Ухвала

від 24.11.2020 по справі 916/3318/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"24" листопада 2020 р. м. Одеса № 916/3318/20

Господарський суд Одеської області у складі судді - Петрова В.С., розглянувши матеріали позовної заяви № 3433/20 ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гобушка" та Компанії "Мітас Гмбх" MITAS GmbH (Відень, Австрія) про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства, застосування наслідків недійсності правочину та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гобушка" та Компанії "Мітас Гмбх" MITAS GmbH (Відень, Австрія) про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбушка" від 24.01.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 (громадянин Республіки Німеччина, РНОКПП в Україні НОМЕР_1 , паспорт тип Р, код D, номер НОМЕР_2 ) та компанією "Мітас Гмбх" MITAS GmbH (Юридична особа заснована згідно законодавства Республіки Австрії, реєстраційний номер НОМЕР_3 , адреса реєстрації 1070, Республіка Австрія, м. Відень, Шоттенфельдгассе, 15/2);

- застосування наслідків недійсності правочину та зобов`язати компанію "Мітас Гмбх" MITAS GmbH (Юридична особа заснована згідно законодавства Республіки Австрії, реєстраційний номер НОМЕР_3 , адреса реєстрації 1070, Республіка Австрія, м. Відень, Шоттенфельдгассе, 15/2) повернути ОСОБА_1 (громадянин Республіки Німеччина, РНОКПП в Україні НОМЕР_1 , паспорт тип Р, код D, номер НОМЕР_2 ) частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбушка" в розмірі 100%;

- зобов`язання ТОВ "Горбушка" (код ЄДРПОУ 32431215, адреса реєстрації: 65031, Одеська область, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, будинок 30) подати документи до державного реєстратора про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну складу засновників та кінцевих бенефіціарів Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбушка".

Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII, чинній з 15.12.2017 р.) позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви ;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Між тим в позовні заяві відповідачем вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Гобушка", тоді як заявлені вимоги стосуються Товариства з обмеженою відповідальністю "Горбушка". Отже, позивачем вказано невірне найменування відповідача.

Також відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Вказану позовну заяву подано до суду електронною поштою та підписано електронним цифровим підписом адвокатом Сон К.Е.

Згідно ч. 1, 2 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

В ч. 1, 2, ст. 56 ГПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

За приписами ч. 1, 2 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями п. 3 ч. 4 ст. 247 ГПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, зокрема, у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій).

Як вбачається із заявленого ОСОБА_1 позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства, застосування наслідків недійсності правочину та зобов`язання вчинити певні дії, даний спір відноситься до спорів, які виникають з правочинів щодо корпоративних прав (акцій). Отже, даний позов підлягає розгляду виключно в порядку загального позовного провадження.

Частиною 1 ст. 60 ГПК України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи ; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером , виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (ч. 4 ст. 60 ГПК України).

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

В частині першій зазначеної статті законодавчо визначений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 ГПК України допустимим доказом повноважень адвоката як особи, що підписала позовну заяву, є виключно довіреність або ордер.

Відповідні правові позиції містяться в ухвалах КГС ВС від 31.05.2018р. у справі №922/699/17 та від 18.06.2018р. у справі № 910/15163/17.

При цьому, як вбачається з матеріалів позовної заяви, представником позивача визначено адвоката Сон Костянтина Еріковича. Водночас на підтвердження повноважень адвоката як особи, що підписала позовну заяву, в порушення ст. 60 ГПК України до матеріалів позову не додано ані довіреність, ані ордер.

Крім того, суд звертає увагу на те, що положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках:

1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди);

2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

Таким чином, господарський суд зазначає, що системний аналіз положень статей 26 та 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дозволяє дійти висновку, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною другою статті 27 вказаного Закону. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019 р. у справі № 817/66/16.

Відповідний договір про надання правової допомоги до матеріалів позовної заяви також не надано.

Таким чином, враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність належних доказів на підтвердження повноважень Сон К.Е. на підписання та подачу позовної заяви від імені Глоцера Юрія.

Поряд з цим в силу приписів ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно положень ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії , якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до Роз`яснень Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" від 31.05.2002 року № 04-5/608 (з наступ. змінами і доповнен.), господарський суд приймає як докази офіційні документи, що походять з інших держав, за умови їх легалізації дипломатичними або консульськими службами України. Господарський суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом на українську або російську мову з урахуванням вимог норм законодавства .

Також згідно вказаних Роз`яснень з метою дотримання вимог законодавства щодо правосуб`єктності сторін спору господарський суд вживає заходів для встановлення статусу іноземного підприємства чи організації, яка є учасником судового процесу. На вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має подати оформлений з урахуванням статті 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документ, що є доказом правосуб`єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем на підтвердження правового статусу Компанії "Мітас Гмбх" MITAS GmbH як юридичної особи за законодавством країни, де її створено, зокрема Австрії, подано копію виписки з торгового реєстру Республіки Австрії та копію декларації про заснування компанії "Мітас Гмбх" MITAS GmbH, проте дані документи не засвідчено належним чином, оскільки не містять нотаріально засвідченогоперекладу на українську мову, з огляду на що унеможливлюється встановлення судом статусу відповідача - Компанії "Мітас Гмбх" MITAS GmbH як юридичної особи.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В силу приписів ст. 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Однак, матеріали позовної заяви не містять доказів виконання позивачем встановленого законом обов`язку щодо надсилання на адресу відповідача - Компанії "Мітас Гмбх" MITAS GmbH (Відень, Австрія) копії позову з додатками.

Також порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями). В силу приписів ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Також згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2020 році - 2102 грн.

Крім того, в силу приписів ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно положень ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи те, що заявником у позові заявлено три вимоги, що мають одночасно майновий (застосування наслідків недійсності право чину - повернення частки у статутному капіталі) і немайновий характер (визнання недійсним договору та зобов`язання Товариство вчинити певні дії), відповідно судовий збір за поданий позов має бути сплачено за кожну вимогу як майнового характеру, так і немайнового характеру, що становить 739904,00 грн. (735700,00 грн. за майнову вимогу з урахуванням вартості частки + 4204,00 грн. за дві немайнові вимоги).

Так, позивачем на підтвердження сплати судового збору додано дублікат квитанції № 0.0.1910476562.1 від 18.11.2020 р. на суму 2102,00 грн., тобто лише за одну вимогу немайнового характеру. Доказів сплати судового збору за інші позовні вимоги немайнового та майнового характеру позивачем не надано.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність належних доказів сплати заявником судового збору за поданий позов у встановленому законом розмірі.

Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не виконано вимоги ст. 162, ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гобушка" та Компанії "Мітас Гмбх" MITAS GmbH (Відень, Австрія) про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства, застосування наслідків недійсності правочину та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили 24.11.2020 року та оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Петров