Ухвала

від 18.11.2020 по справі 915/1892/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

18 листопада 2020 року Справа № 915/1892/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.

прокурора: Левкович А.Є. - посв. №056941 від 25.08.2020,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача-1: Шаткова В.П., дов. № №47/01-18/01 від 21.01.2019,

представника відповідача-2: Карачун Н.М., ордер №14215 від 24.05.2019,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляді у справі

за позовом: Першого заступника прокурора Миколаївської області

(54030, м.Миколаїв, вул.Спаська, 28)

в інтересах держави в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби

у Миколаївській області (54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, 42-А; ідент.код 41168670),

до відповідача-1: Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації (54030, м.Миколаїв, вул.Велика Морська, 42; ідент.код 04013962),

до відповідача-2: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз

України» ( 0 1601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6; ідент.код 20077720) ,

про : визнання недійсними окремих пунктів договору ,-

в с т а н о в и в:

16 .0 8.2019 Перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №05/2-769вих-19 від 15.08.2019 до Управління капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації та Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , в якій просить визнати недійсним договір №2 від 16.01.2012 в частині предмету договору, а саме щодо зобов`язання Замовника «повернути грошові кошти, отримані від Нафтогазу на добудову Об`єкту» (пункт 1.1 договору), а також в частині обов`язку Замовника «протягом бюджетного року наступного після закінчення фінансування Нафтогазом добудови Об`єкта повернути Нафтогазу, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Нафтогазу, суму грошових коштів, отриманих від Нафтогазу на добудову Об`єкта (підпункт 2.3.13 пункту 2.3 договору).

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що Управлінням капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації, на підставі укладеного між ним та Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» договором №2 від 16.01.2012, взяті бюджетні зобов`язання у сумі 13179304 грн без відповідних бюджетних асигнувань, що є порушенням ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу України, та згідно з ч.3 ст.48 Бюджетного кодексу України такі зобов`язання є недійсними, за ними не виникають бюджетні зобов`язання і не утворюється бюджетна заборгованість, а внаслідок взяття Управлінням на себе бюджетних зобов`язань без відповідних бюджетних призначень, створено умови для відшкодування Нафтогазу за рахунок державних коштів не тільки витрат на добудову газопроводу, а й коштів, стягнутих судом у справі №915/11/17 за порушення грошових зобов`язань, чим порушено інтереси держави. Натомість, не дивлячись на вказані очевидні порушення бюджетного законодавства, державним органом, уповноваженим здійснювати фінансовий контроль - Держаудитслужба України, відповідних заходів не вжито.

Під час розгляду справи від АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до суду надійшло клопотання №50/07-503 від 11.09.2020 про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування заяви відповідач-2 зазначає, що за позицією прокуратури причиною звернення до суду в інтересах держави є бездіяльність уповноваженого суб`єкта владних повноважень - Держаудитслужби. На думку прокуратури Держаудитслужба усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для захисту цих інтересів, але всупереч цим інтересам не звертається за захистом. Однак, відповідно до чинного законодавства органи прокуратури та держаудитслужби, крім іншого, здійснюють функції по захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом. В діях Управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області не вбачається ознак неналежного здійснення своїх повноважень чи бездіяльності, оскільки Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області було проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності УКБ Миколаївської ОДА за період з 01.01.2011 по 21.10.2019. Підставою для проведення такої перевірки стало звернення об`єкта контролю (Відповідача-1) від 26.09.2019 № 407/01-16/01. За результатами проведеної перевірки не було виявлено жодного порушення зі сторони НАК Нафтогаз України , натомість було встановлено можливий факт перевищення службових повноважень безпосередньо начальником УКБ Миколаївської ОДА Черняєвим С.М. З огляду на вищевикладене відсутні підстави стверджувати про бездіяльність органів Держаудитслужби та про наявність підстав для подання прокурором позову в особі органів Держаудитслужби до НАК Нафтогаз України . Натомість є підстави для проведення перевірки органами прокуратури дій начальника УКБ Миколївської ОДА Черняєва СМ. в порядку визначеному УКБ Миколаївської ОДА. Таким чином, заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 подав позов в інтересах Південного офісу Держаудитслужби та Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївської області без достатніх правових підстав та за відсутності належного обґрунтування такого представництва.

У судовому засіданні 22.09.2020 прокурор заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з наданими відповідачем-2 додатковими поясненнями №50/07-502 від 11.09.2020 та клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду №50/07-503 від 11.09.2020 і надати свої письмові заперечення.

Судом розгляд клопотання було відкладено на судове засідання призначене на 13.10.2020.

30.09.2020 від Прокуратури Миколаївської області до суду надійшли заперечення проти залишення позову без розгляду, в яких прокуратура зазначає, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. При цьому, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. У даній справі органом, уповноваженим на захист інтересів держави у даному випадку, у тому числі шляхом звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсними оспорюваних пунктів договору, є управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області. При цьому, прокуратурою Миколаївської області на адресу управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області 11.04.2019 направлено лист, в якому зазначалось про порушення вимог бюджетного законодавства Управлінням капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації при укладенні з ПАТ НАК Нафтогаз України договору №2 від 16.01.2012. Проте, з листа управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області 12.05.2019 № 15-14-06-17/1511-2019, наданого на лист прокуратури області, вбачається, що зазначене питання в ході проведення державного фінансового контролю в управлінні капітального будівництва Миколаївської облдержадміністрації не перевірялось. Отже, не дивлячись на очевидні порушення управлінням Південного офісу Держаудитслужби в області під час проведення державного фінансового аудиту та інспектування в управлінні капітального будівництва аудиту та ревізії заходів до усунення зазначених порушень не вжило, а натомість запропонувало прокуратурі ініціювати проведення позапланової ревізії, що не належить до повноважень органів прокуратури.

Судове засідання призначене на 13.10.2020 не відбудеться у зв`язку з перебуванням судді Мавродієвої М.В. на лікарняному.

Після виходу судді з лікарняного, ухвалою від 30.10.2020 розгляд справи було призначено на 17.11.2020.

У засіданні 17.11.2020 представник відповідача-2 підтримав своє клопотання про залишення позову без розгляду.

Представники прокуратури та відповідача-1 висловили свої заперечення про залишення позову без розгляду.

Розглянувши клопотання АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" №50/07-503 від 11.09.2020 суд дійшов наступних висновків.

У висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Відповідно по ст.1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні здійснення державного фінансового контролю убезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Державний фінансовий контроль за використанням бюджетних коштів відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 здійснює Держаудитслужба та утворені нею міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до ст.2, 8 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Органи Держаудитслужби України здійснюють державний фінансовий контроль за відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням.

Відповідно до п.10 ст.10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Положенням про Державну аудиторську службу України встановлено, що здійснюючи моніторинг публічних закупівель Державна аудиторська служба України має право при виявленні випадків недотримання законодавства про держанні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Згідно п.п.3, 4 Положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контролі, через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здіснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Таким чином, управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області, у даних правовідносинах, є органом, уповноваженим на захист інтересів держави, у тому числі шляхом звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсними договору.

Матеріали справи свідчать про те, що 11.04.2019 прокуратурою направлявся на адресу управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області лист, в якому зазначалось про порушення вимог бюджетного законодавства Управлінням капітального будівництва Миколаївської обласної державної адміністрації при укладенні з ПАТ НАК Нафтогаз України договору №2 від 16.01.2012.

З відповіді Управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області 12.05.2019 №15-14-06-17/1511-2019 вбачається, що зазначене питання в ході проведення державного фінансового контролю в управлінні капітального будівництва Миколаївської облдержадміністрації не перевірялось. Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в області під час проведення державного фінансового аудиту та інспектування в управлінні капітального будівництва аудиту та ревізії заходів до усунення зазначених порушень не вжило.

Таким чином, компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення прокуратури самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, що, в силу приписів ст.23 Закону України Про прокуратуру є достатньою підставою для представництва інтересів держави прокурором.

Крім того, після подання прокуратурою позову в інтересах держави в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області, останнє наявність підстав для представництва не оскаржило.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст.42, 169, 226, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» №50/07-504 від 11.09.2020, відмовити.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України

та підписано суддею 23.11.2020.

Суддя М.В. Мавродієва