Рішення

від 25.11.2020 по справі 910/11501/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2020Справа № 910/11501/20

За позовомАкціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" доАкціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" простягнення 4078,55 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 4078,55 грн, з яких: 2066,46 грн пені, 405,18 грн 3% річних, 536,68 грн інфляційних втрат та 1070,24 грн збитків.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору на постачання природного газу №1654/18-ТЕ-32 від 02.11.2018 в частині своєчасного здійснення оплати за поставлений товар. Крім того, позивач зазначає, що в березні та квітні 2019 року відповідач спожив природний газ в обсязі, меншому за узгоджений в договорі, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача збитків від вартості недовикористаного обсягу природного газу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/11501/20; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив, а позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

07.09.2020 через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти заявлених позовних вимог заперечив, просив суд застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач можливістю подання відповіді на відзив відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.11.2018 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (зміна найменування на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), як постачальником (позивач), та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (зміна найменування на Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця"), як споживачем (відповідач), укладено договір на постачання природного газу №1654/18-ТЕ-32 (далі - договір).

26.11.2018 між сторонами означеного правочину було підписано додаткову угоду №1 до договору в якій викладено розділи 1-12 у новій редакції.

Відповідно до умов п.п.1.1, 1.2 договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Постачальник передає споживачу з 01.11.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 54 тис.куб.м (п.2.1 договору).

Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання - передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ. Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.п.3.1, 3.8 договору).

Згідно п.п.3.13, 3.13.1 договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п.2.1 цього договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 цього договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином: якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного байку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період;

Відповідно до п.п.4.1, 4.2, 4.3 договору ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється положенням, у разі зміни ціни на газ відповідно до умов чинного законодавства, вона є обов`язковою для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін, ціна за 1000 куб.м газу становить 7482,61 грн з ПДВ, загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу (п.5.1 договору).

Відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13 цього договору, здійснюється наступним чином: постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив пункт 3.9 цього договору та не надав акт приймання-передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м) та замовлених обсягів, визначених пунктом 2.1 цього договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1 або 3.13.2 пункту 3.13 цього договору; постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків; споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті - претензії. У разі, якщо протягом зазначеного періоду споживач не відшкодував (не повністю відшкодував) постачальнику збитки, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України (п.5.7 договору).

Згідно п.8 п.6.2 договору споживач зобов`язаний відшкодовувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до п.3.13 цього договору.

У разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 (п.7.2 договору).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2 підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абзац п`ятий підп.5 п.6.2, підп.8 п.6.2, підп.4 п.6,3, абзац третій підп.2 п.6.4 цього договору застосовуються з дня, зазначеного в повідомленні постачальника, яке направляється на електронну адресу споживача, зазначену в пункті 12 цього договору та розміщується на офіційному сайті постачальника (п.п.11.1 11.2 договору).

Відповідно до актів приймання - передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, позивач передав, а відповідач прийняв природний газ у листопаді місяці 2018 року на суму 33881,27 грн, у грудні місяці 2018 року на суму 46758,84 грн, у січні місяці 2019 року на суму 47926,13 грн, у лютому місяці 2019 року на суму 41401,30 грн, у березні місяці 2019 року на суму 34449,95 грн (обсяг 4,604 тис.куб.м), у квітні місяці 2019 року на суму 4721,53 грн (обсяг 0,631 тис.куб.м).

Згідно виписки банку з рахунку позивача відповідачем було оплачено за поставлений газ наступним чином: 22.12.2018 - 33881,27 грн, 11.02.2019 - 46758,84 грн, 19.03.2019 - 41500,00 грн, 11.05.2019 - 47827,43 грн, 11.05.2019 - 39171,48 грн, 27.03.2018 - 395035,80 грн, 24.04.2018 - 476199,26 грн, 25.05.2018 - 66272,22 грн.

27.02.2019 постачальником надіслано на адресу споживача повідомлення №26-2314/1.17-19 від 22.02.2019 про застосування з 01.03.2019 пунктів 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2 підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абзац п`ятий підп.5 п.6.2, підп.8 п.6.2, підп.4 п.6,3, абзац третій підп.2 п.6.4 договору.

17.05.2019 постачальником надіслано на адресу споживача акт-претензію №26-927-19 від 16.05.2019 про оплату суми збитків, нарахованих відповідно до положень п.п.3.13, 5.7 договору та п.1 розділу IV Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (із змінами).

У листі від 27.05.2019 споживач просив постачальника не застосовувати штрафні санкції.

19.06.2019 постачальником надіслано на адресу споживача акт-претензію №26-2193-19 від 12.06.2019 про оплату суми збитків, нарахованих відповідно до положень п.п.3.13, 5.7 договору та п.1 розділу IV Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (із змінами).

03.12.2019 постачальником надіслано на адресу споживача повідомлення про здійснення перерахунку збитків №26/10-4349-19 від 28.11.2019, відповідно до якого відшкодуванню підлягає 548,16 грн збитків, та повідомлення про здійснення перерахунку збитків №26/10-4348-19 від 28.11.2019, відповідно до якого відшкодуванню підлягає 522,08 грн збитків, акт-претензію №26-927-19 від 16.05.2019 про оплату суми збитків, нарахованих відповідно до положень п.п.3.13, 5.7 договору та п.1 розділу IV Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (із змінами).

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами (ч.1 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" в редакції, чинній станом на дату укладення договору між сторонами).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом укладеного 02.11.2018 між сторонами договору (з урахуванням додаткових угод до нього) позивач зобов`язався поставити відповідачу у період з листопада 2018 року по квітень 2019 року (включно) природний газ, планові обсяги якого визначені сторонами у п.2.1 договору, а відповідач, в свою чергу, зобов`язався оплатити природний газ на умовах цього договору.

При цьому свій обов`язок щодо передачі відповідачу природного газу позивач виконав належним чином, загальна вартість отриманого відповідачем товару склала 209139,02 грн, однак відповідач, всупереч п.5.1 укладеного між контрагентами правочину, за поставлений позивачем товар оплатив із затримкою. Ці обставини відповідачем не заперечуються.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, за висновками суду, оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого позивачем на виконання умов договору товару, у позивача виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до приписів ст.625 Цивільного кодексу України.

За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 405,18 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за загальний період прострочки з 26.01.2019 по 22.05.2019, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст.230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст.548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1, 5.6 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256.

Як встановлено судом, відповідач у строк, визначений п.5.1 договору свого обов`язку зі сплати за отриманий природний газ не виконав, чим допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання, і він вважається таким, що прострочив, а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені, в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим та арифметично вірним.

Щодо тверджень відповідача про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення пені виходять за межі визначеного законодавством строку спеціальної позовної давності, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд зазначає, що у зобов`язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов`язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов`язання мало бути виконане.

При цьому позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.ч.3 та 4 ст.267 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

При застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст.267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Отже, враховуючи висновки суду про наявність порушених прав позивача, оцінивши доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, господарський суд вважає за необхідне застосувати позовну давність та наслідки її спливу при розгляді вимог позивача про стягнення пені.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з відповідним позовом 03.08.2020 (згідно накладної Акціонерного товариства "Укрпошта"), а отже за період, наведений позивачем у розрахунку до позовної заяви, а саме з 26.01.2019 по 22.05.2019 позовні вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають внаслідок пропуску позивачем строку позовної давності, передбаченого п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1070,24 грн збитків згідно положень п.3.13 договору суд зазначає наступне.

Згідно п.п.3.13, 3.13.1 договору якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п.2.1 цього договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 цього договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином: якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного байку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий) період.

Відшкодування постачальнику вартості збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13 цього договору, здійснюється наступним чином: постачальник на підставі даних, зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив пункт 3.9 цього договору та не надав акт приймання-передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб.м) та замовлених обсягів, визначених пунктом 2.1 цього договору, розраховує збитки відповідно до підпунктів 3.13.1 або 3.13.2 пункту 3.13 цього договору; постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків; споживач протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту отримання акту-претензії, зобов`язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті - претензії. У разі, якщо протягом зазначеного періоду споживач не відшкодував (не повністю відшкодував) постачальнику збитки. Споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України (п.5.7 договору).

Згідно п.8 п.6.2 договору споживач зобов`язаний відшкодовувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до п.3.13 цього договору.

Як вже вказувалось судом згідно п.11.2 договору пункти 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2 підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абзац п`ятий підп.5 п.6.2, підп.8 п.6.2, підп.4 п.6,3, абзац третій підп.2 п.6.4 цього договору застосовуються з дня зазначеного в повідомленні постачальника, яке направляється на електронну адресу споживача, зазначену в пункті 12 цього договору та розміщується на офіційному сайті постачальника.

27.02.2019 постачальником надіслано на адресу споживача повідомлення №26-2314/1.17-19 від 22.02.2019 про застосування з 01.03.2019 пунктів 2.3, 3.2.2, 3.4.2, 3.8.2, абз.2 підп.3.9.2 п.3.9, 3.13, 5.7, абзац п`ятий підп.5 п.6.2, підп.8 п.6.2, підп.4 п.6,3, абзац третій підп.2 п.6.4 договору.

Відповідно до актів приймання - передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, позивач передав, а відповідач прийняв природний газ у березні місяці 2019 року на суму 34449,95 грн (обсяг 4,604 тис.куб.м), а у квітні місяці 2019 року на суму 4721,53 грн (обсяг 0,631 тис.куб.м).

В той же час згідно п.2.1 договору погоджений між сторонами обсяг споживання газу у березні 2019 року складав 7,0 тис.куб.м, а у квітні 2019 року - 3,0 тис.куб.м.

17.05.2019 постачальником надіслано на адресу споживача акт-претензію №26-927-19 від 16.05.2019 про оплату суми збитків, нарахованих відповідно до положень п.п.3.13, 5.7 договору та п.1 розділу IV Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (із змінами).

19.06.2019 постачальником надіслано на адресу споживача акт-претензію №26-2193-19 від 12.06.2019 про оплату суми збитків, нарахованих відповідно до положень п.п.3.13, 5.7 договору та п.1 розділу IV Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (із змінами).

03.12.2019 постачальником надіслано на адресу споживача повідомлення про здійснення перерахунку збитків №26/10-4349-19 від 28.11.2019, відповідно до якого відшкодуванню підлягає 548,16 грн збитків та повідомлення про здійснення перерахунку збитків №26/10-4348-19 від 28.11.2019, відповідно до якого відшкодуванню підлягає 522,08 грн збитків акт-претензію №26-927-19 від 16.05.2019 про оплату суми збитків, нарахованих відповідно до положень п.п.3.13, 5.7 договору та п.1 розділу IV Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (із змінами).

Враховуючи, що відповідачем у березні-квітні місяці 2019 року було спожито природний газ у меншому обсязі, ніж визначено п.2.1 договору, позивачем обґрунтовано заявлено вимоги про стягнення збитків на підставі п.3.13 договору.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок збитків на підставі п.3.13 договору, суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, а отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягають збитки на суму 1070,24 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" підлягають задоволенню частково.

Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, Печерський район, вул.Єжи Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (61052, м.Харків, вул.Є.Котляра, будинок 7, ідентифікаційний код 42921679) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, будинок 6, ідентифікаційний код 20077720) 1070 (одна тисяча сімдесят) грн 24 грн збитків, 3% річних у розмірі 405 (чотириста п`ять) грн 18 грн, 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 68 коп. інфляційних втрат та 1036 (одна тисяча тридцять шість) грн 99 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257, п.п.17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова