Постанова від 25.11.2020 по справі 910/5281/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2020 р. Справа№ 910/5281/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Пашкіної С.А.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Форвардінг"

на рішення Господарського суду м. Києва від 17.08.2020 р. (повне рішення складено 17.08.2020 р.)

у справі № 910/5281/20 (суддя - Гумега О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Блок ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Форвардінг"

про стягнення заборгованості у розмірі 140035,70 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Блок ЛТД" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Форвардінг" про стягнення заборгованості за договором № 01/08/2019 від 18.10.2019 р. у загальному розмірі 140035,70 грн, з яких: 139333,47 грн - основний борг, 610,83 грн - пеня та 91,40 грн - 3% річних.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного договору ним було надано послуги, однак відповідач свого обов`язку щодо вчасної оплати не виконав.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.04.2020 р. відкрито провадження у справі № 910/5281/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.08.2020 р. у справі № 910/5281/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Блок ЛТД" задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 139333,47 грн основного боргу, 609,11 грн пені та 91,37 грн 3% річних, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Форвардінг" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що у нього відсутні правові підстави для сплати заборгованості, оскільки договір № 01/08/2019 від 18.10.2019 р. підписаний директором ТОВ ДІПІ Форвардінг без згоди на це загальних зборів, що суперечить ч. 2 ст. 44 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю .

У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що належне виконання ним послуг у січні-лютому 2020 року підтверджується підписаними уповноваженим представниками сторін, що свідчить про прийняття відповідачем наданих послуг без заперечень по об`єму, якості та строкам надання послуг. Вказані акти наданих послуг містять всі необхідні реквізити, передбачені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , у тому числі посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій та їх підписи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Форвардінг" у справі № 910/5281/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Форвардінг" та вирішено розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4846/20 від 23.11.2020 р. у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/5281/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 р. апеляційну скаргу у справі № 910/5281/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 р. справу № 910/5281/20 було прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

18.10.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Форвардінг" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Блок ЛТД" (далі - виконавець) було укладено договір № 01/08/2019 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з оброблення вантажів (вантаження, розвантаження, перевантаження) власними транспортними засобами, визначеними в цьому договорі (надалі - техніка), а також зобов`язується забезпечити своїми силами їх керування та технічну експлуатацію, а замовник зобов`язується сплачувати виконавцю плату за надані послуги.

Згідно з п. 1.2 договору перелік, кількість та технічні характеристики техніки, якою будуть надаватися послуги за цим договором, погоджується сторонами у додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору.

Додатком № 1 до договору сторони погодили перелік техніки, який залучається для надання послуг замовнику, а саме: навантажувач фронтальний, марка, модель - SD300N, рік випуску - 2017, у кількості 1 шт.

Як передбачено п. 2.1 договору, послуги техніки надаються виконавцем на підставі замовлення, наданого замовником в письмовій (електронній) формі та погодженого виконавцем.

У відповідності до п. 3.2.5 договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги, надані виконавцем замовнику на підставі погоджених сторонами протягом строку дії цього договору замовлень, актів приймання-передачі наданих послуг, рахунків-фактур.

Згідно з п. 4.1 договору ціна (загальна вартість) цього договору визначається в національній валюті України - гривні та складається із загальної ціни (вартості) послуг технікою, наданих виконавцем замовнику на підставі погоджених сторонами актів виконаних робіт протягом строку дії цього договору.

Оплата наданих послуг здійснюється замовником на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем на підставі погоджених сторонами актів приймання-передачі наданих послуг (п. 4.4 договору).

Відповідно до п. 4.5 договору оплата наданих послуг здійснюється замовником на підставі наданого виконавцем рахунку-фактури впродовж 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з дати отримання ним рахунку-фактури. У випадку ненадання виконавцем замовнику оригіналу рахунку-фактури або його неналежного оформлення строк виконання зобов`язань замовника щодо здійснення оплати наданих технікою послуг вважається таким, що не настав, та відраховується з дати отримання замовником належним чином оформленого оригіналу рахунку-фактури.

За п. 5.1 договору надані послуги передаються виконавцем та приймаються замовником за актом приймання-передачі наданих послуг.

Пунктом 7.17 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату рахунку за надані виконавцем послуги, замовник повинен сплатити пеню у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення оплати рахунку (заборгованості) за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої у відповідному періоді.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання належним чином уповноваженими представниками і засвідчення печатками (за наявності) сторін та діє до 31.12.2019 р. У випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не направить іншій стороні письмове повідомлення з відмовою від продовження цього договору, то дія договору автоматично продовжується на один рік на тих самих умовах. Кількість автоматичних пролонгацій строку дії договору не обмежена (п. 10.2 договору).

Відповідно до п. 11.4 договору сторони погодили, що виникнення спірних правовідносин не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань за цим договором, які виникли під час його дії.

На виконання умов укладеного договору у січні та лютому 2020 року позивач надав відповідачу послуги з оброблення вантажів на загальну суму 139333,47 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг, а саме: акт наданих послуг № 8 від 31.01.2020 р. на суму 106333,43 грн та акт наданих послуг № 15 від 10.02.2020 грн на суму 33000,04 грн.

Вказані акти наданих послуг підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, що свідчить про прийняття відповідачем наданих позивачем послуг без заперечень щодо об`єму, якості та строкам наданих послуг.

На підставі погоджених сторонами актів надання послуг № 8 від 31.01.2020 р. та № 15 від 10.02.2020 р. позивачем було складено та надано відповідачу рахунки-фактури № 8 від 31.01.2020 р. та № 16 від 10.02.2020 р. на загальну суму 139333,47 грн.

Також позивач зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 9 від 31.01.2020 р. та № 17 від 10.02.2020 р.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору, не виконав свого обов`язку щодо своєчасної оплати наданих йому послуг, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було встановлено вище, позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 139333,47 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами наданих послуг.

Також матеріалами справи підтверджується, що 27.02.2020 р. позивач направив на адресу відповідача рахунки на оплату №8 від 31.01.2020 р. та №16 від 10.02.2020 р.

Вказані рахунки були отримані відповідачем 06.03.2020 р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 51900101273476.

Таким чином, відповідач був зобов`язаний оплатити надані позивачем послуги впродовж 15 банківських днів, тобто у строк до 30.03.2020 р. включно.

Однак відповідач своє зобов`язання щодо повного та своєчасного здійснення розрахунків за надані послуги не виконав, заборгованість за надані послуги не сплатив.

Враховуючи викладене, а також те, що строк оплати за надані послуги згідно укладеного договору настав, доказів оплати станом на день розгляду справи в суді відповідачем не надано, колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати за надані послуги у розмірі 139333,47 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За неналежне виконання умов укладеного договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 610,83 грн пені за період з 31.03.2020 р. по 07.04.2020 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 7.17 укладеного договору сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату рахунку за надані виконавцем послуги, замовник повинен сплатити пеню у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення оплати рахунку (заборгованості) за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої у відповідному періоді.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статті 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 2 ст. 343 ГК України обмежують граничний розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Отже, розмір пені не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Вбачається, що при здійснені розрахунку розміру пені позивачем було допущено арифметичну помилку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з перерахунком, здійсненим місцевим судом, відповідно до якого вимога позивача про стягнення з відповідача пені за період з 31.03.2020 р. по 07.04.2020 р. підлягає частковому задоволенню у розмірі 609,11 грн.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 91,40 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов укладеного договору, у визначені строки, оплату за спожиті послуги не провів, а тому є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Однак, судом встановлено, що, здійснюючи розрахунок 3% річних, позивач допустив арифметичну помилку.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з перерахунком, здійсненим місцевим судом, відповідно до якого вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 91,37 грн.

Доводи скаржника про те, що у нього відсутні правові підстави для сплати заборгованості, оскільки договір № 01/08/2019 від 18.10.2020 р. підписаний директором ТОВ ДІПІ Форвардінг без згоди на це загальних зборів, колегія суддів вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як було встановлено вище, договір № 01/08/2019 було укладено між сторонами 18.10.2019 р.

Вбачається, що в межах розгляду даної справи неоплаченими з боку відповідача є послуги надані позивачем у січні та лютому 2019 року, в той час як надані позивачем послуги за попередній період за вказаним договором були прийняті і оплачені відповідачем, що свідчить про наступне схвалення та неоднарозове виконання ТОВ ДІПІ Форвардінг договору № 01/08/2019 від 18.10.2019 р.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 32400,00 грн витрат на оплату послуг адвоката в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як передбачено ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В підтвердження відповідної вимоги позивач надав суду:

- договір про надання правової допомоги від 21.11.2017 р.;

- специфікацію до договору про надання правової допомоги від 21.11.2017 р.;

- рахунок на оплату юридичних послуг згідно договору про надання правової допомоги від 21.11.2017 р.;

- платіжне доручення № 2294 від 28.04.2020 р. на суму 32400,00 грн.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, а також беручи до уваги часткове задоволення позовних вимог, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про часткове задоволення вимоги позивача та стягнення з відповідача вартості витрат позивача на оплату послуг адвоката у розмірі 32399,59 грн.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 17.08.2020 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Форвардінг" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Форвардінг" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 17.08.2020 р. у справі № 910/5281/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІПІ Форвардінг".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.11.2020 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В.Андрієнко

С.А. Пашкіна