ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
24 листопада 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2921/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРА ВУД МД" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчини певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРА ВУД МД" (далі - ТОВ "ІНТЕГРА ВУД МД", позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви просили суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21.05.2020 № 1575723/40591705 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ ІНТЕГРА ВУД МД № 12 від 31.10.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ ІНТЕГРА ВУД МД № 12 від 31.10.2019 датою її подання до Державної податкової служби України - 13 листопада 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в процесі здійснення своєї господарської діяльності між ТОВ ІНТЕГРА ВУД МД та ТОВ СВИСПАН ЛІМІТЕД (підприємство з іноземними інвестиціями, входить до швейцарського холдингу Sorbes AG) був укладений договір від 02.11.2018 № ІВМД/ТР-18, предметом якого є постачання тріски технологічної та тріски паливної.
На виконання даного договору позивачем на адресу ТОВ СВИСПАН ЛІМІТЕД в жовтні 2019 року відповідно до видаткової накладної № 31-10-2019-1 від 31.10.2019 була поставлена партія тріски технологічної та тріски паливної на загальну суму 205 203,60 грн, в т.ч. ПДВ - 34 200,60 грн. Позивачем на виконання вимог статті 201 Податкового кодексу України за наслідками вказаної господарської операції було оформлено податкову накладну від 31.10.2019 № 12, яка надіслана на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних 13.11.2019. За результатом її розгляду ДПС України була видана квитанція № 1 від 13.11.2019 про зупинення реєстрації податкової накладної, в якій було зазначено, що реєстрація податкової накладної зупинена на підставі на пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Також запропоновано надати до ГУ ДПС у м. Києві пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але без конкретного переліку документів та змісту пояснень.
ТОВ ІНТЕГРА ВУД МД електронними засобами зв`язку направило до ГУ ДПС в місті Києві Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 14.05.2020 № 3, до якого долучило всі необхідні, на його думку, документи щодо підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій накладній № 12 від 31.10.2019, які були прийняті до розгляду комісією ДПС регіонального рівня - ГУ ДПС у м. Києві.
У своїх поясненнях позивач зазначив, що він здійснив поставку товару на користь ТОВ СВИСПАН ЛІМІТЕД згідно договору від 22.11.2018 № ІВМД/ТР-18. Товар був придбаний ТОВ ІНТЕГРА ВУД МД у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 згідно договору від 21.08.2019 № 21/08-2019 та у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 згідно договору від 09.09.2019 № 09/09-2019. Перевезення товару здійснила фізична особа- підприємець ОСОБА_3 згідно договору від 01.10.2019 № 1/10-19. Розрахунки за товар та за послуги з перевезення здійснені ТОВ ІНТЕГРА ВУД МД в повному обсязі.
Однак, 21.05.2020 відповідачем 1 прийнято рішення № 1575723/40591705, яким в реєстрації податкової накладної № 12 від 31.10.2019 було відмовлено. В якості підстави для відмови у реєстрації накладної зазначено: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. При цьому, знову не було вказано, які саме документи не надано, як того вимагає форма рішення.
28.05.2020 позивачем до ДПС України в порядку адміністративного оскарження рішення податкового органу була подана скарга на спірне рішення ГУ ДПС у м. Києві. ДПС України за результатами розгляду своїм рішенням від 10.06.2020 № 23416/40591705/2 залишило скаргу позивача без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної без змін.
Із посиланням на положення статей 14, 201 Податкового кодексу України позивач вважає, що рішення відповідачів є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті поза межами визначеної законом компетенції.
Відповідачі правом подати відзиви на позовну заяву не скористались.
24.11.2020 до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярії) суду за вхідним реєстраційним номером 48179/2020 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю позивача та його представника, в якому також вказано, що позовні вимоги підтримують та не заперечують проти вирішення справи в порядку письмового провадження (арк. спр. 233).
24.11.2020 до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярії) суду за вхідним реєстраційним номером 48181/2020 від відповідача 1 надійшла заява, в якій просили у задоволенні позову відмовити та розгляд справи провести без участі уповноваженого представника (арк. спр. 234-235).
Ухвалою від 10.08.2020 позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 105-107).
Ухвалою від 20.08.2020 прийнято заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі (арк. спр. 127-128).
Ухвалою від 05.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (том 2 арк. спр. 129-130).
Ухвалою від 17.09.2020 вирішено проводити підготовче засідання в режимі відеоконференції (арк. спр. 145-146).
Ухвалою від 08.10.2020 відзив на позовну заяву повернуто заявнику без розгляду (арк. спр. 185-186).
Ухвалою від 08.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (арк. спр. 188).
Ухвалою від 17.09.2020 вирішено проводити судове засідання в режимі відеоконференції (арк. спр. 218-219).
Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення частини дев`ятої статті 205 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив наступне.
ТОВ "ІНТЕГРА ВУД МД" (ідентифікаційний код 40591705) є юридичною особою, основний вид діяльності 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, є платником податку на додану вартість, про що свідчать виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, витяг з реєстру платників податку на додану вартість від 08.11.2016 № 1626544505224 (арк. спр. 98-99).
02.11.2018 між ТОВ ІНТЕГРА ВУД МД та ТОВ СВИСПАН ЛІМІТЕД був укладений договір від № ІВМД/ТР-18, предметом якого є постачання тріски технологічної та тріски паливної (арк. спр. 12)
На виконання даного договору позивачем на адресу ТОВ СВИСПАН ЛІМІТЕД в жовтні 2019 року відповідно до видаткової накладної № 31-10-2019-1 від 31.10.2019 була поставлена партія тріски технологічної та тріски паливної на загальну суму 205 203,60 грн, в т.ч. ПДВ - 34 200,60 грн (арк. спр. 13).
Позивачем на виконання вимог статті 201 Податкового кодексу України за наслідками вказаної господарської операції було оформлено податкову накладну від 31.10.2019 № 12, яка надіслана на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних 13.11.2019 (арк. спр. 14-15).
За результатом розгляду вказаної податкової накладної ДПС України була видана квитанція № 1 від 13.11.2019 про зупинення реєстрації податкової накладної, в якій зазначено, що реєстрація податкової накладної зупинена на підставі на пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Також запропоновано надати до ГУ ДПС у м. Києві пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але без конкретного переліку документів та змісту пояснень (арк. спр. 15).
ТОВ ІНТЕГРА ВУД МД електронними засобами зв`язку направило до ГУ ДПС в місті Києві Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 14.05.2020 № 3, до якого долучило документи щодо підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій накладній № 12 від 31.10.2019, які були прийняті до розгляду комісією ДПС регіонального рівня - ГУ ДПС у м. Києві. Також зазначено, що позивачем здійснено поставку товару на користь ТОВ СВИСПАН ЛІМІТЕД згідно договору від 22.11.2018 № ІВМД/ТР-18. Товар був придбаний ТОВ ІНТЕГРА ВУД МД у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 згідно договору від 21.08.2019 № 21/08-2019 та у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 згідно договору від 09.09.2019 № 09/09-2019. Перевезення товару здійснила фізична особа- підприємець ОСОБА_3 згідно договору від 01.10.2019 № 1/10-19.
Розрахунки за товар та за послуги з перевезення здійснені ТОВ ІНТЕГРА ВУД МД в повному обсязі (арк. спр. 16).
21.05.2020 відповідачем 1 прийнято рішення № 1575723/40591705, яким в реєстрації податкової накладної № 12 від 31.10.2019 було відмовлено. В якості підстави для відмови у реєстрації накладної зазначено: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (арк. спр. 88).
28.05.2020 позивачем до ДПС України в порядку адміністративного оскарження рішення податкового органу була подана скарга на спірне рішення ГУ ДПС у м. Києві (арк. спр. 89). ДПС України за результатами розгляду своїм рішенням від 10.06.2020 № 23416/40591705/2 залишило скаргу позивача без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної без змін (арк. спр. 90).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Порядок № 1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (надалі - Порядок № 1165), та Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (далі - Порядок № 520).
Абзацами першим-третім пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до вимог абзацу першого пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац другий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абзац третій пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Абзацом п`ятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Згідно з абзацом десятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац тринадцятий пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, абзацом першим та десятим пункту 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункти 13, 14 Порядку № 1246).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 1165, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1165 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;
комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС;
комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС;
таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Абзацом другим пункту 5 Порядку № 1165 регламентовано, що податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є Додатком 3 до Порядку № 1165, критерієм ризиковості здійснення операцій визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Пунктом 10 Порядку № 1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 11 Порядку № 1165 закріплено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до абзацу другого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Порядок № 520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку № 520).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Абзацом першим пункту 6 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7 Порядку № 520).
Згідно з пунктами 9, 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (пункти 12, 13 Порядку № 520).
Таким чином, у відповідача 1 наявні повноваження на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, надання контролюючому органу відповідних повноважень є лише передумовою подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом якої у даній справі є прийняття рішення, законність та обґрунтованість якого повинна бути перевірена.
Судом встановлено, що підставою для прийняття оскарженого рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних стало ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
З приводу ненадання цих документів, суд зазначає, що відповідно до абзацу одинадцятого статті 1, статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.
З огляду на приписи пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що обов`язок подання податкової накладної на реєстрацію у платника податків виникає після кожного отримання коштів як попередньої оплати (аванс) незалежно від наявності інших первинних документів, що позивачем виконано шляхом подання податкової накладної від 31.10.2019 № 12 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за правилом першої події.
Судом встановлено, що ТОВ ІНТЕГРА ВУД МД надавалися до контролюючого органу первинні документи, які підтверджували та розкривали суть, внутрішню сторону господарської операції, на виконання якої складено податкову накладну від 31.10.2019 № 12 за правилом першої події - отримання коштів як попередньої оплати (аванс), внаслідок чого оскаржене рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у м. Києві від 21.05.2020 № 1575723/40591705 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.10.2019 № 12 в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Що стосується позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну ТОВ ІНТЕГРА ВУД МД від 31.10.2019 № 12 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання до ДПС України - 13.11.2019, суд зазначає наступне.
Пунктами 19, 20 Порядку № 1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
З огляду на викладене, позовна вимога про зобов`язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, як похідна позовна вимога від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, також є правомірною та підлягає задоволенню, оскільки зазначене є забезпеченням гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 4204,00 грн, що підтверджено платіжними дорученнями від 30.07.2020 № 87 та від 12.08.2020 № 94 (арк. спр. 13, 113)
Оскільки позов задоволено, судові витрати у розмірі 2102,00 грн за позовними вимогами, які задовольняються, суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві, яким допущено порушення прав платника податків, та відповідно за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України у розмірі 2102,00 грн за позовними вимогами, яким допущено порушення прав платника податків відповідно.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із такого.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16. Також узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеному у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Позивачем заявлено до стягнення витрати, пов`язані із розглядом справи, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, загальною сумою 10000 гривень, з яких ознайомлення з документами щодо справи (1 година) становить - 1000,00 гривень, пошук судової практики та розробка судвоої стратегії (1 година) становить - 1000,00 гривень, підготовка позовної заяви та подання її до суду (3 години) становить - 3000,00 гривень, супровід справи у суді першої інстанції становить - 5000,00 гривень.
24.11.2020 до відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярії) суду за вхідним реєстраційним номером 48043/2020 від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу.
Так, позивачем на підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 27.07.2020 № 27/07-1, акт наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 27.07.2020 № 27/07-1, в якому зазначено, що правова допомога надана якісно та в строк, за яку замовник сплатив виконавцеві гонорар в сумі 10 000,00 гривень (арк. спр. 230-231).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що представником позивача доведено належними та допустимими доказами понесенні позивачем судові витрати на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн, а тому вони підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме вказаним відповідачем порушені права позивач.
З огляду на викладене, на підставі статей 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРА ВУД МД" (ідентифікаційний код 40591705, місцезнаходження: Луганська область, Сватівський район, місто Сватове, вулиця Свободи, будинок 1) до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19), Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: місто Київ, Львівська площа, будинок 8) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 21.05.2020 № 1575723/40591705 про відмову в реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕГРА ВУД МД № 12 від 31.10.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕГРА ВУД МД № 12 від 31.10.2019 датою її подання до Державної податкової служби України - 13 листопада 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19) на користь товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРА ВУД МД" (ідентифікаційний код 40591705, місцезнаходження: Луганська область, Сватівський район, місто Сватове, вулиця Свободи, будинок 1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривень 00 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: місто Київ, Львівська площа, будинок 8) на користь товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРА ВУД МД" (ідентифікаційний код 40591705, місцезнаходження: Луганська область, Сватівський район, місто Сватове, вулиця Свободи, будинок 1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривень 00 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРА ВУД МД" (ідентифікаційний код 40591705, місцезнаходження: Луганська область, Сватівський район, місто Сватове, вулиця Свободи, будинок 1) витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.О. Кисельова
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.11.2020 |
Оприлюднено | 26.11.2020 |
Номер документу | 93073505 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні