СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
УХВАЛА
"25" листопада 2020 р. Справа № 29/579-08
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 (вх. №2836 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2008, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Тихим П.В., час проголошення рішення - не зазначено, дата складання повного тексту рішення - не зазначено, у справі №29/579-08
за позовом фізичної особи-підприємця Мовіної А.Г., с. Таранівка, Зміївський район, Харківська обл.,
до Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області, с. Таранівка, Зміївський район, Харківська обл.,
про визнання права власності
ВСТАНОВИЛА:
Фізична особа-підприємець Мовіна А.Г. звернулась до місцевого господарського суду з позовом до Таранівської сільської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю (перукарню) літ. "А-2", яка знаходиться за адресою: с. Таранівка, вул. Леніна, будинок 20-А.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2008 позов фізичної особи-підприємця Мовіної А.Г. задоволено; визнано за фізичною особою-підприємцем Мовіною А.Г. право власності на нежитлову будівлю (перукарню) літ. "А-2", яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Фізична особа Осмоловський Ігор Іванович 19.10.2020 (згідно відмітки підприємства поштового зв`язку на поштовому конверті) звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність і помилковість оскаржуваного рішення, просить рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2008 скасувати і відмовити ФОП Мовіній А.Г. у задоволенні позовних вимог.
Як вказує апелянт, він у 2013 році набув право власності на земельну ділянку площею 0, 0477га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка була йому передана для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель.
За твердженням апелянта (докази в обгрунтування викладеного до матеріалів апеляційної скарги не додані), його земельна ділянка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 6321786001:01:001:0178, що розташована за адресою: вул. Леніна (на теперешній час - Харківська), будинок 20-А, с. Таранівка Зміївського району Харківської області площею 0, 023га, яка належить до земель комунальної власності Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області, на яку послався Господарський суд Харківської області в своєму рішенні у справі №29/579-08 від 11.12.2008.
На думку апелянта, будівництво нежитлової будівлі (перукарні) було здійснено Мовіною А.Г. як громадянкою, а не як фізичною особою-підприємцем. Таким чином, апелянт вважає, що Господарський суд Харківської області не мав законних підстав відкривати провадження у даній справі, і ухвалювати рішення на користь фізичної особи-підприємця.
В обгрунтування своїх доводів апелянт посилається на статтю 20 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції станом на 19.10.2020.
Щодо строку на апеляційне оскарження, апелянт посилається на те, що він не був присутній під час оголошення 11.12.2008 рішення Господарського суду Харківської області у справі №29/579-08, копію рішення й досі не отримав, проте, дізнався про порушення цим рішенням його прав у вересні 2020 року, відтак вважає, що є підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2008 у справі №29/579-08 було залишено без руху, виходячи з такого.
По-перше, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно зі статтею 259 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Однак, апелянтом до апеляційної скарги не були додані докази надсилання копії апеляційної скарги учасникам справи.
Відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, відповідно, апеляційну скаргу слід залишити без руху.
По-друге, відповідно до частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 13 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла станом на грудень 2008 року), апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, що діяла станом на грудень 2008 року) визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України (у чинній редакції) також передбачено, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.
Поважними визнаються такі обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України (в обох наведених редакціях) не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Як вбачається із матеріалів справи, апеляційна скарга була подана апелянтом зі спливом майже 12 років з дати ухвалення Господарським судом Харківської області оскаржуваного рішення.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що власником земельної ділянки, яка межує із земельною ділянкою комунальної форми власності, на яку послався Господарський суд Харківської області в своєму рішення у справі №29/579-08 від 11.12.2008, він став ще у 2013 році, у той час, як з апеляційною скаргою звернувся в жовтні 2020 року.
Однак, жодних доказів на підтвердження набуття права власності на земельну ділянку, яка межує із земельною ділянкою комунальної форми власності, на яку послався Господарський суд Харківської області в своєму рішення у справі №29/579-08 від 11.12.2008, апелянт суду не надав.
Відтак, дані обставини є виключно бездоказовими і непідтвердженими доводами апелянта.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що він не був присутній при ухваленні рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2008, копію рішення й досі не отримав, а про порушення своїх прав оскаржуваним рішенням дізнався 25.09.2020, однак, апелянт не є стороною у справі, відповідно, суд і не мав надсилати йому копію судового рішення, а жодних доказів на підтверження доводів, що про порушення своїх прав оскаржуваним рішенням апелянт дізнався 25.09.2020, апелянт суду не надав.
Відтак, суд апеляційної інстанції, за відсутності жодного доказу в обгрунтування дати, коли апелянт дізнався про порушення його прав оскаржуваним рішенням, в ухвалі від 02.11.2020 про залишення скарги без руху не визнав поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження, тим паче, такого значного.
Натомість, суд наголосив, що безпідставне поновлення такого значного пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції може бути розцінене як порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, суд в ухвалі від 02.11.2020 про залишення апеляційної скарги без руху дійшов висновку, що наведені апелянтом підстави пропуску строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2008 неможливо визнати поважними, оскільки апелянтом не надано суду жодних доказів щодо дати, коли апелянт дізнався про оскаржуване рішення суду від 11.12.2008, як і не надав суду доказів, які дійсні істотні перешкоди чи труднощі для вчинення процесуальних дій обумовили пропуск апелянтом строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2008.
Крім того, відповідно до статті 254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Однак, в апеляційній скарзі апелянт не навів жодного доводу, яким чином суд в оскаржуваному рішенні вирішив питання про його (апелянта) права, інтереси та (або) обов`язки.
В апеляційній скарзі апелянт посилається лише на те, що земельна ділянка, яка належить йому на праві власності, межує із земельною ділянкою, на яку послався Господарський суд Харківської області в своєму рішення у справі №29/579-08 від 11.12.2008.
Досліджуючи матеріали справи та апеляційної скарги з огляду на відсутність будь-яких доказів в обгрунтування доводів апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що взагалі неможливо встановити наявність будь-якого зв`язку між оскаржуваним рішенням Господарського суду Харківської області від 11.12.2008 у даній справі і викладеними в апеляційній скарзі доводами, у тому числі і в контексті порушених прав апелянта оскаржуваним рішенням.
Судом зазначено, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
Проте, із матеріалів справи таких підстав не вбачається, а апелянтом в обґрунтування викладених в апеляційній скарзі доводів щодо порушення його прав оскаржуваним рішенням, не надано суду жодних доказів.
Враховуючи вищевикладене, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги учасникам справи, викладені доводи щодо пропуску строку подання апеляційної скарги на рішення суду від 11.12.2008 є неповажними, а також не обгрунтовано, яким чином суд в оскаржуваному рішенні вирішив питання про його права, інтереси та (або) обов`язки, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України було залишено апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху з наданням 10-денного строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків, а саме, апелянт мав надати суду:
- належні у розумінні статті 259 Господарського процесуального кодексу України докази надсилання копії апеляційної скарги учасникам справи;
- обґрунтоване клопотання з викладеними доводами і обставинами та доказами в їх обґрунтування щодо дати, коли апелянт дізнався про оскаржуване рішення суду від 11.12.2008, а також наявності об`єктивно непереборних, таких, що не залежали від волевиявлення апелянта та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій, причин, що обумовили пропуск апелянтом строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2008;
- мотивовані пояснення з доказами в їх обгрунтування, яким чином суд в оскаржуваному рішенні вирішив питання про права, інтереси та (або) обов`язки апелянта.
Роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту; якщо заяву про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги в зазначений строк не буде подано або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно матеріалів справи, апелянт отримав ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху 05.11.2020, про що у матеріалах справи міститься поштове повідомлення про вручення апелянту поштового відправлення.
Відтак, строк для усунення встановлених судом недоліків сплив 16.11.2020 (з урахуванням вихідних днів).
Однак, апелянт не звернувся до Східного апеляційного господарського суду із заявою про усунення встановлених судом недоліків; у тому числі, не подав обґрунтоване клопотання з викладеними доводами і обставинами та доказами в їх обґрунтування щодо дати, коли апелянт дізнався про оскаржуване рішення суду від 11.12.2008, а також наявності об`єктивно непереборних, таких, що не залежали від волевиявлення апелянта та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій, причин, що обумовили пропуск апелянтом строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2008.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи, що ані у встановлений судом 10-денний строк з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, ані станом на 25.11.2020 (суд враховує можливий поштовий перебіг надсилання документів) апелянтом встановлені в ухвалі суду від 02.11.2020 недоліки не усунуті, зазначене є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 254, 258-259, 260-261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
УХВАЛИЛА:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 11.12.2008 у справі №29/579-08.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Додаток апелянту: апеляційна скарга з додатками на 10арк., у тому числі квитанція №11 від 19.12.2020 про сплату судового збору, та поштовий конверт.
Головуючий суддя Л.М. Здоровко
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя В.В. Лакіза
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2020 |
Оприлюднено | 25.11.2020 |
Номер документу | 93070335 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Здоровко Людмила Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні