)

Державна реєстрація Статуту КУ здійснена 12 квітня 2018 року.

Відповідно до ст.ст. 43, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ЦК України, БК України, постанови КМУ від 29 грудня 2009 року №1417 Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) , за результатами розгляду клопотання голови Золотоніської районної державної адміністрації Лісового О.А. від 30 травня 2018 року №276/01-01-40, з врахуванням рекомендацій постійних комісій районної ради, - рішенням Золотоніської районної ради №20-31/УІІ від 21 червня 2018 року затверджено Статут КУ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області (нова редакція). (том 2, а.с. 57)

Державна реєстрація Статуту КУ здійснена 09 липня 2018 року.

Відповідно до ст.ст. 43, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ЦК України, БК України, постанови КМУ від 29 грудня 2009р. №1417 Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) , за результатами розгляду клопотання голови Золотоніської районної державної адміністрації Лісового О.А. від 30 травня 2018 року №279/01-01-40, з врахуванням рекомендацій постійних комісій районної ради, - рішенням Золотоніської районної ради №20-31/УІІ від 21 червня 2018 року затверджено Структуру КУ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області, згідно з Додатком: керівний склад; адміністративно-управлінський підрозділ; відділення соціальної допомоги вдома; відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання; відділення денного перебування. (том 2, а.с. 105)

Також встановлено, що листом №142 від 27 квітня 2018 року за підписом директора КУ ОСОБА_2 повідомлено голову первинної профспілкової організації Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі ОСОБА_1 про вивільнення з 1 червня 2018 року у зв`язку із зміною структури комунальної установи наступних посад: заступника директора- 1 штатна одиниця; провідного фахівця із соціальної допомоги вдома відділення соціальної допомоги вдома - 1,5 штатні одиниці; інспектора з кадрів - 0,5 штатної одиниці; касира - 1 штатна одиниця. (том 1, а.с. 11)

Наказом №1 від 02 травня 2018 року затверджено з 1 травня 2018 року структуру та штатний розпис працівників КУ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області. У зв`язку із затвердженням структури та штатного розпису КУ визначено проведення скорочення штатної чисельності працівників: заступника директора - 1 штатна одиниця; провідного фахівця із соціальної допомоги вдома відділення соціальної допомоги вдома - 1,5 штатні одиниці; інспектора з кадрів - 0,5 штатної одиниці; касира - 1 штатна одиниця.

Крім того, покладено на директора КУ Територіальний центр соціального обслуговування( надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області обов`язок у визначений законодавством термін попередити працівників, посади яких будуть скорочуватися, про наступне вивільнення з 1 червня 2018 року. (том 1, а.с. 12)

Управління праці та соціального захисту Золотоніської РДА відповідно до Положення про управління праці та соціального захисту Золотоніської РДА, затвердженого розпорядженням Золотоніської РДА 26 липня 2018 року №181 та попереднього Положення, затвердженого розпорядженням Золотоніської РДА 5 серпня 2013 року №150 є головним розпорядником бюджетних коштів КУ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області. (том 2, а.с. 203)

Відповідно до даних виписки з ЄРПОУ від 9 лютого 2016 року керівником первинної профспілкової організації Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі є Вернигора Л.І. (том 1, а.с. 40)

За даними протоколу засідання первинної профспілкової організації територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському району №48 від 3 травня 2018 року у зв`язку із надходженням до первинної профспілкової організації листа №142 від 27 квітня 2018 року постановили: звернутися голові первинної профспілкової організації ОСОБА_1 до директора КУ ОСОБА_2 з проханням надати первинній профспілковій організації у п`ятиденний термін інформацію про причини наступних скорочень 4 штатних одиниць, а саме логічне та економічне обґрунтування скорочення посад та надати документ, на підставі якого буде проходити скорочення та надати копії завірених штатних розписів. (том 1, а.с. 13-14)

31 травня 2018 року директором КУ ОСОБА_2 заступнику директора КУ Вернигорі Л.І. надана відповідь про те, що станом на 01 червня 2018 року визначити, які будуть вакантні посади в КУ станом на 1 серпня 2018 року неможливо і запитувана інформація не належить до використання бюджетних коштів. (том 1, а.с. 15)

01 червня 2018 року директором КУ ОСОБА_2 винесено наказ № 10 Про введення в дію штатного розпису Комунальної Установи Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області , за яким вирішено: 1. Ввести в дію з 1 червня 2018 року штатний розпис комунальної установи Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області , затверджений управлінням праці та соціального захисту населення Золотоніської РДА; 2. Скоротити з 1 серпня 2018 року наступний перелік штатних посад: заступник директора - 1 штатна одиниця, провідний фахівець із соціальної допомоги вдома - 1,5 штатної одиниці, касир - 1 штатна одиниця, інспектор з кадрів - 0,5 штатної одиниці; 3. Попередити з 1 червня 2018 року працівників, посади яких підлягають скороченню, про наступне вивільнення, в т.ч. Вернигору Л.І. - заступника директора . (том 1, а.с. 38)

04 червня 2018 року ОСОБА_1 - заступник директора КУ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області отримала попередження, підписане директором КУ Остроглазовим В.Є., про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням посади в штатному розписі КУ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області. (том 1, а.с. 37). В попередженні також міститься повідомлення, що позивачці буде запропонована вакантна посада, враховуючи переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

09 липня 2018 року ОСОБА_1 отримала повідомлення про надання пропозиції щодо переведення на вакантну посаду у зв`язку із скороченням посади заступника директора. Повідомлено, що на даний момент згідно штатного розпису КУ наявна вакантна посада соціального робітника, яка й пропонується для подальшої роботи в установі. Від вакантної посади соціального працівника, яка була запропонована позивачці, ОСОБА_1 відмовилася, скорочення займаної нею посади вважає безпідставним. (том 1, а.с. 125)

29 листопада 2018 року керівником КУ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області було видано наказ №28 Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора цієї установи у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. (том 1, а.с.23)

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга, подана представником позивачки ОСОБА_1 - адвокатом Пилипенком Р.Б. не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Стосовно наявності законних підстав та дотримання процедури звільнення позивачки, колегія суддів зазначає наступне.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати наступні обставини: чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

При вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється в зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи, інша наявна робота.

За частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, при скороченні чисельності або штату вказаною нормою встановлено обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Обов`язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював, тобто всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 753/3889/17.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, 01 червня 2018 року директором КУ ОСОБА_2 винесено наказ № 10 Про введення в дію штатного розпису Комунальної Установи Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області , за яким вирішено:

1. Ввести в дію з 1 червня 2018 року штатний розпис комунальної установи Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області , затверджений управлінням праці та соціального захисту населення Золотоніської РДА;

2. Скоротити з 1 серпня 2018 року наступний перелік штатних посад: заступник директора - 1 штатна одиниця, провідний фахівець із соціальної допомоги вдома - 1,5 штатної одиниці, касир - 1 штатна одиниця, інспектор з кадрів - 0,5 штатної одиниці;

3. Попередити з 1 червня 2018 року працівників, посади яких підлягають скороченню, про наступне вивільнення, в т.ч. позивачку ОСОБА_1 - заступника директора . (том 1, а.с. 38)

04 червня 2018 року ОСОБА_1 отримала попередження про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням займаної нею посади в штатному розписі КУ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області.

У попередженні зазначено, що ОСОБА_1 ознайомлена із ним, проте не згідна з наказом про своє скорочення і попередженням, про що засвідчено особистим підписом позивачки. (том 1, а.с. 37)

09 липня 2018 року ОСОБА_1 отримала повідомлення про надання їй пропозиції щодо переведення на вакантну посаду у зв`язку із скороченням посади заступника директора. Повідомлено, що на даний момент згідно штатного розпису КУ наявна вакантна посада соціального робітника, яка й пропонується позивачці для подальшої роботи в установі. У цьому документі мається запис, здійснений ОСОБА_1 про те, що звільнення та скорочення своєї посади позивачка вважає безпідставними, і із запропонованою вакантною посадою не згідна. (том 1, а.с. 125)

Об`єктивних даних про наявність в комунальному закладі інших вакантних посад, які малися у комунальному закладі на момент звільнення позивачки і які могли бути запропоновані ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що комунальним підприємством було дотримано процедуру попередження працівника про подальше звільнення, а також було запропоновано іншу вакантну посаду у комунальному закладі, від якої ОСОБА_1 відмовилася.

