Рішення

від 25.11.2020 по справі 910/12626/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2020Справа № 910/12626/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Артметал Україна (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Янтарна, 42, кв. 165, код 37805242)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Деко Холдинг Плюс (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44, код 36006379)

про стягнення 308 680,45 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Артметал Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю Деко Холдинг Плюс про стягнення 308 680,45 грн за договором поставки № 744 від 13.09.2019 (279 520,00 грн основного боргу, 5 031,36 грн інфляційних, 4 605,20 грн 3% річних, 19 523,89 грн пені) у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем його обов`язку оплатити поставлений товар.

Господарський суд міста ухвалою суду від 28.08.2020 позовну заяву залишив без руху, встановив строк для усунення недоліків позову у визначений спосіб.

10.09.2020 позивач направив засобами поштового зв`язку заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста ухвалою суду від 16.09.2020 відкрив провадження у справі № 910/12626/20 та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання), надав учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі 16.09.2020 позивач згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105475095606 отримав 21.09.2020.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105475095614 ухвала від 16.09.2020 отримана відповідачем - 22.09.2020.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

13.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Артметал Україна (продавцем за договором, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Деко Холдинг Плюс (покупцем, відповідачем) був укладений договір поставки № 744, за умовами якого продавець зобов`язався виготовити своїми силами зі своїх матеріалів, виконати поставку у визначений пункт поставки: м. Запоріжжя, вул. Блакитна, 4 (територія аеропорту), змонтувати та передати у власність покупцеві, а покупець - належним чином прийняти та оплатити згідно з умовами договору модульну будівлю 12100x9640x3500 (довжина, ширина, висота) згідно з планом-специфікацією №744 (Додаток № 1) (далі за текстом товар).

Згідно з п. 3.1 договору загальна сума договору склала 1 647 600,00 з ПДВ.

У подальшому сторонами неодноразово були внесені зміни до договору в частині ціни товару та порядку оплати.

Додатковою угодою № 1 від 11.11.2019 до договору збільшено загальну суму договору до 1 677 570,00 грн та визначено зобов`язання покупця сплатити продавцю вартість додаткової комплектації у розмірі 29 970,00грн з ПДВ протягом 5-ти банківських днів після підписання цієї додаткової угоди.

Додатковою угодою № 2 від 28.11.2019 до договору, у зв`язку зі збільшенням собівартості модульної будівлі, визначено, що загальна сума договору складає 1 684 770,00 грн., покупець сплачує постачальнику різницю собівартості модульної будівлі в розмірі 7200,00 грн з ПДВ, протягом 5-ти банківських днів після підписання додаткової угоди № 2 до договору поставки.

Також позивачем в обґрунтування заявлених вимог долучено до матеріалів справи копію додаткової угоди № 4, відповідно до якої у зв`язку зі збільшенням собівартості додаткового обладнання для модульної будівлі з 8 шт, модулів типу МВ , внесено зміни до розділу 3 пункту 3.1, встановлено суму договору 1 727 670,00 грн. з покладенням на постачальника зобов`язання оплатити різницю собівартості модульної будівлі в розмірі 42 900,00 грн. Вказана додаткова угода підписана лише зі сторони продавця, підпис продавця на примірнику правочину відсутній.

Згідно з п. 3.2 договору платежі за цим договором здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця

У пунктах 3.2.1-3.2.3 договору сторонами узгоджено порядок здійснення оплати:

- покупець оплачує продавцю аванс в розмірі 60% договірної ціни вартості товару, що становить 988560 грн. з урахуванням ПДВ протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору (п. 3.2.1);

- після отримання покупцем від продавця письмового повідомлення про готовність товару покупець оплачує 20% договірної вартості, що становить 329 520 грн. з урахуванням ПДВ протягом 3-х банківських днів (п. 3.2.2);

- після поставки товару в повному обсязі, здійснення його монтажу на умовах визначених договором та підписання сторонами видаткової накладної, покупець оплачує залишок коштів в розмірі 20% договірної вартості, що становить 329 520 грн. з урахуванням ПДВ протягом 3-х банківських днів з дати підписання сторонами вказаних в цьому підпункті документів (п. 3.2.3).

Відповідно до п.6.1 в редакції додаткової угоди № 3 від 04.12.2019 до договору змінено термін виготовлення і передачі товару за договором на 20 робочих днів з моменту перерахування покупцем грошових коштів, передбачених п. 3.2.2 договору.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору позивач за видатковою накладною № 5 від 17.01.2020 поставив товар: модульну будівлю з 8 шт модулів типу МВ, вартістю 1 684 770,00 грн.

За видатковою накладною № 15 від 11.03.2020 здійснено поставку додаткового обладнання для модульної будівлі з 8 шт модулів типу МВ, вартістю 42 900,00 грн

Вказані видаткові накладні підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень, суд приймає їх як належні докази поставки товару та отримання відповідачем обумовленого договором № 744 від 13.09.2019 товару всього на суму 1 727 670,00 грн.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, здійснивши за платіжними дорученнями № 449 від 19.09.2019 на суму 988 560,00 грн, № 329 від 17.01.2020 на суму 29 970,00 грн, № 328 від 17.01.2020 на суму 336 720,00 грн, № 322 від 03.02.2020 на суму 22 200,00 грн, № 352 від 18.02.2020 на суму 20 700,00 грн, № 360 від 06.03.2020 на суму 50 000,00 грн оплату товару у загальному розмірі 1 448 150,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надсилав відповідачу претензію-вимогу за № 1 від 27.04.2020 про сплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 291 309,03 грн з урахуванням інфляційних втрат, яка залишена без відповіді та задоволення.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманого по договору товару не виконав належним чином та в повному обсязі, підвищення вартості товару за рахунок додаткового обладнання та збільшення собівартості оплачено повністю, водночас заборгованість відповідача за поставлений основний товар, за розрахунком позивача, склала 279 520,00 грн. Також за прострочення оплати вартості товару позивач нарахував до стягнення з відповідача 5 031,36 грн інфляційних, 4 605,20 грн 3% річних, 19 523,89 грн пені.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, судом встановлено наступне.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають з договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Наявними у матеріалах справи видатковими накладними підтверджується виконання позивачем своїх зобов`язань за договором з поставки товару відповідачу загальною вартістю 1 727 670,00 грн., а платіжними документами та пояснення позивача встановлено факт оплати відповідачем коштів у сумі 1 448 150,00 грн.

З огляду на положення пп. 3.2.1-3.2.3 договору та п. 3.1 додаткових угод, строк оплати відповідачем отриманого товару за видатковою накладною № 5 від 17.01.2020 настав 22.01.2020, за видатковою накладною № 15 від 11.03.2020 - 06.02.2020.

З розрахунку позивача та наявних оплат вбачається, що 03.02.2020 та 18.02.2020 відповідачем сплачено різницю собівартості поставки модульної будівлі у сумі 42 900,00 грн за видатковою накладною № 15 від 11.03.2020, обов`язок щодо оплати якої було визначено у додатковій угоді № 4, що свідчить про фактичне погодження відповідачем вказаних змін до договору; решта сум часткових оплат здійснено в рахунок оплати вартості товару по видатковій накладній № 5 від 17.01.2020.

Враховуючи вищевикладені обставини, за відсутності доказів повної оплати вартості отриманого товару, у т.ч. станом на час розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар у сумі 279 520,00 грн вартості товару, що залишився неоплаченим, є обґрунтованими та доведеними, доказів зворотного суду не надано.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 19 523,89 грн., нарахування якої здійснено за період з 23.01.2020 по 22.07.2020 на суму 279 520,00 грн боргу по видатковій накладній № 5 від 17.01.2020.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач товар, поставлений позивачем, оплатив частково, відтак допустив порушення зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за порушення покупцем терміну оплати, передбаченого п. 3.2.2., п. 3.2.3 договору, покупець спла чує продавцю пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не бі льше подвійної ставки НБУ.

Здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку пені, суд задовольняє вказані вимоги у сумі 19 523,89 грн в межах розрахунку позивача.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в розмірі 5 031,36 грн за період лютий 2020 року - червень 2020 року та 3% річних в розмірі 4 605,20 грн за період з 23.01.2020 по 10.08.2020 прострочення виконання зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем вимоги щодо стягнення 3% річних є обґрунтованими, розрахунок арифметично вірним та підлягає задоволенню у сумі 4 605,20 грн.

Здійснивши власний розрахунок інфляційної складової боргу, суд встановив, що позивачем не враховано дефляцію у вказаний період, тому вказана вимога підлягає задоволенню у розмірі визначеному судом, а саме 3 348,21 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем письмового відзиву на позов не подано, належними та достатніми доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 279 520,00 грн, пені в розмірі 19 523,89 грн, 3% річних в розмірі 4 605,20 грн, інфляційної складової боргу в розмірі 3 348,21 грн. В іншій частині позовні вимоги пред`явлено необґрунтовано.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Деко Холдинг Плюс (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44, код 36006379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Артметал Україна (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Янтарна, 42, кв. 165, код 37805242) основний борг у розмірі 279 520,00 грн (двісті сімдесят девять тисяч п`ятсот двадцять гривень 00 коп), пеню у розмірі 19 523,89 грн (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять три гривні 89 коп), 3% річних у розмірі 4 605,20 грн (чотири тисячі шістсот п`ять гривень 20 коп), 3 348,21 грн (три тисячі триста сорок вісім гривень 21 коп) та судовий збір у розмірі 4 604,96 грн (чотири тисячі шістсот чотири гривні 96 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 25.11.2020.

Суддя О.Г. Удалова