Рішення

від 17.11.2020 по справі 914/884/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020 справа № 914/884/20

Господарський суд Львівської області в складі:

судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судових засідань Полянський А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1, м. Львів;

в інтересах держави в особі Позивача: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів;

до відповідача: ОСОБА_1 , м. Львів,

про розірвання договору купівлі-продажу, припинення права власності та скасування державної реєстрації припинення права комунальної власності на нерухоме майно;

за участю представників учасників справи:

прокурор: Лука Г.В.;

від позивача: Кизик І.А.;

від відповідача: не з`явився;

Обставини справи.

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури №1, в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради звернувся до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу, припинення права власності та скасування державної реєстрації припинення права комунальної власності на нерухоме майно.

Постановою Західного апеляційного господарського суду скасовано ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.04.2020 про відмову у відкритті провадження у справі №914/884/20 та передано матеріали справи до Господарського суду Львівської області для розгляду.

Ухвалою від 13 липня 2020 року суд прийняв справу до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.09.2020.

В підготовче засідання 02.09.2020 з`явився прокурор у справі. Позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, проте подав 01.09.2020 клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням представника управління у іншому судовому засіданні, просив відкласти розгляд справи. Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, суд відклав підготовче засідання на 16.09.2020.

В судове засідання 16.09.2020 року з`явився представник Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, надав інформацію щодо місцезнаходження відповідача, зі слів представника з`ясовано, що ОСОБА_1 знаходиться за межами України. Прокурор та відповідач у справі не з`явились, причин не явки не вказали. Ухвалою від 16.09.2020 суд відклав розгляд справи на 30.09.2020.

Оскільки відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, однак в підготовче засідання повторно не з`явився та не повідомив причин неявки, а також враховуючи процесуальні строки, суд дійшов висновку, про можливість розгляду справи без участі відповідача.

Ухвалою від 30.09.2020 суд закрив підготовче засідання та перейшов до розгляду справи по суті, призначивши розгляд справи на 20.10.2020.

Ухвалою від 20.10.2020 суд відклав розгляд справи на 03.11.2020.

Ухвалою від 03.11.2020 суд відклав розгляд справи на 17.11.2020.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, оскільки сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження та судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

В судовому засіданні 17.11.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Львівською місцевою прокуратурою №1 установлено, що за результатами електронного аукціону №ІІЛ-Р8-2018-10-24-000034-3 з приватизації комунального майна територіальної громади м. Львова, між управлінням ради та ОСОБА_1 06.12.2018 укладено договір № 3230 купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна шляхом викупу, відповідно до якого УКВ ЛМР продало, а ОСОБА_1 придбав у власність нежитлове приміщення підвалу під індексами V, VI, VII, VIII, IX, X, загальною площею 58,4 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 211 033 грн., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 298832846101, який належав територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності.

Відповідно до п. 1.1. Договору купівлі-продажу, вказане нежитлове приміщення є частиною пам`ятки культурної спадщини місцевого значення (охоронний № 1293 згідно з рішенням Львівського облвиконкому №227 від 17.07.1990).

Згідно з вимогами п. 4.4. Договору купівлі-продажу на ОСОБА_1 покладено обов`язок з дотримання норм пам`ятко-охоронного законодавства України, в тому числі: протягом 15 календарних днів від дати нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу у встановленому порядку подати необхідні документи до управління охорони історичного середовища Львівської міської ради для укладення майбутнім власником попереднього договору про укладення у майбутньому охоронного договору на пам`ятку (її частину) стосовно об`єкта купівлі-продажу з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам`ятки, робіт, які майбутній власник зобов`язується провести на пам`ятці з метою утримання її у належному стані, згідно з вимогами ст. 18 Закону України Про охорону культурної спадщини . Протягом 30 календарних днів від дати державної реєстрації права власності укласти охоронний договір стосовно об`єкта купівлі-продажу.

Пунктами 4.5., 4.7. Договору купівлі-продажу ОСОБА_1 зобов`язано виконувати всі умови договору купівлі-продажу Об`єкта продажу, належним чином виконувати свої обов`язки за цим Договором та сприяти іншій стороні у виконанні її обов`язків.

Невиконання покупцем обов`язків відповідно до Договору купівлі-продажу є підставою для розірвання цього Договору у порядку, встановленому законодавством України, у тому числі за рішенням суду (п.п. 6.5., 11.3., 12.1.2. Договору купівлі-продажу).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 26.01.2019 зареєстровано припинення права комунальної власності в особі Львівської міської ради на Об`єкт продажу - нежитлове приміщення підвалу під індексами V, VI, VII, VIII, IX, X, загальною площею 58,4 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 298832846101), у зв`язку з реєстрацією переходу прав власності - повного відчуження.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.01.2019 зареєстровано право приватної власності на Об`єкт продажу відповідача ОСОБА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу, акту приймання-передачі № 3230 від 08.01.2019

Однак, після державної реєстрації 26.01.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності відповідача на згадане приватизоване нежитлове приміщення, останнім не укладено охоронний договір на цю частину пам`ятки культурної спадщини, всупереч вищезазначеним вимогам закону та п. 4.4. Договору купівлі-продажу. Відтак, зважаючи на викладене, позивач просив:

- Розірвати договір № 3230 купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна шляхом викупу від 06.12.2018, укладений між управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та ОСОБА_1 щодо нежитлового приміщення підвалу під індексами V, VI, VII, VIII, IX, X, загальною площею 58,4 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 298832846101).

- Припинити право приватної власності ОСОБА_1 , на нежитлове приміщення підвалу під індексами V, VI, VII, VIII, IX, X, загальною площею 58,4 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скасування державної реєстрації цього права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

- Скасувати державну реєстрацію 26.01.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення права комунальної власності в особі Львівської міської ради на вказане нежитлове приміщення підвалу під індексами V, VI, VII, VIII, IX, X.

Правова позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзиву на позов чи будь-яких письмових пояснень по суті спору не подав.

В судових засіданнях, повідомив суд, що не укладав охоронного Договору на пам`ятку (її частину) стосовно об`єкта купівлі-продажу. Зазначив, що у нього відсутні кошти, які необхідно сплатити для укладення охоронного договору. Просив суд визначити порядок повернення приміщення та коштів за які було куплено нежитлове приміщення.

Відповідно до ч.2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини встановлені судом.

За результатами електронного аукціону №ІІЛ-Р8-2018-10-24-000034-3 з приватизації комунального майна територіальної громади м. Львова, між управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та ОСОБА_1 06.12.2018 укладено договір № 3230 купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна шляхом викупу, відповідно до якого УКВ ЛМР продало, а ОСОБА_1 придбав у власність нежитлове приміщення підвалу під індексами V, VI, VII, VIII, IX, X, загальною площею 58,4 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 211 033 грн., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 298832846101, який належав територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності.

Відповідно до п. 1.1. Договору купівлі-продажу, вказане нежитлове приміщення є частиною пам`ятки культурної спадщини місцевого значення (охоронний № 1293 згідно з рішенням Львівського облвиконкому №227 від 17.07.1990).

Згідно з вимогами п. 4.4. Договору купівлі-продажу на ОСОБА_1 покладено обов`язок з дотримання норм пам`ятко-охоронного законодавства України, в тому числі: протягом 15 календарних днів від дати нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу у встановленому порядку подати необхідні документи до управління охорони історичного середовища Львівської міської ради для укладення майбутнім власником попереднього договору про укладення у майбутньому охоронного договору на пам`ятку (її частину) стосовно об`єкта купівлі-продажу з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам`ятки, робіт, які майбутній власник зобов`язується провести на пам`ятці з метою утримання її у належному стані, згідно з вимогами ст. 18 Закону України Про охорону культурної спадщини . Протягом 30 календарних днів від дати державної реєстрації права власності укласти охоронний договір стосовно об`єкта купівлі-продажу.

Пунктами 4.5., 4.7. Договору купівлі-продажу ОСОБА_1 зобов`язано виконувати всі умови договору купівлі-продажу Об`єкта продажу, належним чином виконувати свої обов`язки за цим Договором та сприяти іншій стороні у виконанні її обов`язків.

Невиконання покупцем обов`язків відповідно до Договору купівлі-продажу є підставою для розірвання цього Договору у порядку, встановленому законодавством України, у тому числі за рішенням суду (п.п. 6.5., 11.3., 12.1.2. Договору купівлі-продажу).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 26.01.2019 зареєстровано припинення права комунальної власності в особі Львівської міської ради на Об`єкт продажу - нежитлове приміщення підвалу під індексами V, VI, VII, VIII, IX, X, загальною площею 58,4 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 298832846101), у зв`язку з реєстрацією переходу прав власності - повного відчуження.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.01.2019 зареєстровано право приватної власності на Об`єкт продажу відповідача ОСОБА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу, акту приймання-передачі № 3230 від 08.01.2019

Однак, після державної реєстрації 26.01.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності відповідача на згадане приватизоване нежитлове приміщення, останнім охоронний договір на цю частину пам`ятки культурної спадщини, всупереч вищезазначеним вимогам закону та п. 4.4. Договору купівлі-продажу, не укладено.

Відтак, позивач просив розірвати договір № 3230 купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна шляхом викупу від 06.12.2018, припинити право власності за ОСОБА_1 та скасувати державну реєстрацію 26.01.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення права комунальної власності в особі Львівської міської ради на вказане нежитлове приміщення підвалу під індексами V, VI, VII, VIII, IX, X.

Оцінка суду.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до абзаців 1 - 3 частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Одночасно згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 щодо права на звернення прокурора з позовом зазначає, що згідно зі ст. 1 Закону України Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави (п. 6.34. цієї постанови). У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону).

Відповідно до ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини. Предмет охорони об`єкта культурної спадщини - характерна властивість об`єкта культурної спадщини, що становить його історико- культурну цінність, на підставі якої цей об`єкт визнається пам`яткою (ч. 1 ст. 1 Закону України Про охорону культурної спадщини ).

Таким чином, порушення вимог закону щодо забезпечення охорони культурної спадщини є порушенням інтересів держави, які потребують захисту.

Водночас, п.п. 5.1., 5.4., 5.5. Договору купівлі-продажу від 14.05.2019 на позивача покладено обов`язки контролювати виконання умов цього Договору. Вимагати від нового власника виконання зобов`язань, визначених у пункті 4.6, а у разі їх невиконання застосовувати до нього санкції згідно із законодавством України і захищати права територіальної громади іншим чином, у тому числі звертатися до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, або визнання його недійсним. Зобов`язаний належним чином виконувати обов`язки, покладені на нього цим Договором, та сприяти іншій Стороні у виконанні її обов`язків.

При цьому, УКВ ЛМР відмовило Львівській місцевій прокуратурі №1 у наданні інформації щодо пред`явлення позовів до покупця даного об`єкта комунальної власності, посилаючись на наявність юридичного відділу, який, на думку позивача, в межах компетенції в повному обсязі здійснює захист прав, свобод чи законних інтересів територіальної громади м. Львова у випадку їх порушення, організовує претензійно-позовну роботу, забезпечує представництво управління в судах.

Однак, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, на розгляді судів не перебуває позов УКВ ЛМР про розірвання вищевказаного Договору купівлі-продажу об`єкта приватизації у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, зокрема, щодо укладення охоронного договору стосовно об`єкта купівлі-продажу.

Позивач, всупереч покладених на нього законом і договором обов`язків, не звернувся до суду з позовною заявою для усунення порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо укладення охоронного договору, в тому числі розірвання Договору купівлі-продажу.

Вказані обставини свідчать про нездійснення позивачем захисту інтересів держави шляхом розірвання Договору купівлі-продажу в судовому порядку, що підтверджує наявність виключного випадку для звернення прокурора з цим позовом до суду.

