Ухвала

від 24.11.2020 по справі 922/787/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"24" листопада 2020 р. м. ХарківСправа № 922/787/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Слановій М.Ю.

розглянувши заяву Харківської міської ради про відстрочення виконання рішення суду

за позовом Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К Плюс" Приватного підприємства "Акубенс" 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Державний реєстратор комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Луценко П.Г. Фізична особа ОСОБА_1 про за участю: скасування рішення та визнання недійсним договору представника стягувача 1 - Харченко К.С., на підставі ордеру від 24.11.2020 року;

представник стягувача 2 - Харченко К.С., на підставі ордеру від 24.11.2020 року;

представника боржника - не з`явився;

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Державний реєстратор комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Луценко П.Г. - не з`явився;

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Фізична особа ОСОБА_1 - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К Плюс" та Приватного підприємства "Акубенс" про:

- визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію змін об`єктів нерухомого майна (індексний номер рішення: 421444320), яким додано підставу виникнення права власності у приватного підприємства "Акубенс" на нежитлові приміщення 1-го поверху № 15, 16, 19, 20, 20а, 20б, 21-:-26, мансардний поверх № 22а, 22б в нежитловій будівлі лі. "Ш-2" по просп. Гагаріна, 152 у м. Харкові - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 141181940951 від 13.07.2018 року та змінено загальну площу вказаного нерухомого майна з 285,8 кв. м. на 651,1 кв.м.;

- визнання недійсним та скасувати договір купівлі-продажу від 11.10.2018 року № 3716, що укладений між приватним підприємством "Акубенс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К плюс", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховцевою Наталією Володимирівною;

- стягнути з відповідачів суму судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 квітня 2019 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/787/19 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 квітня 2019 року залучено до участі у справі в якості 3-іх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Державного реєстратора комунального підприємства Постачальник послуг Солоницівської селищної ради Луценко П.Г. та Фізичну особу ОСОБА_1 .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 червня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 липня 2019 року закрито провадження у справі № 922/787/19 в частині визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію змін об`єктів нерухомого майна (індексний номер рішення: 421444320), яким додано підставу виникнення права власності у приватного підприємства "Акубенс" на нежитлові приміщення 1-го поверху № 15, 16, 19, 20, 20а, 20б, 21-:-26, мансардний поверх № 22а, 22б в нежитловій будівлі лі. "Ш-2" по просп. Гагаріна, 152 у м. Харкові - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 141181940951 від 13.07.2018 року та змінено загальну площу вказаного нерухомого майна з 285,8 кв.м на 651,1 кв.м на підставі п.1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17 липня 2019 року в задоволені позову Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К Плюс та до Приватного підприємства "Акубенс" про визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу від 11.10.2018 року № 3716, що укладений між Приватним підприємством "Акубенс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К плюс", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховцевою Наталією Володимирівною, відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25 вересня 2019 року ухвалу господарського суду Харківської області від 10 липня 2019 року скасовано. Справу №922/787/19 направлено для подальшого розгляду до господарського суду Харківської області в частині позовних вимог Харківської міської ради до Приватного підприємства Акубенс та Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій І К Плюс про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію змін об`єктів нерухомого майна (індексний номер рішення: 421444320), яким додано підставу виникнення права власності у приватного підприємства "Акубенс" на нежитлові приміщення 1-го поверху №15, 16, 19, 20, 20а, 20б, 21-:-26, мансардний поверх №22а, 22б в нежитловій будівлі лі. "Ш-2" по просп. Гагаріна, 152 у м. Харкові - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 141181940951 від 13.07.2018 року та змінено загальну площу вказаного нерухомого майна з 285,8 кв.м на 651,1 кв.м.

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 13.01.2020 року в частині позовних вимог Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К Плюс та до Приватного підприємства "Акубенс" щодо визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію змін об`єктів нерухомого майна (індексний номер рішення: 421444320), яким додано підставу виникнення права власності у приватного підприємства "Акубенс" на нежитлові приміщення 1-го поверху № 15, 16, 19, 20, 20а, 20б, 21-:-26, мансардний поверх № 22а, 22б в нежитловій будівлі лі. "Ш-2" по просп. Гагаріна, 152 у м. Харкові - декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ХК 141181940951 від 13.07.2018 року та змінено загальну площу вказаного нерухомого майна з 285,8 кв. м. на 651,1 кв.м. - відмовлено.

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 17.01.2020 року заяву (вх.№654 від 13 січня 2020 року) представника Приватного підприємства "Акубенс" та заяву (вх.№655 від 13 січня 2020 року) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К Плюс" про стягнення судових витрат - задоволено. Стягнуто з Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К Плюс" понесені судові витрати за складання пояснень у розмірі 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. Стягнуто з Харківської міської ради на користь Приватного підприємства "Акубенс" понесені судові витрати за складання пояснень у розмірі 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. Заяву представника ПП Акубенс про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено повністю. Стягнуто з Харківської міської ради на користь Приватного підприємства "Акубенс" витрати на правничу допомогу у розмірі 14538,07 грн. В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К Плюс" про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено частково. Стягнуто з Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К Плюс" витрати на правничу допомогу у розмірі 14133,00 грн. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К Плюс" про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 16.06.2020 року Заяву представника ПП Акубенс про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено повністю. Стягнуто з Харківської міської ради на користь Приватного підприємства "Акубенс" витрати на правничу допомогу у розмірі 14538,07 грн. В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К Плюс" про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено частково. Стягнуто з Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К Плюс" витрати на правничу допомогу у розмірі 14133,00 грн. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій І К Плюс" про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 07.09.2020 року від позивача надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду (вх. № 20488), в якій Харківська міська рада просить суд відстрочити виконання додаткового рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2020 року, постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 року, постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 року, додаткового рішення господарського суду Харківської області від 16.06.2020 року по справі № 922/787/19 в частині стягнення з Харківської міської ради на користь ПП "Акубенс" та ТОВ "Меркурій ІК Плюс" судових витрат до кінця розгляду касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційних скарг Харківської міської ради.

Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду Харківської області від 08.09.2020 року № 607/2020 призначено повторний автоматизований розподіл заяви (вх. № 20488), у зв`язку з відпусткою судді Пономаренко Т.О.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2020 року розгляд заяви про відстрочку виконання рішення суду призначено до розгляду судді Добрелі Н.С.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.2020 року прийнято заяву про відстрочку виконання рішення суду та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.09.2020 року.

10.09.2020 року на електронну адресу господарського суду Харківської області від Верховного Суду надійшов запит справи № 922/787/19 (вх. № 3381), у зв`язку із відкриттям Верховним Судом касаційного провадження за касаційною скаргою Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 року та рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.09.2020 року зупинено розгляд заяви Харківської міської ради про відстрочку виконання рішення суду до повернення матеріалів справи № 922/787/19 до господарського суду Харківської області.

17.11.2020 року на адресу господарського суду Харківської області повернулись матеріали справи № 922/787/19.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.11.2020 року поновлено розгляд заяви Харківської міської ради про відстрочки виконання рішення суду та призначено її до розгляду на 24.11.2020 року.

Представник стягувача 1 та стягувача 2 в судовому засіданні 24.11.2020 року проти заяви боржника про надання відстрочки заперечував.

Представник заявника ( боржник) в судове засідання 24.11.2020 року не з`явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, наявна в матеріалах справи.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державний реєстратор комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Луценко П.Г. та Фізична особа ОСОБА_1 в судове засідання 24.11.2020 року не з`явились, ухвала суду від 19.11.2020 року надсилалась на адреси третіх осіб, зазначених у Витягах.

Суд, розглянувши заяву Харківської міської ради про надання відстрочки, зазначає наступне.

В обґрунтування поданої заяви, Харківська міська рада посилається на необґрунтованість додаткового рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2020 року, постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 року, додаткового рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2020 року, постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 року, у зв`язку з чим заявником було подано касаційні скарги на вказані рішення.

Крім того, Харківська міська рада вказує на те, що на адресу останньої від ГУ ДКСУ у Харківській області надійшли повідомлення про прийняття виконавчих документів у справі № 922/787/19 про стягнення з Харківської міської ради на користь ПП "Акубенс" та ТОВ "Меркурій ІК Плюс" судових витрат, в яких зокрема було зазначено про те, що відповідно до п. 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 на період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не будуть проводитися платежі за платіжними дорученнями Харківської міської ради за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів зазначених у п. 25 цього Порядку.

Таким чином, як вказує Харківська міська рада, не проведення платежів за платіжними дорученнями Харківської міської ради, як органу місцевого самоврядування, що відповідно до Закону наділений правом представляти інтереси територіальної громади унеможливить здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених Законом.

Враховуючи вищенаведене у поданій заяві, заявник просив суд відстрочити виконання додаткового рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2020 року, постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 року, постанови Східного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 року, додаткового рішення господарського суду Харківської області від 16.06.2020 року по справі № 922/787/19 в частині стягнення з Харківської міської ради на користь ПП "Акубенс" та ТОВ "Меркурій ІК Плюс" судових витрат до кінця розгляду касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційних скарг Харківської міської ради.

Постановою Верховного Суду від 19.03.2018 у справі № 33/229-04 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Сулу України від 13.12.2012 № 18-рп/20121; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. З мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № П-рп/2012'): відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Частиною 4 наведеної статті 331 ГПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2)стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

В силу наведених приписів процесуального законодавства, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто розстрочення виконання судового рішення пов`язано з об`єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 ГПК України). Також, суд враховує наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про відстрочення виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.

Так, в силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, звертаючись до господарського суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду, заявником не надано жодного доказу в обґрунтування поданого клопотання, які б підтверджували скрутний фінансовий стан боржника (як про це зазначено в клопотанні), не доведено наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Так положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ також Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абз. 2, 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1444/16 від 22.04.2016р. «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, юрисдикцію та практику Європейського суду з прав людини» ).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини: «державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» від 29.06.2004); «Європейський суд з прав людини повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції» (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савітський проти України, по. 38773/05. від 26.07.20121.

Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26.12.2003 при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Як зазначено в Постанові Вищого господарського суду України від 06.06.2017 у справі №922/1766/14, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання названий Суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Таким чином, проаналізувавши наведені у заяві про відстрочку виконання рішення господарського суду мотиви, суд дійшов висновку, що надані боржником докази не можуть засвідчувати факт відсутності у боржника можливості виконати судове рішення без надання відстрочки, не спростовують наявність вини боржника у виникненні заборгованості та її несплаті, а також боржник не надав доказів, які б могли підтвердити обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст.129 Конституції України, ст. 326 ГПК України закріплено принцип обов`язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковим на всій території України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Крім того, суд в даному випадку враховує те, що заявник просив суд відстрочити виконання рішень суду до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду касаційних скарг Харківської міської ради, в той час, як ухвалами Верховного суду від 06.10.2020 року касаційні провадження за касаційними скаргами Харківської міської ради були закриті.

З огляду на встановлені судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси як боржника, так і стягувача, приймаючи до уваги те, що обставини до настання яких боржник суд відстрочити виконання рішення суду вже настали, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання та має бути виконане, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви Харківської міської ради про відстрочення виконання рішення суду.

Згідно з ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 235, 331,255-257 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Харківської міської ради про відстрочення виконання рішення суду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку встановленому ст. 255-257 ГПУ України.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвалу підписано 25.11.2020 року.

Суддя Н.С. Добреля