Рішення

від 12.11.2020 по справі 911/2607/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2020 р. м. Київ Справа № 911/2607/18

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 11/15)

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Смарт Іншуранс» (61052, Харківська обл., м. Харків, пров. Сімферопольський, буд. 6),

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-ЛТД» (03680, м. Київ, вул. Академіка Кримського, буд. 27),

про стягнення 202410,00 грн. страхової гарантії за договором № 110/FR-2365 від 11.05.2018 р. добровільного страхування фінансових ризиків невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань та 1214,46 грн. 3% річних,

секретар судового засідання: Павлюк В.Г.

Представники сторін:

від позивача: Пічугіна С.С. (свідоцтво адвоката № 000408 від 22.06.2018 р.; довіреність б/н від 27.10.2020 р.);

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Смарт Іншуранс» (далі - ТДВ «СК «Смарт Іншуранс» , відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-ЛТД» , про стягнення 202410,00 грн. страхової гарантії за договором № 110/FR-2365 від 11.05.2018 р. добровільного страхування фінансових ризиків невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань та 1214,46 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором добровільного страхування фінансового ризику невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань № 110/FR-2365 від 11.05.2018 р., укладеним між ТДВ «СК «Смарт Іншуранс» , ТОВ «ТЕРА-ЛТД» та Філією «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» , в частині виплати страхового відшкодування вигодонабувачу - позивачу у справі внаслідок порушення ТОВ «ТЕРА-ЛТД» умов договору поставки № ЦЗВ-03-01618-01 від 25.05.2018 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.12.2018 р. було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.01.2019 р.

08.01.2019 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив б/н від 04.01.2019 р. (вх. № 242/19 від 08.01.2019 р.) на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з огляду на відсутність у ТДВ «Страхова компанія «Смарт Іншуранс» інформації про настання страхового випадку, яка повинна була надаватися відповідачу ТОВ «ТЕРА-ЛТД» у порядку та строки, визначені статтею 21 Закону України «Про страхування» та пунктом 8.2.4 договору № 110/FR-2365 від 11.05.2018 р. добровільного страхування фінансових ризиків невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

08.01.2019 р. до господарського суду Київської області від третьої особи надійшло клопотання № 29/12 від 29.12.2018 р. (вх. № 259/19 від 08.01.2019 р.) про зупинення провадження у справі, за змістом якого третя особа просить суд зупинити провадження у справі № 911/2607/18 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/12999/18, що розглядається господарським судом міста Києва, оскільки при розгляді останньої вирішується питання наявності факту порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-ЛТД» договірних зобов`язань за договором закупівлі (поставки), з якого (факту порушення) виник спір у даній справі № 911/2607/18 про стягнення страхової гарантії у зв`язку з невиконанням третьою особою умов договору закупівлі (поставки).

10.01.2019 р. до господарського суду Київської області від третьої особи надійшло клопотання № 08/012 від 29.12.2018 р. (вх. № 421/19 від 10.01.2019 р.) про зупинення провадження у справі, за змістом якого третя особа просить суд зупинити провадження у справі № 911/2607/18 до набрання законної сили рішенням у справі господарського суду міста Києва № 910/12999/18 та додає копію позовної заяви в останній.

18.01.2019 р. до господарського суду Київської області від АТ «Українська залізниця» було подано заперечення б/н від 17.01.2019 р. (вх. № 1099/19 від 18.01.2019 р.) на клопотання третьої особи щодо зупинення провадження у справі, відповідно до якого позивач заперечує проти задоволення судом такого клопотання, посилаючись на різні предмети судового розгляду у даній справі № 911/2607/18 та у справі господарського суду міста Києва № 910/12999/18.

Так, позивач зазначає, що предметом розгляду даної справи № 911/2607/18 є стягнення страхової суми за договором страхування фінансових ризиків невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань через настання страхового випадку, а саме - невиконання страхувальником (принципалом), тобто ТОВ «ТЕРА-ЛТД» , взятих на себе зобов`язань за договором закупівлі (поставки) № ЦЗВ-03-01618-01, а не нарахування неустойки, як про це зазначає ТОВ «ТЕРА-ЛТД» . Відповідно до умов зазначеного вище договору поставки відповідач надав забезпечення виконання договору у вигляді оригіналів договору добровільного страхування фінансового ризику невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань від 11.05.2018 р. № 110/FR-2362 та страхової гарантії від 11.05.2018 р. № 110/FR-2362, які були укладені з ТДВ «СК «Смарт Іншуранс» .

Позивач наголошує, що відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» між позивачем та третьою особою укладений договір про закупівлю, згідно з яким третя особа зобов`язана була поставити продукцію в строк, визначений у рознарядках. Однак, третя особа не виконала своїх зобов`язань за договором поставки, чим було порушено умови договору, а за порушення термінів постачання за договором поставки передбачені штрафні санкції. Таким чином, ТОВ «ТЕРА-ЛТД» зобов`язане сплатити штрафні санкції та виконати свої зобов`язання - допоставити продукцію, якщо про інше його не попередив письмово замовник.

Крім того, між третьою особою та ТДВ «СК «Смарт Іншуранс» , де вигодонабувачем є позивач, укладений договір добровільного страхування фінансового ризику невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань, згідно з яким гарант відповідає перед АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» за порушення зобов`язання третьою особою, а саме - невиконання та або неналежне виконання договору поставки та зобов`язаний сплатити АТ «Укрзалізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» грошову суму відповідно до умов договору страхування.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.02.2019 р. було зупинено провадження у справі № 911/2607/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі господарського суду м. Києва № 910/12999/18.

05.08.2020 р. до господарського суду Київської області від представника філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» надійшло клопотання б/н від 04.08.2020 р. (вх. № 16478/20 від 05.08.2020 р.) про поновлення провадження у даній справі № 911/2607/18, мотивоване тим, що обставина, яка стала підставою для зупинення провадження у справі № 911/2607/18, на даний час усунута, оскільки рішення суду у справі № 910/12999/18 набрало законної сили.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.08.2020 р. було поновлено провадження у справі № 911/2607/18, підготовче засідання призначено на 07.09.2020 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.09.2020 р. було відкладено підготовче засідання на 15.10.2020 р.

У судовому засіданні 15.10.2020 р. представник позивача підтримувала позовні вимоги у повному обсязі; представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені належно в порядку, передбаченому ГПК України.

Також у судовому засіданні 15.10.2020 р. представник позивача заявила про надання суду всіх наявних у Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» доказів, що мають значення для вирішення спору, та про можливість, на її думку, перейти до розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2020 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.11.2020 р.

У судовому засіданні 12.11.2020 р. представник позивача позовні вимоги підтримувала; представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися. Водночас, про дату, час і місце судового засідання сторони були повідомлені належно в порядку, передбаченому ГПК України.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 12.11.2020 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

12.03.2018 р. Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» (на даний час - Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» ) (замовник) було оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів на веб-порталі Уповлноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-03-12-002123-с та відповідну тендерну документацію щодо проведення відкритих торгів на закупівлю, що підтверджується інформацією з вищевказаного порталу.

Переможцем торгів за результатами аукціону, який відбувся 05.04.2018 р., було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-ЛТД» , що підтверджується інформацією з вищевказаного порталу, а також протоколом розгляду тендерних пропозицій № 1604/135/-18-Т від 07.05.2018 р.

Відповідно до повідомлення № 1604/85-18Т від 07.05.2018 р. про намір укласти договір, між Філією «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-ЛТД» було укладено договір поставки № ЦЗВ-03-01618-01 від 25.05.2018 р. (далі - договір поставки).

Поряд з цим, на виконання умов тендерної документації, під час торгів учасником - ТОВ «ТЕРА-ЛТД» було надано позивачу в якості забезпечення договір № 110/FR-2365 від 11.05.2018 р. добровільного страхування фінансового ризику невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань (далі - договір страхування), а також страхову гарантію №110/FR-2365 від 11.05.2018 р. (далі - страхова гарантія).

Страховиком за відповідним договором страхування та страховою гарантією є відповідач у справі - ТДВ «СК «Смарт Іншуранс» , вигодонабувачем, замовником торгів - Філія «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» , а страхувальником - ТОВ «ТЕРА-ЛТД» .

У відповідності до вказаного договору страхування № 110/FR-2365 від 11.05.2018 р., страховими ризиками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання страхувальником взятих на себе зобов`язань за договором закупівлі.