У даному випадку прокурор не виступає у якості альтернативного суб`єкта звернення до суду, оскільки суб`єкт владних повноважень хоча і може захистити інтереси держави, але з позовною заявою до суду не звертається.

Участь прокурора у даній справі, з урахуванням вищезазначеної практики є виправданою, не порушує справедливого балансу та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті прав великого числа громадян.

З урахуванням наведеного, у Львівської місцевої прокуратури №1 є достатні підстави для представництва інтересів держави в особі позивача у зв`язку з нездійсненням вказаним уповноваженим органом захисту інтересів держави.

Тому заступник керівника Львівської місцевої прокуратури №1, при зверненні з даною позовною заявою до суду, здійснює представництво інтересів держави в суді та є уповноваженою особою відповідно до закону.

Згідно ст.3 ЦК України , загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України , цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, 06 грудня 2018 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та ОСОБА_1 було укладено договір № 3230 купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна шляхом викупу, відповідно до якого УКВ ЛМР продало, а ОСОБА_1 придбав у власність нежитлове приміщення підвалу під індексами V, VI, VII, VIII, IX, X, загальною площею 58,4 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , під час приватизації об`єкта державної або комунальної власності шляхом його продажу на аукціоні, викупу між продавцем і покупцем укладається відповідний договір купівлі-продажу. З моменту переходу права власності на об`єкт приватизації покупець, який придбав об`єкт приватизації, зобов`язаний виконувати всі умови договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.

При цьому, спірне нежитлове приміщення є частиною пам`ятки культурної спадщини місцевого значення (охоронний № 1293) згідно з рішенням Львівського облвиконкому №227 від 17.07.1990 (п. 1.1. Договору купівлі-продажу).

Згідно приписів ч. 1 ст. 24 Закону України Про охорону культурної спадщини власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Відповідно до ч.ч. 1, З ст. 23 Закону України Про охорону культурної спадщини , усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.2001, визначено, що власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Однак, після державної реєстрації 26.01.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності відповідача на згадане приватизоване нежитлове приміщення, ОСОБА_1 охоронний договір на цю частину пам`ятки культурної спадщини, всупереч вищезазначеним вимогам закону та п. 4.4. Договору купівлі-продажу, не було укладено.

Відповідно до ст. 610 ЦК України , порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За порушення законодавства про приватизацію до винних осіб застосовується кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова відповідальність відповідно до законів України (ч. 1 ст. 29 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна ).

Згідно з вимогами п. 2 ч. З, ч. 9 ст. 26 Закону України Про приватизацію державного і комунального майна , виключними умовами для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, зокрема, є невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, в установлений таким договором строк. На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду.

Відповідно до п.п. 6.5., 11.3., 12.1.2. Договору купівлі-продажу, невиконання відповідачем обов`язків відповідно до цього Договору купівлі- продажу є підставою для його розірвання у порядку, встановленому законодавством України. На вимогу однієї із Сторін Договір може бути розірвано або визнано недійсним, у тому числі за рішенням суду, у разі невиконання іншою стороною зобов`язань у визначені строки, передбачені цим Договором. Умовою для розірвання Договору є невиконання умов продажу об`єкта продажу та зобов`язань Покупця визначений Договором.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволений позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 6306,00 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір купівлі-продажу № 3230 об`єкта нерухомого майна шляхом викупу від 06.12.2018, укладений між управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та ОСОБА_1 щодо нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 298832846101).

3. Припинити право приватної власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скасування державної реєстрації цього права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 298832846101, номер запису про право власності: 30073252, дата державної реєстрації: 26.01.2019.

4. Скасувати державну реєстрацію 26.01.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно припинення права комунальної власності в особі Львівської міської ради на вказане нежитлове приміщення підвалу під індексами V, VI, VII, VIII, IX, X, загальною площею 58,4 кв.м, що розтащоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 298832846101).

5. Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Львівської області (код ЄДРПОУ -02910031) 6306,00 грн. - судового збору.

6. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

7. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного

господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.11.2020.

Суддя О.Д. Запотічняк