Рішення

від 19.11.2020 по справі 380/8566/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/8566/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Самбірського міськрайонного суду Львівської області про визнання протиправною відмову, зобов`язання до вчинення дій,-

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Самбірського міськрайонного суду Львівської області, у якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Самбірського міськрайонного суду Львівської області надати інформацію на запит ОСОБА_1 від 23.09.2020;

- зобов`язати Самбірський міськрайонний суд Львівської області негайно (в порядку ч. 1 ст. 371, п. 1, ч. 1 ст. 263 КАС України) надати запитувану інформацію.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 звернувся електронною поштою до Самбірського міськрайонного суду Львівської області із запитом від 23.09.2020 про доступ до публічної інформації. У відповідь на електронну адресу позивача надійшов лист Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 25.09.2020 № 9334/20-вих, яким повністю відмовлено у наданні запитуваної інформації. Відмова мотивована тим, що ОСОБА_1 не входить до числа осіб, які визначені ст. 285 КУпАП, а тому не має право на ознайомлення з вказаною інформацією.

Ухвалою від 19.10.2020 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. У зазначений в ухвалі строк відзив на позовну заяву не подав.

Неподання відповідачем у строк встановлений судом відзиву на позов кваліфікується судом відповідно до вимог ч. 4 ст. 159 КАС України як визнання позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 звернувся електронною поштою до Самбірського міськрайонного суду Львівської області з запитом на доступ до публічної інформації від 23.09.2020 такого змісту:

Самбірський міськрайонний суд Львівськоїобласті розглядав наступні справи:

1) 452/1253/20, 452/1252/20, 452/1255/20 щодо ОСОБА_2 . Однак Звіт про автоматизований розподіл справи № 452/1255/20 у публічному доступі відсутній https://court.gov.ua/log_documents/5379320/1334/;

2) № 452/1298/20, № 452/1297/20 щодо ОСОБА_3 . Однак у публічному доступі відсутній Звіт про автоматизований розподіл справи № 452/1298/20. https://court.gov. uа/log _documents/5386761/1334/;

3) № 452/3870/19 та № 452/3871/19 щодо ОСОБА_4 . Однак у публічному доступі відсутній Звіт про автоматизований розподіл справи № 452/3871/19. https://court.gov. uа/log _documents/5000963/1334/

4) № 452/3190/19 щодо ОСОБА_5 . Однак у публічному доступі відсутній Звіт про автоматизований розподіл цієї справи. ІНФОРМАЦІЯ_1

Враховуючи наведене, просив:

- надати електронні копії усіх Звітів про автоматизований розподіл наступних справ: № 452/3190/19, 452/3871/19, 452/1298/20, 452/1255/20;

- повідомити причину відсутності цих звітів у публічному доступі на сайті https://court.gov.uа/fair/

Листом від 25.09.2020 № 9334/20-Вих Самбірський міськрайонний суд Львівської області на запит про отримання інформації повідомив, що всі згадані справи були розглянуті судом із дотриманням процесуального порядку. Згідно з ст. 285 КУпАП передбачено осіб яким вручаються копії постанов і які мають право знайомитись з матеріалами справи. Оскільки ОСОБА_1 не входить в коло осіб, які мають право на ознайомлення з матеріалами справ, то запитувану інформацію надати неможливо.

Позивач вважаючи відмову відповідача у наданні запитуваної інформації порушенням законодавства про доступ до публічної інформації та його прав звернувся до суду з даним позовом.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України "Про доступ до публічної інформації".

За змістом статті 1 вказаного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 5 цього ж Закону доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Частинами 1-5 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити:

1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Аналіз вищевикладених норм дає підстави для висновку, що розпорядники інформації в межах встановленого Законом строку зобов`язані надавати та оприлюднювати публічну інформацію, зокрема, за запитами на інформацію, незалежно від того, чи стосується ця інформація запитувача інформації особисто.

Як вбачається із змісту запиту від 23.09.2020 він відповідає критеріям запиту на публічну інформацію, передбаченим статтею 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 затверджено Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення), яким визначено, зокрема, що автоматизована система документообігу суду (далі - АСДС) - сукупність комп`ютерних програм і відповідних програмно-апаратних комплексів, що входять до складу Єдиної судової інформаційної системи, та забезпечують виконання завдань, визначених цим Положенням, в тому числі таких як: функціонування документообігу суду та органів системи правосуддя; обмін інформацією між ними та з іншими органами державної влади; обмін з єдиною централізованою базою даних судової влади; оприлюднення інформації за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України; захист інформації від несанкціонованого доступу, тощо (підпункт 1 пункту 1 розділу ІІ); адміністратор АСДС - державне підприємство Інформаційні судові системи , віднесене до сфери управління Державної судової адміністрації України. Підприємство є адміністратором Єдиної судової інформаційної системи та Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і вживає заходів, пов`язаних із технічним та організаційно-технологічним забезпеченням функціонування АСДС та інших підсистем, у тому числі в якості системного інтегратора (підпункт 5 пункту 1 розділу ІІ); офіційний веб-портал судової влади України, веб-портал Судова влада України - офіційний веб-портал судової влади України, який використовується АСДС для оприлюднення публічної інформації про діяльність судів та органів системи правосуддя і за допомогою якого надається безоплатний доступ до оприлюднених інформаційних ресурсів (підпункт 30 пункту 1 розділу ІІ).

Згідно з п. 1 Положення правове регулювання відносин, пов`язаних із функціонуванням автоматизованої системи документообігу суду, здійснюється цим Положенням відповідно до Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронний цифровий підпис", "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації", "Про доступ до судових рішень", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про захист персональних даних" та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 1 Розділу Х Положення результатом роботи модулю автоматизованого розподілу є зокрема протокол для автоматизованого розподілу судових справ.

Згідно з пп. 3 п. 1 Розділу Х Положення всі протоколи автоматично створюються модулем автоматизованого розподілу та невідкладно публікуються на веб-порталі.

Відповідно до п. 1 Розділу XIV Положення на головній сторінці веб-порталу та на сайтах судів на веб-порталі (в розрізі кожного суду), автоматично, крім випадків, установлених законом, оприлюднюється по кожній судовій справі, що слухається у відкритому судовому засіданні наступна інформація: 1) номер судового провадження; 2) прізвища або код ЄДРПОУ та найменування сторін спору; 3) предмет позову та категорія (підкатегорія справи); 4) дата надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, інформація щодо особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) оказів; 5) протоколи автоматизованого розподілу по справі ; 6) склад суду; 7) стадія розгляду справи; 8) місце, дата і час наступного судового засідання. У разі, якщо суд розташований в декількох приміщеннях, у списку зазначається адреса приміщення суду. Для місцевих та апеляційних загальних судів додатково зазначається форма судочинства; 9) код та найменування суду до якого передана справа, дата її надсилання.

Згідно з п. 14 Розділу Х Положення копія протоколу в електронній чи паперовій формі підписується уповноваженими особами апарату суду та видається (надсилається) заінтересованій особі не пізніше наступного дня після подання до суду відповідної заяви.

З викладеного випливає, що на веб-порталі судової влади України оприлюднюється саме протокол автоматизованого розподілу по справі між суддями відповідного суду.

ОСОБА_1 у запиті на доступ до публічної інформації від 23.09.2020, просив Самбірський міськрайонний суд Львівської області:

- надати електронні копії усіх Звітів про автоматизований розподіл наступних справ: № 452/3190/19, 452/3871/19, 452/1298/20, 452/1255/20;

- повідомити причину відсутності цих звітів у публічному доступі на сайті https://court.gov.uа/fair/.

При цьому Положення про автоматизовану систему документообігу суду від 26.11.2010 № 30 не передбачає терміну Звіт про автоматизований розподіл справ .

Отже, твердження позивача про наявність у відповідача такої інформації та можливості її надання є необґрунтованими.

Також суд звертає увагу, що згідно зі Статутом державного підприємства Інформаційні судові системи , затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 21.07.2016 № 141, державне підприємство Інформаційні судові системи є державним комерційним підприємством, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Державної судової адміністрації України.

1. Підприємство створено з метою, зокрема:

1.1 Надання послуг з технічного, технологічного забезпечення створення та супроводження програмного забезпечення ведення автоматизованих систем (електронних баз даних), у тому числі, державних реєстрів, що створюються відповідно до законів України, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, наказів Уповноваженого органу управління;

1.2. Організації доступу фізичним та юридичним особам до автоматизованих систем державних реєстрів;

1.3. Організації збереження та захисту даних, що містяться в автоматизованих системах державних реєстрів;

1.4. Надання послуг з інформаційно-технічного забезпечення судів;

1.5. Задоволення потреб органів досудового розслідування, судових органів, інших державних органів, а також юридичних та фізичних осіб у забезпеченні їх належною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки та техніки;

1.6. Підвищення ефективності здійснюваної діяльності, взаємовигідного співробітництва, забезпечення економічних, суспільно-корисних потреб та інтересів юридичних і фізичних осіб;

1.7. Забезпечення діяльності органів судової влади, у тому числі в умовах особливого періоду.

Отже, саме державне підприємство Інформаційні судові системи є адміністратором Єдиної судової інформаційної системи та Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і вживає заходів, пов`язаних із технічним та організаційно-технологічним забезпеченням функціонування АСДС.

Разом з тим суд встановив, що у листі відповідача від 25.09.2020 № 9334/20-Вих на запит про отримання інформації зазначено, що згідно ст. 285 КУпАП передбачено осіб яким вручаються копії постанов і які мають право знайомитись з матеріалами справи. Оскільки ОСОБА_1 не входить в коло осіб, які мають право на ознайомлення з матеріалами справ, то запитувану інформацію надати неможливо.

Частиною 1 статті 22 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис (ч. 4 ст. 22 ЗУ "Про доступ до публічної інформації").

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі (ч. 5 ст. 22 ЗУ "Про доступ до публічної інформації").

Тобто у відмові розпорядник інформації зобов`язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі.

Статтею 6 Закону України Про доступ до публічної інформації врегульоване питання щодо доступу до публічної інформації з обмеженим доступом, відповідно до частини 1 якої, інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація, таємна інформація і службова інформація.

Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, зокрема, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Суд звертає увагу, що з відмови у доступі до публічної інформації повинно вбачатися: 1) якому з перелічених у пункті 1 частини другої статті 6 Закону України Про доступ до публічної інформації інтересів відповідає обмеження, а також чому обмеження доступу відповідає зазначеному інтересу (інтересам); 2) у чому конкретно полягає шкода правомірному інтересу (інтересам); яким є причинно-наслідковий зв`язок між наданням доступу та можливим настанням шкоди; чому ця шкода є істотною; яка ймовірність настання шкоди внаслідок надання доступу до інформації (пункту 2 частини другої статті 6 Закону України Про доступ до публічної інформації ); 3) чому шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (пункту 3 частини другої статті 6 Закону України Про доступ до публічної інформації ).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача не відповідає вимогам пункту 3 частини четвертої статті 22 Закону України Про доступ до публічної інформації , а отже, відмову Самбірського міськрайонного суду Львівської області викладену у листі від 25.09.2020 № 9334/20-Вих слід визнати протиправною.

Оскільки відмова відповідача не відповідає вимогам пункту 3 частини четвертої статті 22 Закону України Про доступ до публічної інформації , суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом відновлення прав позивача є зобов`язання Самбірського міськрайонного суду Львівської області повторно розглянути по суті запит ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації від 23.03.2020 з урахуванням висновків суду по даній справі.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

За приписами ч. 1 ст. 371 КАС України негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Враховуючи, що у даній справі позивач оскаржує відмову у наданні інформації на запит (та судом встановлено протиправність такої відмови), тобто дії, а не бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо розгляду звернення або запиту на інформацію, суд дійшов висновку, що дана справа не відноситься до категорії справ, у яких рішення суду підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Самбірського міськрайонного суду Львівської області (вул. І.Мазепи, 18, м. Самбір, Львівська область, 81400, ЄДРПОУ 37342806) про визнання протиправною відмову, зобов`язання до вчинення дій - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Самбірського міськрайонного суду Львівської області викладену у листі від 25.09.2020 № 9334/20-Вих.

3. Зобов`язати Самбірський міськрайонний суд Львівської області повторно розглянути по суті запит ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації від 23.03.2020 з урахуванням висновків суду по даній справі.

4. Стягнути з Самбірського міськрайонного суду Львівської області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 840,80 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складений 24.11.2020.

Суддя Кедик М.В.