Поряд з цим, у договорі страхування визначено, що предметом угоди між страхувальником і вигодонабувачем є повідомлення № 1604/85-18Т від 07.05.2018 р. Філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» про намір укласти договір UA-2018-03-12-002118-с, де предметом закупівлі (код ЄЗС 34630000-2) є частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу, обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів).

Страхова (гарантована) сума була визначена у розмірі 202410,00 грн.; період страхового захисту - з 15.05.2018 р. по 31.12.2018 р. включно; франшиза - 0% від страхової суми.

Страхова гарантія видана терміном з 15.05.2018 р. по 31.12.2018 р. (забезпечення діє до повного виконання договору поставки в частині поставок продукції на умовах, викладених у договорі поставки).

Як вказано у страховій гарантії, вимога надання гарантій, як забезпечення виконання зобов`язань, що виникають у зв`язку із підписанням договору про закупівлю, встановлена тендерною документацією для проведення відкритих торгів на закупівлю товарів/робіт/послуг за предметом закупівлі у розмірі 5% від вартості договору поставки. При цьому, за гарантією страховик гарантує перед вигодонабувачем виконання страхувальником свого обов`язку на цій підставі, а також відповідно до умов договору страхування страховик безвідклично і безумовно гарантує протягом 5 робочих днів, з дня отримання вимоги про сплату гарантійної суми, сплатити вигодонабувачу повну страхову суму, розмір якої не перевищує 202410,00 грн. з ПДВ, у випадку порушення страхувальником своїх зобов`язань, що виникли у зв`язку із підписанням договору поставки, а саме - не виконання або неналежне виконання страхувальником взятих на себе зобов`язань за договором закупівлі.

Пунктом 5.2 договору поставки визначено, що кожна партія продукції постачається протягом 30-ти календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці.

Філія «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Українська залізниця» направила ТОВ «ТЕРА-ЛТД» рознарядку (дозвіл) № ЦЗВ-20/2443 від 02.07.2018 р. на поставку запасних частин на суму 4048200,00 грн.

Однак, ТОВ «ТЕРА-ЛТД» вказана рознарядка не була виконана в обумовлені договором строки.

Водночас, питання виконання третьою особою умов укладеного між нею та позивачем договору поставки були предметом розгляду у справі господарського суду м. Києва № 910/12999/18.

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.03.2019 р. у вказаній справі було встановлено факт неналежного виконання ТОВ «ТЕРА-ЛТД» зобов`язань за договором поставки, позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА-ЛТД» на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 214554,60 грн. пені, 607230,00 грн. штрафу та 12326,77 грн. судового збору; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Поставною Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 р. рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2019 р. у справі № 910/12999/18 залишено без змін.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що ТОВ «ТЕРА-ЛТД» було допущено прострочення виконання зобов`язання щодо поставки обумовленої продукції у строк, встановлений договором поставки № ЦЗВ-03-01618-01 від 25.05.2018 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини, встановлені відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили 11.06.2019 р., як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, не потребують доказуванню у даній справі.

Як слідує з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з вимогою № ЦЗВ-20/3235 від 29.08.2018 р. про сплату суми забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 202410,00 грн., у зв`язку з невиконанням постачальником взятих на себе зобов`язань (надіслання претензії підтверджується фіскальним чеком від 31.08.2018 р. та описом вкладення у відправлення № 0304908189956, копії яких долучено до матеріалів справи).

Вимога була отримана відповідачем 05.09.2018 р., що підтверджується відстеженнями з сайту Укрпошти № 0304908189956 від 02.11.2018 р., копію якого долучено до матеріалів справи.

Однак, вказана вимога не була виконана відповідачем, у зв`язку з чим позивач і звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхової суми у розмірі 202410,00 грн., відповідно до умов договору страхування та страхової гарантії.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до приписів ст. 8 Закону України «Про страхування» , страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання; страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з приписами ст. 9 вказаного Закону, страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Як визначено ст. 560 ЦК України, за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку; гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана; гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше; гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

У силу чч. 1-4 ст. 563 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії; вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі; до вимоги додаються документи, вказані в гарантії; у вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією; кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Як визначено ч. 1 ст. 565 ЦК України, гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 566 ЦК України, обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію; у разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Поряд з цим, слід зазначити, що за приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог у даній справі з огляду на таке.

Як встановлено судом, один із страхових випадків (ризиків), визначених договором добровільного страхування № 110/FR-2365 від 11.05.2018 р., укладеним між відповідачем та третьою особою, вигодонабувачем за якими є позивач в особі філії, а саме - не виконання або неналежне виконання постачальником умов договору про закупівлю, настав та мав місце у період дії відповідного договору та дії страхової гарантії.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, відповідач, після повідомлення про невиконання боржником - третьою особою у справі зобов`язань за договором поставки № ЦЗВ-03-01618-01 від 25.08.2018 р., зобов`язаний був сплатити суму, визначену страховою гарантією, протягом 5 робочих днів (як визначено умовами страхової гарантії) з дня її отримання.

Посилання відповідача у відзиві на позов про наявність вини третьої особи у невиконанні зобов`язань за договором поставки не звільняє відповідача від обов`язку сплатити суму, визначену страховою гарантією, зважаючи на те, що надані позивачем документи відповідали страховій гарантії і підстав для відмови у виплаті згідно ст. 565 ЦК України не було.

Оскільки відповідні зобов`язання відповідача щодо сплати 202410,00 грн. ним не виконані, відповідач є таким, що допустив порушення зобов`язання.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач має самостійно нести всі ризики щодо належного виконання взятих на себе договірних зобов`язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності порушення.

Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, від 02.07.2019 р. у справі № 910/15484/17, від 13.11.2018 р. у справі № 910/23/76/18 та від 06.06.2018 р. у справі № 902/306/16.

За вказаних обставин, суд вважає вимогу позивача у даній справі про стягнення з відповідача 202410,00 грн. страхової суми обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1214,46 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що розмір 3% річних було визначено позивачем у сумі 1214,46 грн., нарахованих на суму 202410,00 грн. за період з 05.09.2018 р. до 16.11.2018 р.

Слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Умовами страхової гарантії № 110/FR-2365 від 11.05.2018 р. було визначено, що страховик гарантує перед вигодонабувачем виконання страхувальником свого обов`язку. На цій підставі, а також відповідно до умов договору добровільного страхування фінансових ризиків невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань № 110/FR-2365 від 11.05.2018 р. страховик безвідклично та безумовно гарантує протягом 5 робочих днів, з дня отримання вимоги про сплату гарантійної суми, сплатити вигодонабувачу повну грошову суму, розмір якої не перевищує 202410,00 грн. у випадку порушення страхувальником своїх зобов`язань, що виникли у зв`язку із підписанням договору поставки, а саме - невиконання або неналежне виконання страхувальником взятих на себе зобов`язань за договором закупівлі.

Водночас, згідно з пп. 8.4.4 п. 8.4 договору добровільного страхування № 110/FR-2365 від 11.05.2018 р., страховик зобов`язаний прийняти рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування протягом 5 робочих днів після надходження письмової заяви (вимоги) вигодонабувача та всіх необхідних документів.

Як встановлено судом, вимога позивача про сплату 202410,00 грн. була отримана відповідачем 05.09.2018 р., отже, враховуючи зазначені вище умови страхової гарантії та норми ЦК України, така виплата мала бути здійснена страховиком протягом 5 робочих днів після надходження відповідної заяви (вимоги) вигодонабувача, тобто до 12.09.2018 р. включно.

Таким чином, позивачем невірно визначено початкову дату для розрахунку 3% річних.

Згідно з арифметичним розрахунком, який зроблений судом, відповідно до встановленого моменту початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 1081,37 грн. за період з 13.09.2018 р. до 16.11.2018 р.

За таких обставин, вимогу про стягнення 3% річних суд задовольняє частково у сумі 1081,37 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» .

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд відзначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та наданих сторонами пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Смарт Іншуранс» (61052, Харківська обл., м. Харків, провул. Сімферопольський, 6, код 39461548) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця (Тверська), 5, код 40075815) в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 11/15, код 40081347) 202410 (двісті дві тисячі чотириста десять) грн. 00 коп. забезпечення тендерної пропозиції, 1081 (одну тисячу вісімдесят одну) грн. 37 коп. 3% річних, 3052 (три тисячі п`ятдесят дві) грн. 37 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 25.11.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна