Постанова

від 19.11.2020 по справі 915/1858/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 915/1858/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді секретар судового засідання Представники сторін: Від ТОВ Агросинтез Трейдінг Богатир К.В. Бєляновський В.В., Філінюк І.Г. Лук`ященко В.Ю. адвокат Демидас Д.А., ордер № КВ427084, дата видачі: 01.11.20; адвокат Ахметов Р.Р., ордер № КВ297996, дата видачі: 01.11.20; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агросинтез Трейдінг на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2020 (суддя суду першої інстанції Коваль С.М., дата і місце постановлення рішення: 16.06.2020 (повний текст складено - 30.06.2020), м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаївської області) у справі за позовом до відповідача третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача про № 915/1858/19 Товариства з обмеженою відповідальністю Агросинтез Трейдінг фермерського господарства Святовіт-Південь Товариство з обмеженою відповідальністю МСП-Дніпро витребування майна з чужого незаконного володіння ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Агросинтез Трейдінг» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом (від 08.08.2019 року вх. №12990/19) до фермерського господарства (ФГ) «Святовіт-Південь» , в якому просить витребувати з чужого незаконного володіння відповідача на користь позивача майно - селітру аміачну в кількості 20 тон (ДСТУ 7370:2013), розфасовану в 400 мішках по 50 кг, виробником якої є публічне акціонерне товариство «Азот» м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2020 у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції вказав, що відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України витребуваною може бути тільки індивідуально-визначена річ, оскільки призначенням такого позову є повернення лише того майна, яке було у власності особи. Ураховуючи, що позивачем не зазначено будь-які описи, ознаки та характеристики заявленого до повернення майна (що виключає можливість його ідентифікації та індивідуалізації) можливість встановлення і витребування такого майна із чужого незаконного володіння виключається.

Рішення суду першої інстанції було обґрунтоване тим, що позивачем не доведено обставин перебування спірного рухомого майна у відповідача, як однієї з обов`язкових складових предмету доказування у спорах про витребування майна, що унеможливлює задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції вказав, що надані позивачем копії протоколу огляду місця події, розписки, протоколу допиту потерпілого та свідка є недопустимими доказами та не можуть прийматись до уваги, як належні докази у справі.

27.07.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Агросинтез Трейдінг на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2020 по справі № 915/1858/19.

Апелянт вказав, що під час розгляду справи № 915/1858/19 в суді першої інстанції, ТОВ Агросинтез Трейдінг надало належні та допустимі докази того, що 12.08.2016 року працівники ФГ Святовіт-Південь на території фермерського господарства, без жодної правової підстави, розвантажили 20 тон аміачної селітри, яка належить на праві власності ТОВ Агросинтез Трейдінг . Однак, суд першої інстанції безпідставно не врахував зазначені докази під час розгляду справи.

Апелянт вказує, що висновок суду першої інстанції про те, що позов ТОВ Агросинтез Трейдінг є віндикаційним є помилковим, тому на думку апелянта позов ТОВ Агросинтез Трейдінг про витребування майна за своєю суттю є кондикційним.

Апелянт також зазначив, що специфікація ДГ-AMC0 10273 від 31.03.2016 підтверджує право власності ТОВ Агросинтез Трейдінг на зазначений товар.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 16 червня 2020 року у справі №915/1858/19 та ухвалити нове рішення про задоволення позову, яким витребувати з чужого незаконного володіння, фермерського господарства Святовіт-Південь на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агросинтез Трейдінг , майно- селітру аміачну в кількості 20 тон (ДСТУ 7370:2013), розфасованої в 400 мішках по 50 кг., виробником якої є Публічне акціонерне товариство Азот м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 915/1858/19 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Богатир К.В., судді Лавриненко Л.В., Філінюк І.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2020.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агросинтез Трейдінг на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2020 по справі № 915/1858/19; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 25.08.2020; роз`яснено учасникам справи про їх право до 25.08.2020 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи; призначено справу № 915/1858/19 до розгляду на 28 вересня 2020 о 10:15; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами.

25.09.2020 до Південно-західного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач зазначив, що надані позивачем копія протоколу огляду місця події від 12 серпня 2016 р, нібито складеного заступником начальника СВ Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області Фіногєєвою Т. В., копія розписки ОСОБА_1 від 12.08.2016 р., копія протоколу допиту ОСОБА_1 від 25.08.2016 р. не можуть прийматись до уваги, як належні докази у справі, оскільки вони в порушення вищевикладених норм не засвідчені належним чином та їх походження взагалі невідоме. Окрім того, відповідач клопотав розгляд апеляційної скарги проводити за відсутності представників ФГ СВЯТОВІТ-ПІВДЕНЬ .

28.09.2020 судове засідання по справі № 915/1858/19 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Богатиря К.В., про що було складено довідку.

Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду № 385 від 07.10.2020, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Лавриненко Л.В. з 05.10.2020 по 16.10.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/1858/19.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2020 справу № 915/1858/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя - Богатир К.В., судді Бєляновський В.В., Філінюк І.Г.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агросинтез Трейдінг на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2020 по справі № 915/1858/19 до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді - Богатиря К.В., суддів: Бєляновського В.В., Філінюка І.Г.; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агросинтез Трейдінг на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2020 по справі № 915/1858/19 на 19 листопада 2020 о 15:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами.

19.11.2020 у судовому засіданні прийняли участь представники позивача - адвокати Демидас Д.А. та Ахметов Р.Р., представники інших учасників у справі у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідач клопотав розглядати справу за його відсутності. Як вбачається з поштових повідомлень копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020, про призначення справи № 915/1858/19 до розгляду на 19.11.2020 о 15:00 год. направлялася на адресу третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю МСП-Дніпро , однак дана ухвала повернулася з причин того, що адресат відсутній за вказаною адресою . Копія ухвали направлялася на адресу державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю МСП-Дніпро (м. Дніпро Дніпропетровської області, вул. Коробова, будинок 3-А), іншу адресу третя особа не повідомляла. Вказана адреса підтверджена відомостями щодо місцезнаходження ТОВ МСП-Дніпро з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та відомостями з укладеного між третьою особою та позивачем 04.08.2016 договору поставки мінеральних добрив № 007. Вказані документи містяться в матеріалах справи.

З огляду на це колегія суддів вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю МСП-Дніпро є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання по справі № 915/1858/19 у відповідності до вимог діючого процесуального закону.

Статтею 120 частиною 3, 6, 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено наступне:

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає .

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020, про призначення справи № 915/1858/19 до розгляду на 19.11.2020 о 15:00 год., була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 12.10.2020. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України .)

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 19.11.2020, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агросинтез Трейдінг на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2020 по справі № 915/1858/19, до суду не повідомлялося.

Таким чином, на думку колегії суддів в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Агросинтез Трейдінг на рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2020 по справі № 915/1858/19 по суті, не дивлячись на відсутність представників учасників провадження, яких слід вважати повідомленим про судове засідання належним чином. Відсутність представників учасників у справі у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Між ТОВ Агросинтез Трейдінг (постачальник) та ТОВ МСП-Дніпро (покупець) 04.08.2016 укладено договір поставки мінеральних добрив № 007, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця мінеральні добрива 40 тон аміачної селітри, розфасованої в 800 поліпропіленових мішків по 50 кг), вартість якого згідно з специфікацією № СП-АМСО10273/3 від 09.08.2016 становить 214 000,00 грн., а ТОВ МСП-Дніпро мало оплатити товар та витрати на його доставку (п.п. 1.1, 1.2 договору №007).

Як вбачається з матеріалів справи та позовної заяви, в телефонному режимі сторони погодили місце поставки товару: Миколаївська область, с. Шевченкове та строк оплати: по факту поставки.

Доставка товару здійснювалась через залучення у якості перевізника фізичної особи- підприємця Курінська О. В. на підставі договору №703 від 17 грудня 2015 року (дані договору зазначені в ТТН № 004 від 11.08.2016).

Жодних представників ТОВ МСП-Дніпро за вказаною адресою у день поставки, а саме 12 серпня 2016 року, не виявилось, натомість для приймання товару з`явився представник ФГ Святовіт-Південь - голова господарства ОСОБА_1 , за твердженням якого, товар належить його господарству, оскільки останній оплатив вартість товару ТОВ МСП-Дніпро .

Як вбачається з протоколу допиту потерпілого ОСОБА_1 від 25 серпня 2016 року, він уклав договір поставки селітри з ТОВ МСП-Дніпро . 12.08.2016 о 07.00 автомобіль МАН прибув до території ФГ Святовіт-Південь . У причепі даного автомобіля знаходилася селітра. ОСОБА_1 вказав, що оплатив на рахунок ТОВ МСП-Дніпро грошові кошти у сумі 216 000,00 грн. за поставлену селітру та направив копію платіжного доручення на адресу ТОВ МСП-Дніпро . Після чого, ОСОБА_1 та його родичі відвантажили 20 тон селітри в мішках білого кольору вагою по 50 кг, однак водій автомобіля МАН на ім`я ОСОБА_2 зупинив розвантаження автомобіля, оскільки його керівництво повідомило, що грошові кошти не були отримані. Окрім того, ОСОБА_1 повідомив, що 20 тон селітри знаходяться на території ФГ Святовіт-Південь , так як дана селітра належить йому, грошові кошти за умовами договору були виплачені.

12 серпня 2016 року заступником начальника СВ Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області Фіногєєвою Т. В. було проведено огляд місця події в АДРЕСА_1 , за результатами якого складений протокол огляду місця події від 12.08.2016. (в матеріалах справи міститься незавірена копія даного протоколу із відміткою позивача про те, що оригінал протоколу знаходиться в матеріалах кримінального провадження № 12016150230000751 у слідчому відділенні Новоказацького відділення Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпроперовській області). Але представник позивача 19.11.2020 у судовому засіданні надав належним чином завірену копію вказаного вище протоколу огляду місця події від 12.08.2016, яка була оглянута судом та долучена до матеріалів справи.

Відповідно до протоколу в селі Шевченкове Вітовського району Миколаївської області по вул. Ланового, 2А знаходився автомобіль МAN, державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом державний номер НОМЕР_2 , на якому знаходяться мішки білого кольору з селітрою аміачною в кількості 400 штук. Окрім того вказано, що на території, що оглядалася … в дальньому кутку в навісі в мішках білого кольору селітра аміачна по 50 кг всього 400 мішків, складені один на одному та мають на собі надписи .

Відповідно до протоколу огляду місця події при огляді слідчим, в тому числі було вилучено 400 мішків з селітрою аміачною, які були передані на зберігання ОСОБА_1 на території ФГ Святовіт-Південь .

Окрім того, в матеріалах справи міститься незавірена копія розписки від 12.08.2016, адресована начальнику Жовтневого ВП Корабельного ВП ГУНП в Миколаївської області полковнику поліції ОСОБА_3 , відповідно до якої голова ФГ Святовіт-Південь ОСОБА_1 отримав на зберігання 20 тон (400 мішків по 50 кг) аміачної селітри, яку зобов`язувався зберігати до вирішення питання по суті за адресою АДРЕСА_1 . На цій копії також міститься відмітка позивача про те, що оригінал розписки знаходиться в матеріалах кримінального провадження № 12016150230000751 у слідчому відділенні Новоказацького відділення Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпроперовській області, також представник позивача 19.11.2020 у судовому засіданні надав належним чином завірену копію розписки, яка була оглянута колегією суддів та долучена до матеріалів даної справи.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 19 серпня 2016 року у справі № 1-кс/489/717/2016 було відмовлено в задоволені клопотання заступника начальника СВ Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області Фіногєєвої про накладення арешту на 20 тон добрива селітра аміачної , яке знаходиться на зберіганні у голови ФГ Святовіт-Південь ОСОБА_1 .

Окрім того, в матеріалах справи міститься незавірена копія нотаріально завіреної заяви свідка ОСОБА_4 від 10.12.2019. Оригінал даної нотаріально завіреної заяви було надано представником позивача колегії суддів для ознайомлення та огляду у судовому засіданні 19.11.2020, про що зазначено в протоколі судового засідання. Після огляду вказаного оригіналу та перевірки відповідності наявної в матеріалах справи копії, даний документ було повернуто судом представнику позивача в судовому засіданні 19.11.2020. Наявна в матеріалах справи копія повністю відповідає оригіналу документа.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 88 ГПК України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Колегією суддів встановлено, що заява свідка ОСОБА_4 від 10.12.2019, завірена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сидоренко А.В., повністю відповідає вимог статті 88 ГПК Україні та є належним та допустимим доказом по справі.

З даної заяви вбачається, що ОСОБА_4 здійснював перевезення селітри аміачної в кількості 40 тон, запакованої у мішки по 50 кг, за маршрутом ПАТ Азот м. Черкаси до с. Шевченкове, Миколаївської області, пункт призначення: ТОВ МСП-Дніпро . 12.08.2016 близько 12.00 ОСОБА_4 прибув до місця розвантаження, де його зустрів чоловік, що представився як ОСОБА_5 та повідомив. що він є власником території, на яку прибув автомобіль, та повідомив водія про те, що йде здійснювати оплату. Через деякий час ОСОБА_5 повернувся, повідомив водія, що він здійснив оплату за поставлений товар і для того, щоб не затримувати ОСОБА_4 необхідно одразу розпочати розвантаження товару. ОСОБА_4 вказав наступне: Я, ОСОБА_4 , бачив особисто, що ОСОБА_6 або родичі або працівники відвантажили з ввіреного мені автомобіля марки державний номер НОМЕР_1 з напівпричепом державний номер НОМЕР_2 , 20 тон селітри-аміачної, в кількості 400 мішків, по 50 кг кожний… .

На підтвердження права власності на вказаний товар ТОВ Агросинтез Трейдінг надано такі документи у завірених належним чином копіях:

- договір № ДГ-АМС010273 від 31 березня 2016 року;

- специфікація до договору № СП-АМС010273/3 від 09.08.2016 року;

- рахунок-фактура № СФ-0001810 від 09 серпня 2016 року;

- платіжне доручення № 97 від 09/08/2016 року;

- лист ТОВ АГРОСИНТЕЗ ТРЕЙДІНГ вих. № 135 від 09 серпня 2016 року на адресу ТОВ НФ ТРЕЙДІНГ Україна про відвантаження селітри аміачної у кількості 40.00 тон (в мішках по 50 кг);

- видаткова накладна № РН-0811025 від 11 серпня 2016 року;

- наказ-накладна на відпуск продукції № 524201 від 11.08.16 року;

- товарно-транспортна накладна № 004 від 11 серпня 2016 року.

З огляду на викладене вище, колегія суддів зазначає, що позивач надав достатньо допустимих доказів на підтвердження того, що 20 тон (400 мішків по 50 кг) аміачної селітри, що були передані співробітниками поліції на зберігання голові ФГ Святовіт-Південь ОСОБА_1 , належать ТОВ Агросинтез Трейдінг . Таким чином, суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що позивачем не доведено обставин наявності права власності позивача на товар та безпідставне перебування спірного рухомого майна у відповідача.

Колегія суддів зазначає, що на момент поставки товару жодних правовідносин між ТОВ Агросинтез Трейдінг та ФГ Святовіт-Південь не існувало; жодних платежів за товар як від ФГ Святовіт-Південь , так і від ТОВ МСП-Дніпро , позивач не отримував; жодних обставин та юридичних фактів, які б свідчили про перехід права власності на товар від ТОВ Агросинтез Трейдінг до будь-яких інших осіб не існує.

ТОВ МСП-Дніпро товар у ТОВ Агросинтез Трейдінг не прийняв, вартість товару не оплатив, а тому право власності на товар до ТОВ МСП-Дніпро не перейшло.

ФГ Святовіт-Південь не міг отримати права власності на товар від ТОВ МСП-Дніпро , а відтак не міг таким товаром володіти, користуватись та розпоряджатись на законних підставах. Вказаний товар не був арештований органами досудового слідства або іншим чином обмежений у користуванні для його дійсного власника.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст. 16 Цивільного кодексу України та ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист своїх прав та законних інтересів.

Згідно ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про :

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння ;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикдійного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, яка дає право витребувати у набувача це майно.

05 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 924/196/19 (ЄДРСРУ № 87422333), а до цього від 30 січня 2020 року по справі № 904/1093/19 (ЄДРСРУ № 87329888) та від 20 січня 2020 року у справі № 902/803/17 (ЄДРСРУ № 86999015) вказував на принцип jura novit curia або суд знає закони .

Так, згідно з частиною 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 3 статті 162 цього Кодексу позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. За змістом викладеного предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

На відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) та від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19)).

При цьому суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом потрібно керуватися для вирішення спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)).

Таким чином, не зважаючи на те, що позивач заявив до суду першої інстанції віндикаційний позов про витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним в порядку ст. 387 ЦК України, суд першої інстанції мав самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію правовідносин сторін та застосувати для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Тобто у даному випадку, суд першої інстанції мав застосувати до спірних відносин положення ст. 1212 ЦК України. Окрім того, у ст. 1212 ЦК України прямо передбачено, що вона застосовується до правовідносин з витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Керуючись викладеним вище, колегія суддів встановила, що Фермерське господарство Святовіт-Південь безпідставно набуло майно Товариства з обмеженою відповідальністю Агросинтез Трейдінг , а саме селітру аміачну в кількості 20 тон, розфасованої в 400 мішках по 50 кг, що підтверджується зазначеними вище доказами, а саме протокол огляду місця події від 12.08.2016, розписка від 12.08.2016, нотаріально завірена заява свідка ОСОБА_4 від 10.12.2019, протоколу допиту потерпілого ОСОБА_1 від 25.08.2016.

До даних правовідносин, колегія суддів вважає за потрібне застосувати положення статті 1212 ЦК України, тому безпідставно набуте майно, а саме селітра аміачна в кількості 20 тон (яка була запакована в 400 мішках по 50 кг) має бути негайно повернута особі, в якої його було вилучено, а саме його власнику - ТОВ Агросинтез Трейдінг .

Щодо посилання відповідача на те, що аміачна селітра в кількості 20 т. (400 мішків по 50 кг), яка була вилучена в ході огляду місця події 12 серпня 2016 року працівниками СВ Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області та передана голові ФГ Святовіт-Південь на відповідальне зберігання не належить позивачу, оскільки вона є власністю відповідача, яка була придбана у ТОВ ТЕРРА-СЕЛЕКТ , що підтверджується видатковою накладною № 15 від 08 серпня 2016 року, колегія суддів зазначає наступне.

Придбання ФГ Святовіт-Південь у ТОВ ТЕРРА-СЕЛЕКТ аміачної селітри в кількості 20 тон за видатковою накладною № 15 від 08 серпня 2016 року не свідчить про те, що саме ця селітра належала позивачу та була доставлена перевізником за місцем знаходження відповідача, де була ним розвантажена, а в подальшому була предметом огляду місця події працівниками поліції 12 серпня 2016 року. Таке посилання відповідача жодним чином не спростовує сукупність доказів, а саме протокол огляду місця події від 12.08.2016, розписка від 12.08.2016, нотаріально завірена заява свідка ОСОБА_4 від 10.12.2019, протокол допиту потерпілого ОСОБА_1 від 25.08.2016, якими встановлено, що на зберігання голови ФГ Святовіт-Південь ОСОБА_1 було передано селітру аміачну в кількості 20 тон (яка була запакована в 400 мішках по 50 кг), яка належить саме Товариству з обмеженою відповідальністю Агросинтез Трейдінг .

Посилання відповідача про те, що копія протоколу огляду місця події від 12 серпня 2016 року, копія розписки ОСОБА_1 від 12.08.2016, копія протоколу допиту ОСОБА_1 від 25.08.2016 не можуть прийматись до уваги, як належні докази у справі, колегією суддів не приймаються до уваги.

У матеріалах справи міститься завірена належним чином, копія протоколу допиту ОСОБА_1 від 25.08.2016 (т. а.с. ). У судовому засіданні 19.11.2020 представник позивача адвокат Ахметов Р.Р. надав колегії суддів належним чином завірені копії протоколу огляду місця події від 12 серпня 2016 року, розписки ОСОБА_1 від 12.08.2016. Окрім того, адвокат Ахметов Р.Р. повідомив колегії суддів, що дані копії він виготовляв з матеріалів кримінального провадження під час особистого ознайомлення з цими матеріалами в органах поліції. За твердженням адвоката Ахметова Р.Р. копії цих документів повністю відповідають оригіналам, які містяться в матеріалах кримінального провадження. З огляду на викладене вище, колегія суддів зазначає, що копія протоколу огляду місця події від 12 серпня 2016 року, копія розписки ОСОБА_1 від 12.08.2016, копія протоколу допиту ОСОБА_1 від 25.08.2016 є належними доказами у справі №916/1858/19.

Висновки апеляційного господарського суду:

Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

1. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У даному випадку господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, неповністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.06.2020 у справі № 915/1858/19 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Щодо розподілу витрат на сплату судового збору колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно по п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно до задоволених вимог.

У зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі судові витрати за подачу позову покладаються на відповідача.

Апеляційну скаргу позивача було задоволено повністю, тому витрати на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються також на відповідача.

Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агросинтез Трейдінг задовольнити.

Скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 16 червня 2020 року у справі №915/1858/19 та ухвалити нове рішення.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агросинтез Трейдінг задовольнити.

Витребувати з чужого незаконного володіння, Фермерського господарства Святовіт-Південь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агросинтез Трейдінг , майно - селітру аміачну в кількості 20 тон (ДСТУ 7370:2013), розфасованої в 400 мішках по 50 кг, виробником якої є Публічне акціонерне товариство Азот м. Черкаси, вул. Першотравнева, 72.

Стягнути з Фермерського господарства Святовіт-Південь (57263, Миколаївська обл., Вітовський р-н, село Шевченкове, код ЄДРПОУ 37410645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агросинтез Трейдінг (01042, м. Київ, вул. Іоана Павла ІІ (Партіса Лумумби), буд. 4/6, корпус А, код ЄДРПОУ 40067207) витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви у сумі 1 921,00 грн.

Стягнути з Фермерського господарства Святовіт-Південь (57263, Миколаївська обл., Вітовський р-н, село Шевченкове, код ЄДРПОУ 37410645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агросинтез Трейдінг (01042, м. Київ, вул. Іоана Павла ІІ (Партіса Лумумби), буд. 4/6, корпус А, код ЄДРПОУ 40067207) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 2881,50 грн.

Зобов`язати Господарський суд Миколаївської області видати накази з дотриманням Закону України Про виконавче провадження щодо вимог до виконавчого документа.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.11.2020.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: В.В. Бєляновський

І.Г. Філінюк