Рішення

від 25.11.2020 по справі 910/12789/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.11.2020Справа № 910/12789/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВ ТРАНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі"

про стягнення 65133,30 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" (далі - Відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВ ТРАНС" (далі - Позивач) боргу та санкцій за Договором перевезення від 26.02.2018 (далі - Договір) і заявками від 16.04.2020, 20.05.2020, 28.05.2020 та 29.05.2020.

Вказану позовну заяву 08.09.2020 судом було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

01.10.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява у якій зазначено про часткове погашення відповідачем суми боргу у сумі 20000 грн., на підтвердження чого на підставі чого ухвалою суду від 25.11.2020 було закрито провадження в частині погашення Відповідачем 20000 грн. боргу.

Через відділ діловодства суду 13.10.2020 від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що копія ухвали суду про відкриття провадження у справі повернулася до суду, як не вручена Відповідачу, а початок переліку строку на подачу відзиву встановлюється з моменту вручення копії такої ухвали, то суд у даному випадку вважає за можливе прийняти відзив до розгляду.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив щодо настання обов`язку оплати ним здійснених Позивачем перевезень замовлених Відповідачем посилаючись на відсутність доказів на підтвердження виконання Позивачем умов пункту 4.1 Договору, зокрема, доказів направлення на адресу Відповідача відповідних рахунків.

Ухвалою суду від 05.11.2020 запропоновано Позивачу у підтвердження викладених ним обставин щодо надіслання Відповідачу пакету документів на виконання п. 4.1 Договору надати відповідні докази.

Позивачем на виконання вказаної ухвали надано суду копії експерес-накладних Нової Пошти та письмові пояснення в яких Позивач заперечив щодо посилань Відповідача на відсутність доказів які б підтвердили факт настання обов`язку у Відповідача оплатити послуги з перевезення, зокрема, посилався на факт підписанняя Відповідачем актів надання послуг та відсутністю будь-яких заперечень до Позивача з приводу здійснених перевезень.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

26.02.2018 між Позивачем (перевізник) та Відповідачем (замовник) було укладено Договір, відповідно до п. 1.1 якого перевізник зобов`язується доставляти ввірені йому замовником вантажі до пункту призначення та видавати їх вантажоодержувачу, а замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажів встановлену даним договором плату.

Відповідно до п. 1.2 Договору конкретні умови кожного замовлення зазначаються у заявці замовника і узгоджуються з перевізником.

За умовами п. 1.3 Договору пітвердженою вважається заявка, підписана представниками сторін і скріплена печатками замовника і перевізника. Підтверджена заявка обов`язкова для виконання сторонами і є невідємною частиною цього Договору.

Чинність даного Договору наразі презюмується на підставі ст. 204 ЦК України.

На підставі Договору та укладених між сторонами заявок до нього (№74ТД від 16.04.2020, №107ТД від 20.05.2020, №129ТД від 28.05.2020 та №130ТД від 29.05.2020) Позивачем було здійснено перевезення вантажу, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних від 29.05.2020 (№2342, №2591, №2589, №2369, №2582) на загальну суму 92000 грн., яка підтверджується копіями актів здачі-приймання робіт (надання послуг) підписаними обома сторонами.

Позивач зазначає, що Відповідачем було сплачено лише 7200 грн. із загальної суми за перевезення вантажу, непогашеною лишилася сума 84800 грн. та оскільки строки по оплаті настали, а Відповідачем не викононо умов Договору в межах сплати наданих йому послуг з перевезення вантажу Позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідач у своїх запереченнях викладених у відзиві на позов не визнає факт настання обов`язку щодо необхідності оплати ним за надані Позивачем послуги з перевезення, оформлені відповідними заявками, оскільки за умовами п. 4.1 Договору Позивачем не надано суду відповідних доказів про направлення Відповідачу пакету документів, з моменту отримання якого у Відповідача виникає обов`язок розрахунків.

Зі змісту п. 4.1 Договору вбачається, що розрахунки за цим договором здійснюються у гривнях у безготівковій формі на підставі отриманих замовником оригіналів рахунку-фактури, товарно-транспортної накладної з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта наданих послуг та податкової накладної на протязі 30 (тридцяти) банківських днів з дати отримання Замовником оригіналів вказаних документів, якщо в Заявці не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення. При ненаданні одного з оригіналів документів приведених вище, оплата за перевезення не здійснюється.

Так, Позивач хоча і вказує у позовній заяві, що ним було надіслано відповідний пакет документів Відповідачу та разом з тим у своїх письмових пояснення зазначає, що ним були втрачені докази на підтвердження надіслання Відповідачу пакету документів для оплати послуг по заявкам №129ТД від 28.05.2020 та №130ТД від 29.05.2020, разом з тим документи по оплаті послуг по заявкам №74ТД від 16.04.2020 та №107ТД від 20.05.2020 надсилалися послугами Нової Пошти на адресу вказану Відповідачем у Договорі як поштову, на підтвердження чого надані роздруківки експрес-накладних №59000506955020 та №59000517092014.

Разом з тим, заперечуючи доводи Відповідача про ненастання обов`язку з його боку розрахуватися, Позивач вказує, що відповідно до п. 8.5 Договору у випадку якщо відправлений перевізником замовнику акт виконаних робіт ним не підписаний і не заперечений на протязі 20 банківський днів з моменту його отримання замовником, він вважається ним прийнятий без змін та підлягає оплаті у повному обсязі. Оскільки акти надання послуг є підписаними з боку Відповідача без будь-яких заперечень, то вони підлягають оплаті.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своює правовою природою Договір є договором перевезення.

Частина 1 ст. 909 ЦК України вказує на те, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Матеріали справи містять докази на виконання Позивачем як перевізником своїх обов`язків з доставки вантажу відповідно до заявок укладених між сторонами до Договру.

Як було вищевказано, заперечення Відповідача щодо ненастання обов`язку оплати ним відповідні послуги грунтуються на невиконанні Позивачем п. 4.1 Договору.

Позивачем на підтвердження факту направлення Відповідачу певного пакету документів відповідно до умов п. 4.1 Договру було надано суду копії експерес-накладних Нової Пошти, разом з тим, іншого документального підтвердження Позивач не має у зв`язку із втратою, про що вказав у письмових поясненнях.

Разом з тим, в матеріалах справи наявні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) підписані обома сторонами, які підтверджують факт того, що Відповідачем прийнято надані Позивачем послуги з перевезення вантажу без зауважень чи заперечень, протилежного Відповідачем суду не доведено.

Крім того, підписання зі сторони Відповідача відповідних актів надання послуг не спростовує той факт, що ним не отримувався певний пакет документів на виконання умов Договору від Позивача.

Також, в матеріалах справи наявні копії платіжних доручень (№13808 від 21.09.2020 та №13774 від 14.09.2020) про часткову оплату Відповідачем за транспортні послуги згідно Договору-заявки №129ТД від 28.05.2020 разом у сумі 20000 грн., що доводить обізнаність Відповідача про його обов`язок оплати наданих йому послуг.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін (ч.2 ст. 526 ЦК України).

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частина 2 статті 86 ГПК України).

Оцінивши нанаявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані Позивачем докази на підтвердження винекнення обов`язку у Відповідача оплатити надані йому послуги з перевезення вантажу є більш вірогідними та такими, які зі сторони Відповідача жодними чином не спростовані, а тому позовні вимоги в частині стягнення 64800 грн. підлягає задоволенню.

Разом з тим, заявлені 333,30 грн. до Відповідача штрафні санкції у вигляді нарахування Позивачем 3 % річних на період прострочення виконання ним грошового зобов`язання судом відхиляються, оскільки Позивачем не доведено належними доказами період такого прострочення, який зокрема, ним відображено у таблиці розрахунків долученої до позову.

Судові витрати, у які Позивачем включено витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогами.

Керуючись ст.ст. 86, 129, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Житомирські ласощі" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 9-11; ідентифікаційний код 38092323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМВ ТРАНС" (85200, Донецька обл., м. Торецьк, вул. Гаврилова, 2, кв. 3; ідентифікаційний код 41814716) 64800 (шістдесят чотири тисячі вісімсот) грн. заборгованості, та 1599 (одну тисячу п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 96 коп. судового збору.

Урешті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені розділом IV ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.