Рішення

від 18.11.2020 по справі 440/2396/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2396/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Захаренка О.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Ясинської О.О.,

представника відповідача - Предибайло А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.03.2019 №0002601305, №0002611305, №0002621305, №0002631305, рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 05.03.2019 №0002581305, №0002591305 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2019 №Ф-0002571305.

Позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 мотивує запереченнями проти допущення нею порушень податкового законодавства, встановлених актом перевірки від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 . Вказує, що згідно з актом перевірки будь-які зауваження до первинної документації щодо придбання, в тому числі, оплати бензину А-92, який реалізовувався ТОВ Надєжда Рітейл відсутні, а також не заперечується і факт надходження коштів на рахунок позивача від ТОВ Надєжда Рітейл за такий товар. ФОП ОСОБА_1 зазначає, що нею отримано дохід та понесено витрати, оскільки відбулася оплата як при придбанні, так і під час реалізації товару, що не заперечується в акті перевірки. Понесені позивачем витрати включаються до витрат, передбачених ст. 177 Податкового кодексу України, є пов`язаними з отриманням доходів та її господарською діяльністю, їх понесення підтверджується відповідними первинними документами (в тому числі документами про оплату), що не заперечується в акті перевірки. ФОП ОСОБА_1 зауважує, що нею до перевірки та до позову надано всі первинні документи, що підтверджують походження товару та надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок (усі витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, є документально підтвердженими, безпосередньо пов`язані з отриманням доходів) та відображені у Книзі обліку доходів і витрат підприємця. Наполягає на тому, що в акті перевірки не було враховано паливо з кодом 2710124194, коли розглядалися залишки А-92, а лише з кодом 2710124195. З огляду на це, по паливу марки А-92 не було недостачі, тому що закупалося як паливо по УКТЗЕД 2710124194, так і по УКТЗЕД 2710124195 все як А-92. Цей факт при перевірці не був врахований і А-92 євро все паливо закуповувалося по коду УКТЗЕД 2710124194 та було реалізовано, а залишки відповідають даним витягів. В резервуар з А-92 заливалось пальне з УКТЗЕД 2710124194 та УКТЗЕД 2710124195, а в резервуар А 92 євро - УКТЗЕД 2710124194, тому в акті відображені хибні розрахунки. Таким чином, частина палива, яка була видана ТОВ Надєжда Рітейл видана під кодом УКТЗЕД 2710124195, а частина під кодом УКТЗЕД 2710124194 в повному обсязі. Документи на закупку всіх об`ємів, а саме, 8096,66 л на суму 123069,23 грн є у вхідних документах. Тобто, заниження податку на доходи не було у 2017 році на суму 22152,46 грн, ЄСВ на суму 25507,43 грн та військового збору на 1846,04 грн. Висновки акту перевірки про завищення податкових зобов`язань у грудні 2017 року на суму ПДВ у розмірі 20107 грн позивач також вважає необґрунтованими та безпідставними. Крім цього, ФОП ОСОБА_1 зазначає, що станом на час подання нею звітності та на час подання платіжного доручення чинним законодавством не було встановлено обов`язку щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до 10 лютого наступного року, а отже застосування будь-яких санкцій є неправомірним. Щодо несвоєчасності реєстрації податкової накладної, то позивач вважає, що це зумовлено саме винними діями ДФС України, яка не проводила реєстрацію спірної податкової накладної, а тому до неї протиправно застосовані санкції за затримку реєстрації податкової накладної від 15.12.2017 №31.

Ухвалою суду від 09.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2396/19, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

25.07.2019 від Головного управління ДФС у Полтавській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому управління заперечує проти задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 . Посилається на обґрунтованість та документальне підтвердження висновків акту перевірки від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Вважає, що управління, діючи відповідно до приписів та на підставі ст. 77, із врахуванням п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, забезпечуючи виконання покладених на контролюючий орган функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, правомірно сформувало спірні податкові повідомлення-рішення, рішення та вимогу в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, як цього вимагає ст.19 Конституції України (том 1 а.с. 56-58).

В ході розгляду справи в судовому засіданні 30.09.2019 за клопотанням представника контролюючого органу суд усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, замінив відповідача з Головного управління ДФС у Полтавській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області.

27.09.2019 до суду надійшло клопотання позивача про призначення експертизи у справі №440/2396/19.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі №440/2396/19 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Полтавському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Адміністративна справа №440/2396/19 надіслана до Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення експертизи.

12.11.2019 до суду від експертної установи надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової економічної експертизи по даній справі.

У зв`язку з цим, листом від 14.11.2019 позивача повідомлено про необхідність невідкладного надання до Полтавського окружного адміністративного суду матеріалів для направлення їх експерту.

27.12.2019, на виконання вимог листа від 14.11.2019, від ФОП ОСОБА_1 до суду надійшли первинні, бухгалтерські та інші документи для направлення їх експерту згідно переліку.

У зв`язку з цим, 28.12.2019 кур`єром суду доставлено вказані додаткові документи для проведення судової економічної експертизи на адресу Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, однак центр відмовився їх отримувати.

03.01.2020 до суду за підписом директора Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Тараса Бойка надійшов супровідний лист із повідомленням про неможливість проведення судової експертизи від 27.12.2019 №173 та двома спеціальними сейф-пакетами Експертної служби МВС України №3125762, 3125763 з матеріалами, наданими на дослідження (матеріали справи №440/2396/19).

Як наслідок, отримавши від експертної установи матеріали справи №440/2396/19, суд ухвалою від 16.01.2020 поновив провадження у справі та призначив справу до судового розгляду.

31.01.2020 від позивача до суду надійшло повторне клопотання про призначення експертизи у справі №440/2396/19, в якому остання, зокрема, зауважила на подання до суду витребуваних експертом документів з дотриманням 45-денного строку, визначеного судом у листі від 14.11.2019.

31.01.2020 ухвалою суду призначено у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та вимоги про сплату боргу (недоїмки) судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі до одержання судом результатів такої експертизи.

23.06.2020 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов висновок експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 21.04.2020 №53.

Ухвалою суду від 26.06.2020 провадження у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та вимоги про сплату боргу (недоїмки) поновлено та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 18.11.2020 позивач та її представник вимоги позовної заяви підтримали, просили суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.11.2020 проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

Суд, заслухавши пояснення позивача, її представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 у виконавчому комітеті Полтавської міської ради 04.03.2011 отримала свідоцтво про державну реєстрацію ФОП, номер запису про реєстрацію 25880000000027782, номер виписки з ЄДР 11416, код основного виду економічної діяльності 47.30, клас професійного ризику виробництва 5 , що учасниками справи не заперечується.

У період з 16.01.2019 по 05.02.2019 на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), пп.2 п.1 ст.13 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , наказу Головного управління ДФС у Полтавській області від 03.01.2019 за №25 та плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Полтавській області Стрюк І.В. проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ), податкова адреса: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 (строк проведення перевірки продовжувався з 30.01.2019 по 05.02.2019 на підставі наказу ГУ ДФС у Полтавській області від 29.01.2019 №255).

За наслідками проведеної перевірки ФОП ОСОБА_1 контролюючим органом складено акт (надалі - акт перевірки) від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 (том 1 а.с. 32-51), у якому зафіксовані порушення:

- п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 5 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VІ, у результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 35244,06 грн, а саме, за 2016 рік в сумі 9736,63 грн та за 2017 рік в сумі 25507,43 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 30118,79 грн, в тому числі за 2016 рік в сумі 7966,33 грн та за 2017 рік в сумі 22152,46 грн;

- пп. 1.1, пп. 1.2, пп. 1.4, пп. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по військовому збору в сумі 2509,90 грн, а саме, за 2016 рік в сумі 663,86 грн та за 2017 рік в сумі 1846,04 грн;

- пп. г п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями) у результаті чого: 1) занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 19007 грн, у тому числі по періодах: за грудень місяць 2017 року; 2) завищено від`ємне значення в сумі 1100 грн за грудень місяць 2017 року;

- абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VІ (із змінами та доповненнями), а саме, несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум єдиного внеску за 2017 рік в сумі 3243,30 грн, граничний термін сплати до 10.02.2018, фактично сплачено 12.02.2018 - 8448,00 грн, тобто із затримкою на 3 дні;

- абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме, прострочено терміни реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: податкової накладної №31, дата складання - 15.12.2017, дата реєстрації - 08.01.2018, кількість днів затримки - 8, сума ПДВ накладної - 676,79 грн, звітний період - 31.12.2017;

- пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), п. 6 ст. 128 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-ІV (зі змінами та доповненнями), а саме, неналежне ведення обліку доходів та витрат за 2016-2017 роки, що призвело до включення до декларації про майновий стан і доходи перекручених даних.

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем на оспорюються.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем відносно ФОП ОСОБА_1 прийняті:

- податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019 №0002601305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 37648,49 грн, в тому числі 30118,79 грн - за податковими зобов`язаннями та 7529,70 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 9);

- податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019 №0002611305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 3137,38 грн, в тому числі 2509,90 грн - за податковими зобов`язаннями та 627,48 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 10);

- податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019 №0002621305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 23758,75 грн, в тому числі 19007,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 4751,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 11);

- податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019 №0002631305, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 67,68 грн (том 1 а.с. 12);

- рішення від 05.03.2019 №0002581305 про застосування штрафних санкцій та донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 8022,48 грн (том 1 а.с. 13);

- рішення від 05.03.2019 №0002591305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 648,66 грн (том 1 а.с. 14);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2019 №Ф-0002571305, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 35244,06 грн (том 1 а.с. 15).

В результаті оскарження ФОП ОСОБА_1 вказаних вище податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, рішенням ДФС України від 07.06.2019 №2633716/99-99-11-05-01-25 скарга ФОП залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (том 1 а.с. 17-22).

Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 05.03.2019 №0002601305, від 05.03.2019 №0002611305, від 05.03.2019 №0002621305, від 05.03.2019 №0002631305, рішенням від 05.03.2019 №0002581305 про застосування штрафних санкцій та донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, рішенням від 05.03.2019 №0002591305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2019 №Ф-0002571305, звернулась до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішення, рішенням та вимозі, суд виходить із наступного.

Відповідно до п.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, самозайнята особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) оподаткування одержаних доходів від провадження діяльності у період з 01.01.2015 по 31.12.2017 здійснювала на загальній системі оподаткування та була платником податку на доходи фізичних осіб від здійснення діяльності, єдиного внеску, військового збору, податку на додану вартість, акцизного податку, код ВЕД 47.30 - роздрібна торгівля пальним.

Згідно з п. ж пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Підпунктом 162.1.1 п.162.1 ст.162 ПК України визначено, що платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Стаття 177 ПК України визначає, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Не включаються до доходу фізичної особи - підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Не включаються до складу витрат підприємця:

витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;

документально не підтверджені витрати.

Фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, форму та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат фізичними особами-підприємцями на загальній системі оподаткування затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 (далі - Порядок №481).

Згідно з п.1 Порядку №481 відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу ІV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Пунктами 5-7, 9 Порядку №481 визначено, що записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку:

1) у графі 1 зазначається дата запису;

2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати;

4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3);

5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг;

6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов`язані з отриманням доходу за підсумками дня;

7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці;

8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов`язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв`язку, орендних та комунальних платежів тощо;

9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

Фізичні особи - підприємці, зареєстровані як платники податку на додану вартість, не включають до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт та послуг).

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються самозайнятою особою для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Як слідує зі змісту акту перевірки від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 , перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності у сумі 6022035,63 грн, а саме, за 2015 рік у сумі 2705452,67 грн, за 2016 рік у сумі 1144357,12 грн та за 2017 рік у сумі 2172225,84 грн, відображених в додатку Ф2 до податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2015-2017 роки, встановлено їх завищення у сумі 167326,62 грн, а саме, за 2016 рік у сумі 44257,39 грн та за 2017 рік у сумі 123069,23 грн за рахунок включення до складу витрат вартості пального (бензину марки А-92) у сумі 44257,39 грн, яким сформовано собівартість ПММ, за яке отримано попередньо оплату від ТОВ Надєжда Рітейл у сумі 44257,99 грн та яке фактично не відпущено контрагенту у 2016 році (рахується як кредиторська заборгованість по розрахунку з ТОВ Надєжда Рітейл станом на 01.01.2017), чим порушено п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями). Завищення суми вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що реалізовані або використані у виробництві продукції, пов`язаних з отриманням доходу за 2017 рік на суму 123069,23 грн відбулося у зв`язку з включенням вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей, що не реалізовані та перебувають на залишках станом на 31.12.2017 та не підтвердження первинними та платіжними документами суми витрат, які фактично понесені за рахунок придбання конкретного виду товару (встановлено пересортування товару та включення до складу витрат однієї групи товарів, замість вартості фактично реалізованої продукції) в розмірі 123069,23 грн на порушення п.177.2, п.177.4 ст.177, п.44.1 ст.44 ПК України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями).

З метою підтвердження чи спростування вказаних тверджень контролюючого органу, судом в ході розгляду даної справи призначено судову економічну експертизу, за результатами проведення якої експертом Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України складений та направлений суду експертний висновок від 21.04.2020 №53.

За змістом вказаного висновку, ФОП ОСОБА_1 на дослідження надано податкові декларації про майновий стан і доходи (з додатками Ф2 та Ф4) за 2015-2017 роки та Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, за періоди січень 2014 року - грудень 2016 року та грудень 2016 року - грудень 2018 року.

В додатку Ф2 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік ФОП ОСОБА_1 зазначено вартість документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю, в сумі 1144357,12 грн у тому числі: 149407,30 грн - витрати на оплату праці та нарахування ЄСВ на заробітну плату; 922522,28 грн - вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції; 72427,54 грн - інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг.

В додатку Ф2 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік ФОП ОСОБА_1 зазначено вартість документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю, в сумі 2172225,84 грн у тому числі: 234240,00 грн - витрати на оплату праці та нарахування ЄСВ на заробітну плату; 1884775,21 грн - вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції; 53210,63 грн - інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг.

В наданій на дослідження експерту Книзі обліку доходів і витрат за 2016-2017 роки ФОП ОСОБА_1 в розрізі місяців та груп витрат відображено витрати, пов`язані з господарською діяльністю.

Так, в Книзі обліку доходів і витрат за 2016 рік ФОП ОСОБА_1 зазначено вартість документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю в сумі 1254284,03 грн у тому числі:

- 149407,30 грн - витрати на оплату праці та нарахування ЄСВ на заробітну плату;

- 1032450,19 грн - вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції;

- 72427,54 грн - інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг.

В Книзі обліку доходів і витрат за 2017 рік ФОП ОСОБА_1 зазначено вартість документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю, в сумі 2399529,71 грн у тому числі:

- 234240,00 грн - витрати на оплату праці та нарахування ЄСВ на заробітну плату;

- 2120127,08 грн - вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції;

- 45162,63 грн - та інші витрати, включаючи вартість виконаних. робіт, наданих послуг.

За даними додатку Ф2 податкової декларації про майновий стан і доходи ФОП ОСОБА_1 за 2016-2017 роки та Книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1 за 2016-2017 роки, витрати на оплату праці та нарахування ЄСВ на заробітну плату складають: у 2016 році - 149407,30 грн, у 2017 році - 234240,00 грн.

За даними додатку Ф2 податкової декларації про майновий стан і доходи ФОП ОСОБА_1 за 2016-2017 роки та Книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1 за 2016-2017 роки за показником вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції, містяться розбіжності (заниження витрат у податковій декларації про майновий стан і доходи), а саме:

- у 2016 році - 109927,91 грн (922522,28 грн - 1032450,19 грн);

- у 2017 році - 235351,87 грн (1884775,21 грн - 2120127,08 грн).

За даними додатку Ф2 податкової декларації про майновий стан і доходи ФОП ОСОБА_1 за 2016-2017 роки та Книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1 за 201б-2017 роки за показником інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг містяться розбіжності (завищення витрат у податковій декларації про майновий стан і доходи), а саме: у 2017 році - 8048,00 грн (53210,63 грн - 45162,63 грн).

Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтями 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зазначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Положення).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2.4 Положення).

На дослідження експерту були надані оригінали первинних документів, виписані на адресу ФОП ОСОБА_1 у 2016-2017 роках, щомісячні виписки по рахунку № НОМЕР_2 за січень 2016 року - грудень 2017 року.

Оформлення наданих на дослідження видаткових накладних, актів про прийняття-передачу виконаних робіт відповідає вимогам ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Загальна вартість документально підтверджених витрат (вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції; вартість ТМЦ, придбаних за готівку; інші витрати (електроенергія, технічне обслуговування РРО), пов`язаних із здійсненням діяльності ФОП ОСОБА_1 у 2016-2017 роках, складає 3252963,32.грн без ПДВ:

- за 2016 рік - 1084605,34 грн без ПДВ;

- за 2017 рік - 2168357,98 грн без ПДВ.

Документальне підтвердження оплати документально підтверджених витрат ФОП ОСОБА_1 у 2016-2017 роках складає 3155720,77 грн без ПДВ:

- за 2016 рік - 1089868,78 грн без ПДВ;

- за 2017 рік - 2065851,99 грн без ПДВ.

Між даними податкової декларації про майновий стан і доходи, акту перевірки від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 , первинних документів, що документально підтверджують витрати, пов`язані зі здійсненням діяльності ФОП ОСОБА_1 за 2016-2017 роки містяться невідповідності.

Так, загальна сума документально підтверджених витрат, пов`язаних зі здійсненням діяльності ФОП ОСОБА_1 за 2016-2017 роки, перевищує дані податкової декларації про майновий стан і доходи та акту від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 .

Тобто, відповідно до вимог п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України та наданих ФОП ОСОБА_1 первинних документів, що документально підтверджують витрати, пов`язані зі здійсненням діяльності за 2016-2017 роки, документально не підтверджуються висновки акту перевірки від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 щодо завишення витрат у загальній сумі 167326,62 грн, а саме, за 2016 рік у сумі 44257,39 грн та за 2017 рік у сумі 123069,23 грн.

Таким чином, встановлене перевіряючим у акті перевірки заниження ФОП ОСОБА_1 у 2015-2017 роках суми чистого оподатковуваного доходу у загальній сумі 123069,23 грн по причині завищення витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, документально не підтверджується.

Як слідує зі змісту акту від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 , перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податку на доходи фізичних осіб у сумі 14230,10 грн за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, що підлягає сплаті до бюджету самозайнятою особою ОСОБА_2 у розмірі 14230,10 грн, а саме, за 2015 рік у сумі 5067,45 грн, за 2016 рік у сумі 3533,41 грн та за 2017 рік у сумі 5629,24 грн, встановлено його заниження у сумі 30118,79 грн, а саме, за 2016 рік у сумі 7966,33 грн та за 2017 рік 22152,46 грн.

Вказане також було предметом дослідження експерта.

За висновками експертизи від 21.04.2020 №53, відповідно до вимог п.177.2, п.177,4 ст.177 ПК України та наданих первинних документів, що документально підтверджують витрати, пов`язані із здійсненням діяльності за 2016-2017 роки, заниження ФОП ОСОБА_1 у 2015-2017 роках суми чистого оподатковуваного доходу у загальній сумі 167326,62 грн, а саме, за 2016 рік у сумі 44257,39 грн та за 2017 рік у сумі 123069,23 грн, по причині завищення витрат безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів документально не підтверджується. Тому, встановлення заниження ФОП ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 30118,79 грн, в тому числі за 2016 рік у сумі 7966,33 грн та за 2017 рік у сумі 22152,46 грн не підтверджується.

Вказаним спростовуються висновки акту перевірки від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 щодо заниження ФОП ОСОБА_1 у 2015-2017 роках податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 30118,79 грн, в тому числі за 2016 рік у сумі 7966,33 грн та за 2017 рік у сумі 22152,46 грн.

Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

1.2. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

1.5. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

1.6. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

1.7. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Згідно акту від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 перевіркою правильності визначення бази оподаткування військовим збором встановлено його заниження в сумі 2509,90 грн, а саме за 2016 рік у сумі 663,86 грн та за 2017 рік у сумі 1846,04 грн внаслідок порушень, зазначених у п.2.1.2 акту перевірки, а саме, не утримання та не перерахування військового збору від чистого оподатковуваного доходу, який отримала ФОП ОСОБА_2 у 2016-2017 роках, чим порушено п.п.1.1, п.п.1.2, п.п.1.4, п.п.1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення ПК України.

Разом з тим, за висновком судової економічної експертизи відповідно до вимог п.177.2, п.177,4 ст. 177 ПК України та наданих первинних документів, що документально підтверджують витрати, пов`язані із здійсненням діяльності за 2016-2017 роки, заниження ФОП ОСОБА_1 у 2015-2017 роках суми чистого оподатковуваного доходу у загальній сумі 167326,62 грн, а саме за 2016 рік у сумі 44257,39 грн та за 2017 рік у сумі 123069,23 грн по причині завищення витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів документально не підтверджено, тому встановлення заниження ФОП ОСОБА_1 військового збору у загальній сумі 2509,90 грн, в тому числі за 2016 рік у сумі 663,86 грн та за 2017 рік у сумі 1846,04 грн також не підтверджується

Таким чином, висновки акту перевірки від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 ГУ ДФС у Полтавській області щодо заниження ФОП ОСОБА_1 у 2015-2017 роках податкового зобов`язання по військовому збору у сумі 2509,90 грн, а саме, за 2016 рік у сумі 663,86 грн та за 22017 рік у сумі 1846,04 грн не знайшли свого документального підтвердження.

Згідно з приписами ст.4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Стаття 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає, що єдиний внесок, зокрема, нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

В ч.5 ст.8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування зазначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ).

Матеріали справи містять звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 за 2015-2017 роки, відповідно до яких нараховано єдиний внесок: - за 2015 рік - 11722,68 грн, - за 2016 рік - 4318,56 грн, - за 2017 - 8448,00 грн.

Перевіряючим у акті від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 зроблені висновки, що перевіркою правильності нарахування єдиного внеску у розмірі 24489,24 грн із суми доходу за 2015-2017 роки, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22%, задекларованого ФОП ОСОБА_1 встановлено його заниження у розмірі 35244,06 грн, а саме, за 2016 рік у сумі 9736,63 грн та за 2017 рік у сумі 25507,43 грн.

Зазначене заниження суми нарахування єдиного внеску пов`язане з встановленим в акті від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 заниженням ФОП ОСОБА_1 у 2015-2017 роках суми чистого оподатковуваного доходу у загальній сумі 167326,62 грн, а саме, за 2016 рік в сумі 44257,69 грн та за 2017 рік у сумі 123069,23 грн.

При цьому, як вже зазначалося вище, заниження ФОП ОСОБА_1 у 2015-2017 роках суми чистого оподатковуваного доходу у загальній сумі 167326,62 грн, а саме, за 2016 рік у сумі 44257,69 грн та за 2017 рік у сумі 123069,23 грн документально не підтвердилося та є спростованим в ході експертного дослідження, а тому, встановлення заниження ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 35244,06 грн, а саме за 2016 рік у сумі 9736,63 грн та за 2017 рік у сумі 25507,43 грн також не знаходить свого документального підтвердження.

Враховуючи викладене, з огляду на недопущення позивачем порушень вимог п.44.1 ст.44, п.177.1, п.177.2 ст.177 ПК України, пп.1.1, пп.1.2, пп.1.4, пп.1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Інші перехідні положення ПК України, п.2 ч.1 ст.7 та ч.5 ст.8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , суд доходить висновку про безпідставність та необґрунтованість винесення контролюючим органом відносно ФОП ОСОБА_1 :

- податкового повідомлення-рішення від 05.03.2019 №0002601305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 37648,49 грн, в тому числі 30118,79 грн - за податковими зобов`язаннями та 7529,70 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 9);

- податкового повідомлення-рішення від 05.03.2019 №0002611305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 3137,38 грн, в тому числі 2509,90 грн - за податковими зобов`язаннями та 627,48 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 10);

- рішення від 05.03.2019 №0002581305 про застосування штрафних санкцій та донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 8022,48 грн (том 1 а.с. 13);

- вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2019 №Ф-0002571305, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 35244,06 грн (том 1 а.с. 15).

Відтак, вказані податкові повідомлення-рішення, рішення та вимога підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Поряд з цим, за приписами пп. г п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

В акті від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 перевіряючим зроблено висновок про заниження позивачем податкових зобов`язань у грудні 2017 року на суму ПДВ у розмірі 20107,00 грн, що відбулося по причині включення до складу податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 зазначеної суми ПДВ по фінансово-господарських відносинах з ТОВ СВГ Плюс (ЄДРПОУ 36396839) згідно податкових накладних на придбання пального, а саме, бензину марки А-92 Євро у кількості 3,605 т (податкова накладна №314 від 22.11.2017 на загальну суму 120640,80 грн, у тому числі ПДВ 20106,75 грн), використання якого не підтверджено у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 , оскільки відсутня реалізація зазначених товарів та вони не перебувають на залишках ТМЦ, чим порушено пп. г п.198.5 ст.198 ПК України.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що одним з питань, поставлених експерту за наслідками призначення судової економічної експертизи було питання, чи підтверджуються документально висновки акту перевірки №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 від 12.02.2019 ГУ ДФС у Полтавській області щодо заниження ФОП ОСОБА_1 податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 19007,00 грн, у тому числі по періодах: за грудень 2017 року; завищення від`ємного значення у сумі 1100,00 грн за грудень 2017 року.

За змістом експертного висновку від 21.04.2020 №53, згідно наданих на дослідження первинних документів ФОП ОСОБА_1 у листопаді 2017 року від ТОВ СВГ Плюс за видатковою накладною №22-11-5 від 22.11.2017 отримано бензин марки А-92 Євро у кількості 4845 л (3,605 т) на загальну суму 120640,80 грн, у тому числі ПДВ 20106,75 грн.

За наданими виписками по рахунку № НОМЕР_2 оплата по накладній №22-11-5 від 22.11.2017 на адресу ТОВ СВГ Плюс здійснена на загальну суму 120640,80 грн, у тому числі: - 28.11.2017 на суму 9000,0 грн; - 04.12.2017 на суму 110000,00 грн; - 06.12.2017 на суму 1640,00 грн.

Відповідно до наданого витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №69 на запит від 17.12.2019, на адресу ФОП ОСОБА_1 04.12.2017 за реєстраційний номером №9256284846 зареєстровано податкова накладну №314 від 22.11.2017 (ІПН 363968313014) на суму ПДВ - 20106,75 грн.

За наданими на дослідження податковими деклараціями з податку на додану вартість за листопад - грудень 2017 року, ФОП ОСОБА_1 податкова накладна №314 від 22.11.2017 (ІПН 363968313014) на суму ПДВ - 20106,75 грн включена до складу податкового кредиту за грудень 2017 року, що відображено у додатку 5 Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів .

В акті перевірки від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 та додатку 2 до нього зазначено: 1) за даними ФОП ОСОБА_1 , зазначеними в акті перевірки, наявність на залишках бензину марки А-92 євро становить: станом на 01.01.2017 - 3112,77 л; станом на 31.12.2017 - 7234,3 л; 2) за даними акту від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 наявність на залишках бензину марки А-92 Євро становить: станом на 01.01.2017 - 3112,77 л; станом на 31.12.2017 - 12139,06 л. Розбіжність складає 4904,76л (12139,06 л - 7234,3 л).

Відповідно до накладних на отримання паливно-мастильних матеріалів від ТОВ СВГ Плюс у 2016-2017 роках, ФОП ОСОБА_1 у 2017 році було одержано бензину марки А-92 Євро у кількості 51005 л на загальну суму 1150779,05 грн, у тому числі ПДВ - 191796,52 грн.

На дослідження експерту надано КОРО та Z-звіти ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 24.12.2017, за якими реалізовано кінцевому споживачу бензину марки А-92 Євро у кількості 36323,92 л, в тому числі за: січень 2017 року - 247,69 л; лютий 2017 року - 267,69 л; березень 2017 року - 534,48 л; квітень 2017 року - 445,40л; - травень 2017 - 1719,20 л; червень 2017 року - 2846,26 л; липень 2017 року - 3649,59 л; серпень 2017 року - 3349,92 л; вересень 2017 року - 4753,68 л; жовтень 2017 року - 7440,0 л; листопад 2017 року - 6727,45 л; грудень 2017 року - 4342,56 л.

Відповідно до додатків до акту від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 , кінцевому споживачу реалізовано бензину марки А-92 Євро у кількості 37662,99 л, в тому числі за грудень 2017 року - 5681,63 л.

Тобто, залишок бензину марки А-92 Євро станом на 31.12.2017 з врахуванням наданих на дослідження первинних документів та відомостей про реалізацію за період 25.12.2017-31.12.2017 (відображених в додатку до акту перевірки) може складати 16454,78 л: 3112,77 л (залишок на 01.01.2017) + 51005 л (надходження за 2017 рік) - 37662,99 л (реалізація кінцевому споживачу).

З огляду на відсутність в матеріалах дослідження даних бухгалтерського обліку ФОП ОСОБА_1 щодо руху пального, а саме, бензину марки А-92 Євро, за 2015-2017 роки, експерту не представилося можливим дослідити відображення в обліку наявності бензину марки А-92 Євро на 31.12.2017 та підтвердити його використання не у господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 .

Відтак, експерт вказав на неможливість підтвердити чи спростувати проміжні висновки акту від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 щодо заниження ФОП ОСОБА_1 податкових зобов`язань у грудні 2017 року на суму ПДВ у розмірі 20107,00 грн по причині включення нею до складу податкового кредиту придбання бензину марки А-92 Євро у кількості 3,605 т (податкова накладна №314 від 22.11.2017 на загальну суму 120640,80 грн, у тому числі ПДВ 20106,75 грн), використання якого не підтверджено у господарській діяльності, оскільки відсутня реалізація зазначених товарів та вони не перебувають на залишках ТМЦ.

Суд зауважує, що за твердженнями позивача на перевірку контролюючому органу, а також, у подальшому, на дослідження експерту надавалися ідентичні бухгалтерські та первинні документи.

Отже, на переконання суду, досліджуючи ідентичний пакет первинних та бухгалтерських документів ФОП ОСОБА_1 , перевіряючий, як і експерт, за відсутності у цих бухгалтерських та первинних документах даних, що стосуються реалізації бензину марки А-92 Євро, даних бухгалтерського обліку щодо руху цього бензину, а також даних щодо перебування такого бензину на залишках ТМЦ, фактично був позбавлений можливості встановити заниження ФОП ОСОБА_1 податкових зобов`язань у грудні 2017 року на суму ПДВ у розмірі 20107,00 грн.

З огляду на викладене, суд вважає висновки перевіряючого про порушення позивачем пп. г п.198.5 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 19007 грн, у тому числі по періодах: за грудень місяць 2017 року, та завищено від`ємне значення у сумі 1100 грн за грудень місяць 2017 року документально недоведеними та належно необґрунтованими.

А тому, контролюючим органом, на думку суду, безпідставно прийнято відносно ФОП ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019 №0002621305, яким останній збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 23758,75 грн, в тому числі 19007,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 4751,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 11).

Як наслідок, вказане рішення суд визнає протиправним та скасовує.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до наданого витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №22 на запит від 08.08.2019 №22 ФОП ОСОБА_1 08.01.2019 за реєстраційним номером №9287267924 зареєстровано податкову накладну від 15.12.2017 №31 на суму ПДВ - 676,79 грн (том 2 а.с. 152-153).

Тобто, ФОП ОСОБА_1 був прострочений термін реєстрації податкової накладної №31 від 15.12.2017 у Єдиному реєстрі податкових накладних на 8 днів (том 2 а.с. 162).

Позивач стверджує, що прострочення терміну реєстрації вказаної податкової накладної зумовлене винними діями ДФС України, яка не проводила реєстрацію накладної внаслідок некоректної роботи програми.

Разом з тим, слід відмітити, що до матеріалів справи позивач не надала належного документального доказу на підтвердження того, що прострочення терміну реєстрації податкової накладної №31 від 15.12.2017 зумовлене саме збоями в роботі програми.

А відтак, суд вважає висновки акту перевірки від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 щодо прострочення позивачем терміну реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме, податкової накладної №31 від 15.12.2017, обґрунтованими та документально підтвердженими.

Таким чином, на переконання суду, контролюючим органом правомірно було прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019 №0002631305, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 67,68 грн (том 1 а.с. 12).

Як наслідок, визнанню протиправним та скасуванню податкове повідомлення-рішення від 05.03.2019 №0002631305 не підлягає.

Досліджуючи правомірність винесення відносно позивача рішення від 05.03.2019 №0002591305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до останньої застосовано штраф у розмірі 648,66 грн (том 1 а.с. 14), суд встановив наступне.

За висновками акту перевірки від 12.02.2019 №177/16-31-13-05-11/ НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_1 допущено порушення абз.3 ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VІ (із змінами та доповненнями), а саме, несвоєчасну сплату самостійно нарахованих сум єдиного внеску за 2017 рік у сумі 3243,30 грн, граничний термін сплати до 10.02.2018, фактично сплачено 12.02.2018 - 8448,00 грн, тобто із затримкою на 3 дні.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується позивачем, сплату самостійно нарахованих сум єдиного внеску за 2017 рік у сумі 3243,30 грн остання дійсно здійснила 12.02.2018.

Вказане позивач аргументує тим, що станом на час подання нею звітності та на час подання платіжного доручення чинним законодавством не було встановлено обов`язку щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до 10.02.2018.

Слід зазначити, що згідно з абз.3 ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (в редакції, чинній на 2017 рік) платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У подальшому, з 01.01.2018 вказана норма змінила редакцію та була викладена наступним чином: Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. .

Відтак, сплативши самостійно нараховану суму єдиного внеску за 2017 рік саме 12.02.2018, позивач не дотрималася ні строків сплати єдиного внеску, визначених абз.3 ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в редакції, чинній на 2017 рік, ні строків сплати єдиного внеску, визначених абз.3 ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в редакції, чинній з 01.01.2018.

За викладених обставин, суд вважає висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем абз.3 ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку із несвоєчасною сплатою самостійно нарахованих сум єдиного внеску за 2017 рік документально підтвердженими, а рішення від 05.03.2019 №0002591305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 648,66 грн (том 1 а.с. 14) - обґрунтованим та таким, що не підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Таким чином, позов ФОП ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи часткове задоволення позову, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 1078,12 грн.

Поряд з цим, згідно з п.3 ч.3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Частиною 5 ст.137 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з платіжним дорученням від 21.11.2019 №2693 вартість оплаченої позивачем судової економічної експертизи складає 8438,40 грн (том 3 а.с. 79).

Відтак, з огляду на часткове задоволення позову, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті вартості судової економічної експертизи в розмірі 8379,33 грн.

Керуючись ст.241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 43142831) про скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05.03.2019 №0002601305, №0002611305, №0002621305, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.03.2019 №0002581305 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2019 №Ф-0002571305.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 05.03.2019 №0002631305 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 05.03.2019 №0002591305 - відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1078,12 грн (одна тисяча сімдесят вісім гривень дванадцять копійок) та по сплаті вартості судової економічної експертизи в розмірі 8379,33 грн (вісім тисяч триста сімдесят дев`ять гривень тридцять три копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повне рішення складено 23 листопада 2020 року

Суддя О.В. Гіглава