Є безпідставними посилання представника ОСОБА_1 - адвоката Пилипенка Р.Б. в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що відповідач не погодив звільнення ОСОБА_1 , як керівника первинної профспілкової організації із вищим виборним органом цієї профспілки.

Відповідно до частини третьої статті 252 КЗпП України, частини третьої статті 41 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об`єднання профспілок).

Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим.

У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Частиною шостою статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності визначено, що рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 226/1664/18 (провадження № 61-6930св19)

За змістом вищезазначених норм права суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови і лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

Суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості, оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права.

Висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових і професійних якостей.

(Постанова Верховного Суду від 22 липня 2020 року в справі № 760/11864/16 (провадження № 61-8891св19)

Надаючи правову оцінку наявному в матеріалах справи витягу з протоколу засідання президії обласної Ради Черкаської обласної профспілки працівників соціальної сфери України від 08 жовтня 2019 року про відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 (том 2, а.с. 3-5), колегія суддів приходить до висновку, що вказане рішення не містить достатньої аргументації, посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення позивачки або неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав. Фактично відмова у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 вищестоящого органу профспілки зроблена на підставі власного трактування обставин щодо причин звільнення позивачки, є необґрунтованою і такою, що спростовується наявними матеріалами справи.

Крім того, у даному висновку не міститься будь-яких даних щодо фактичних обставин і підстав звільнення позивачки, її ділових і професійних якостей, тощо.

Також є неаргументованими посилання представника позивачки в апеляційній скарзі на те, що скорочення штатної чисельності працівників комунальної установи було проведено без техніко-економічного обґрунтування доцільності скорочення посад, в тому числі і посади заступника директора, яку обіймала ОСОБА_1 .

Згідно із ч.3 ст.64 ГК України підприємство, установа, організація, тобто роботодавець, має право самостійно визначати організаційну структуру, а також встановлювати чисельність працівників і штатний розпис. Скористатися таким правом роботодавець може будь-коли, оскільки нормами чинного законодавства не встановлено щодо цього жодних часових обмежень.

При виникненні спору між працівником і роботодавцем суд не вправі вимагати надання обгрунтування доцільності скорочення чисельності або штату працівників, проте, повинен перевірити наявість підстав для звільнення працівника та дотримання відповідної процедури.

Процедура звільнення працівника у разі скорочення має відбуватися на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП, відповідно до якого скорочення чисельності або штату працівників - одна з підстав для розірвання трудового договору.

Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (через злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, ухвалення власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв`язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

Так, згідно з абзацом першим пункту 19 Постанови Верховного СудуУкраїни від 06 листопада 1992 року № 9, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи справді у відповідача відбувалися зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержав роботодавець норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що роботодавець не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому самому підприємстві, чи не мав вивільнюваний працівник переважного права на залишення на роботі та чи попереджували його за два місяці про наступне вивільнення.

Виходячи з норм законодавства звільнення працівників у зв`язку із скороченням чисельності або штату може вважатися законним, якщо:

· скорочення чисельності або штату працівників справді відбувалося;

· роботодавець:

· дотримав норм законодавства щодо вивільнення працівників, відповідні дії належно задокументовано;

· врахував переважне право на залишення працівника на роботі;

· запропонував працівникові перейти на іншу роботу на тому самому підприємстві;

· надав працівникові гарантії, передбачені законодавством;

· отримав згоду від профспілкового органу (профспілкового представника) на звільнення працівника.

Оцінивши наявні по справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових передумов для задоволення позову ОСОБА_1 .

Інші доводи, наведені представником позивачки ОСОБА_1 - адвокатом Пилипенком Р.Б. в апеляційній скарзі, суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду не спростовують.

У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у апеляційній скарзі доводами не вбачає.

Керуючись ст.ст. 258, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича - залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 3 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради Черкаської області, треті особи: Черкаська обласна профспілка працівників соціальної сфери, Золотоніська районна рада, Управління праці та соціального захисту населення Золотоніської райдержадміністрації про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді В.Г. Бородійчук

Л.І. Василенко

/Повний текст постанови виготовлено 23 листопада 2020 року/